Рішення

від 23.08.2012 по справі 15/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

2323.08.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

22.08.2012 р. Справа №5028/15/46/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Плиски-Агро", вул. Леніна, 6-А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівське агровиробниче товариство", вул. Ціолковського, 26, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 158 346,73 грн.

Суддя Федоренко Ю.В. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача : Луєнко Ю.В., дов. від 07.06.2012 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з відповідача 135 387, 50 грн. боргу, 7643,92 грн. 3% річних, 15 315,31 грн. інфляційних втрат за договором № 42 від 15.11.2010р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судові засідання не направив, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.2012р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівське агровиробниче товариство", м. Чернігів, вул. Ціолковського, 26.

Копії ухвал господарського суду про порушення провадження у даній справі та про її відкладення, які направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві адресу і, яка співпадає з адресою, зазначеною в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.08.2012р., а саме: вул. Ціолковського, 26, м. Чернігів, повернуті до суду не врученими адресату з відміткою оператора відділення поштового зв'язку -"за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У відповідністю з ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання)сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене суд вважає, що направлення відповідачу ухвал про порушення провадження у справі та про її відкладення, за адресою, вказаною в позовній заяві (м. Чернігів, вул. Ціолковського, 26), яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача, є належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.

Не з'явлення відповідача в судові засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

15.11.2010р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 42 за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця насіння соняшнику (надалі -товар) в кількості і асортименті відповідно до заявки покупця, переданої продавцю за 3-4 дні до відпуску товару, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

В Розділі 2 договору сторони визначили ціну, порядок розрахунків, умови поставки товару. Товар відпускається продавцем не пізніше 5 (п'яти) днів після отримання заявки від покупця в асортименті і за ціною, зазначеною в рахунку-фактурі на кожну окрему поставку. Датою поставки товару вважається дата видачі продавцем видаткової накладної на товар. Оплата за товар здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 100% передоплати згідно представленого продавцем рахунку-фактури на товар. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі по видатковим накладним.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами. Строк дії договору до 31 грудня 2010 року з подальшою пролонгацією за згодою сторін (п.п.5.4.,5.5. договору).

Протягом листопада-грудня 2010р., січня 2011р. на виконання умов договору позивач відвантажив відповідачу товару на загальну суму 2070387,5 грн., що підтверджується завіреними копіями накладних, довіреностей відповідача на отримання товару, рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 1935000 грн., що підтверджується завіреними копіями банківських виписок особового рахунку позивача.

Таким чином, з урахуванням суми часткової оплати, залишок неоплаченої відповідачем вартості отриманого товару становить 135 387,50 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним представниками обох сторін.( а. с. 68).

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього ж Кодексу.

Як встановлено судом вище, сторонами в договорі передбачено порядок оплати за товар шляхом здійснення покупцем (відповідач у справі) 100% попередньої оплати згідно з пред'явленими продавцем рахунків-фактур на товар. При цьому в договорі відсутні будь-які умови щодо строків здійснення попередньої оплати, а тому, виходячи із приписів ст.693 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право вимагати від відповідача проведення попередньої оплати у будь-який час.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Тобто, в даному випадку, сторона, яка виконала зобов'язання, залишається в статусі кредитора і має право вимагати виконання від іншої сторони в порядку, встановленому ст.530 Цивільного кодексу України. .

В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, у разі відсутності узгодженої між сторонами правочину умови щодо строку виконання зобов'язання боржника, строк виконання такого зобов'язання пов'язується з наявністю вимоги кредитора.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №133 від 05.08.2011р. (а.с.67), в якій містилася вимога про сплату відповідачем суми боргу за поставлений товар в розмірі 135 387,50 грн., що підтверджується копією фіскального чеку про відправку зазначеного документу та копією поштового повідомлення про вручення 09.08.11р. вказаної претензії представникові відповідача (а.с.76).

Таким чином, відповідач з моменту пред'явлення йому вимоги про оплату вартості отриманого товару повинен був виконати таке зобов'язання у встановлений чинним законодавством строк, а саме до 16.08.2011р. включно. Відповідачем у цей строк зобов'язання по оплаті переданого товару не виконано.

При цьому відповідачем не надано суду доказів, які спростовують факт отримання ним товару від позивача, а також доказів, які свідчать про проведення оплати в повному обсязі.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку по оплаті вартості поставленого товару у строк після пред'явлення вимоги кредитора, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 135 387,50 грн. боргу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеної норми цивільного законодавства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7643,92 грн. процентів річних, нарахованих за період з 04.12.10р. по 02.07.12р.

Враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання у відповідача по оплаті вартості отриманого товару виникло з 17.08.2011р., вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних задовольняються судом частково в розмірі 3563,67 грн. за період з 17.08.11р. по 02.07.12р.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 15 315,31грн. інфляційних втрат, обчислених за період з грудня 2010р. по червень 2012р.

З урахуванням того, що прострочення зобов'язання у відповідача по оплаті отриманого ним товару настало тільки з 17.08.11р., тому розмір інфляційних втрат задовольняється судом частково в розмірі 675,84 грн. за період з вересня 2011 року по червень 2012р.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з послугами адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить, в тому числі, оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються на підставі угоди між учасником господарського процесу та адвокатом.

Позивач на підтвердження факту понесення ним витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 7917,34грн., передбачених договором про надання правової допомоги №06/12/1 від 07.06.2012р., надав квитанцію до прибуткового касового ордеру №06/12/1/1 від 14.08.2012р., акт про надану правову допомогу від 14.08.2012 р.

Дослідивши зазначені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано належне документальне підтвердження понесення ним судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 7917,34 грн.

Судові витрати по оплаті послуг адвоката, як і решта судових витрат, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівське агровиробниче товариство", вул. Ціолковського, 26, м. Чернігів, ідентифікаційний код 37299253, відомості про номери рахунків відсутні, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плиски-Агро", вул. Леніна, 6-А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 34275671, 135 387,50 грн. боргу, 3 563,67 грн. процентів річних, 675,84 грн. витрат від інфляції, 6 981,35 грн. витрат на послуги адвоката та 2 792,54 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову -відмовити.

Повне рішення підписано 23.08.2012р.

Суддя Ю.В. Федоренко