Постанова

від 11.06.2015 по справі 0670/2211/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2015 р. м. Київ К/9991/71652/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю В«Акваформ УкраїнаВ» Гермаковської О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку у залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) В«Акваформ УкраїнаВ» до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у митному оформленні товару, стягнення коштів за касаційною скаргою Житомирської митниці на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» у Житомирському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у митному оформленні товару, стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 07 березня 2012 року Житомирською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 101000014/2012/000100/2, що надійшов на адресу ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» у межах контракту від 10 липня 2007 року № 01/2007 за Вантажною митною декларацією (далі - ВМД) від 27 лютого 2012 року 101060000/2012/002602 та надано картку відмови у митному оформленні товару від 07 березня 2012 року № 101060000/2/00097.

03 травня 2012 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, оскільки 09 квітня 2012 року рішенням Житомирської митниці № 8/2/5-57/2377 на його заяву від 06 квітня 2012 року № 42 надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з рішенням про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року №101000014/2012/000100/2, відповідно до статті 264 Митного кодексу України, Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України (далі - ДМС України) від 17 березня 2008 року № 230.

11 квітня 2012 року за ВДМ № 101060000/2012/05366 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 за визначеною митною вартістю у відповідності із оскаржуваним рішенням та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу ДМС України від 17 березня 2008 року № 230. Внаслідок чого, на думку ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» , надмірно сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 3864,19 грн.

З урахуванням змін до позовних вимог просило: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 07 березня 2012 року №101000014/2012/000100/2 та картку відмови у митному оформленні товару від 07 лютого 2012 року №101060000/2/00097, стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» суму переплати податку на додану вартість на загальну суму 3864,19 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці від 07 березня 2012 року №101000014/2012/000100/2 та картку відмови у митному оформленні товару від 07 березня 2012 року № 101060000/2/00097.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» суму переплати з податку на додану вартість у розмірі 3 864,19 грн.

Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» сплачений судовий збір у сумі 140,12 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Житомирська митниця подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року

№ 92-IV митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, можна здійснювати за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи за наведеним у цьому пункті переліком.

Аналіз статті 266 Митного кодексу України, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року

№ 339 (далі - Порядок здійснення контролю) та Порядку декларування дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Порядком здійснення контролю передбачено, що послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів визначається Держмитслужбою.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених Митним кодексом України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених Митним кодексом України, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 10 липня 2007 року між АТ В«АКВАФОРМВ» (Польща) та ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» укладено зовнішньоекономічний контракт № 01/2007 щодо поставки санітарно-технічних виробів та меблів для ванної кімнати. Відповідно до пункту 1 параграфу 4 додаткової угода від 20 травня 2011 року № 10 до контракту ціна товару складена на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил тлумачення термінів В«Інкотермс 2010В» , за приписами якого базис поставки DAP - означає, що продавець виконав свої зобов'язання поставки, коли він надав покупцю товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в погоджене сторонами місце призначення, а також продавець зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для забезпечення перевезення товару до погодженого пункту призначення.

27 лютого 2012 року позивач подав декларацію митної вартості форми ДМВ-1, згідно з якою заявлена митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів (1 метод), які імпортуються в Україну, на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати торгової марки Aquaform, країна походження Польща. Для цілей визначення митної вартості використовувалася інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати по ВМД від 27 лютого 2012 року № 101060000/2012/002602 за рахунком-фактурою (інвойс) від 21 лютого 2012 року № 3/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 10 937,00, що в національній валюті складало 28118,57 грн., або 3,54 доларів США за 1 кг.

07 березня 2012 року Житомирською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товару №101000014/2012/000100/2, що надійшов на адресу ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» у межах контракту від 10 липня 2007 року №01/2007 за ВМД від 27 лютого 2012 року № 101060000/2012/002602 та надано картку відмови у митному оформленні товару від 07 березня 2012 року № 101060000/2/00097.

12 березня 2012 року ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» звернулося до начальника Житомирської митниці з листом № 20, в якому просило надати письмове пояснення стосовно визначення митної вартості на меблі для ванної кімнати та зазначив повний перелік документів наданих відповідачу.

