Справа №2-2849/07
Справа №2-2849/07
PІ Ш EH H
Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня
2007р м. Запоріжжя
Шевченківський
районний суд у складі головуючого - судді Іжевської Н.Г., при секретарі Алейнікової Н.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання користувачем житлового будинку
встановив:
Позивач
звернувся до суду з позовом у якому зазначив,
що 5 травня 2007р. він купив у відповідача житловий будинок АДРЕСА_1.
Договір укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, оскільки будинок та споруди збудовані
самочинно, а відповідач є користувачем
будинку.
Позивач
просить визнати договір дійсним та визнати його користувачем будинку, оскільки в порушення вимог цивільного законодавства
він не був нотаріально посвідчений, хоча
сторони виконали його повністю.
Відповідач проти
позову не заперечує,
пояснив суду, що
він продав будинок позивачеві, отримав гроші, але нотаріально договір не посвідчений.
Розглянувши
матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з
таких підстав.
Згідно
зі ст.
626 ЦК України
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків.
Відповідно
до ст.
395 ЦК України
речовими правами на чуже майно є, в тому
числі, право користування.
Із
змісту ст. 401 випливає,
що право користування чужим майном (сервітут) є таке право, яке може бути встановлене щодо, зокрема,
нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Надані
суду докази свідчать про те, що сторони
уклали угоду в простій письмовій формі та домовилися щодо всіх її істотних
умов, а також, що угода виконана сторонами повністю, що підтверджується як поясненнями
сторін, так і договором купівлі-продажу.
Право
користування відповідача вказаний будинок підтверджує технічний паспорт
Таким
чином, суд вважає, що відповідач на підставі договору передав
належне йому право користування зазначеним об'єктом нерухомості.
Згідно з ст. 220 ЦК України
угода, яка фактично виконана
сторонами, але не посвідчена
нотаріусом, за рішенням суду може бут
визнана дійсною.
З огляду
на наведені обставини суд вбачає всі підстави для визнання угоди дійсною та
визнання права користування жилим будинком.
Керуючись ст.
ст. 220, 626,
395, 401 ЦК України, ст.
ст. 130, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов
задовольнити. Визнати
дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладений 5 травня 1997 року між ОСОБА_1 з
одного боку, та ОСОБА_2 - з другого.
Визнати
ОСОБА_1 користувачем будинку АДРЕСА_1, а
саме: житлового будинку літ "В",
сіней літ "в", літніх
кухонь літ "Е" та літ "І",
погріб "пг", вбиральні
"К".
Рішення
може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання
протягом 10 днів заяви про оскарження та протягом 20 днів апеляційної
скарги.
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2007 |
Оприлюднено | 24.12.2008 |
Номер документу | 2569471 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Іжевська Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні