cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-51/3182-2012 15.08.12
За позовом Київської міської організації Товариства сприяння обороні України
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»
про розірвання договору
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Любченко М.О.
Гончаров С.А.
Представники :
від позивача: Лідвінський Г.В., Гужвій О.О.
від позивача: Гулько А.Б.
від відповідача: Лідвінський Г.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.06.2004 р. №79-6-00211, укладеного між Київською міською радою та Київською міською організацією Товариства сприяння обороні України для експлуатації і обслуговування адміністративно-учбових будівель та споруд у пров. Моторному, 3 у Голосіївському районі міста Києва. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна», а тому позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомого майна. Однак відповідач жодних дій, спрямованих на розірвання договору оренди, не здійснив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що стаття 123 Земельного кодексу України, якою передбачено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, не містить імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, що на цій землі розташований, поза межами встановленої законом процедури. А відтак, оскільки користування земельною ділянкою на умовах правовідносин оренди із власником землі у нового власника об'єкта нерухомості, що знаходиться на спірній земельній ділянці, не виникло, відсутні і правові підстави для припинення у позивача в силу приписів ст. 141 Земельного кодексу України права користування спірною земельною ділянкою.
19.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем була подана заява про зміну підстав позову, а саме нормативне обгрунтування позовних вимог позивач доповнив посиланням на приписи ст. 120 Земельного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року у даній справі залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»; також судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.
У процесі розгляду справи третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»надала письмові пояснення у справі
№5011-51/3182-2012 в яких позовні вимоги підтримала. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»пояснило, що є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, право власності на вказане нерухоме майно належним чином за ним зареєстровано, а тому третя особа фактично користується спірною земельною ділянкою. Разом з тим, третя особа відзначила, що між позивачем та відповідачем договірні відносини щодо спірної земельної ділянки існують лише формально, спірною земельною ділянкою у зв'язку з відчуженням нерухомого майна позивач не користується, в той час, як існування формальних договірних відносин між позивачем і відповідачем є перешкодою для оформлення права користування спірною земельною ділянкою за третьою особою у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року призначено колегіальний розгляд справи №5011-51/3182-2012.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року розгляд справи №5011-51/3182-2012 передано колегії у складі суддів -Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О., Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року справу
№5011-51/3182-2012 прийнято до провадження судової колегії -Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О., Чинчин О.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2012 року.
В судовому засіданні 25.06.2012 року у справі №5011-51/3182-2012 оголошувалась перерва до 13.08.2012 року.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 року склад колегії у даній справі змінено, справу №5011-51/3182-2012 передано на розгляд суддів -Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О., Гончаров С.А.
В судовому засіданні 13.08.2012 року оголошувалась перерва до 15.08.2012 року.
У дане судове засідання з'явились усі учасники провадження у справі, які підтримали свої позиції.
Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки наданих учасниками провадження у справі доказів, оригінали яких оглянуто судом.
У судовому засіданні 15.08.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.06.2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:414:0013, площею 4349 кв. м., що знаходиться по пров. Моторному, 3 у Голосіївському районі міста Києва для експлуатації і обслуговування адміністративно-учбових будівель та споруд, строком на 15 (п'ятнадцять) років, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.07.2004 року за №79-6-0021 у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів.
Згідно з п. 11.3 договору останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України; поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та орендаря; ліквідації юридичної особи -орендаря, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 11.4 договору, договір може бути розірваний, зокрема, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом.
Вищезазначена земельна ділянка була передана відповідачем позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, копія якого міститься в матеріалах справи.
07.04.2006 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»укладено договір міни транспортних засобів на нерухоме майно, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Сурган Я.О. про що до державного реєстру правочинів внесено реєстраційний запис №1242093.