У листі Житомирської митниці від 22 березня 2012 року № 8/2/8.32/1895 зазначено, що калькуляція фірми виробника складена без чіткого розбиття витрат на сировинні складові та кількість витрачених матеріалів, необхідних для виготовлення продукції, що проведена стосовно товару експертиза носить виключно інформаційний характер і надані документи не можуть бути визначальними для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вони не були підготовлені належним чином.

Крім того, зазначено, що експертний висновок ДП В«УкрпромзовнішекпертизаВ» від 07 березня 2012 року № 856 є інформаційним.

Рішенням Житомирської митниці від 09 квітня 2012 року № 8/2/5-57/2377 на заяву ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» від 06 квітня 2012 року № 42 надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з рішенням Митниці про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року № 101000014/2012/000100/2.

11 квітня 2012 року за ВДМ № 101060000/2012/05366 весь товар, що підлягав розмитненню в режимі ІМ 40 за ВМД від 27 лютого 2012 року №101060000/2012/002602 розмитнений в режимі ІМ 40 по визначеній митній вартості згідно з оскаржуваним рішенням та випущений у вільний обіг під гарантії зобов'язання відповідно до Наказу ДМС України від 17 березня 2008 року № 230. Внаслідок чого ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 3864,19 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості на санітарно-технічні вироби та меблі для ванної кімнати декларантом подані наступні документи:

- Контракт від 10 липня 2007 року № 1/2007 з додатками;

- Рахунок-фактура від 21 лютого 2012 року № 3/Eml/2012;

- Експортна ВМД № 12PL391010Е0054064;

- Сертифікат походження PL/MF/AE 0246162;

- Прайс-лист від 22 лютого 2012 року (додаток до контракту).

Під час контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості товару за рахунком-фактурою від 21 лютого 2012 року № 3/Eml/2012 щодо меблів для ванної кімнати у відповідача виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей за першим методом визначення вартості товару, оскільки, на думку Митниці, митна вартість, визначена позивачем, а саме по меблях для ванної кімнати, значною мірою відрізнялася від вартості, відомості про яку містяться у Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМС України (далі - ЄАІС ДМСУ)В» .

Вартість товару, а саме меблів для ванної кімнати за ВМД від 27 лютого 2012 року №101060000/2012/002602 за рахунком-фактурою (інвойс) від 21 лютого 2012 року № 3/Eml/2012 за ціною у польських злотих складала 10937,00, що в національній валюті складає 28118,57 грн., або 3,54 доларів США за 1 кг. Після здійснення коригування Житомирською митницею митної вартості товару, визначеної позивачем та прийняття рішення про визначення митної вартості товарів від 07 березня 2012 року №101000014/2012/000100/2 митна вартість товару збільшена на 70 відсотків і становить 18632,15 польських злотих, що в національній валюті складає 47902,48 грн., або 6,04 доларів США за 1 кг.

При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, що 1-ий метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований в зв'язку з тим, що продавець і покупець є пов'язаними між собою особами. Проведено консультацію декларанта з митним органом.

2-ий метод не може бути застосований за відсутності ідентичних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ.

3-ій метод не може бути застосований за відсутності аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ.

4 та 5 метод не може бути застосований за відсутності цінової інформації для здійснення розрахунків згідно вимог Митного кодексу України.

Митна вартість визначена за 6-м методомВ» .

28 лютого 2012 року Житомирською митницею для розгляду питання про визначення митної вартості товару на зворотній стороні ДМВ-1 зазначено, що позивачу додатково необхідно надати наступну інформацію.

Згідно з пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі коли покупець та продавець пов'язані між собою, за наявності, митному органові подаються:

- бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця;

- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;

- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;

- довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 надати наступні документи:

- калькуляція фірми - виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. А також зазначено, що декларант за власним бажанням може додатково надати інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На виконання вимог Житомирської митниці позивач разом з листом від 29 лютого 2012 року №15 надав наступну інформацію:

а) щодо підтвердження розрахунку по грошових зобов'язаннях між покупцем і продавцем щодо товару, що імпортується:

- виписку з особового рахунку № 26003702965405 ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» від 13 грудня 2011 року;

- виписку з особового рахунку № 26003702965405 ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» від 15 грудня 2011 року;

- виписку з особового рахунку № 26003702965405 ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» від 11 січня 2012 року.

б) документи продавця щодо відчуження оцінюваних товарів на території України:

- видаткова накладна від 08 лютого 2012 року № 171;

- видаткова накладна від 24 січня 2012 року № 83;

- видаткова накладна від 24 січня 2012 року № 89;

- видаткова накладна від 10 січня 2012 року № 28;

- видаткова накладна від 13 лютого 2012 року № 205.

в) документи продавця щодо раніше ввезених оцінюваних товарів в межах одного контракту, митна вартість, яких співробітниками Житомирської митниці була погоджена та випущено у вільний обіг на території України:

- ВМД № 101000009/2011/017170 від 21 грудня 2011 року;

- ВМД №101000009/2011/016686 від 14 грудня 2011 року;

- ВМД № 101060000/2012/001469 від 09 лютого 2012 року;

- ВМД № 101060000/2012/000976 від 26 січня 2012 року.

Також, на виконання вимог щодо переліку документів на ДМВ-1 07 березня 2012 року ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» надало до Митниці висновок Державного підприємства В«УкрпромзовнішекпертизаВ» від 07 березня 2012 року № 856, яким визначено, що згідно цінової інформації, отриманої на запит експерта від компанії виробника відповідної продукції, а також аналізуючи цінову інформацію постачальників відповідної продукції та ціни реалізації на внутрішньому ринку України та Росії, наведений в таблиці рівень цін (що зазначений в рахунку-фактурі) на меблі, що імпортуються згідно зазначеної фактури до контракту від 10 липня 2007 року № 1/2007, на умовах DAP - м. Житомир, Україна, відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Крім того, позивачем додатково надані документи:

- калькуляція виробника від 28 лютого 2012 року (на підтвердження собівартості товарів);

- калькуляція собівартості товарів виробника на окремі види продукції від 07 березня 2012 року (оцінювані товари) (розгорнута калькуляція на складові виробу щодо підтвердження собівартості);

- лист від 01 березня 2012 року № 16 про загальні збори учасників;

- статут ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» ;

- рахунки-фактури постачальника до інших покупців від 31 січня 2012 року

№ 4/Uml/2012, від 30 грудня 2011 року № 82/Uml/2011, від 25 листопада 2011 року № 73/Uml/2011, від 21 жовтня 2011 року № 66/Uml/2011, від 30 вересня 2011 року

№ 62/Uml/2011, від 29 липня 2011 року № 47/Uml/2012, від 17 червня 2011 року

№ 37/Uml/2011 (на підтвердження ціни оцінюваних товарів);

- прайс-лист фірми-виробника на аналогічну продукцію (оцінювані товари) завірений Торгово-промисловою палатою країни Польщі (на підтвердження ціни виробника).

Загалом додатково надані позивачем документи на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Залишаючи без зміни постанову суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд вказував на неправомірність дій відповідача щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Цей висновок з урахуванням фактичних обставин справи є правильним.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що у відповідача були в наявності усі документи, необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у митному оформленні товарів за 1-им методом митниця безпідставно застосувала 6-ий метод визначення митної вартості, а тому, оскаржуване рішення відповідача від 07 березня 2012 року №101000014/2012/000100/2 є неправомірним.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ В«Акваформ УкраїнаВ» суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 3864,19 грн. при митному оформленні товару з огляду на таке.

Аналіз положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, постановляючи у цій справі рішення щодо стягнення з державного бюджету на користь позивача суми надмірно сплаченого податку на додану вартість, фактично визначили митну вартість ввезеного ним товару за першим методом, чим підмінили митний орган.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість слід скасувати та ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у позові.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті рішення щодо стягнення з Державного бюджету України коштів, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Акваформ УкраїнаВ» до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови у митному оформленні товару, стягнення коштів скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Акваформ УкраїнаВ» суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 3864,19 грн. та прийняти у цій частині нову постанову.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю В«Акваформ УкраїнаВ» у частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Акваформ УкраїнаВ» суми переплати з податку на додану вартість у розмірі 3864,19 грн.

В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.