Постанова

від 19.07.2012 по справі 0670/2211/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

0670/2211/12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                 справа №  0670/2211/12                                                                                                                         категорія  5.2.2          19 липня 2012 р.                                                                                                       м. Житомир Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді   Романченка Є.Ю. , при секретарі -       Тинній І.В., за участі представників сторін:,   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна"  до   Житомирської митниці, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:   Головне управління державної казначейської  служби України у Житомирській області про  визнання протиправними та скасування рішення №101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р. і картки відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року, стягнення,- встановив:   Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення №101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р. і картки відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року та зобов`язати вчинити дії. Позивач вважає, що рішення відповідача про визначення митної вартості № 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 року із застосуванням резервного методу є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. Зокрема зазначив, що оскільки, підстава відмови в застосуванні 1 - 5 методів, вказана в рішенні про визначення митної вартості  № 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 року, є такою що не передбачена ч. 4 ст. 267 Митного кодексу України, то застосування резервного методу з боку відповідача є необґрунтованим. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, як відповідачем було необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості та застосовано резервний метод, рішення про визначення митної вартості №  101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 року, з урахуванням положень ч. 7 ст. 266 Митного кодексу України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, є протиправним та підлягає скасуванню. 3.05.12 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог в порядку ст. 137 КАС України, оскільки 09 квітня 2012 року рішенням Житомирської митниці № 8/2/5-57/2377 на заяву Позивача № 42 від 06.04.2012р.  надано згоду на випуск товарів у вільний обіг  під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету суми податків  і зборів згідно  рішення про визначення митної вартості товарів № 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р., відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, Порядку випуску товарів  у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. 11 квітня 2012 року по ВДМ № 101060000/2012/05366 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по ВМД 101060000/2012/002602 від 27.02.2012 року (надано картку відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року та є оскаржуване рішення) розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно оскаржуваного рішення та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. Внаслідок чого ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА” надмірно сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 3 864,19 грн. В заяві позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці № 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 року  та картку відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.02.2012 року, стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАФОРМ УКРАЇНА” (ідентифікаційний код 34584784 ) суму переплати податку на додану вартість на загальну суму 3 864,19 грн., судові витрати покласти на відповідача. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви про зміну вимог, просили їх задовольнити. Представники відповідача проти позовних вимог заперечили в повному обсязі, просили відмовити в їх задоволенні за безпідставністю. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в письмових запереченнях на позов, просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника управління. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав. 10  липня 2007 року між АТ “АКВАФОРМ” (Польща) та  ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА” (Україна) укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/2007  (далі по тексту - Контракт) щодо поставки санітарно-технічних виробів та меблів для ванної кімнати. Невід'ємними частинами Контракту є  рахунок-фактура на кожну окрему партію товару, що поставляється. Відповідно до пункту 1 параграфу 4 (додаткова угода № 10 від 20.05.2011року до контракту) ціна товару складена на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів “Інкотермс 2010”, за приписами якого базис поставки DAP  -  означає, що продавець виконав свої зобов'язання по поставці, коли він  надав покупцю  товар, готовий  до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в погоджене сторонами  місце призначення, а також продавець зобов'язаний здійснити  всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення. Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено “Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (далі по тексту - Порядок). Відповідно до  Порядку  декларація митної вартості за формою ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), що зазначений в ст. 267 МК України. Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування методів 2–6, передбачених ст. 268–273 МК України. Для заявлення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) підприємствами з України, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, подається декларація митної вартості за формою ДМВ-3. 