Рішення

від 14.08.2012 по справі 15/5007/42/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" серпня 2012 р. Справа № 15/5007/42/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: Богуш А.М. - представника за довіреністю від 18.06.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Кондратюк Д.А. - прокурор (посвідчення № 130)

В порядку ст. 30 ГПК України в засіданні суду приймала участь державний реєстратор Виконавчого комітету Житомирської міської ради Яровенко І.Є., посвідчення № 001882 від 31.08.2007р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

1) Державного агентства лісових ресурсів України (м.Київ),

2) Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (м. Овруч Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" (м.Житомир)

про стягнення 4740,44 грн.

Овруцький міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" про стягнення боргу в сумі 4740,44грн.

В судовому засіданні 03.07.2012р. прокурором було подано заяву від 19.06.2012р. про уточнення підстав позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2012р., на підставі ст.22 ГПК України, заява прокурора від 19.06.2012р. прийнята судом до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати в межах позовних вимог, викладених у заяві прокурора від 19.06.2012р.

Державне агентство лісових ресурсів України повноважного представника в судове засідання не направило. 23.07.2012р. до господарського суду від Державного агентства лісових ресурсів України надійшло клопотання від 13.07.2012р. (а.с. 91), відповідно до якого позивач-1 позовні вимоги Овруцького міжрайонного прокурора підтримує у повному обсязі та просить суд розглядати справу у відсутність їх представника.

Прокурор та представник позивача - ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві від 19.06.2012р.

В судовому засіданні, в порядку ст.30 ГПК України, приймала участь державний реєстратор Виконавчого комітету Житомирської міської ради Яровенко І.Є., яка надала пояснення щодо проведення реєстраційних дій по зміні найменування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез".

Судом оглянуто матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез".

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210768410 про вручення 11.07.2012р. уповноваженій особі ТОВ "Оптім-Синтез" рекомендованого листа (а.с. 90).

Неявка представників позивача-1 та відповідача в судове засідання та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез", господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 03.03.2011р. по 15.04.2011р. Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" грошові кошти в сумі 210733,21грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача-2: за 03.03.2011р. на суму 41721,91грн. (а.с. 98), за 10.03.2011р. на суму 41781,60грн. (а.с. 100), за 18.03.2011р. на суму 41763,90грн. (а.с. 102), за 05.04.2011р. на суму 42442,20грн. (а.с. 104), за 15.04.2011р. на суму 43023,60грн. (а.с. 106).

В свою чергу, у період з 03.03.2011р. по 30.04.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" було поставлено ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" нафтопродукти на загальну суму 211061,83грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні: № 79 від 04.03.2011р. на суму 41721,91грн. (а.с. 99), № 86 від 15.03.2011р. на суму 41763,90грн. (а.с. 101), № 85 від 21.03.2011р. на суму 41763,90грн. (а.с. 103), № 88 від 06.04.2011р. на суму 42442,20грн. (а.с. 105), № 82 від 18.04.2011р. на суму 21507,36грн. (а.с. 107), № 92 від 30.04.2011р. на суму 21862,56грн. (а.с. 108).

Таким чином, станом на 01.05.2011р. у Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" в сумі 328,62грн.

В подальшому, 19.05.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" було виставлено Державному підприємству "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (позивач у справі) рахунок №606 від 19.05.2011р. на оплату нафтопродуктів на суму 69931,98грн. (а.с. 25).

19.05.2011р. Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" перераховано грошові кошти в сумі 69931,98грн. із призначенням платежу "згідно рахунку №606 від 19.05.2011р", що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача (а.с. 26).

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" в травні 2011 року було поставлено Державному підприємству "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" дизельне пальне на загальну суму 64862,92грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №99 від 20.05.2011р. на суму 43621,98грн. та № 100 від 26.05.2011р. на суму 21240,94грн. (а.с. 27, 28).

У позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.06.2012р., Овруцький міжрайонний прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" грошові кошти в сумі 4740,44грн., які були перераховані відповідачу за нафтопродукти і на які відповідач поставку нафтопродуктів не здійснив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та керуючись нормами діючого законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги Овруцького міжрайонного прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2010р. була проведена державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" (ідентифікаційний код 37019902).

Згідно з рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" від 26.01.2012р., яке оформлено протоколом №2 від 26.01.2012р. (а.с. 120), загальними зборами було прийнято рішення про зміну назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" на назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" (відповідач у справі).

Державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача, зокрема, щодо зміни його найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" (ідентифікаційний код 37019902) проведено 26.01.2012р. (а.с. 122-128).

Таким чином, з 26.01.2012р. назву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач ЛТД" змінено на "Оптім-Синтез". При цьому, суд зауважує, що зміна найменування сторони не є правонаступництвом.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні факти.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Беручи до уваги характер зобов'язань, які склалися між сторонами - відповідачем виставлено до сплати позивачу рахунок на оплату товару - дизельного палива, а позивачем-2 оплачено цей рахунок, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання в силу якого відповідач повинен передати товар, а позивач-2 має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України та ст.509 ЦК України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 19.05.2011р. оплачений виставлений відповідачем рахунок №606 від 19.05.2011р. на суму 69931,98грн. Натомість, відповідач не передав Державному підприємству "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" дизельне пальне на суму 4740,44грн. і перераховані кошти позивачу-2 не повернув.

Таким чином, реалізація домовленостей сторін щодо поставки товару на суму 4740,44грн., оплата якого була здійснена позивачем 19.05.2011р. фактично не відбулася. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що відповідач не передав відповідачем товар на суму 4740,44грн., Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" 17.02.2012р. на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою про повернення суми грошових коштів в розмірі 4740,44грн. (а.с. 9). Зазначену претензію відповідачем було отримано 22.02.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням №1110200142750 (а.с. 10).

Відповідач відповідь на зазначену вимогу не направив, грошових коштів в сумі 4740,44грн. не повернув.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Положення вказаної норми підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі, як такого, що пов'язаний із відновленням майнового стану позивача-2, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону, тощо. У даному випадку, такі підстави відсутні.

За таких обставин, вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів в сумі 4740,44грн., які не були повернуті відповідачу на вимогу від 14.02.2012р., є правомірними.

Відповідачем не наведено підстав для збереження у себе перерахованих позивачем-2 грошових коштів в сумі 4740,44грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів перерахування позивачу грошових коштів в сумі 4740,44грн., суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача підлягають стягненню на користь позивача-2 кошти в сумі 4740,44грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, ч. 1 ст. 665, ч. 2 ст. 693, 1212 ЦК України, ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" (10029, м.Житомир, вул.Чапаєва, буд. 7, ідентифікаційний код 37019902) на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (11102, Житомирська область, м.Овруч, вул.Житомирська, 35, ідентифікаційний код 00991893) 4740,44грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптім-Синтез" (10029, м.Житомир, вул.Чапаєва, буд. 7, ідентифікаційний код 37019902) в дохід державного бюджету України 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.08.12

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - Державне агентство лісових ресурсів України (м.Київ), (рек. з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.),

4 - прокуратура Житом. обл. (рек. з пов..)