Рішення

від 22.08.2012 по справі 5026/459/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року Справа № 02/15/5026/459/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Комзюк О.В.,

за участю представників: позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження"

про стягнення 13 476 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі угоди № 05/02-12 від 22.02.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512 - 519 ЦК України), укладеної позивачем із ТОВ "ТАТ-АГРО", коштів в сумі 13 476 грн. 96 коп., зокрема: 3 072 грн. 08 коп. курсової різниці, 1 484 грн. 87 коп. пені, 216 грн. 90 коп. три проценти річних, 718 грн. 61 коп. інфляційних, 7 984 грн. 50 коп. штрафу, та 1 300 грн. 00 коп. адвокатських витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 року, укладеного між ТОВ "ТАТ-АГРО" та ПСП "Відродження", щодо своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань та проведення розрахунків у строки, визначені договором купівлі-продажу.

У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечив проти позову з тих підстав, що договір купівлі - продажу від 24 лютого 2009 року між ПСП "Відродження та ТОВ "ТАТ - АГРО" не укладався, між даними підприємствами існували фактичні договірні відносини, згідно яких відповідач отримував продукцію та в повному обсязі за неї розрахувався, при відсутності юридично оформленого договору позивач не має ніяких правових підстав вимагати від відповідача сплати вказаних у позові сум, всі посилання позивача на порушення договірних умов з боку відповідача безпідставні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 скасована прийнята у цій справі ухвала господарського суду Черкаської області від 25.05.2012 про залишення позову без розгляду та справа передана до господарського суду Черкаської області на новий розгляд. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи визначено суддю Пащенко А.Д.

Ухвалою від 07.07.2012 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24 липня 2012 року. В зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду та неподанням витребуваних доказів і ненаправленням представників у судове засідання розгляд справи відкладено на 09.08.2012 та на 22.08.2012.

В процесі розгляду справи в новому складі суду представник позивача Грищенко О.М. надіслав Пояснення щодо розміру та змісту позовних вимог за вих. № 28-2/07 від 28.07.2012, в якому пояснив, що ТОВ "ТАТ - АГРО" поставив ПСП "Відродження" товар по двох договорах купівлі - продажу, укладених між цими сторонами: № ТАТ/12 від 24.02.2009 згідно видаткових накладних № PH -0000008 від 27.02.2009 і № PH -0000066 від 15.04.2009 на загальну суму 229 845 грн. та № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 згідно видаткової накладної № PH- 0000109 від 28.04.2009 на загальну суму 66 943 грн. 80 коп.; інших правовідносин між ТОВ " ТАТ-АГРО " та відповідачем, окрім цих двох договорів, не існувало та не укладалось; при сплаті коштів у графі "призначення платежу" відповідач вказав "за насіння кукурудзи зг договору купівлі - продажу №10/тат/к від 10.04.2009" та послався на рахунки - фактури, виписані відповідно до договорів купівлі - продажу"; відповідачем було перераховано по договору купівлі - продажу № 10-ТАТ/К від 10.04.2009 на 29 845 грн. більше, ніж по ньому поставлено кукурудзу, тому постачальником цю суму було зараховано в рахунок оплати за товар, поставлений по договору купівлі - продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009; заперечив проти доводів відповідача про те, що договір ним не підписувався, оскільки подальші дії відповідача підтверджують схвалення та виконання договору.

Також представник позивача Грищенко О.М. надіслав до суду Клопотання від 28.07.2012 про розгляд справи за наявними в ній документами без участі представника позивача, у якому наголосив, що позивач повністю підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити, додані до позову копії документів повністю відповідають їх оригіналам і оглядалися судом у судовому засіданні. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у справі є докази вручення відповідачу ухвал суду про час і місце розгляду даної справи. Суду не надіслано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин нез'явлення представника відповідача у судове засідання та не повідомлено про причини невиконання вимог суду, викладених в ухвалах.

Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" (Продавець за договором) та приватне сільськогосподарське підприємство "Відродження" (Покупець за договором) уклали Договір купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року (далі - Договір), умовами якого передбачено, зокрема, наступне:

- цей Договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння, предметом Договору є Товар, який належить Продавцю на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому (п. 1.1., 1.2. Договору);

- асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1);

- Товар може передаватися Покупцю партіями. Перша партія Товару відвантажується лише після отримання 50% передоплати від вартості Товару (п. 3.1.);

- приймання Товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця, в разі виявлення можливих недоліків Покупцем має бути складений відповідний Акт та негайно повідомити про це Продавця. Акт складається з обов'язковою присутністю представника Продавця (п. 4.1., 4.3.);

- право власності на Товар переходить до Покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем Товару (п. 4.7.);

- Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку - фактурі, що може виписуватися Продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в строк до 01 березня 2009 року; 50% від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем в термін до 01 жовтня 2009 року (п.п. 5.1 - 5.3);

- при перерахунку коштів Покупець зобов'язаний обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення даного Договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, Продавець самостійно визначає напрями зарахування отриманих сум в рахунок погашення існуючих зобов'язань Покупця (п. 6.1.);

- у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3 Договору Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п. 8.3.);

- сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором та про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку (п. 8.4.);

- Продавець має ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю пестицидами та агрохімікатами, насінням (п. 10.4.).

До Договору додано Доповнення № 1, в якому вказані назва товару (соняшник Каньон екстра 50 п.о., Драган екстра 60 п.о., кукурудза НС-205 100 п.о., НС-2016 200 п.о.), ціна, строк поставки, загальна сума з ПДВ - 277 662 грн., а також виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору.

Крім цього, як вбачається із пояснень представника позивача та із доданих до нього документів, між цими ж сторонам було укладено також договір купівлі-продажу № 10-ТАТ/К від 10 квітня 2009 року та до нього Доповнення № 1, в якому вказано товар кукурудза НС-2016, 105 п.од. по ціні 531,30 грн. без ПДВ, на загальну суму 66 943,80 грн., із строком поставки до 25.04.2009 (т. 2, а.с. 17-19).

За доводами позивача інші договори між товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" та приватним сільськогосподарським підприємством "Відродження" не укладалися.

ТОВ "ТАТ-АГРО" передав відповідачу, а останній прийняв через своїх представників Левченко В.В. та Мазуренко Р.О., які діяли на підставі довіреностей ЯПИ № 253315 від 27.02.2009, ЯОФ № 136670 від 07.04.2009, по видатковій накладній № РН - 0000008 від 27.02.2009 гібрид соняшника Каньон екстра 50 п.о., Драган екстра 60 п.о. на суму 86 394 грн. та по видатковій накладній № РН - 0000066 від 15.04.2009 кукурудзу НС-2016 в кількості 200 п.о. і НС-205 в кількості 25 п.о. на суму 143 451 грн., а всього відповідачем отримано товар на загальну суму 229 845 грн.

Крім цього, представником відповідача Левченко В.В. отримано у ТОВ "ТАТ-АГРО" кукурудзу НС-2016 в кількості 105 п.о. на суму 66 943,80 грн. по видатковій накладній №РН - 0000109 від 28.04.2009 (т. 2, а.с. 20).

Всі вказані видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками обох підприємств, зазначені в них суми та ціни підтверджені у податкових накладних, копії яких додані до позовної заяви.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення з огляду на наступне .

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю розрахувався за отриманий у ТОВ "ТАТ-АГРО" товар, однак, кошти перераховані не у строки, вказані в договорах, тобто, розрахунок проведений із простроченням.

Зокрема, відповідач отримав по договору № ТАТ/12 товар на загальну суму 229 845 грн. та відповідно до поданих до позовної заяви виписок із банківського рахунку відповідач перерахував на рахунок ТОВ "ТАТ-АГРО" кошти в загальній сумі 200 00 грн.:

70 000 грн. - 25.02.2009 із посиланням на рахунок № 11 від 23.02.2009;

70 000 грн. - 27.02.2009 із посиланням на рахунок № 11 від 23.02.2009;

10 000 грн. - 17.04.2009 із посиланням на рахунок № 57 від 06.04.2009;

50 000 грн. - 30.10.2009 із посиланням на рахунок № 57 від 06.04.2009.

10.10.2009 відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ "ТАТ-АГРО" кошти в сумі 50 000 грн. із посиланням на договір № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 та 10.11.2009 перераховано кошти в сумі 46 788,80 грн. із посиланням на договір № 10 від 10.04.2009. Оскільки станом на 10.11.2009 борг відповідача по договору № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 та видатковій накладній № РН - 0000109 від 28.04.2009 складав 16 943,80 грн., тому ТОВ "ТАТ-АГРО" із перерахованої 10.11.2009 суми зарахував кошти в сумі 16 943,80 грн. в рахунок погашення боргу по вказаній накладній, а решту суми 29 845 грн. направив на зменшення боргу по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009, що відповідач не заперечував.

Суд звертає увагу на те, що у рахунку № 11 від 23.02.2009 є посилання на Договір № ТАТ/12 від 24.02.09 та у рахунку № 57 від 06.04.2009 є посилання на Договір № 10/ТАТ/К від 10.04.2009.

Таким чином, розрахунки по договору № 10/ТАТ/К від 10.04.2009 та по договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 повністю завершені відповідачем 10.11.2009, при тому, що в пункті 5.3. Договору № ТАТ/12 вказано строк повного розрахунку до 01.10.2009.

Що стосується доводів відповідача про те, що договір із ТОВ "ТАТ-АГРО" ним не підписувався, то суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

На обох вказаних договорах купівлі-продажу та Доповненнях № 1 до них є підписи представників, які скріплені печаткою підприємства. Відповідач не виконав вимоги суду в ухвалах від 07.07.2012, 24.07.2012, 09.08.2012, отриманих відповідачем, та не подав витребувані судом документи, зокрема, щодо печатки, діючої на дати укладення обох договорів, та підпису посадової особи підприємства, не подав оригінали документів, що стосуються даного спору та перерахування відповідачем на рахунок ТОВ "ТАТ-АГРО" коштів протягом 2009 року, тому подана відповідачем копія картки із зразками підписів та відтиском печатки від 31.10.2010 нічого не доводить та не спростовує факт наявності у 2009 році договірних відносин між сторонами, основаних на договорах купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 та № 10-ТАТ/К від 10.04.2009.

Навіть якщо припустити, що Договір № ТАТ/12 від 24.02.2009 підписаний не керівником підприємства, то подальші дії відповідача щодо отримання товару і його оплати протягом 2009 року із посиланням на документи, складені відповідно до цих договорів, свідчать про схвалення договору, що відповідно до припису статті 241 Цивільного кодексу України є підставою для твердження про укладення договору та виникнення відповідно до нього прав та обов'язків у сторін з моменту його вчинення. Суд приходить до висновку, що правовідносини між сторонами виникли на підставі підписаного договору № ТАТ/12 від 24.02.2009р.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" - пред'явило даний позов до відповідача на підставі укладеної ним із TOB "ТАТ - АГРО" угоди № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої TOB "ТАТ - АГРО" (первісний кредитор) відступило ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (новий кредитор) право вимоги виконання приватним сільськогосподарським підприємством "Відродження" зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (курсової одиниці, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу), набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24 лютого 2009 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди (т. 1, а. с. 28-30).

Відповідно до пункту 2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 13 476 грн. 96 коп.

TOB "ТАТ-АГРО" 25.02.2012 цінним листом відправило ПСП "Відродження" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні та повідомило реквізити нового кредитора (т. 1, а. с. 32-33).

За приписом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Інше не передбачено договором купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 та не встановлено законом у даних правовідносинах.

Відповідно до вимоги статті 513 ЦК України Угода № 05/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) укладена у письмовій формі. Зобов'язання, які виникли у відповідача перед TOB "ТАТ-АГРО" по Договору № ТАТ/12 від 24.02.2009, не відносяться до зобов'язань, вказаних у статті 515 ЦК України, та відповідно до статті 516 ЦК України на заміну кредитора у зобов'язанні згода боржника не потребується.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача, в зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання, нарахованих сум: 3 072,08 грн. курсової різниці, 1 484,87 грн. пені, 216,90 грн. три проценти річних, 718,61 грн. індексу інфляції, 7 984,50 грн. штрафу.

Судом встановлено, що зобов'язання відповідачем виконане, однак, із порушенням строку, встановленого в Договорі № ТАТ/12 від 24.02.2009.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 8.3 Договору купівлі-продажу № ТАТ/12 від 24.02.2009 у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно пункту 5.3 Договору Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 484 грн. 87 коп. пені, 216 грн. 90 коп. три проценти річних, 718 грн. 61 коп. індексу інфляції.

Обгрунтованою є також вимога позивача про стягнення з відповідача 7 984 грн. 50 коп. штрафу з огляду на таке.

Обов'язок відповідача сплатити кредитору штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару у випадку несвоєчасної оплати товару згідно пункту 5.3. Договору встановлений у пункті 8.3. Договору № ТАТ/12 від 24.02.2009.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно статті 549 ЦК України пеня та штраф є формами загальної суми неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами загальної юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.06.2012 у справі № 02/5026/2145/2011, постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 20/246-08 та від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Вимога позивача про стягнення з відповідача курсової різниці підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 3 072 грн. 08 коп., виходячи із такого.

Згідно частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися Продавцем.

У Доповненні № 1 до Договору виписана Примітка, в якій вказана формула, яку повинні використовувати сторони в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вище, ніж курс долара США на день підписання договору: S=(А1/А2)*В, де

S - ціна на момент проплати;

В - ціна на момент підписання;

А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору;

А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Згідно з Наказом Мінфіну України № 193 від 10.08.2000 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" валютний курс - це установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає у зв'язку із знеціненням грошових коштів.

Перевіривши розмір заявленої позивачем до стягнення курсової різниці та врахувавши умови Договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 і Доповнення № 1 до нього, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги позивача та стягнення з відповідача 3 072 грн. 08 коп. курсової різниці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.09.2010 у справі № 17/308, від 05.06.2012 у справі № 02/5026/2145/2011.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено і належними доказами підтверджено факти прострочення виконання відповідачем зобов'язання по Договору № ТАТ/12 від 24.02.2009 та обгрунтованість вимог позивача у даній справі, а відповідачем не спростовані доводи позивача та належними доказами не підтверджені заперечення проти позовних вимог позивача, незважаючи на вимоги суду в ухвалах від 07.07.2012 та від 24.07.2012.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення у заявленій сумі.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. та 1 300 грн. витрат на оплату послуг адвоката як такі, що підтверджені належними доказами.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства "Відродження" (19234, Черкаська область, Жашківський район, с. Вороне, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 03790994) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38039872) - 3 072 грн. 08 коп. курсової різниці, 1 484 грн. 87 коп. пені, 216 грн. 90 коп. три проценти річних, 718 грн. 61 коп. індексу інфляції, 7 984 грн. 50 коп. штрафу, 1 300 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.08.2012

Суддя А.Д.Пащенко