Рішення

від 14.08.2012 по справі 16/148-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р. Справа № 16/148-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

1. Головного управління Держкомзему в Київській області, м. Київ

2. Бориспільської районної державної адміністрації, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД», м. Київ

про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для

забудови (суперфіцію) недійсним та приведення земельної ділянки у придатний

до використання стан

за участю представників сторін:

від прокуратури - не з'явився;

від позивача 1 -не з'явився;

від позивача 2 - не з'явився;

від відповідача -не з'явився

Суть спору:

Бориспільський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 6338вих від 06.10.2011 р. (вх. № суду 4538 від 28.10.2011 р.) в інтересах держави в особі: 1. Головного управління Держкомзему в Київській області; 2. Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД»про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) недійсним та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2012 р. порушено провадження у справі № 16/148-11 за зазначеним позовом.

В судове засідання 06.12.2011 р. прокурор та представники позивачів 1 та 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 31.10.2011 р. та від 21.11.2011 р. не виконали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 31.10.2011 р., яка отримана прокуратурою 04.11.2011 р., позивачем 1 07.11.2011 р., а позивачем 2 04.11.2011 р., що підтверджується підписами уповноважених представників прокуратури та позивачів 1 та 2 на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

В судовому засіданні 06.12.2011 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві, а саме, що прокурор не зазначив в позові в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, зазначення порушення лише принципів регулювання земельних відносин в Україні (у контексті порушення інтересів держави) недостатньо та свідчить про явну необґрунтованість позову; хибним є твердження прокурора про те, що на момент передачі відповідачу у користування на умовах суперфіцію спірної земельної ділянки її межі не були визначені, адже станом на 07.09.2009 р. було складено кадастровий план та акт встановлення меж та передачі на зберігання межових знаків земельної ділянки для забудови відповідачу; прокурор помилково ототожнив поняття «державної реєстрації права»та «державної реєстрації договору».

Також через канцелярію суду (вх. № 16881 від 06.12.2011 р.) відповідач надав заяву про відкладення розгляду справи для надання оригіналів документів.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 20.12.2011 р.

В судове засідання 20.12.2011 р. прокурор та представники позивачів 1 та 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 31.10.2011 р., від 21.11.2011 р. та від 06.12.2011 р. не виконали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 06.12.2011 р., яка отримана прокуратурою 14.12.2011 р., позивачем 1 12.12.2011 р., а позивачем 2 13.12.2011 р., що підтверджується підписами уповноважених представників прокуратури та позивачів 1 та 2 на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі № 16/148-11, оскільки відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 18.02.2011 р. № 619, і вирішення справи № 16/148-11 є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи, яка знаходиться в проваджені Київського окружного адміністративного суду.

Зазначене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було судом задоволено та ухвалою суду від 20.12.2011 р. провадження у справі № 16/148-11 було зупинено до остаточного вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 2а-5848/11/1070 за позовом ТОВ «ЛАЙФ БОРД»до Бориспільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Через канцелярію суду (вх. № 9980 від 21.06.2012 р.) від Бориспільського міжрайонного прокурора надійшов лист вих. № 3459вих від 15.06.2012 р. до якого додано постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. у справі № 2а-5848/11/1070.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. поновлено провадження у справі № 16/148-11 та призначено її розгляд на 10.07.2012 р.

В судове засідання 10.07.2012 р. прокурор, представники позивачів 1 та 2 та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 25.06.2012 р., яка отримана прокуратурою 05.07.2012 р., позивачем 1 05.07.2012 р., а позивачем 2 05.07.2012 р., що підтверджується підписами уповноважених представників прокуратури та позивачів 1 та 2 на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 14.08.2012 р.

В судове засідання 14.08.2012 р. прокурор, представники позивачів 1 та 2 та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 10.07.2012 р., яка отримана прокуратурою 17.07.2012 р., позивачем 1 17.07.2012 р., позивачем 2 17.07.2012 р., а відповідачем 17.07.2012 р. що підтверджується підписами уповноважених представників прокуратури, позивачів 1 та 2 та відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

29 травня 2009 року головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Главаті П.Й. було прийнято розпорядження № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД».

Відповідно до п. 1 вказаного розпорядження ТОВ «ЛАЙФ БОРД»було надано земельну ділянку для забудови на умовах договору суперфіцію, що розташована біля автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський, км 32+100 м на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, загальною площею 0,047 га.

