Рішення

від 20.08.2012 по справі 23/5014/1569/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.12 Справа № 23/5014/1569/2012

За позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (м. Київ) в особі Луганської філії (м. Луганськ)

до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (м. Стаханов Луганської області)

про стягнення 32251957 грн. 66 коп.

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача -Скріпкіна О.І., довіреність № 32 від 29.12.2011; Словенко В.О., довіреність № 33 від 29.12.2012;

від відповідача -Ніколаєва О.І., довіреність № 05-250 від 25.01.2012.

в с т а н о в и в:

29.01.2004 між Державним підприємством «Укренерговугілля»(Постачальник) та Луганською обласною дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств державного підприємства «Луганськвуглереструктуризація»(Споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 44 (далі -договір № 44), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу у справі), а Споживач приймає та оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (а.с.28-35).

У пункті 2.1.2 договору № 44 передбачено, що Постачальник зобов'язується постачати електроенергію в межах ---- кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених додатком «Обсяги постачання електричної енергії»з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору:

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та Додатками «Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності»;

- із дотриманням граничних показників якості електроенергії, визначених державними стандартами.

За умовами договору Споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків»(пункт 2.2.3 договору № 44).

Відповідно до пункту 7.7 договору № 44 розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».

За умовами пункту 7 цього додатку до договору № 44 оплату за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; сум на відшкодування збитків; пені за порушення термінів розрахунків та ін. Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів від дня отримання рахунку (а.с. 35).

01.07.2004 між Державним підприємством «Укренерговугілля»та відповідачем у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 184 (далі -договір № 184), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачу у справі), а Споживач приймає та оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (а.с. 36-43).

Відповідно до пункту 2.1.2 договору № 184 Постачальник зобов'язується постачати електроенергію в межах 130 кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених додатком «Обсяги постачання електричної енергії»з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору:

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та Додатками «Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності»;

- із дотриманням граничних показників якості електроенергії, визначених державними стандартами.

Згідно пункту 2.2.3 договору № 184 Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків».

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків»(пункт 7.7 договору № 184).

За умовами пункту 9 цього додатку до договору № 184 кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; сум на відшкодування збитків; пені за порушення термінів розрахунків та ін. Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків у 5-ти денний (банківських) термін з дня їх отримання (а.с. 43).

У відповідності з пунктом 4.4.1 договорів № 44 та № 184 у разі порушення Споживачем передбачених додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 діяльність ДП «Обласна дирекція Луганськвуглереструктуризація»була припинила шляхом реорганізації -приєднання до складу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», яке є правонаступником ДП «Обласна дирекція Луганськвуглереструктуризація».

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України № 99 від 02.04.2010 діяльність ДП «Укрвуглеторфреструктуризація»була припинена шляхом реорганізації -поділу на державні підприємства та утворення, в тому числі і Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(а.с. 46-47), яке є відповідачем у справі.

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики № 404 від 17.08.2007 ДП «Укренерговугілля»перетворено у ВАТ «Укренерговугілля»і відповідно до пункту 3.3 Статуту ВАТ «Укренерговугілля»є правонаступником ДП «Укренерговугілля» (а.с.22).

Відповідно до наказу по ВАТ «Укренерговугілля»№ 402/1 від 12.11.2007 до складу ВАТ входить Луганська філія ВАТ «Укренерговугілля», як відособлений структурний підрозділ без права юридичної особи.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 557 від 13.11.2008 із змінами, внесеними наказом Міністерства палива та енергетики України № 278 від 27.05.2009 ВАТ «Укренерговугілля»перетворено в Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», яке відповідно до пункту 1.3 Статуту останнього є правонаступником всіх прав і обов'язків ВАТ «Укренерговугілля»(а.с.18-20), яке є позивачем у справі.

27.06.2012 Державне підприємство «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»про стягнення суми заборгованості у розмірі 32251957 грн. 66 коп., яка складається з:

- боргу за електроенергію в сумі 31706092 грн. 31 коп., у т.ч. за активну електроенергію -31330203 грн. 37 коп., за реактивну електроенергію -375888 грн. 94 коп.;

- суми нарахованої пені за прострочення сплати спожитої електроенергії у розмірі 454680 грн. 18 коп.;

- суми нарахованих 3% річних від простроченої суми у розмірі 91185 грн. 17 коп.

Позов мотивовано тим, що позивач, відповідно до умов вказаних вище договорів, проводив постачання електричної енергії Відповідачу, а Відповідач прийняв на себе зобов'язання відповідно до п. 7.7 договорів і додатку «Порядок розрахунків»своєчасно призводити оплату спожитої електроенергії. Прийняті зобов'язання Відповідачем своєчасно не виконується, у зв'язку з чим станом на 20.06.2012 за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість за електричну енергію у розмірі 31706092 грн. 31 коп., у т.ч.:

- за Договором № 184 від 01.07.2004 в розмірі 27729450 грн. 45 коп.: за активну електроенергію -27419280 грн. 46 коп., за реактивну електроенергію - 310169 грн. 99 коп.;

- за Договором № 44 від 29.01.2004 в розмірі 3976641 грн. 86 коп.: за активну електроенергію -3910922 грн. 91 коп., за реактивну електроенергію -65718 грн. 95 коп.

Також, у відповідності до ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, п. 4.4.1 Договорів на постачання електричної енергії за прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачу нараховані:

- пеня за прострочення сплати спожитої електроенергії у розмірі 454680 грн. 18 коп., у т.ч. за Договором № 184 від 01.07.2004 -391155 грн. 71 коп., за Договором № 44 від 29.01.2004 -63524 грн. 47 коп.

- 3% річних від простроченої суми у розмірі 91185 грн. 17 коп., у т.ч. за Договором № 184 від 01.07.2004 -78445 грн. 47 коп., за Договором № 44 від 29.01.2004 -12769 грн. 70 коп.

Відповідач у судовому засіданні 20.08.2012 надав відзив на позовну заяву Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії яким позовні вимоги щодо стягнення суми боргу за активну та реактивну електроенергію за Договорами № 44 від 29.01.2004 та № 184 від 01.07.2004 у сумі 31706092 грн. 31 коп. визнав. Стосовно нарахованої та заявленої до стягнення позивачем суми пені та 3% річних у розмірі 545865 грн. 35 коп. зазначив, що вважає, що дана сума на багато перевищує фактичні втрати позивача, просить зменшити суму пені на 50%, оскільки відповідач фінансується з державного бюджету за затвердженим на бюджетний рік планом фінансування. Планом використання бюджетних коштів на поточний рік передбачено фінансування на оплату за електричну енергію тільки на утримання апарату дирекції. Коштів на оплату електроенергії на утримання шахт, що ліквідуються у поточному фінансуванні не передбачено. Кошти на оплату за електричну енергію надаються Міністерством за цільовим призначенням не раніше серпня бюджетного року. У 2011 році кошти на оплату електричної енергії Міністерство енергетики та вугільної промисловості надало із спецфонду за цільовим призначенням у розмірі 169,781 млн. грн. починаючи з серпня до кінця грудня 2011 року. Всі кошти із спеціального фонду в повному обсязі перераховано позивачу за Протоколами «про організацію за спожиту електричну енергію», затвердженими наказом Міністерства. Враховуючи контроль з боку держказначейства, підприємство не має можливості, на теперішній час, добровільно сплатити борг позивачу до отримання коштів по даному призначенню.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

За результатами надання обумовлених договором послуг за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 позивачем вручалися відповідачеві відповідні рахунки на загальну суму 31330203 грн. 37 коп. за спожиту активну електроенергію та 375888 грн. 94 коп. - за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а саме:

- рахунки -фактури № 44 від 31.03.2012 на суму 1185762 грн. 78 коп. та № 44Р від 31.03.2012 на суму 19007 грн. 53 коп. (отримані відповідачем 01.04.2012),

- рахунки -фактури № 44 від 30.04.2012 на суму 1207825 грн. 45 коп. та № 44Р від 30.04.2012 на суму 21323 грн. 24 коп. (отримані відповідачем 01.05.2012),

- рахунки -фактури № 44 від 31.05.2012 на суму 1517334 грн. 68 коп. та № 44Р від 31.05.2012 на суму 25388 грн. 18 коп. (отримані відповідачем 01.06.2012),

- рахунки -фактури № 184 від 31.03.2012 на суму 8275827 грн. 91 коп. та № 184Р від 31.03.2012 на суму 75411 грн. 55 коп. (отримані відповідачем 05.04.2012),

- рахунки -фактури № 184 від 30.04.2012 на суму 8919601 грн. 09 коп. та № 184Р від 30.04.2012 на суму 111955 грн. 58 коп. (отримані відповідачем 08.05.2012),

- рахунки -фактури № 184 від 31.05.2012 на суму 10223851 грн. 46 коп. та № 184Р від 31.05.2012 на суму 122802 грн. 86 коп. (отримані відповідачем 07.06.2012).

Оскільки споживачем оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договорами строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

На підставі умов пункту 4.4.1 договорів № 44 від 29.01.2004 та № 184 від 01.07.2004 позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за порушення строків оплати спожитої електроенергії у розмірі 454680 грн. 18 коп.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 91185 грн. 17 коп.

Відповідач визнав заявлену позивачем до стягнення суму боргу за спожиту активну електроенергію та за реактивну електроенергію, подав клопотання про зменшення розміру пені на 50%. Заперечень щодо розрахунку суми 3% річних не надав.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договорів про постачання електричної енергії № 44 від 29.01.2004 та № 184 від 01.07.2004, які за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до них застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі -ГК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

У відповідності з правилами статей 4 3 , 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо обсягів постачання електроенергії та її вартості у відповідача немає.

Матеріалами справи доведено, що позивач у період з 01.03.2012 по 31.05.2012 виконав свої зобов'язання по поставці електроенергії; втім, відповідач в порушення умов пункту 7 додатку до договору № 44 від 29.01.2004 та пункту 9 додатку до договору № 184 від 01.07.2004 «Порядок розрахунків»не оплатив спожиту електроенергію у визначений строк, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.03.2012 по 31.05.2012 за спожиту активну електричну енергію складає 31330203 грн. 37 коп., за перетоки реактивної електричної енергії - 375888 грн. 94 коп., всього -31706092 грн. 31 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 454680 грн. 18 коп. за загальний період прострочення з 09.04.2012 по 20.06.2012 оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію у березні -травні 2012 року по кожному рахунку окремо.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50% з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства. Відповідач зазначив, що відповідач фінансується з державного бюджету за затвердженим на бюджетний рік планом фінансування. Планом використання бюджетних коштів на поточний рік передбачено фінансування на оплату за електричну енергію тільки на утримання апарату дирекції. Коштів на оплату електроенергії на утримання шахт, що ліквідуються у поточному фінансуванні не передбачено. Кошти на оплату за електричну енергію надаються Міністерством за цільовим призначенням не раніше серпня бюджетного року. У 2011 році кошти на оплату електричної енергії Міністерство енергетики та вугільної промисловості надало із спецфонду за цільовим призначенням у розмірі 169,781 млн. грн. починаючи з серпня до кінця грудня 2011 року. Всі кошти із спеціального фонду в повному обсязі перераховано позивачу за Протоколами «про організацію за спожиту електричну енергію», затвердженими наказом Міністерства. Враховуючи контроль з боку держказначейства, підприємство не має можливості, на теперішній час, добровільно сплатити борг позивачу до отримання коштів по даному призначенню.

Позивач проти зменшення пені на 50% у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про залишення його без задоволення з огляду на те, що за приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони лише у виняткових випадках. Скрутне фінансове становище, відсутність прибутку та наявність збитків, не є винятковою обставиною для зменшення розміру пені.

Перевіркою розрахунку 3 % річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Таким чином позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(94005, м. Стаханов Луганської області, вул. Дзержинського, буд 14, ідентифікаційний код 32449971) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»Луганська філія (вул. Фрунзе, 136 "з", м. Луганськ, 91005, ідентифікаційний код 26447684):

- на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603930111660 у філії ЛОУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 26447684 заборгованість за активну електроенергію у сумі 31330203 грн. 37 коп.,

- на поточний рахунок № 2600512100770 Луганській філії «Укркомунбанк», МФО 304988, код 26447684 заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію у сумі 375888 грн. 94 коп., пеню за прострочення платежу у сумі 454680 грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 91185 грн. 17 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 64380 грн. 00 коп.,

наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Рішення підписано - 27.08.2012.

Суддя В.Д.Воронько