Рішення

від 15.08.2012 по справі 5011-11/1561-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/1561-2012 15.08.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка» простягнення 532 587,08 грн.

Судді Смирнова Ю.М. -головуючий

Літвінова М.Є.

Спичак О.М.

Представники:

від позивачаБрус О.М. -представник від відповідачівне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»та Товариства з обмеєеною відповідальністю «Техбудмеханіка»заборгованості у розмірі 532 587,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008 відповідачем-1 не виконано своїх зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі внесення лізингових платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 431 850,26 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 70 607,64 грн. та 3 % річних у розмірі 30 129,18 грн.

Оскільки виконання зобов'язання за Договором фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008 забезпечено порукою (де поручителем виступає відповідач-2), позивач просить стягнути наявну суму заборгованості з відповідачів солідарно.

Відповідач-1 проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву останній зазначає, що у зв'язку з відмовою позивача від договору всі первісні зобов'язання відповідача-1 по відношенню до позивача щодо оплати лізингових платежів припинились у момент розірвання Договору в односторонньому порядку, а регулювання взаємовідносин сторін та проведення взаємних розрахунків між ними повинно здійснюватись у відповідності до нових зобов'язань, закріплених в п.п.14.9., 14.10. Договору.

Відповідач-2 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

14.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»(відповідачем-1) укладено Договір фінансового лізингу № 447-LD (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених в Договорі фінансового лізингу, зокрема у Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено найменування, кількість, комплектацію та вартість предмета лізингу.

Відповідно до п. 3.3 Договору лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу на власний ризик та за власний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дати поставки та в місці поставки. За результатами огляду, в вищезазначений термін, лізингоодержувач, лізингодавець і продавець підписують акт приймання-передачі. Предмет лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання такого акту приймання-передачі.

Так, на виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування предмет лізингу (а саме: канатна пилка SK-SD № 114270, №113656 (в кількості 1 шт.), канатна пилка SK-SD №114271, № 113567 (в кількості 1 шт.), комплект додаткового обладнання SK-SD (в кількості 1 шт.), маслостанція РР CR-LS №109226 (в кількості 1 шт.), редуктор THWM-3023D № 0907796, стійка направляюча MKEL-НССВ-6 DS № 109135 (в кількості 1 шт.), про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі від 27.03.2008.

Строк лізингу, згідно з п. 1.3. Договору, починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами цього Договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (стаття 2 вказаного Закону).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Законом України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (стаття 16 Закону).

З п. 7.1. Договору вбачається, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів сторони погодили в графіку лізингових платежів у Додатку №2 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

06.03.2012 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій, зокрема, графік сплати лізингових платежів було викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.03.2012) ціна предмета лізингу становить еквівалент 101 857,03 доларів США у тому числі ПДВ. При зміні курсу гривні до Долару США з моменту передачі предмета лізингу за актом прийому-передачі ціна предмета лізингу має переглядатись сторонами.

З умов Договору (п. 7.1. в редакції Додаткової угоди № 1 від 06.03.2012) вбачається, що до складу лізингових платежів входять: перший лізинговий платіж, другий лізинговий платіж та періодичні лізингові платежі. Перший лізинговий платіж складається з комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням Договору (комісія за організацію) та відшкодування ціни предмета лізингу. Другий лізинговий платіж складається із комісійних за користування предметом лізингу лізингоодержувачем за період з дати передачі до останнього числа місяця, в якому відбулась передача предмета лізингу.

В свою чергу, до складу періодичних лізингових платежів входять: відшкодування, лізингові відсотки, нараховані на ціну предмета лізингу за вирахуванням відшкодування. Відсотки розраховуються на базі місяця з 30 днів та року з 360 днів, починаючи з 1-го числа місяця наступного за тим, в якому відбулась передача предмета лізингу, до дати фактичної сплати лізингоодержувачемціни предмета лізингу, або до останнього дня строку лізингу, за відповідним рішенням лізингодавця, згідно умовами цього Договору

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку №2 до цього Договору на рахунок зазначений в розділі 16 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте з матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008 в частині сплати періодичних лізингових платежів відповідачем-1 не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 431 850,26 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов Договору щодо оплати лізингових платежів, позивач листом № 1458 від 31.08.2010 повідомив про відмову від Договору та припинення його дії з 03.09.2010. Вказане повідомлення отримано лізингоодержувачем 28.09.2010.

Виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»за Договором фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008 забезпечене порукою у відповідності до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(позивачем), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»(відповідачем-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка»(відповідачем-2; поручителем) Договору поруки № 447/SUR від 14.03.2008 (далі - Договір поруки).

Згідно з п. 1.1. Договору поруки відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008 (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них), укладених між лізингодавцем та та лізингоодержувачем, поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою в межах гривневого еквіваленту 101 857,03 доларів США та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов Договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це передбачено в Договорах фінансового лізингу.

Поручитель, відповідно до п. 1.2. Договору поруки, зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1., якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога, з підтвердженням суми невиконаного зобов'язання, -протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені поручителем на рахунки лізингодавця, вказані у вимозі.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Так, через наявність боргу відповідача-1 за Договором фінансового лізингу №447-LD від 14.03.2008, позивачем на адресу відповідача-2 було направлено вимогу, якою повідомлено, що станом на 07.10.2010 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»становить 489 837,32 грн. (з яких 431 850,25 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів та 57 987,07 грн. неустойки), а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»вимагає від поручителя протягом семи днів з дати отримання даної вимоги сплатити вказану суму простроченої заборгованості.

Але своїх зобов'язань за Договором поруки відповідач-2 не виконав, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»за Договором фінансового лізингу у вказані у вимозі строки не сплатив.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заявлені вимоги позивача є безпідставними, оскільки у зв'язку з відмовою відповідача від Договору підлягають застосуванню положення п.п. 14.9 та 14.10. Договору.

Пунктом 14.9 передбачено, що відмови будь-якої сторони не є підставою для звільнення лізингоодержувача від сплати комісії за організацію. За будь-яких умов лізингоодержувач зобов'язаний сплатити комісію за організацію, після чого вона не підлягає поверненню. Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати, у тому числі передбачені розділом 8 Договору, а також документально підтверджені прямі і непрямі збитки, розмір яких не обмежується лише сумами, отриманими лізингодавцем за цим Договором.

В свою чергу, в п. 14.10. зазначено: «У випадку відмови лізингодавець за рахунок отриманих від лізингоодержувача сум (зокрема, лізингових платежів), окрім комісії за організацію, має утримати, зарахувати та залишити суми у розмірі документально підтверджених збитків (повністю або частково), як визначено лізингодавцем згідно з умовами цього Договору, і повернути різницю лізингоодержувачу».

На думку відповідача, зазначеними пунктами Договору чітко визначені правові наслідки відмови будь-якої сторони від Договору, якими взагалі не передбачено права та можливості стягнення лізингодавцем суми основного боргу за зобов'язаннями, що виникли до моменту розірвання Договору, а навпаки встановлюється зобов'язання щодо проведення взаємних розрахунків між сторонами. Як наслідок, на підставі п.п.14.9, 14.10 Договору та ч. 2 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України всі первісні зобов'язання відповідача-1 по відношенню до позивача щодо оплати лізингових платежів припинились з 03.09.2010 у момент розірвання Договору в односторонньому порядку, а регулювання взаємовідносин сторін та проведення взаємних розрахунків між ними повинно здійснюватись у відповідності до нових зобов'язань, закріплених в п.п.14.9., 14.10.

Проте, вказані доводи відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Аналогічне положення сторони закріпили у п. 12.4. Договору фінансового лізингу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився від Договору саме на підставі ч. 2 ст. 7 Закону та п. 12.4. Договору. Відмова ж від договору, зазначена в п. 14.9 та 14.10 стосується відмови від договору до передання предмета лізингу від лізингодавця лізингоодержувачу, про що зазначено в п. 14.8. Договору фінансового лізингу № 447-LD від 14.03.2008. В той же час поняття відмови від договору визначене в п. 14.9. та п. 14.10. не стосується поняття відмови від договору, визначеному в п. 12.4 (яке застосовується для відмови від договору після передачі предмета лізингу).

Відтак, у позивача перед відповідачем не могло виникнути заборгованості на підставі п. 14.9 та п. 14.10, а отже, ним не має бути здійснено зарахування зустрічних вимог.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 у справі № 5011-18/2823-2012.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів солідарно основної заборгованості у розмірі 431 850,26 грн., а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що сплата суми основної заборгованості за Договором фінансового лізингу своєчасно не була, мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому позивач просить суд стягнути з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 70 607,64 грн. та 3 % річних у розмірі 30 129,18 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачами не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом, тобто у розмірі 70 607,64 грн. та 30 129,18 грн відповідно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»(49021, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Берегова, 153, ідентифікаційний код 34682368) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка»(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3, літера А, офіс 131, ідентифікаційний код 32977992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 431 850 (чотириста тридцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят) грн. 26 коп. основного боргу, 70 607 (сімдесят тисяч шістсот сім) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 30 129 (тридцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 18 коп. -3 % річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБМ-Днепр Промисловий Демонтаж»(49021, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Берегова, 153, ідентифікаційний код 34682368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 5 325 (п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 87 коп. судового збору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка»(03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3, літера А, офіс 131, ідентифікаційний код 32977992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 5 325 (п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 87 коп. судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2012

Судді Ю.М. Смирнова -головуючий

М.Є. Літвінова

О.М. Спичак