Рішення

від 14.08.2012 по справі 1960-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2012Справа №5002-7/1960-2012

За позовом дочірнього підприємства "Крайс" (вул. Турецька, 12 А, Кримський громадсько-діловий центр, місто Сімферополь, 95011)

до відповідача - фізичної особи-підприємця Романько Євгена Віталійовича (вул. Лермонтова, 14, кв. 106, місто Сімферополь, 95034)

про стягнення 16936,77 грн.,

Суддя І.І.Дворний

Представники від сторін:

не з'явились.

Суть спору: 13 червня 2012 року дочірнє підприємство "Крайс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Романько Євгена Віталійовича 16936,77 грн., з яких орендна плата за січень у розмірі 10915,54 грн., комунальні послуги за листопад, грудень, січень (включно) у розмірі 3170,71 грн., косметичний ремонт у розмірі 2865,10 грн., штрафні санкції у сумі 1090,80 грн. Понесені судові витрати позивач також просив покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору оренди. Так, позивач вказав на те, що йому від відповідача надійшла заява щодо дострокового розірвання договору, втім, у останнього залишилась непогашеною заборгованість за орендну плату та комунальні послуги, яку він у добровільному порядку не сплатив. Більш того, відповідач несанкціоновано проникнув до орендованого приміщення, вивіз всі товари, що утримував орендодавець в рахунок забезпечення виконання зобов'язань та в порушення умов договору не з'явився для підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року через неявку у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 14 серпня 2012 року, не з'явився позивач, який про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, отже відповідач належним чином був сповіщений судом про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

10 травня 2011 року дочірнє підприємство "Крайс" (за договором орендодавець) та фізична особа-підприємець Романько Євген Віталійович (за договором орендар) уклали договір оренди за №13 (а.с. 12-18).

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає орендарю в оплатне користування (оренду) нерухоме майно - торгівельну площу розміром 54 кв.м., а також, обладнання, інвентар, меблі, матеріали (найменування, кількість, вартість яких зазначена в накладних орендодавця), далі - об'єкт оренди.

Об'єкт оренди знаходиться у місті Сімферополі по пр. Кирова, №78 «Торгівельний центр «ПАЛАС».

Пунктом 1.3 договору встановлено, що об'єкт оренди передається орендареві за Актом приймання-передачі (додаток №2 до цього договору), в якому детально описується стан об'єкту оренди, наявність інженерних мереж, електропроводки, номери приладів обліку і їх свідчення, пломби, вітринні перегородки та двері, наявність запірних пристроїв, охоронних приладів, та інші відомості, що мають істотне значення.

Додатковий інвентар, обладнання, меблі та матеріали передаються орендарю за накладними згідно матеріальним зонам їх находження, зазначених у додатку №1.

Так, на виконання умов договору, 01 липня 2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі (а.с.19, додаток №2 до договору).

Ціну договору та розміри платежів сторони узгодили у розділі 5 договору. Зокрема, 4.1 встановлено, що орендар зобов'язаний здійснювати плату за користування об'єктом оренди (далі по тексту - платежі) в розмірах та строки, визначені договором, а саме, авансовий гарантійний платіж, орендна плата, відшкодування вартості комунальних послуг, до складу яких входять: електрика (в тому числі реактивна електроенергія), водопостачання, каналізація, послуги з опалення, вентиляції та кондиціювання, телефон, інтернет, вивіз ТПВ, послуги охорони та експлуатаційні витрати.

Однією з обов'язкових умов платежів є авансовий гарантійний платіж, який відповідно до пункту 5.1. договору сплачується орендарем до 31 травня 2011 року у розмірі 100% від орендної плати за місяць.

За своєю правовою природою авансовий гарантійний платіж, є видом забезпечення зобов'язань орендаря за даним договором. Орендодавець залишає за собою право на власний розсуд розпоряджатися авансовим гарантійним платежем для заліку несвоєчасно внесеної орендної плати; заліку відшкодування вартості комунальних та інших послуг; заліків штрафів та пені; заліку витрат з усунення пошкодження об'єкта оренди та інфраструктури Торгового центру, комунікаційних мереж, майна та обладнання, внаслідок винних дії орендаря; заліку витрат (повних або часткових) з недостачі, порчі, обладнання, інвентарю, меблів, матеріалів, переданих орендодавцем; заліку витрат з охорони майна та інших вимог.

Втім, за умовами договору, авансовий гарантійний платіж не може бути використаний в рахунок орендної плати за останній місяць оренди навіть за умови дострокового розірвання даного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем належним чином виконано обов'язок по сплаті гарантійного внеску, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків, складений позивачем (а.с. 21).

Розмір орендної плати встановлений сторонами у пункті 5.2 договору та складає 10908,00 грн. з врахуванням ПДВ.