За умовами вищезазначеного договору позивач і третя особа зобов'язались передати нежилі приміщення в обмін на два автомобілі без грошової доплати, а саме, позивач передає у власність третьої особи нежилі приміщення №3 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №3), з №3 по №7 (групи приміщень №4) з №2 по №16 (групи приміщень №9), №1 (групи приміщень №13) в літері «А», загальною площею 432,40 кв.м., які розташовані в місті Києві по провулку Моторному, 3, а третя особа, в свою чергу, передає у власність позивача два автомобілі: новий автомобіль Mitsubishi, модель Lancer 2.0 Sport, 2006 року випуску, номер кузова JMBSNCS9A6U000961, номер двигуна 4G63LQ8628, опціон SA3, без реєстрації в органах ДАІ та автомобіль OPEL, модель АSTRA, 2002 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №W0L0TGF6925181641, седан, об'єм двигуна 1389 куб. см.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Пунктом 4.5 договору міни передбачено, що право власності на нежилі приміщення, які набуваються за цим договором, виникає з моменту проведення державної реєстрації договору згідно з ч. 4 ст. 334, ч. 4 ст. 715 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів, договір міни зареєстрований у вказаному реєстрі 07.04.2006 року, а тому суд приходить до висновку, що третя особа з моменту державної реєстрації договору міни - 07.04.2006р. набула право власності на нежилі приміщення по провулку Моторному, 3 у місті Києві, а саме: нежилі приміщення: №3 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №3), з №3 по №7 (групи приміщень №4), з №2 по №16 (групи приміщень №9), №1 (групи приміщень №13) в літері «А».
Вищезазначене майно було передано позивачем третій особі, що, в свою чергу, підтверджується актом прийому-передачі майна від 10.04.2006 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 року у справі №43/366 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВТ Фортуна»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності на об'єкти нерухомості за Товариством з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» визнано право власності на нежитлові приміщення: №1,2 (групи приміщень №16) підвалу в літері «А», загальною площею 17,5 кв. м.; нежитлові приміщення №1,2 (групи приміщень №1), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №2), нежитлові приміщення №1,2 (групи приміщень №4), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №5), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №6), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №7), нежитлові приміщення №1, 2 (групи приміщень №8) нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №9), нежитлові приміщення №1, 2, 3 (групи приміщень №10), нежитлові приміщення №1, 2 (групи приміщень №11), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №12), нежитлові приміщення №1, 2 (групи приміщень №14) першого поверху в літері «А», загальною площею 1236,2 кв.м.; нежитлові приміщення з №1 по №19 (групи приміщень №15) надбудови в літері «А»загальною площею 342,4 кв.м.; нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №1), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №2) першого поверху в літері «Б»загальною площею 94,4 кв. м., нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №1), нежитлове приміщення №1 (групи приміщень №2), нежитлові приміщення №, 2 (групи приміщень №3) першого поверху в літері «В»загальною площею 182,6 кв.м., які знаходяться за адресою м. Київ, пров. Моторний, 3; зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна» право власності на вищезазначене майно.
Як вбачається з довідки-характеристики Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»№1288803 від 01.11.2007 року, копія якої міститься в матеріалах цієї справи, відповідачем у справі №43/366 -Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2006 року у справі №43/366 було виконано, а саме, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю
«СВТ «Фортуна»право власності на вищевказані об'єкти нерухомості.
Судом встановлено, що вищезазначене судове рішення в апеляційному або касаційному порядках не оскаржувалось.
У зв'язку з відчуженням позивачем об'єктів нерухомості, що знаходяться по провулку Моторному, 3 у Голосіївському районі міста Києва, позивач звернувся до відповідача з листом №7/01 від 05.01.2011 року з пропозицією розірвати спірний договір оренди земельної ділянки.
З аналогічним листом №1/09 від 13.01.2011 року позивач звернувся і до Голови Київської міської державної адміністрації.
Лист позивача №7/01 від 05.01.2011 року було отримано відповідачем
06.01.2011 року та зареєстровано під номером 332, про що свідчить відповідний штамп, який міститься на примірнику листа позивача.