27.02.2012 року в порядку визначеному статтею 262 Митного кодексу України Позивач подав декларацію митної вартості форми ДМВ-1, згідно якої заявлена митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів (1 метод), які імпортуються в Україну, на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати  торгової марки Aquaform, країна походження Польща. Для цілей визначення митної вартості (ст.260 МКУ)  використовувалась інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД № 101060000/2012/002602 від  27.02.2012 року по рахунку-фактурі  (інвойс) від 21.02.2012 року № 3/Eml/2012  за ціною у  польських злотих складала 10 937,00,  що в національній валюті складає  28 118,57 грн., або  3,54 доларів США за 1 кг. 07.03.2012 року Житомирською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості № 101000014/2012/000100/2 товару, що надійшов Товариству з обмеженою відповідальністю “АКВАФОРМ УКРАЇНА” у межах одного контракту № 01/2007 від 10.07.2007 року по ВМД 101060000/2012/002602 від 27.02.2012 року  та надано картку відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року. Згідно з ч. 4 ст. 273 Митного кодексу України в разі застосування митним органом резервного методу декларант має право ознайомитися із розрахунками та підставами для його застосування. 12 березня 2012 року Позивач звернувся до начальника Житомирської митниці  листом № 20 від 12.03.2012 року, в якому просив надати письмове пояснення стосовно визначення митної вартості на меблі для ванної кімнати та зазначив повний перелік документів наданих Відповідачу. У відповіді,  Житомирської митниці від 22.03.2012р № 8/2/8.32/1895 зазначено, що калькуляція фірми виробника складена без чіткого розбиття витрат на сировинні складові та кількість витрачених матеріалів, необхідних для виготовлення продукції, що експертиза, носить виключно інформаційний характер і надані нами документи не можуть бути визначальними для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вони не були підготовлені належним чином. Крім того, зазначено, що експертний висновок ДП “УКРПРОМЗОВНІШЕКПЕРТИЗА ”  від 07 березня 2012 року № 856 є інформаційним.   09 квітня 2012 року рішенням Житомирської митниці № 8/2/5-57/2377 на заяву Позивача № 42 від 06.04.2012р.  надано згоду на випуск товарів у вільний обіг  під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету суми податків  і зборів згідно  рішення про визначення митної вартості товарів № 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р., відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, Порядку випуску товарів  у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. 11 квітня 2012 року по ВДМ № 101060000/2012/05366 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 по ВМД 101060000/2012/002602 від 27.02.2012 року розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно Оскаржуваного рішення та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008р. Внаслідок чого ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА” надмірно сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 3 864,19 грн.   Згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, викладеними у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі  (ГАТТ) 1947 та відповідних додатках до Угоди (Угода по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі в редакції 1994 року), митна вартість – це оцінка ввезеного товару в країні імпорту, яка здійснюється на підставі нормальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий або аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Як вбачається, для цілей митного оподаткування головне не купівельна вартість, а рівень цін, який склався на товар у країні експорту. Загальновизнані міжнародні методи розрахунку митної вартості викладені у  ст. VII "Оцінка товару для митних цілей" Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі  (ГАТТ) та в Угоді по застосуванню статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі в редакції 1994 року, в Україні вони реалізовані в ст. 266–274 Митного кодексу України. Існує 6 методів визначення митної вартості, які використовуються послідовно від 1 до 6. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Метод 1 "За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються"; метод 2 "За ціною угоди щодо ідентичних товарів"; метод 3 "За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів"; метод 4 "На основі віднімання вартості"; метод 5 "На основі додавання вартості"; (методи 4 і 5 можна використовувати  у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст. 266 МК України)). метод 6 "Резервний". 1 метод - це основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МКУ), тобто приведення фактурної (контрактної) вартості до вартості за умовами поставки "на кордон України" за правилами  "Інкотермс”. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 Митного кодексу України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Митного кодексу України. Вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ). Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі (1994 року) митна вартість,  що визначена згідно положень ст.ст. 1- 7, повинна в найбільшій можливості ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях.   Пунктом 7 “Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” затвердженого Постановою КМУ від 20.12.06 р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню. Відповідно до Порядку, ч. 1 та ч. 2 статті 264 Митного кодексу України в підтвердження заявленої митної вартості на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати декларантом  були подані наступні документи: ·          Контракт № 1/2007 від 10.07.2007р.  з додатками; ·          Рахунок-фактура № 3/Eml/2012 від 21.02.2012р.; ·          Експортна ВМД № 12PL391010Е0054064; ·          Сертифікат походження PL/MF/AE 0246162; ·          Прайс-лист від 22.02.12р. (додаток до контракту). Під час контролю за правильністю визначення Позивачем митної вартості товару по рахунку-фактурі № 3/Eml/2012 від 21.02.2012р. щодо меблів для ванної кімнати  у Відповідача, виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей по першому методу, оскільки, на думку митного органу, митна вартість, визначена Позивачем, а саме по меблях для ванної кімнати, значною мірою відрізнялася від вартості, “які містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі по тексту –ЄАІС ДМСУ)”. Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД № 101060000/2012/002602 від  27.02.2012 року по рахунку-фактурі  (інвойс) від 21.02.2012 року № 3/Eml/2012  за ціною у  польських злотих складала 10 937,00,  що в національній валюті складає  28 118,57 грн., або  3,54 доларів США за 1 кг.  Після здійснення коригування Житомирською  митницею митної вартості товару, визначеної Позивачем та прийняття рішення про визначення митної вартості товарів (меблів для ванної кімнати) від 07 березня 2012 року № 101000014/2012/000100/2,  митна вартість товару завищена на 70% і становить 18 632,15 польських злотих, що в національній валюті складає 47 902,48 грн., або 6,04 доларів США за 1 кг. При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено: “1 метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються не може бути застосований в зв'язку з тим, що продавець і покупець є пов'язаними між собою особами. Проведено консультацію декларанта з митним органом. 2 метод не може бути застосований за відсутності ідентичних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ. 3 метод не може бути застосований за відсутності аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ. 4 та 5 метод не може бути застосований за відсутності цінової інформації для здійснення розрахунків згідно вимог МКУ. Митна вартість визначена за 6-м методом”. 28 лютого 2012 року Житомирською митницею для розгляду питання про визначення митної вартості товару на зворотній стороні ДМВ- 1 зазначила, що Позивачу  додатково необхідно надати наступну інформацію: Згідно п.9 Постанови КМУ від 20.12.06р. № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі коли покупець та продавець пов'язані між собою, за наявності митному органові подаються: - бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця; - довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; - бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; - довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до п.11 Постанови КМУ  № 1766 від 20.12.06р. надати наступні документи: - калькуляція фірми - виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. А також зазначено, що декларант за власним бажанням може додатково надати інші документи для підтвердження заявленої митної вартості. Судом встановлено, що не заперечувалось представниками позивача, що АТ “АКВАФОРМ” (Польща) - продавець по контракту), є єдиним учасником (засновником) ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА”. Однак на думку суду, це не позбавляє декларанта використовувати 1 метод визначення митної вартості, оскільки  за приписами частини 7 с. 267 Митного кодексу Країни “При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за  основу  для  визначення  митної  вартості  оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально  наближеною  до  вартості  однієї  з  нижченаведених операцій,  яка  здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час: 1) вартості  операції  при  продажу   непов'язаним   покупцям ідентичних  або  подібних  (аналогічних)  товарів  для  експорту в Україну; 2) митної  вартості  ідентичних  або  подібних  (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу; 3) митної  вартості  ідентичних  або  подібних  (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу. На виконання вимог Житомирської митниці щодо надання додаткової інформації  та  доведення факту, що зв'язки з імпортером не вплинули на вартість товару Позивач разом з листом від  29.02.2012 року № 15 надав  наступну інформацію: а) Щодо підтвердження розрахунку по  грошових зобов'язаннях між  покупцем і продавцем по товару, що імпортується: ·          Виписка по особовому рахунку № 26003702965405 ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА”від 13.12.2011р.; ·          Виписка по особовому рахунку № 26003702965405 ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА”від 15.12.2011р.; ·          Виписка по особовому рахунку № 26003702965405 ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА”від 11.01.2012р. б) Документи продавця  щодо відчуження оцінюваних  товарів на території  України: ·          Видаткова накладна № 171 від 08.02.2012р.; ·          Видаткова накладна № 83 від 24.01.2012р.; ·          Видаткова накладна № 79 від 24.01.2012р.; ·          Видаткова накладна № 28 від 10.01.2012р.; ·          Видаткова накладна № 205 від 13.02.2012р. в) Документи продавця по раніше ввезеним оцінюваним товарам в межах одного контракту  митна вартість, яких  співробітниками Житомирської митниці було  погоджено та випущено у вільний обіг на території України: ·          ВМД № 101000009/2011/017170 від 21.12.11р.; ·          ВМД №101000009/2011/016686 від 14.12.11р.; ·          ВМД № 101060000/2012/001469 від 09.02.12р.; ·          ВМД № 101060000/2012/000976 від 26.01.12р. До того ж (на виконання вимог по  переліку документів на ДМВ-1) 07 березня 2012 року  ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА” надало Відповідачу  висновок Державного підприємства “УКРПРОМЗОВНІШЕКПЕРТИЗА ”  від 07 березня 2012 року № 856, яким визначено, що згідно цінової інформації, отриманої на запит експерта від компанії виробника відповідної продукції ”S.A. (Польща), а також аналізуючи цінову інформацію постачальників відповідної продукції та ціни реалізації на внутрішньому ринку України та Росії, наведений в таблиці рівень цін (що зазначений в рахунку-фактурі) на меблі, що імпортуються згідно зазначеної фактури до контракту № 1/2007 від 10.07.2007 року, на умовах DAP –м. Житомир, Україна, відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Крім того, намагаючись обґрунтувати визначення заявленої митної вартості Позивачем додатково надані документи: - Калькуляція виробника від 28.02.2012р. (на підтвердження собівартості товарів); - Калькуляція собівартості товарів виробника на  окремі види продукції від 07.03.2012р. (оцінювані товари) (розгорнута калькуляція на складові виробу щодо підтвердження собівартості). - Лист № 16 від 01.03.2012р. про загальні збори учасників. - Статут ТОВ “АКВАФОРМ УКРАЇНА”. - Рахунки-фактури постачальника до інших покупців № 4/Uml/2012 від 31.01.2012, № 82/Uml/2011 від 30.12.2011, № 73/Uml/2011 від 25.11.2011, № 66/Uml/2011 від 21.10.2011, № 62/Uml/2011 від 30.09.2011, № 47/Uml/2012 від 29.07.2011, № 37/Uml/2011 від 17.06.2011 (на підтвердження ціни оцінюваних товарів); - Прайс-лист фірми-виробника на аналогічну продукцію (оцінювані товари)  завірений Торгово-промисловою палатою країни Польщі (на підтвердження ціни виробника). Загалом додатково надані позивачем документи на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Заперечення  відповідача, щодо окремих документів судом оцінюються критично і не беруться до уваги, оскільки носять формальний характер і не оцінені в комплексі. Судом встановлено, що меблі для ванної кімнати ТОВ «АКВАФОРМ УКРАЇНА» ввозило на територію України по контракту № 01/2007 від 10.07.2007 року  продовж 2011-2012 років і жодного разу сумнівів щодо визначеної митної вартості у Житомирської митниці не було. З цією метою і були надані копії ВМД по яких Житомирською митницею вже визначена митна вартість (тобто є рішення про визначення митної вартості)  і товар випущений у вільний обіг. Оскільки  відповідно до Наказу від 24.06.2009  N 602, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за N 669/16685, яким затверджено Порядок роботи посадових осіб митного органу  при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які  переміщуються через митний кордон України, п.5 зазначено, що за умови надання декларантом  відомостей,  необхідних  для підтвердження заявленої митної вартості, відсутності сумнівів щодо їх достовірності,  а також умов,  що  унеможливлюють  використання обраного  декларантом методу визначення митної вартості,  посадова особа,  що здійснює контроль  за  правильністю  визначення  митної вартості,  у  графі "Для відміток митного органу" ДМВ робить запис "Митну вартість  визнано"  та  проставляє  відповідну  відмітку  у графі  ВМД . Зазначений  запис засвідчується підписом та  відбитком  особистої  номерної  печатки (у разі  здійснення  контролю  за  правильністю  визначення митної вартості уповноваженою згідно з наказом митного  органу  посадовою особою  підрозділу  митного  оформлення)  або  відповідного штампа посадової особи  відділу  контролю  митної  вартості  регіональної митниці, митниці (відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці)  (далі  -  Відділ)  (у  разі   здійснення   контролю   за правильністю визначення митної вартості посадовою особою Відділу). Таким чином, на думку суду у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.   До того ж,  підтвердженням митної вартості, що задекларована Позивачем, являється  перелік товарів, щодо яких визначена митна вартість (в т.ч і на меблі),  на офіційному сайті  Державної митної служби www.customs.gov.ua, де зазначено вартість імпорту товару за кодом 940360 з листопада 2011 року по січень 2012 року в ціновому проміжку 3,805- 3,236 дол.США/кг. Висновки та дії Відповідача при отриманні витребуваних документів та винесенні рішення  є не  послідовними. Обґрунтовуючи правомірність винесеного рішення, представники митниці зазначали, що за ціновою інформацією, яка є в ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів  є вищою, ніж заявлено позивачем, на вимогу суду витяг з бази ДМСУ  не надано,  однак в оскаржуваному рішенні зазначено, що метод 2 і 3 не може бути застосовано за відсутності ідентичних та аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ.  Позивачем надано калькуляцію виробника, а Відповідач зазначає в Оскаржуваному рішенні, що 4 і 5 метод не може бути визначено за відсутності цінової інформації для здійснення розрахунків. Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено. Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним і необґрунтованим відмову Житомирської митниці у проведенні митного оформлення товару за першим методом визначення митної вартості товару (ціна договору) та визначення ним митної вартості товару за шостим резервним методом, а тому оскаржуване рішення 101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р. є неправомірним. Крім того, прийняття оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару і відповідно до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару ПДВ у сумі 3864,19 грн. Частиною 6 ст. 264 МК передбачено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством. Враховуючи необґрунтованість рішення відповідача про визначення митної вартості то вару, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підля гають поверненню, а відтак вимога позивача про повернення цих коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 3.07.12 року у справі №21-197а12. Статтею 22 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо. Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин. що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної митної служби, яким суб`єкту господарювання донарахована митна вартість товару, контролюючий орган має доводити недобросовісність такого суб`єкта при вчиненні митного оформлення. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів правомірності рішення №101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р. і картки відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року, що є підставою для визнання їх неправомірними та скасування. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обгрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись  ст.ст. 86, 94, 158- 163, 186, 254 КАС України, суд постановив:  Позов задовольнити.  Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №101000014/2012/000100/2 від 07.03.2012 р. та картку відмови у митному оформленні товару № 101060000/2/00097 від 07.03.2012 року.   Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (ід. код. 34584784) суму переплати по податку на додану вартість в розмірі 3864,19грн.    Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (ід. код. 34584784) сплачений судовий збір у сумі 140,12 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Житомирської митниці.             Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.           У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Головуючий суддя                                                                         Є.Ю. Романченко  Повний текст постанови виготовлено: 24 липня 2012 р.