Нарахування орендної плати починається з моменту фактичної передачі і підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди, і закінчується в день закінчення дії договору. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, що передує такому, який оплачується. Орендна плата за неповні місяці строку оренди за даним договором розраховується пропорційно кількості календарних днів відповідних неповних місяців.

Орендна плата за минулий місяць щомісячно перераховується на позитивний індекс інфляції, і різниця додатково сплачується Орендарем в наступному платіж.

Як стверджує позивач, відповідачем орендна плата вносилась несвоєчасно, зокрема за липень, серпень, вересень та грудень 2011 року, і зовсім сплачена не була за січень 2011 року, що підтверджується копією банківської виписки, наявній в матеріалах справи (а.с. 22), з огляду на що, заборгованість відповідача по орендній платі за січень 2012 року складає 10915,54 (з рахунком інфляції).

Також, за несвоєчасне та/або не в повному обсязі перерахування платежів, сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми авансового гарантійного платежу (пункт 24.1 договору).

З врахуванням вказаного пункту та з врахуванням порушень з боку відповідача умов договору в частині своєчасності внесення орендних платежів, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% від суми авансового гарантійного платежу, що складає 1090,80 (10908,00*10%).

Пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що відшкодування вартості комунальних послуг, орендар здійснює, починаючи з моменту передачі об'єкта оренди в розмірі, який визначається орендодавцем на підставі показань лічильників та/або за розрахунком в термін до 25 числа поточного місяця за розрахунковий період. При збільшенні витрат орендодавця на комунальні та інші послуги у зв'язку зі збільшенням цін і тарифів на них, у тому числі попереднім числом, орендар зобов'язується компенсувати такі витрати з дня їх виникнення.

У разі прямої вказівки орендодавця, відшкодування комунальних послуг має бути здійснене орендарем на розрахунковий рахунок власника об'єкта оренди ТОВ фірма «Южний город».

Розрахунковий період встановлений сторонами з 15 числа минулого місяця по 15 поточного календарного місяця. Розрахунковий період в перший та останній місяці оренди коригується з урахуванням фактичного часу використання об'єкту оренди.

На підтвердження невиконання відповідачем своїх обов'язків в частині відшкодування комунальних послуг позивач представив суду копії рахунків №Б-00001811 від 29 грудня 2011 року на суму 1117,29 грн. та №Б-0000798 від 19 січня 2012 року на суму 948,04 грн. (а.с. 23), що відповідачем оплачені не були.

Згідно з пунктом 8.1. договір діє з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками та внесення авансового платежу до моменту повного виконання сторонами грошових зобов'язань за договором.

Умови та порядок розірвання договору, закінчення його дії встановлені у розділі 12 договору. Так, відповідно до пункту 12.2, орендодавець має право достроково розірвати договір, зокрема у разі прострочення платежу (повністю або їх частини) на строк більш ніж 5 календарних днів з моменту, коли вказані платежі повинні бути оплачені згідно умовам даного договору.

Згідно з пунктом 12.3 орендар має право ініціювати дострокове розірвання даного договору, про що зобов'язаний повідомити орендодавця в письмовому повідомленні не менш, ніж за три місяці до дати розірвання договору, включаючи термін звільнення об'єкта оренди і погашення грошових зобов'язань.

Договір вважається розірваним з моменту передачі об'єкта за актом повернення орендодавцю і виконання грошових зобов'язань Орендарем.

У разі дострокового розірвання договору строк використання об'єкту оренди скорочується на відповідний період (пункти 12.4, 12.5 договору).

Так, 01 січня 2012 року комісією у складі директора підприємства, завідуючої ДУ «Палас», начальника орендних відносин, власника приміщень складено акт повернення об'єкту оренди, зі змісту якого вбачається, що орендар повернув об'єкт оренди у зв'язку із припиненням його використання з 31 січня 2012 року. Актом зафіксовано чисельні недоліки технічного та санітарного стану об'єкту. Відповідач при складанні акту присутній не був (а.с.25-26).

Матеріали справи містять копію заяви відповідача, направленої позивачу 05 грудня 2011 року, щодо дострокового розірвання договору оренди з 10 січня 2012 року. Вказана заява була прийнята позивачем 05 грудня 2011 року, про що міститься відмітка останнього (а.с. 31).

У відповідь на вказану заяву, 05 січня 2012 року дочірнє підприємство "Крайс" повідомило відповідачу про наявність у нього заборгованості з орендної плати у розмірі 10918,91 грн. та встановило строк оплати - 06 січня 2012 року.

Як пояснює позивач, комісією у складі директора підприємства, завідуючої ДУ «Палас», начальника орендних відносин було зареєстровано той факт, що орендатор фізична особа-підприємець Романько Євген Віталійович несанкціоновано проник у приміщення, зламав замок та вивіз увесь товар, про що 07 січня 2012 року складено акт. Комісія встановила, що приміщення знаходиться у незадовільному стані. Відповідач при складанні акту також присутній не був.

Згідно вказаного акту, 22 січня 2012 року була складена зрівняльна відомість стану об'єкту оренди якою виявлені певні недоліки зданих приміщень (а.с. 27).

Не отримавши коштів та відповіді від відповідача, підприємство 16 січня 2012 року звернулось до нього з претензією, у якій повідомило про збільшення заборгованості на суму неоплачених комунальних платежів у розмірі 1200,00 грн., ремонту приміщення на суму 3500,00 грн., замку та дверей на суму 250,00 грн. Строк для оплати вказаних сум встановлений у 7 календарних днів з моменту отримання претензії.

Умови повернення об'єкту оренди узгоджені сторонами у розділі 13 договору, зокрема, пунктом 13.1 договору передбачено, що об'єкт оренди повинен бути повернений і звільнений від будь-якого майна орендаря (в т.ч. від поліпшень, які можна відокремити) в день закінчення терміну використання об'єкта оренди.

Передача об'єкта оренди орендодавцю здійснюється на підставі акту повернення об'єкту оренди, а обладнання, інвентарю, меблів, матеріалів - на підставі поворотних накладних. Орендар перед поверненням об'єкта оренди зобов'язаний провести генеральне прибирання.

В Акті повернення фіксується стан об'єкта оренди за формою Додатка №5. Після підписання акту повернення і поворотних накладних орендодавець складає зрівняльну відомість з первісним актом приймання-передачі об'єкту оренди та накладними за кількістю та якістю стану повернутих об'єкта оренди та устаткування, інвентарю, меблів, матеріалів із зазначенням розміру шкоди та/або вартості ремонтно-відновлювальних робіт в ринкових цінах, що діють на момент складання порівнювальної відомості. Не вважається погіршенням стану об'єкту оренди і обладнання, інвентарю, меблів, матеріалів їх нормальний знос (амортизація) у період цільового використання.

У разі необґрунтованого, відмови від підписання акту повернення та/або поворотних накладних, порівнювальної відомості або неприбуття орендаря в день повернення об'єкт може бути прийнятий актом повернення за підписом свідків і орендодавця, а устаткування, інвентар, меблі, матеріали - за правилами проведення інвентаризації.

У випадках необґрунтованої відмови від повернення об'єкта оренди, недотримання термінів повернення орендодавець без відшкодування збитків і повернення авансового гарантійного платежу орендареві вживає передбачені пунктом 13.2 договору заходи.

Умовами договору передбачено, що після повернення об'єкту оренди згідно пункту 13.2. орендар зобов'язаний відшкодувати вартість ремонтно-відновлювальних робіт та збитків, визначених в порівнювальної відомості орендодавця, а також погасити заборгованість з відшкодування комунальних послуг, штрафів, витрат по зберіганню майна, інших дійсних вимог.

У зв'язку з викладеним, позивач стверджує, що він власними силами здійснив ремонт орендованих приміщень, у підтвердження чого, надав суду копію видаткових накладних за №08000000284 від 24 січня 2012 року, за №08000000310 від 21 січня 2012 року та №Б-0000062 від 27 січня 2012 року, у яких перелічено товар придбаний покупцем за основним договором - ТОВ «Южний город» у ПАТ «Нова лінія», а також надав акт виконаних ремонтно-відновлювальних робіт від 31 травня 2012 року на суму 2865,00 грн. (а.с. 30).

З огляду на вказане вище, позивач заявив до відповідача вимоги про відшкодування витрат понесених у зв'язку із проведенням косметичного ремонту спірних приміщень у розмірі 2865,10 грн..

Несплата фізичною особою-підприємцем Романько Євгеном Віталійовичем заборгованості з орендного платежу, комунальних послуг, штрафних санкцій та витрат на ремонт спірних приміщень зумовила звернення позивача з позовними вимогами про їх стягнення в судовому порядку. Також, позивач просив стягнути з відповідача й понесені судові витрати.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості по орендній платі, комунальним послугам, вартості косметичного ремонту та штрафних санкцій.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували в орендних відносинах з огляду на укладений між позивачем та відповідачем договір оренди майна та приміщень, отже правовідносини сторін врегульовані положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна.

Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (договір, акт приймання-передачі, виписка по банківському рахунку) підтверджується передача позивачем відповідачу майна в оренду, а також підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків в частині внесення в повному обсязі орендних платежів.

