Ухвала

від 22.08.2012 по справі 19/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

22.08.12 Справа № 19/311

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Дрожанової О.В., розглянувши заяви Приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод", м.Старобільськ Луганської області по справі за позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Старобільський завод замінника незбираного молока", м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 8150 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Несвіт В.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 01-43/01 від 05.01. 2012;

від відповідача -представник не прибув;

від ВДВС Старобільського РУЮ -представник не прибув;

від Старобільської МДПІ -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2010 по справі № 19/311 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України: штраф в розмірі 5000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 3150 грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

10.12.2012 на примусове виконання рішення господарським судом Луганської області, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, були видані судові накази від 03.12.2010 № 19/311.

13.08.2012 Приватне акціонерне товариство „Старобільський молокозавод" (відповідач по справі) звернулось до господарського суду Луганської області з заявами від 08.08.2012 № б/н, в яких просить накази господарського суду Луганської області по справі № 19/311 від 03.12.2010, видані на примусове виконання судового рішення, визнати такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 13.08.2012 по справі № 19/311 дані заяви були призначені до розгляду.

21.08.2012 від Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (стягувач), через канцелярію суду, надійшли письмові заперечення № 3865/8/10 від 20.08.2012 на заяву, в яких вона просить залишити заяву боржника без задоволення, посилаючись на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.08.2012 по справі № 21/118б, якою припинено провадження у справі про банкрутство та скасовано мараторій на задоволення вимог кредиторів. В цих же запереченнях Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби виклала клопотання про розгляд заяви без участі її представника. Дане клопотання було розглянуто судом в судовому засіданні та задоволено.

В судовому засіданні представник позивач (стягувач) також надав заперечення № 05-10/2337 від 21.08.2012, в яких відхилив вимоги заяви відповідача керуючись ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.13 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 24.10.2006 № 01-8/2361 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням конкуренційного законодавства".

Представники відповідача (боржника) та Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції участі своїх повноважних представників в засіданні суду не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду заяв були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст.117 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяви відповідача (боржника), вислухавши представника позивача (стягувача), який прибув у судове засідання, оцінивши надані докази і доводи, господарський суд дійшов наступного.

Згідно ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачу або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 17.11.2010 по справі № 19/311 позивачу та Старобільській міжрайонній державної податкової інспекції, на примусове виконання вказаного рішення, були видані відповідні судові накази.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2010 по справі № 21/118б відносно відповідача було порушено справу про банкрутство та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 05.01.2011 № 21/118б введено процедуру розпорядження майном, ініціюючого кредитора було зобов'язано опублікувати за власний рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Дане оголошення було опубліковане в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України в газеті „Урядовий кур'єр" № 8 від 18.01.2011.

Відповідно до норм ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон (2343-12)) встановлений тридцятиденний строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника. Даний строк сплинув 17.02.2011.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2011 по справі № 21/118б затверджено реєстр вимог кредиторів, в якому відображено перелік осіб, що вчасно заявили свої вимоги до боржника. Серед вказаних осіб, стягувачі в даному реєстрі не значаться.

Грошові вимоги стягувачів виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство, отже останні вважалися конкурсними кредиторами, та повинні були у встановлений термін звернутися з відповідними заявами до господарського суду.

В зв'язку з тим, що стягувачі до господарського суду Луганської області у справу № 21/118б з відповідними заявами не зверталися, їх вимоги вважаються погашеними.

В п.8.12 рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 N 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом„ зазначено, що згідно з ч.2 ст.14 вказаного Закону вимоги конкурсних кредиторів , заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними , про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає .

Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування ч.2 ст.14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, а стосовно зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) - погашенням податкового зобов'язання у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Така ж сама правова позиція викладена і в постанові Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" в п.45 якої зазначено, що на підставі ч.15 ст.11 Закону всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами ст.14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті Закону, вимоги конкурсних кредиторів , що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає .

Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

Відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню , та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу.

Згідно ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

В силу ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідача відсутній обов"язок по сплаті заборгованості, стягнутої рішенням суду по даній справі, а тому, відповідно до положень ст.117 Господарського процесуального кодексу України дані накази не підлягають виконанню.

Такі ж правові позиції викладені в постановах Верховного суду України від 18.09.2007 по справі № 3/332 та від 02.10.2007 по справі № 6/73.

Що стосується посилань позивача на п.13 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 24.10.2006 № 01-8/2361 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних із застосуванням конкуренційного законодавства", то суд звертає увагу позивача на те, що в зазначеному пункті мова йдеться про вирішення питання стосовно стягнення економічних санкцій, а не про безспірні вимоги.

Стосовно посилань Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.08.2012 по справі № 21/118б, якою припинено провадження у справі про банкрутство та скасовано мараторій на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

Під мировою угодою, відповідно до ст.35 Закону розуміється домовленість між боржником та кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргу боржника, яка оформлюється угодою сторін, а метою мирової угоди є створення механізму фінансового оздоровлення підприємства боржника.

Подання та задоволення вимог кредиторів, які не вступили у процедуру банкрутства після укладення мирової угоди, не відповідає цілям укладеної мирової угоди.

Якщо при цьому буде продовжено виконання наказу, то це не буде відповідати приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносно порядку відновлення платоспроможності боржника та буде ущемляти інтереси інших конкурсних кредиторів, які вчасно заявили свої вимоги у справі про банкрутство.

Таким чином, заяви Приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод", м.Старобільськ Луганської області, від 08.08.2012 № б/н про визнання наказів від 03.12.2010 № 19/311 такими, що не підлягають виконанню, підлягають задоволенню.

Накази господарського суду Луганської області від 03.12.2010 № 19/311 про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока", Луганська область, м.Старобільськ, вул.Старотаганрозька, б.11, код 00444837 в доход Державного бюджету України:

- штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. та пені в розмірі 3150,00 грн.;

- державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., визнати такими, що не підлягають виконанню .

Керуючись ст.ст.86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

У Х В А Л И В:

1. Заяви Приватного акціонерного товариства "Старобільський молокозавод", м.Старобільськ Луганської області від 08.08.2012 № б/н задовольнити.

2. Визнати накази господарського суду Луганської області від 03.12.2010 № 19/311 про:

- Стягнення з Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока", Луганська область, м.Старобільськ, вул.Старотаганрозька, б.11, код 00444837 в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 5000 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 3150 грн. 00 коп. за реквізитами: одержувач -держбюджет Старобільського району, банк одержувача -ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, іден. код одержувача -24048483, № рахунку 31119106700312;

- Стягнення з Закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока", Луганська область, м.Старобільськ, вул.Старотаганрозька, б.11, код 00444837 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., такими, що не підлягають виконанню.

3. Ухвалу надіслати сторонам, відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції та Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

Суддя Т.В.Косенко .