Рішення

від 21.08.2012 по справі 19/5014/1514/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.12 Справа № 19/5014/1514/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Качановської О.А., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Пласт", м.Луганськ

про стягнення 5134 грн. 02 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Семенюк В.П., представник за довіреністю № б/н від 20.02.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 5134 грн. 02 коп.

В судовому засіданні 21.08.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши, згідно заяви № 2120/юр від 20.08.2012, додаткові документи на вимогу ухвали суду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення № 9104702232220. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Згідно виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю „Луга-Пласт" (відповідач) рахунків № 435 від 21.07.2011, № 482 від 19.08.2011 та № 243 від 04.11.2011 (а.с.6-8) Державним підприємством „Луганський авіаційний ремонтний завод" (позивач), відповідно до платіжних доручень № 1320 від 25.07.2011, № 1623 від 01.09.2011 та № 2339 від 05.12.2011 (а.с.9-11), була перерахована сума передоплати у розмірі 14760,00 грн. за плівку поліетиленову.

За накладними № 374 від 10.08.2011 та № 110 від 02.09.2011 позивачем отримано плівки поліетиленової на суму 9625,98 грн.(а.с.12-13).

Сума передоплати за неотриманий товар складає 5134,02 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.2010 господарські суди у вирішенні спорів не лише можуть, а й повинні застосовувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини у конкретних справах, незалежно від того, чи посилаються на відповідні норми сторони та інші учасники судового процесу (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Так, відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки .

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ст.174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст.220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов"язань з поставки товару, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття товару та вимагати повернення попередньої оплати.

За правилами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо повернення відповідачем попередньої оплати, та строків такого повернення, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

13.04.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 872/юр від 12.04.2012 з вимогою до 20.04.2012 повернути кошти за непоставлений товар (а.с.14), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем господарських зобов"язань підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду за платіжним дорученням № 3258 від 07.06.2012 судовий збір в сумі 31 грн. 50 коп. (1641 - 1609,50=31,50) підлягає поверненню йому з Державного бюджету України згідно приписів п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", на підставі відповідної ухвали.

У судовому засіданні 21.08.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод", м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Пласт", м.Луганськ, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Пласт", м.Луганськ, вул.Олега Кошового, б.32, код 24203726, на користь Державного підприємства „Луганський авіаційний ремонтний завод", м.Луганськ, кв.Гостра Могила, б.180, код 08215600, передплату у розмірі 5134 грн. 02 коп., судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.08.2012

Суддя Т.В. Косенко