При цьому, суд враховує, що факт отримання вищезгаданого листа від позивача підтверджено і представником відповідача у судовому засіданні 15.08.2012р.
21.03.2011 року у відповідь на лист позивача №7/01 від 05.01.2011 року від Головного управління земельних ресурсів надійшов лист №05-584/7082 від 16.03.2011 року в якому останнє зазначило, що за дорученням Заступника міського голови -секретаря Київради від 06.01.2011 року №332 лист позивача щодо розірвання спірного договору оренди земельної ділянки було розглянуто у зв'язку з чим Головним управлінням земельних ресурсів підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством сприяння обороні України для експлуатації і обслуговування адміністративно-учбових будівель та спору у пров. Моторному, 3 у Голосіївському районі м. Києва», який буде в установленому порядку направлено на розгляд до Київської міської ради.
Звертаючись з позовом до Господарського суду міста Києва позивач зазначив, що після отримання відповіді від Головного управління земельних ресурсів на свою пропозицію розірвати спірний договір, відповідачем жодних дій щодо розірвання договору вчинено не було, що порушує права позивача, оскільки останній, не користуючись земельною ділянкою та в силу дії спірного договору, змушений сплачувати орендні платежі.
Викладені вище обставини не заперечуються відповідачем, який підтвердив чинність спірного договору та відсутність на момент розгляду справи будь-яких рішень відповідача, спрямованих на його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушенням договору другою стороною або в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 11.3 договору оренди передбачено, зокрема, що останній припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. «а», «е»ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонам обов'язків, передбачених статтям 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з приписами ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З аналізу наведених норм матеріального права випливає, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.
При цьому, посилання відповідача на ст. 123 Земельного кодексу України із твердженням, що вона не містить імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала об'єкт нерухомості, який розташований на цій землі, поза межами встановленої Земельним кодексом України процедури, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки приписи ст. 123 Земельного кодексу України, на які посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін у даній справі, оскільки стосуються прав нового власника розташованих на орендованій за спірним договором земельній ділянці об'єктів нерухомості, який не є стороною у даному спорі, предметом у якому укладання договору оренди цієї землі з останнім не являється. Такої ж правової позиції дотримуються Вищий господарський суд України та Верховний суд України в постановах від 01.02.2011 року та 06.06.2011 року відповідно у справі №11/227.
Враховуючи, що фактичне користування спірною земельною ділянкою здійснює новий власник розміщених на ній об'єктів нерухомості -Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна», позивач добровільно відмовився від права користування спірною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди та зумовлює задоволення позову про розірвання спірного договору.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.06.2004 року №79-6-00211, укладений між Київською міською радою та Київською міською організацією Товариства сприяння обороні України для експлуатації і обслуговування адміністративно-учбових будівель та споруд у пров. Моторному, 3 у Голосіївському районі міста Києва.
3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код 22883141) на користь Київської міської організації Товариства сприяння обороні України (03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, код 02721873)
1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 17.08.2012 р.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Любченко М.О.
Гончаров С.А.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, тел. 230-31-34
ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№5011-51/3182-2012 15.08.2012 р.
За позовом Київської міської організації Товариства сприяння обороні України
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ «Фортуна»
про розірвання договору
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Любченко М.О.
Гончаров С.А.
Представники :
від позивача: Лідвінський Г.В., Гужвій О.О.
від позивача: Гулько А.Б.
від відповідача: Лідвінський Г.В.
Господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.06.2004 року №79-6-00211, укладений між Київською міською радою та Київською міською організацією
3. Товариства сприяння обороні України для експлуатації і обслуговування адміністративно-учбових будівель та споруд у пров. Моторному, 3 у Голосіївському районі міста Києва.
4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код 22883141) на користь Київської міської організації Товариства сприяння обороні України (03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, код 02721873)
1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 17.08.2012 р.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Любченко М.О.
Гончаров С.А.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2012 |
Оприлюднено | 23.08.2012 |
Номер документу | 25690037 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пригунова А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні