Постанова

від 13.08.2012 по справі 2а/0570/5014/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/5014/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Новіковій А.В.

за участю:

представника позивача - Фінк О.Є.

представника відповідача - Шубських О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 01.02.2012 року,-

П О С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 01.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 11.01.2012 р. по 12.01.2012 р. на підставі пп.78.1.1, пп.78.1.4 Податкового кодексу України ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «В.І.В.» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Грандбудінвест 2007». За результатами перевірки складений акт від 13.01.2012 р. № 67/23-411/34604370 із визначенням порушень пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV, із змінами та доповненнями, що призвело до визнання угоди № 4Г-11 від 17.05.2011 року нікчемною укладеною між ТОВ «В.І.В.» та ТОВ «Грандбудінвест 2007», п. 198.1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 р., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 192 828,00 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2011 року - 192 828,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту було винесене податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000022200, згідно якого ТОВ «В.І.В» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 192 828,00 грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 48 207,00 грн.

Позивач із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, та зазначає, що здійснення господарських операцій ТОВ «В.І.В.» і ТОВ «Грандбудінвест 2007» підтверджені належними первинними документами: договором купівлі-продажу від 17.04.2011 року № 4Г-11, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами. До податкового кредиту віднесені суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару та підтверджені податковими накладними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав висновки акту перевірки правомірними та складання податкового повідомлення-рішення законним, надав заперечення наявне в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 01.02.2012 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.09.2006 року за № 1 266 105 0001 020785, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 318805 та довідкою АБ № 278300 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Знаходиться на обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.09.2006 року за № 100017768.

На підставі повідомлення № 15 від 11.01.2012 року виданого ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, згідно із пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV та відповідно до наказу ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 11.01.2012 року № 25, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «В.І.В.» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Грандбудінвест 2007» (код ЄДРПОУ 34469979), про що складено акт від 13.01.2012 року № 67/23-411/34604370 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «В.І.В.» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Грандбудінвест 2007» (код ЄДРПОУ 34469979).

Актом перевірки від 13.01.2012 року за № 67/23-411/34604370 були встановлені наступні порушення:

- пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV, із змінами та доповненнями, що призвело до визнання угоди № 4Г-11 від 17.05.2011 року нікчемною між ТОВ «В.І.В.» та ТОВ «Грандбудінвест 2007»;

- п. 198.1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 р., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 192 828,00 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2011 року - 192 828,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Будьонівському м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000022200, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, пп. «а» п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки 13.01.2012 року за № 67/23-411/34604370 встановлено порушення п. 198.1., п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «В.І.В» за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах - 241 035,00 грн. (за основним платежем - 198 828,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями - 48 207,00 грн.).

Не погодившись із податковими повідомленням - рішенням, позивач скористався своїм правом на оскарження та подав до ДПС у Донецькій області скаргу № 10/02-02 від 10.02.2012 року. Рішенням ДПС у Донецькій області від 05.04.2012 року № 4193/10/10-210-5 податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000022200 було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З договору купівлі-продажу від 17 травня 2011 року № 4Г-11 вбачається, що позивач знаходився у правових відносинах з ТОВ «Грандбудінвест 2007» відповідно до умов якого ТОВ «Грандбудінвест 2007» зобов'язався передати, а ТОВ «В.І.В» прийняти та сплатити газ скраплений вуглеводневий, ДСТУ 4047-2001 у кількості, за номенклатурою, цінами (8 500 грн./тн в тому числі ПДВ) та у строки відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору: «Поставка «Товара производится в порядке и в сроки, установленные настоящим Договором и заявками. Базис поставки: EXW - Щебелинское ОПГГКН, EXW - Юльевский нефтегазпромысел, EXW - ТЦСК Базиливщина, EXW - Качановский ГПЗ, EXW - Купянская ГНС, EXW - Яблунивский ГПЗ, EXW - Качановский ГПЗ (Глинско-розбышевское производство), EXW - Харьковская ГНС ст. Основа, EXW - ООО ТД «Харьковнефтепродукт» ГНС ст. Терновое, EXW - Гнеденцевский ГПЗ, EXW - Кременчугский НПЗ, EXW - Тимофеевская УДСГ, EXW - Одесский НПЗ, EXW - ГНС ст. Васильков-1, EXW - ГНС ст. Лелековка, EXW - ГНП с. Выришальное, Лохвицкого района, EXW - ГНС г. Лисичанск. Продавец имеет право в рамках настоящего Договора, на основании согласованной заявки от Покупателя, производить поставку «Товара» с доставкой до места установленного в заявке. Для этого Продавец самостоятельно заключает договоры с транспортними организациями и оплачивает их услуги. В таком случае стоимость доставки включается в стоимость «Товара».

Пунктом 5 Договору встановлено: «Приемка «Товара» по качеству производится на основании паспорта (сертификата) качества, выданного заводом-производителем «Товара» (далее «Производитель»). Приемка «Товара» по количеству производится на основании расходных накладних, и/или товаро-транспортных накладних, и/или Актов приема - передачи выдаваемых Продавцом. Данные указанные в вышеуказанных накладних и/или Актах, не когут быть оспорены».

Відповідно до п. 61. Договору: «Расчеты по настоящему Договору осуществляется путем 100% предоплаты денежных средств, в безналичной форме, на расчетный счет Продавца. Денежные средства перечисляются на основании выставленного Продавцом «Счета». В платежном поручении Покупатель в обязательном порядке указывает в графе «Назначение платежа» номер и дату «Счета»».

На виконання вимог зазначеного Договору ТОВ «Грандбудінвест 2007» були видані наступні видаткові накладні: від 02.08.2011 року № Гр-1102/08-2лс на суму з ПДВ 205205,08 грн., від 13.08.2011 року № Гр-1113/08-10лс на суму з ПДВ 223740,08 грн., від 16.08.2011 року № Гб-1116/08-4лс на суму з ПДВ 68139,02 грн., від 17.08.2011 року № Гр-1117/08-3лс на суму з ПДВ 226904,08 грн., від 20.08.2011 року № Гр-1120/08-2лс на суму з ПДВ 221706,08 грн., від 26.08.2012 року № Гр-1126/08-4лс на суму з ПДВ 211275,00 грн.; податкові накладні: від 02.08.2011 року № 10 на суму 205205,08 грн. у тому числі ПДВ - 34200,85 грн., від 13.08.2011 року № 40 на суму 223740,08 грн. у тому числі ПДВ - 37290,01 грн., від 16.08.2011 року № 68 на суму 68139,02 грн. у тому числі ПДВ - 11356,50 грн., від 17.08.2011 року № 76 на суму 226904,08 грн. у тому числі ПДВ - 37817,35 грн., від 20.08.2011 року № 98 на суму 221706,08 грн. у тому числі ПДВ - 36951,01 грн., 26.08.2011 року № 105 на суму 211275,00 грн. у тому числі ПДВ - 35212,50 грн.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у розмірі 192828 грн. ТОВ «В.І.В.» було включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Грандбудінвест 2007» у тому числі по періодах: серпень 2011 року.

Транспортування товару відбувалось автомобільним транспортом відповідно до наступних товарно-транспортних накладних: від 02.08.2011 року № Гр-1102/08-2лс, пункт навантаження - м. Білогорівка, пункт розвантаження - м. Луганськ, номенклатура - скраплений газ 2711139700, від 13.08.2011 року № Гр-1113/08-10лс, пункт навантаження - м. Білогорівка Луганська область, пункт розвантаження - м. Донецьк, номенклатура - скраплений газ СПБТ 2711139700, від 16.08.2011 року № Гб-1116/08-4лс, пункт навантаження - м. Білогорівка Луганська область, пункт розвантаження - м. Донецьк, номенклатура - скраплений газ 2711139100, від 17.08.2011 року № Гр-1117/08-3лс, пункт навантаження - м. Білогорівка Луганська область, пункт розвантаження - м. Донецьк, номенклатура - скраплений газ СПБТ 2711139700, від 20.08.2011 року № Гр-1120/08-2лс, пункт навантаження - м. Білогорівка Луганська область, пункт розвантаження - м. Донецьк, номенклатура - скраплений газ СПБТ 2711129700, від 26.08.2012 року № Гр-1126/08-4лс, пункт навантаження - м. Білогорівка Луганська область, пункт розвантаження - м. Донецьк, номенклатура - скраплений газ СПБТ 2711129700.

Прийом товару, вказаного в Договорі проводився на підставі паспортів якості: від 15.07.2011 року № 1173, виданого ТОО «ПетроКазахстан Ойл Продактс», від 05.08.2011 року № 1448, виданого ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», від 16.08.2011 року № 1375, виданого ТОО «ПетроКазахстан Ойл Продактс», від 16.08.2011 року № 1377, виданого ТОО «ПетроКазахстан Ойл Продактс», від 02.08.2011 року № 1457, виданого ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія».

Товар, який зазначений в договорі купівлі-продажу було одержано за довіреністю від 01.08.2011 року № Д0000000089 через ОСОБА_5

На виконання вимог п. 6.1 Договору Постачальником було виписано наступні рахунки-фактури: від 02.08.2011 року № Гр-4-080202, від 13.08.2011 року № Гр-4-081306, від 16.08.2011 року № Гр-4-081605, від 17.08.2011 року № Гр-4-081706, від 20.08.2011 року № Гр-4-082002, від 26.08.2011 року № Гр-4-082604.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: від 02.08.2011 року № 645, від 03.08.2011 року № 650, від 04.08.2011 року № 661, від 05.08.2011 року № 678, від 05.08.2011 року № 670, від 09.08.2011 року № 683, від 11.08.2011 року № 685, від 12.08.2011 року № 697, від 16.08.2011 року № 700, від 18.08.2011 року № 718, від 26.08.2011 року № 732, від 29.08.2011 року № 741, від 30.08.2011 року № 748.

ТОВ «В.І.В.» було реалізовано скраплений газ наступним споживачам: КП «Донецьміськводоканал» на підставі Договору від 23.07.2010 року № 1/7-23-Г на відпуск скрапленого природного газу (видаткова накладна № 111 від 31.08.2011 року); Підприємству з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» на підставі Договору від 29.09.2010 року № 10/1430 (видаткова накладна № 116 від 31.08.2011 року); ТОВ «ТНК-Транс» на підставі Угоди про укладення договору поставки нафтопродуктів від 01.05.2010 року № 384-3-0510 (видаткова накладна від 31.08.2011 року № 110); ТОВ «Будтехмаш» на підставі Договору від 19.03.2010 року № 09/03 (видаткова накладна від 31.08.2011 року № 108); ЧП «Овентис» на підставі Договору від 10.01.2011 року № 3 (видаткова накладна від 31.08.2011 року № 121, № 120) та кінцевим споживачам шляхом продажу через АГЗП.

Отже, в акті перевірки було зроблено висновок щодо порушення позивачем пп. 1,2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV, із змінами та доповненнями, що призвело до визнання угоди № 4Г-11 від 17.05.2011 року нікчемною між ТОВ «В.І.В.» та ТОВ «Грандбудінвест 2007», п. 198.1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 р., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 192 828,00 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2011 року - 192 828,00 грн.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При чому , згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зазначений висновок відповідача був зроблений на підставі наступного:

- відсутність сертифікатів відповідності заводу виробника;

- згідно журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік товар було отримано відповідно до довіреності № Д0000000089 від 01.08.2011 року ОСОБА_5, але в журналі реєстрації довіреностей відсутній запис в графі «відмітка щодо використання довіреностей» (№ та дата документа);

- в товарно-транспортних накладних не зазначено адресу пункту навантаження, розвантаження ПММ, в пункті розвантаження повинно в повній мірі зазначено по якій адресі знаходиться пункт розвантаження, або резервуар зберігання ПММ (у товарно-транспортних накладних, крім 02.08.2011 року) пункт розвантаження зазначено м. Донецьк; у ТТН від 02.08.2011 року зазначено пункт розвантаження - м. Луганськ, але згідно наданого переліку орендованих АЗС, вказана адреса не зазначена.

Крім того, суд зазначає, що позивач у своїй діяльності використовував орендовані приміщення, де розташовувались АЗС за наступними адресами: об'їзний автошлях «Словянськ-Донецьк-Маріуполь» у Червоногвардійському районі м. Макіївки (Договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Кворум»); м. Донецьк, вул. Майська, 86а (Договір суборенди від 10.07.2010 року № 01001/СО/В); м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, 116 а (Договір суборенди від 10.07.2010 року № 01004/СО/В); Донецька область, Гірняцький район, м. Макіївка, вул. Магістральна, 1/1 (Договір суборенди від 10.07.2010 року № 01005/СО/В); м. Донецьк, вул. Софіївська, 23-А (Договір суборенди від 10.07.2010 року № 01009/СО/В); Донецька область, м. Красний Партизан, автошлях «Київ-Луганськ-Ізварино 759 км» (права сторона), вул. Побіди, 1 б (Договір оренди від 31.12.2010 року № 18); Донецька область, Ясиноватський район, смт. Верхньоторецьке, вул. Фабрична, 1 а (Договір оренди від 31.12.2010 року № 19); Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, р-н Шлакової гори (Договір оренди від 31.12.2010 року № 20); 83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 144 (Договір оренди від 07.06.2011 року № 124); м. Донецьк, вул. Пролетарська, 59 а (Договір оренди від 01.04.2011 року № 4/11); м. Донецьк, вул. Комсомольців-підпольщиків, буд. 40 (Договір оренди від 11.12.2009 року); м. Донецьк, вул. Горностаєвська, 21 а (Договір оренди від 01.04.2011 року № 92), хоча відповідно до товарно-транспортних накладних пункт розвантаження зазначений тільки м. Донецьк.

- в товарно-транспортних накладних не зазначена дата та час виїзду автоцистерни з підприємства.

Крім того, зазначений висновок був зроблений на підставі перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ «Грандбудінвест 2007», а саме акту від 18.10.2011 року за № 1767/235/34469979 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Грандбудінвест 2007» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів: ТОВ «Транспортні енергетичні регіональні ініціативи» (код ЄДРПОУ 30850495), ТОВ «Вел Транс» (код ЄДРПОУ 36623898), ТОВ «Вінкап» (код ЄДРПОУ 37191851), їх реальності та повноти відображення в обліку за період: серпень 2011 року.

Зустрічною перевіркою ТОВ «Грандбудінвест 2007» встановлено:

- відсутність документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «Грандбудінвест 2007» з ТОВ «Транспортні енергетичні регіональні ініціативи», ТОВ «Вел Транс», ТОВ «Вінкап»;

- не встановлення місцезнаходження ТОВ «Транспортні енергетичні регіональні ініціативи» та ТОВ «Вел Транс», відсутність приміщень для здійснення господарської діяльності, директор та головний бухгалтер одна особа;

- відсутність у ТОВ «Грандбудінвест 2007» основних фондів та трудових ресурсів.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша, п'ята ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається та відповідно до частини першої вказаної статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Отже, доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), пов'язаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад - акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Ознайомившись з наданими товарно-транспортними накладними від 02.08.2011 року № Гр-1102/08-2лс, від 13.08.2011 року № Гр-1113/08-10лс, від 16.08.2011 року № Гб-1116/08-4лс, від 17.08.2011 року № Гр-1117/08-3лс, від 20.08.2011 року № Гр-1120/08-2лс, від 26.08.2012 року № Гр-1126/08-4лс встановлено, що в зазначених товарно-транспортних накладних не зазначено адресу пункту навантаження, розвантаження ПММ, в пункту розвантаження повинно бути в повні й мірі зазначено за якою адресою знаходиться пункт розвантаження або резервуар зберігання ПММ.

Суд зазначає, що у наданих товарно-транспортних накладних пункт навантаження зазначено м. Білогорівка Луганська область, крім товарно-транспортної накладної від 02.08.2012 року № № Гр-1102/08-2лс, в якій зазначено пункт розвантаження м. Луганськ, проте в жодному договорі оренди, суборенди АГЗП зазначену адресу не вказано, що ставить під сумнів товарно-транспортний рух.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлені вимоги до оформлення документів на перевезення. Підпунктом 11.5 передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Підпунктом 11.7. встановлено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Подібна норма вбачається з Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155. Підпунктом 7.5.6 Інструкції встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до п. 7.5.7 Інструкції ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Пунктом 7.5.8 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Суд, зазначає, що у товарно-транспортних накладних, в порушення зазначеної норми не зазначено дату та час виїзду автоцистерни з підприємства.

Відповідно до пункту 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі. Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

З журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік встановлено, що товар було отримано згідно довіреності від 01.08.2011 року за № Д0000000089, виписаної на ім'я ОСОБА_5, однак в зазначеному журналі реєстрації довіреностей відсутній запис в графі «відмітка щодо використання довіреностей».

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, згідно документів, наявних в матеріалах справи, на підставі яких проводилась перевірка, підприємством були віднесені до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, однак в наданих товарно-транспортних накладних не зазначено в повній мірі пункт навантаження, розвантаження ПММ, в пункті розвантаження повинно бути в повній мірі зазначено за якою адресою знаходиться пункт розвантаження, або резервуар зберігання ПММ. Тобто, позивачем не надано у повному обсязі документальних доказів факту транспортування та поставки товару контрагентом ТОВ «Грандбудінвест 2007», а отже договір купівлі-продажу від 17.05.2011 року № 4Г-11 не мав реального товарного характеру.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової інспекції прийняла спірне податкове повідомлення - рішення на підставі наявних документів, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000022200 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно статті 94 КАС України судові витрати позивачу не повертаються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 01.02.2012 року - відмовити в повному обсязі.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 серпня 2012 року.

Повний текст постанови складений 20 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.