Рішення

від 24.07.2012 по справі 5023/2356/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/2356/12 вх. № 2356/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю:

прокурора - не з'явився

позивача - Сасін В.В., довіреність №7/458 від 09.07.2012 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Сталь", м. Харків

про стягнення 7 984,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод", м. Харків про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Сталь", м. Харків 7 984,58 грн. заборгованості, з яких: 7384,94 грн. основного боргу, 529,70 грн. пені та 105,94 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором зберігання №30/01-09, укладеним між сторонами 01.09.2011 року.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, у попередніх судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

23.07.2012 р. представник позивача надав через канцелярію господарського суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 10307, а.с. 60), в якій зазначив, що при виготовленні позовної заяви замість 3% річних помилково вказано штраф, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6635,16 грн. основного боргу, 352,94 грн. пені та 69,26 грн. 3% річних. Подану заяву долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7057,36 грн., з яких: 6635,16 грн. основного боргу, 352,94 грн. пені та 69,26 грн. 3% річних.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012 року, в якому, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необгрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, якщо ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

01.09.2011 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський механічний завод" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Сталь" (поклажодавець) було укладено договір зберігання №30/01-09 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору зберігач зобов'язався прийняти на відповідальне зберігання майно відповідно акту приймання - передачі або накладної, що належить поклажодавцю та повернути його на вимогу останнього. Поклажодавець зобов'язався передати своє майно на зберігання за плату і виконати всі умови даного договору належним чином.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що кількість, вартість і строк зберігання майна вказується в накладній при прийомі майна (п.3.1. договору).

В пунктах 4.1., 4.2. договору сторони узгодили, що вартість за зберігання у місяць складає 1250,00 грн., ПДВ 20% 250,00 грн. Всього за місяць за зберігання - 1500,00 грн. Плата за зберігання згідно п.4.1. цього договору перераховується поклажодавцем щомісячно до 10 числа місяця, слідуючого за наступним.

Пунктом 8.1. зазначеного договору встановлено термін дії договору до 31.12.2012 р.

В матеріалах справи міститься також підписана сторонами додаткова угода до договору зберігання №30/01-09 від 01.09.2011 р., якою сторони домовились розірвати зазначений договір з 05.12.2011 р. При цьому плата за зберігання нараховується та сплачується поклажодавцем по день розірвання договору включно (а.с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачеві послуги відповідно до актів приймання - передачі робіт (надання послуг) №МЗ-0000325 від 30.09.2011р., №МЗ-0000369 від 31.10.2011р., №МЗ-0000409 від 30.11.2011р., №МЗ-0000452 від 04.12.2011р., які скріплені підписами та печатками сторін та виставив відповідачеві на оплату відповідні рахунки-фактури №МЗ-0000690 від 30.09.2011р., №МЗ-0000778 від 31.10.2011р., №МЗ-0000856 від 30.11.2011 р., №МЗ - 0000958 від 04.12.2011р. (а.с. 13-20).

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за надані за договором послуги виконав не повному обсязі, внаслідок чого несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 6635,16 грн.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми закону і те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував існування заборгованості або корегував її розмір, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором зберігання №30/01-09 в сумі 6635,16 грн. належно обґрунтовані, доведені матеріалами справи і такі, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд вважає, що оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 69,26 грн. є правомірними і обґрунтованими.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.2. договору сторони передбачили, що за кожен день прострочки оплати за зберігання поклажодавець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За таких підстав суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 352,94 грн. пені також є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог. Окрім того, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір доведено до суду саме з вини ТОВ "Восток-Сталь", судовий збір у повному обсязі має бути покладено на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 936, 946 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Сталь" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 2, код ЄДРПОУ 37460759) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський механічний завод (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 6, код ЄДРПОУ 08248877, р/р 26005301810305 БВ №5 філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Харкові, МФО 351458) 6635,16 грн. основного боргу, 352,94 грн. пені та 69,26 грн. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Сталь" (61002, м. Харків, вул. Мельникова, 2, код ЄДРПОУ 37460759) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "26" липня 2012 р.

Суддя Макаренко О.В.