Рішення

від 20.08.2012 по справі 4/5014/1710/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.12 Справа № 4/5014/1710/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк", м. Київ

до Приватного підприємства "Етернель", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 12 537 848 грн. 48 коп .

Суддя : Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Юрків Р.В., довіреність № 50 від 18.07.2012;

від відповідача - не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №КЮ-009 від 04.08.2009 в сумі 12 537 848 грн. 48 коп., з яких: 7 640 000 грн. 00 коп. - основна сума боргу за кредитом, 4 119 203 грн. 22 коп. -нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту, 490 442 грн. 08 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом, 235 487 грн. 18 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за процентами.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвала суду направлялася за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання вказаної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу .

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав у судовому засіданні 25.06.2012 клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить залучити до матеріалів справи виписки про рух коштів по рахунку відповідача за період з 04.08.2009 по 17.08.2012 та пояснення щодо несплати відповідачем суми заборгованості за кредитним договором. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучається до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Дослідивши обставини справи, додатково надані представником позивача документи, суд прийшов до наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Діапазон -Максимум Банк" (надалі -Кредитор, позивач, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк") та Приватним підприємством „Етернель" (надалі -Позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір № КЮ - 009 (надалі - Кредитний договір).

У відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 № 514-VI, назву -Відкрите акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 636014 від 06.07.2012 та Статуту Публічного акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк" (нова редакція) правильна назва позивача у справі - Публічне акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк"".

Згідно п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк", рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк" № 3 від 08.08.2009 прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк" на Публічне акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Публічне акціонерне товариство "Діапазон -Максимум Банк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк".

Відповідно до умов п. 1.1 Кредитного договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 000 000,00 грн., а відповідач зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, передбачені цим договором.

На підтвердження факту надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії позивачем надано виписку по рахунку відповідача.

Відповідно до умов п. 1.2. Кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту -до 02 серпня 2010 року.

Згідно з п.п. 2.1,2.2. Кредитного договору сторони погодили, що плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 28 процентів річних, проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів №20685000100089, відкритий в Банку, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Згідно з п. 2.5. Кредитного договору, Позичальник щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, сплачує комісію за обслуговування кредиту у розмірі 0,03 процента від суми ліміту, зазначеного в п. 1.1. Кредитного договору, без ПДВ, на рахунок №35788000100089, відкритий в Банку.

В подальшому, зміни та доповнення до Кредитного договору вносилися на підставі 18 Додаткових угод, які в якості доказів долучені до матеріалів справи, в результаті чого відповідно до п. 1.1. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 15 від 09.08.2010), сторони встановили остаточний ліміт відновлювальної кредитної лінії в розмірі 7 640 000,00 грн., яку Позичальник зобов'язався погасити до 02 лютого 2012 року (в редакції Додаткової угоди № 18 від 01.02.2011), а також сплатити нараховані проценти за користування кредитом на основі процентної ставки в розмірі 28 процентів річних, згідно з п. 2.1. Кредитного договору (а.с.37).

В силу пп. 6.1., 6.2. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання точно в строки, обумовлені Кредитним договором сплачувати заборгованість за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку №20630000100089 та проценти за користування кредитом, які Позичальник зобов'язався сплачувати щомісяця на рахунок нарахованих доходів №20685000100089, а комісію за обслуговування кредитної лінії у розмірі 0,03 відсотка від суми ліміту, зазначеного в п. 1.1. Кредитного договору, без ПДВ, Позичальник зобов'язався сплачувати на рахунок №35788000100089.

На підтвердження факту неповернення кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії несплати процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредитної лінії позивачем надано до суду виписку про рух коштів по рахунку відповідача.

Згідно із п. 14.4. Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання Позичальником простроченого зобов'язання включно.

Позивач у позовній заяві зазначив, що виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечували договори застави товарів в обороті №КЮ-009/ТО/31/8 від 31.08.2009 та №КЮ-009/ТО від 05.08.2009, які укладені між позивачем та відповідачем у справі.

Договором застави товарів в обороті №КЮ-009/ТО/31/8 від 31.08.2009, укладеним між позивачем (далі- Заставодержатель) та відповідачем (далі- Заставодавець), в заставу було передано 810 тонн соняшникової олії нерафінованої балансовою вартістю 4 184 999,95 грн. (без врахування ПДВ). Зміни та доповнення до договору застави товарів в обороті вносились наступними додатковими договорами: № 1 від 24.09.2009., № 2 від 29.12.2009, № 3 від 14.07.2010, № 4 від 02.08.2010, № 5 від 09.08.2010, № 6 від 02.10.2010 (а.с.39-51).

Договором застави товарів в обороті №КЮ-009/ТО від 05.08.2009, укладеним між позивачем (далі-Заставодержатель) та відповідачем (далі- Заставодавець), в заставу було передано 2 525,312 тонн соняшнику, балансовою вартістю 5 155 849,75 грн. (без врахування ПДВ). Зміни та доповнення до договору застави товарів в обороті вносились наступними додатковими договорами: № 1 від 24.09.2009, № 2 від 29.12.2009, № 3 від 14.07.2010, № 4 від 02.08.2010, № 5 від 09.08.2010, № 6 від 02.10.2010 (а.с.52-64).

Позивач листом №6.2.4.-1261 від 08.11.2011 повідомив відповідача про свій намір перевірити документально та фактично наявність, розмір, стан і умови збереження заставленого майна, але відповіді позивачем від відповідача отримано не було (а.с.128-129).

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 11.04.2012 № 6.2.4-700 про повне погашення заборгованості за Кредитним договором. Відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату заборгованості за Кредитним договором не провів(а.с.71, 118-119).

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав повністю та належним чином, але відповідач умови зазначеного договору не виконав.

Оскільки відповідач умови Кредитного договору не виконав у повному обсязі, тому позивач 11.07.2012 звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 09.07.2012 № 9.2.1-1613, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № КЮ - 009 від 04.08.2009 в сумі 12 537 848 грн. 48 коп., з яких: 7 640 000 грн. 00 коп. - основна сума боргу за кредитом, 4 119 203 грн. 22 коп. -нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту, 490 442 грн. 08 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом, 235 487 грн. 18 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за процентами. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови кредитного договору № КЮ - 009 від 04.08.2009 та додаткових угод до нього, положеннями ст. ст. 525, 530, 536, 549, 625, 1046, 1048, 1049,1050,1054 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представника позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи при укладенні кредитного договору № КЮ - 009 від 04.08.2009 сторонами були дотримані форма, зміст договору, а також відображенні всі суттєві умови, що свідчить про укладення договору між позивачем та відповідачем (а.с.9-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Під час розгляду справи судом був встановлений факт надання кредиту відповідачу в розмірі 7 640 000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку відповідача (а.с.126-127), в зв'язку з чим позовні вимоги позивача за даним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Спеціальною нормою, яка регулює кредитні відносини, є стаття 1056-1 Цивільного кодексу України, де зазначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначається договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. З аналізу вказаних норм слідує, що кредитна ставка є складовою договірних зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з п.п. 2.1,2.2. Кредитного договору сторони погодили, що плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 28 процентів річних, проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів №20685000100089, відкритий в Банку, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Згідно з п. 2.5. Кредитного договору, Позичальник щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту, сплачує комісію за обслуговування кредиту у розмірі 0,03 процента від суми ліміту, зазначеного в п. 1.1. Кредитного договору, без ПДВ, на рахунок №35788000100089, відкритий в Банку.

Суд дійшов висновку, що розмір процентів та комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами в договорі кредиту. За загальним правилом, банк пропонує боржнику проценти по кредиту, а боржник може погодитися або не погодитися із запропонованою процентною ставкою, або шукати кращі умови кредитування в іншій банківській установі.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про сплату відповідачем процентів за користування кредитом в розмірі 4 119 203,22 грн. за період з 03.02.2012 по 06.07.2012, що розраховані на основі процентної ставки в розмірі 28 процентів річних та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 57300,00 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

В редакції Додаткової угоди № 17 від 01.02.2011 до Кредитного договору, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по сплаті кредиту, процентів та комісії за обслуговування кредиту в термін до 02 лютого 2012 року (а.с.37).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначена умова відповідно до положень Цивільного кодексу не є істотною, оскільки зобов'язання і без визначеного строку (терміну) виконання будуть дійсними, але є важливою для визначення того часу, коли боржник має виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти запропоноване виконання.

Зважаючи на цей факт, судом зроблені висновки про те, що дотримання строку виконання зобов'язання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання, в такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час,

Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов'язання за кредитним договором відповідачем виконані не були, внаслідок чого позивач правомірно вимагає їх виконання в судовому порядку.

Умовами пункту 14.4 Кредитного договору передбачена сплата пені за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідачем .

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 14.4. Кредитного договору передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік встановлена щодо стягнення неустойки (пені, штрафу).

Загальний період за який нараховувалась пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредиту та несплаченим процентам становить 196 календарних днів, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки передбачено Кредитним договором, а правильність нарахування пені за зобов'язаннями відповідача за Кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про сплату відповідачем пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом в розмірі 490 442,08 грн. за період з 03.02.2012 по 06.07.2012 та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за відсотками в розмірі 235 487,18 грн. за період з 03.02.2012 по 06.07.2012, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Нараховані позивачем відповідачу сума 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту підлягає задоволенню та стягненню з відповідача у повному обсязі.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів відповідно до умов кредитного договору № КЮ - 009 від 04.08.2009.

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога від 11.04.2012 № 6.2.4-700 про повне погашення заборгованості за Кредитним договором. Відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату заборгованості за Кредитним договором не провів(а.с.71, 118-119).

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору № КЮ - 009 від 04.08.2009, в термін передбачений вищезазначеним договором та додаткових угод до нього.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитного договору № КЮ - 009 від 04.08.2009 та додаткових угод до нього погашення не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним Кредитним договором складає 12 537 848 грн. 48 коп., у тому числі:

- 7 640 000 грн. 00 коп. -основна сума боргу за кредитом з 03.02.2012 по 06.07.2012;

- 4 119 203 грн. 22 коп. -нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 03.02.2012 по 06.07.2012;

- 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту;

- 490 442 грн. 08 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом за період з 03.02.2012 по 06.07.2012;

- 235 487 грн. 18 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за відсотками за період з 03.02.2012 по 06.07.2012.

За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № КЮ - 009 від 04.08.2009 в сумі 12 537 848 грн. 48 коп., з яких: 7 640 000 грн. 00 коп. - основна сума боргу за кредитом, 4 119 203 грн. 22 коп. -нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту, 490 442 грн. 08 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом, 235 487 грн. 18 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за процентами, підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю та стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 20.08.2012 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 64 380 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" надміру перерахований платіжним дорученням № 2556 від 07.07.2012 судовий збір у розмірі 1740 грн. 00 коп. за подання позову слід повернути позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Етернель" , вул. Єнгельса,51 , м. Свердловськ Луганської області, код ЄДРПОУ 34263231 на користь Публічного акціонерного товариства "Діапазон -Максимум Банк" , проспект Гагаріна Юрія,17-В , м. Київ, код ЄДРПОУ 36101800, 7 640 000 грн. 00 коп. - основна сума боргу за кредитом, 4 119 203 грн. 22 коп. -нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, 52 716,00 грн. -комісія за обслуговування кредиту, 490 442 грн. 08 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом, 235 487 грн. 18 коп. -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за процентами, витрати зі сплати судового збору у сумі 64 380 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Діапазон -Максимум Банк" , проспект Гагаріна Юрія,17-В , м. Київ, код ЄДРПОУ 36101800, з Державного бюджету України надміру перерахований судовий збір у розмірі 1 740 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 2556 від 07.07.2012.

Підставою для повернення судового збору є дане рішення, засвідчена печаткою суду.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано - 22.08.2012 .

Суддя Г.М. Старкова