На підставі зазначеного розпорядження між позивачем 2 («власник») та відповідачем («користувач») укладений Договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 17.06.2010 р., відповідно до умов якого позивач 2 надає відповідачу у користування для забудови земельну ділянку, що розташована біля автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський, км 32+100 м на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, загальною площею 0,047 га, а відповідач приймає земельну ділянку у користування та набуває право користування зазначеною земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) (будівництва на ній рекламного щита).

Перевіркою Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області додержання вимог земельного законодавства встановлено, що при прийняті розпорядження від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію ТОВ «ЛАЙФ БОРД»позивачем 2 порушено вимоги ст. 17, частини 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, а, отже, розпорядження прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

11 лютого 2011 року Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області було внесено протест вих. № 1096вих. на розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію ТОВ «ЛАЙФ БОРД», оскільки зазначене розпорядження було прийнято з порушенням вимог чинного земельного законодавства України.

18 лютого 2011 року на виконання вищевказаного протесту головою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області прийнято розпорядження № 619 «Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію ТОВ «ЛАЙФ БОРД».

Відповідно до п. 2 розпорядження від 18.02.2011 р. № 619 було вирішено скасувати розпорядження голови районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій регулюється Законом України від 09.04.1999 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації».

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів накази.

Частиною другою ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 122 ЗК України встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»у вирішенні спорів, пов'язаних з наданням земельних ділянок державної та комунальної власності у користування на умовах суперфіцію, господарським судам необхідно враховувати, що надання земельної ділянки юридичній особі здійснюється за загальними правилами ст. 12, ч. 2 ст. 116, ст.ст. 120, 123, 125 ЗК України, в силу яких для вирішення питання про встановлення суперфіцію державні органи або органи місцевого самоврядування мають право на загальних засадах вимагати від заявника розробки проекту відведення земельної ділянки.

Позивачем 2 розпорядження про надання дозволу на складання проекту землеустрою спірної земельної ділянки не приймалось, а, тому, на момент передачі у користування на умовах суперфіцію межі земельної ділянки не були визначені.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Як встановлено судом, Договір, укладений між адміністрацією та позивачем 17.06.2010 р., не реєструвався у встановленому законом порядку.

Як зазначалося вище, позивач 2 18.02.2011 р. на виконання протесту прокурора прийняв розпорядження № 619 «Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію ТОВ «ЛАЙФ БОРД».

Київським окружним адміністративним судом розглядалась справа № 2а-5848/11/1070 за позовом ТОВ «ЛАЙФ БОРД»до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації від 18.02.2011 р. № 619 «Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію ТОВ «ЛАЙФ БОРД».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЛАЙФ БОРД»до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, третя особа Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Київським окружним адміністративним судом було встановлено, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 18.02.2011 р. № 619 року «Про скасування розпорядження голови районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718 «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД», було прийнято Бориспільською районною державною адміністрацією правомірно, оскільки були встановлені порушення земельного законодавства при прийнятті розпорядження від 29.05.2009 р. № 1718 і Бориспільська районна державна адміністрація діяла у межах наданих їй повноважень.

Доказів апеляційного або касаційного оскарження зазначеної постанови Київського окружного адміністративного суду та прийняття апеляційної або касаційної скарги до розгляду ТОВ «ЛАЙФ БОРД»до господарського суду не надано.

Тобто, на момент розгляду справи № 16/148-11 та прийняття у ній рішення скасоване розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Главаті П.Й. від 29.05.2009 р. № 1718, яким було надано земельну ділянку для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД», таким чином відсутні правові підстави для передання земельної ділянки відповідачу для забудови (суперфіцію).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Частиною 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється .

Договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вжне здійснене за ним користування земельною ділянкою.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони. Заперечення відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наведеним вище.

Враховуючи вищевикладене вимоги прокурора є обґрунтованими, матеріалами справи доведеними, а тому підлягають задоволенню повінстю.

Оскільки позов поданий до суду та порушено провадження у справі до набрання чинності Законом України «Про судовий збір», то витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним на майбутнє Договір про надання права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 17.06.2010 р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (08300, Київська області, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74; ідентифікаційний код 24209740) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 36425006), площею 0,047 га, яка знаходиться біля автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський км 32+100 м ліворуч на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (за межами населеного пункту).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 36425006) повернути земельну ділянку площею 0,047 га, яка знаходиться біля автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський км 32+100 м ліворуч на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (за межами населеного пункту) Бориспільській районній державній адміністрації Київської області, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення та вивезення усього належного майна.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ БОРД»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 36425006) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко