Постанова

від 22.08.2012 по справі 2а/1270/6085/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6085/2012

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Комаров Д.В. (довіреність від 16.07.2012 №7224/к/10-000),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Луганськгазсервіс-2» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 3265,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Луганськгазсервіс-2» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 3265,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив.

Приватне підприємство «Луганськгазсервіс-2» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 жовтня 2008 року, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області державної податкової служби з 10 жовтня 2008 року.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у відповідача станом на 27 липня 2012 року утворився податковий борг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 3265,00 грн.

З податку на прибуток підприємств у розмірі 1360,32 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000612300, позивачем нараховано суму основного платежу, визначеного у цьому податковому-повідомленні-рішенні на підставі акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 00230/2300/36189305 у розмірі 1900,00 грн., у зв'язку з переплатою за минулі періоди у розмірі 539,68 грн., сума заборгованості складає 1360,32 грн.

З податку на додану вартість у розмірі 1904,68 грн. відповідно до податкового-повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000622300, позивачем нараховано суму основного платежу, визначеного у цьому податковому повідомленні-рішенні на підставі акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 00230/2300/36189305 у розмірі 1652,00 грн., у зв'язку з переплатою за минулі періоди у розмірі 02,57 грн., сума заборгованості складає 1649,43 грн.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року №0000622300, позивачем донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 255,25 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань позивачем приватному підприємству «Луганськгазсервіс-2» було направлено податкову вимогу від 19 квітня 2012 року № 161.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків здійснюється за рішенням суду.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 3265,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив, на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшло поштове відправлення, яке на направлялось на адресу відповідача з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 15-16).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Приватне підприємство «Луганськгазсервіс-2» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 жовтня 2008 року, перебуває на податковому обліку як платник податків у державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області державної податкової служби з 10 жовтня 2008 року за № 6025 (арк. справи 4,6).

На підставі акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 00230/2300/36189305 державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000612300, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1900,00 грн. (арк. справи 11).

Податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000612300 отримано уповноважено особові відповідача (арк. справи 11 на звороті), у встановлені строки не сплачено та не оскаржено.

У зв'язку з переплатою за минулі періоди заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств складає 1360,32 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи18-19).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 вищевказаної статті передбачено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Крім того, на підставі акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 00230/2300/36189305 державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000622300, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1652,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 255,25 грн. (арк. справи 11).

Податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2012 року № 0000622300 отримано уповноважено особові відповідача (арк. справи 11 на звороті), у встановлені строки не сплачено та не оскаржено.

У зв'язку з переплатою за минулі періоди заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 1904,68 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи20-21).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Луганської області державної податкової служи відповідачу було направлено податкову вимогу від 19 квітня 2012 року № 161, яка повернулась на адресу позивача з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 8).

Відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727, податкова вимога вважається надісланою (врученою) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин,податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки податкова вимога вимогу від 19 квітня 2012 року № 161 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконав, податковий борг у загальному розмірі 3265,00 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у адміністративному позову визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Луганськгазсервіс-2» (ідентифікаційний код 36189305, місцезнаходження: 91015, м. Луганськ, Артемівський район, вул. 2-га Краснознаменна, буд. 22, кв. 4) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 1360,32 грн. (одна тисяча триста шістдесят гривень тридцять дві копійки), з податку на додану вартість у розмірі 1904,68 грн. (одна тисяча дев'ятсот чотири гривні шістдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб