Ухвала

від 15.08.2012 по справі 2а-16612/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16612/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Електронікс»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 28 вересня 2011 року № 0000722302.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 5 червня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість позивачем при взаємовідносинах з ТОВ "Дніпроторгінвест" (код ЄДРПОУ 37212565) за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої складено акт від 15.06.2011 р. № 255-22-1-37195063 (далі - Акт перевірки).

05.10.2011 р. на адресу позивача надійшло ППР № 0000722302, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 195126,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1,00 грн., всього на суму 195127,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Дніпроторгінвест" було укладено Договір купівлі-продажу від 30.11.2010 р. № 31 про здійснення ТОВ "Дніпроторгінвест" поставки продукції (товару) та зобов'язання позивача прийняти та оплатити поставлену продукцію, перелік якої зазначений у наявних в матеріалах справи копіях видаткових накладних на загальну суму 1170759,60 грн. (стор. 130 159 І тому).

ТОВ "Дніпроторгінвест" виписало на адресу ТОВ "Рітейл Електронікс" податкові накладні на загальну суму 1170759,60 грн. (в т.ч. ПДВ195 126,60 грн.), які підписані від імені ТОВ "Дніпроторгінвест" Рохліним В.С. та скріплені печаткою підприємства (наявні в матеріалах справи копії на стор. 95 - 129 І тому).

Судом встановлено, що за поставлену продукцію ТОВ "Рітейл Електронікс" розрахувалось шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ "Дніпроторгінвест" безготівкових коштів на повну суму поставленої продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (стор. 85 - 94 І тому), звітів про дебетові та кредитові операції (стор. 49-57 ІІ тому).

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом , на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень лютий 2011 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Дніпроторгінвест", придбання продукції (товару) за договором купівлі-продажу від 30.11.2010 р. № 31.

Відповідно до наданих позивачем реєстраційних документів, статуту суд встановив, що ТОВ "Рітейл Електронікс" здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, оптової торгівлі радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко- та відеозапису, оптової торгівлі офісною технікою та устаткуванням, іншими видами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою, роздрібної торгівлі офісним та компютерним устаткуванням.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Дніпроторгінвест" був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень лютий 2011 року, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України .

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представниками позивача надано суду завірені копії наступних документів щодо ТОВ "Дніпроторгінвест": податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011 року, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28.11.2011 р.

Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що господарські операції ТОВ "Рітейл Електронікс" з його контрагентом ТОВ "Дніпроторгінвест" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За таких обставин, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за січень лютий 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Дніпроторгінвест", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 , п. 54.1 ст. 54 , п. 185.1 ст. 185 , п. 198.6 ст. 198 , п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) є помилковими, відтак визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 195127,00 грн. є протиправним, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем ППР № 0000722302

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.