Зокрема, відповідачем не було надано суду доказів оплати заборгованості за січень 2012 року у розмірі встановленому пунктом 5.2 договору та доказів своєчасного внесення платежів по орендній платі за період строку дії договору, у той час, як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Навпаки, у справі місяться належні докази прострочення внесення платежів та заборгованість за останній місяць у розмірі 10915,54 (з рахунком інфляції) (а.с. 22).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором оренди в частині повного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим вимоги дочірнього підприємства "Крайс" про примусове стягнення з фізичної особи-підприємця Романько Євгена Віталійовича заборгованості за орендну плату у січні в сумі 10915,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, з огляду, на приписи пункту 24.1 договору, підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне внесення платежів у розмірі 10% від суми авансового гарантійного платежу, що складає 1090,80 (10908,00*10%).

Необхідно зазначити, що у суду відсутні підстави зарахування в рахунок погашення заборгованості по договору суми авансового платежу, сплаченого відповідачем позивачу, оскільки, як вже зазначалось, відповідно до пункту 5.1 договору, можливість зарахування авансового платежу здійснюється тільки позивачем, більш того, це його право, а не обов'язок.

Крім того, сторони домовились, що авансовий гарантійний платіж не може бути використаний в рахунок орендної плати за останній місяць оренди навіть за умови дострокового розірвання даного договору.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за комунальні послуги, оскільки, підприємство не надало належних доказів які б підтвердили споживання цих послуг саме орендарем.

Незрозумілим та непідтвердженим належним чином є механізм нарахування відповідачу комунальних платежів, оскільки зі змісту акту приймання-передачі об'єкту оренди від 01 липня 2012 року вбачається, що первісні показання приборів обліку на момент здачі об'єкту в оренду сторонами не фіксувались.

З рахунків на оплату комунальних послуг, наданих позивачем вбачається, що постачальником послуг є ТОВ «Южний город», який не є стороною спірного договору, а доказів того, що мало місце укладання з останнім самостійного договору з визначенням порядку оплати та нарахування вказаних платежів за спірним договором саме товариству, в матеріалах справи відсутні.

Більш того, будь-які докази про надання прямої вказівки орендатору щодо перерахуванню вартості комунальних платежів на рахунок ТОВ «Южний город», як встановлено пунктом 5.3 договору, позивачем надані також не були.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з орендаря вартості здійсненого косметичного ремонту спірного об'єкту. При цьому суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся про дострокове розірвання спірного договору оренди 05 грудня 2012 року, відтак, відповідно до пункту 23.3 договору, він має припинити свою дію через три місяці, тобто 05 березня 2012 року, що визнано й позивачем.

Разом з тим, всі права орендаря відповідач мав до 05 березня 2012 року. Втім, 05 січня 2012 року (а.с. 32) позивач своїми діями обмежив доступ відповідачу до об'єкту оренди, який міг би бути приведеним у відповідний (за необхідності) стан та своєчасно зданий орендодавцю.

Таким чином, позивач, обмежуючи у доступі орендаря до об'єкту, у той час вимагає відповідальності від нього за відсутність належного передання об'єкту до настання встановленого часу закінчення правовідносин за договором оренди, тобто до 05 березня 2012 року.

Так, лист позивача від 05 січня 2012 року про обмеження відповідача у доступі до об'єкту оренди суд розцінює не як доказ невиконання договору відповідачем, а як перешкоду у виконанні договору до 05 березня 2012 року з боку позивача.

Крім того, акт про повернення об'єкту оренди від 31 січня 2012 року складений передчасно, оскільки договір діяв до 05 березня 2012 року.

У свою чергу акт про те, що відповідач «проникнув» в орендований ним об'єкт, не може свідчити про порушення договірних відносин, так як договір не припинив свою дію.

Акт повернення об'єкту оренди та акт виконаних ремонтних робіт не може слугувати належним доказом неналежного стану площі орендованої відповідачем, оскільки вони складені тільки в присутності зацікавлених осіб, зокрема орендаря та власника вказаного мана.

Суд звертає увагу на те, що ремонт і повернення об'єкту здійснені на протязі одного і того ж дня - 31 січня 2012 року, що при наявності в акті таких видів робіт як покриття стін та стель ґрунтовкою, повна окраска стель у три шари та ін. вимагають визначеної кількості часу та ставлять під сумнів проведення таких робіт взагалі. Акт складений також зацікавленими особами у відсутність орендаря або незалежних осіб.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 20.08.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Романько Євгена Віталійовича (вул. Лермонтова, 14, кв. 106, місто Сімферополь, 95034) на користь дочірнього підприємства "Крайс" (вул. Турецька, 12 А, Кримський громадсько-діловий центр, місто Сімферополь, 95011) 10915,54 грн. заборгованості, 1090,80 грн. штрафу за несвоєчасне внесення платежів та судовий збір у розмірі 1140,97 грн.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний