Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а/1270/5893/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5893/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонов І.В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю:

представників сторін:

від позивача - Вільховченко О. А., Тараненко О. Г.,

від відповідача - Цуцков І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001222310 від 16.07.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001222310 від 16.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивав зазначив, що 20.06.2012 року Алчевською ОДПІ було складено акт № 540/22-3/32545235 документальної позапланової невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ініціатива - Союз - С» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, яким встановлені наступні порушення, зокрема:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ДП ТОВ «Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 108677 грн., в тому числі за за травень 2011 року на суму 108677 грн.

16.07.2012 року Алчевською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001222310 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 108677,00 та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 1,00 грн. Податкове повідомлення-рішення отримане позивачем поштою 23.07.2012 року.

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ПП «Ініціатива - Союз - С».

Реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Ініціатива - Союз - С» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договорами, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представником відповідача було надано суду заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що відповідно до наказу Алчевської ОДПІ в Луганській області за № 218 від 16.05.12, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія-2000» «Український вугільний альянс» (код ЄДРПОУ 32545235) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ініціатива - союз - С» (код ЄДРПОУ 36990865) за період з 01.05.11 по 31.05.11.

Підставами для проведення перевірки стали обставини обумовлені п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, а саме: 07.07.2011 року до Алчевської ОДПІ надійшов акт Ленінської МДПІ м. Луганськ від 07.07.11 №1205/16/36990865 в якому встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) між ПП «Ініціатива Союз - С» та його контрагентами.

Дослідженням наданих до перевірки документів господарської діяльності, встановлено, що між ДП TOB «Індустрія-2000» «Українській вугільний альянс» та ПП «Ініціатива-Союз-С» було укладено договір поставки вугільної продукції від 04.01.11 № 04/01-2011.

Підприємством до перевірки не були надані сертифікати (посвідчення) якості, товарно-транспортні накладні складання яких передбачено п.п. 2.2, 3.3 договору № 04/01-11 від 04.01.11.

В липні 2011 року Ленінською МДПІ у м. Луганську проводилась камеральна перевірка приватного підприємств «Ініціатива - Союз-С» (код ЄДРПОУ 36990865) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, за результатами перевірки складено акт від 07.07.2011р. №1205/16 яким встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у квітні 2011 р. між ПП «Ініціатива Союз - С» та його контрагентами.

За результатами виїзду не встановлено місцезнаходження ПП «Ініціатива - Союз-С» за юридичною адресою, про що складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням №14616/36990865 від 08.04.2011 року.

Відповідач стверджує, що ПП «Ініціатива - Союз - С» з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг за квітень 2011р. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Єдиною метою проведення документування фактично нездійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодінням державним майном.

На підставі вищевикладеного, Алчевська ОДПІ просила відмовити в задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія - 2000» Український вугільний альянс».

Вислухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» зареєстровано як юридична особа та взято на облік як платник податків в Алчевській ОДПІ, має свідоцтво платника ПДВ № 16274883 від 31.07.2003 року.

Згідно статуту дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» підприємство здійснює діяльність з добування кам'яного вугілля відкритим способом, підземного добування кам'яного вугілля, оптової торгівлі відходами та ломом чорних металів, обробки металевих відходів та лома чорних металів, оптової торгівлі пальним, реклами.

20.06.2012 року Алчевською ОДПІ було складено акт № 540/22-3/32545235 документальної позапланової невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ініціатива - Союз - С» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, яким встановлені наступні порушення, зокрема:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ДП ТОВ «Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 108677 грн., в тому числі за за травень 2011 року на суму 108677 грн.

16.07.2012 року Алчевською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001222310 про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 108677,00 та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 1,00 грн. Податкове повідомлення-рішення отримане позивачем поштою 23.07.2012 року.

В судовому засіданні встановлено, що 04.01.2011р. між ПП «Ініціатива-Союз-С» та позивачем був укладений договір № 04/01-2011, відповідно до якого ПП «Ініціатива-Союз-С» зобов'язалося поставити позивачу вугілля, кількість і ціна якого визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. 01.04.2011р. та 11.04.2011р. сторонам підписані специфікації № 7 та № 8 відповідно, згідно з якими ПП «Ініціатива-Союз-С» поставляє позивачу вугілля кам'яне марки Т (0-100) в узгодженій кількості та за узгодженою ціною (а. с. 43-44).

Згідно видаткових накладних від 06.04.2011р. № ИС-000338, від 16.04.2011р. № ИС-000341, від 15.04.2011р. № ИС-000339, від 18.04.2011р. № ИС-000350 підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками позивача та ПП «Ініціатива-Союз-С», а також податкових накладних від 18.04.2011р. № 31, від 06.04.2011р. № 12, від 15.04.2011р. № 23, від 16.04.2011р. № 25 ПП «Ініціатива-Союз-С» передало, а позивач прийняв вугілля марки Т (0-100) загальною кількістю 1392,63 т. на суму 652064,88 грн.

Позивач для здійснення перевезення товарів, зокрема, вугілля, придбаного у ПП «Ініціатива-Союз-С», уклав договір з TOB «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» від 01.02.2011р. № 01/02/11, і від 04.01.2011р. № 04/01-11 з приватним підприємцем Донською О.В.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 06.04.2011р. від 15.04.2011р., від 16.04.2011р., 18.04.2011р. (а. с. 58-69) перевізники здійснили перевезення вугілля марки «Т» у загальній кількості 1392,63т. від вантажовідправника (ПП «Ініціатива-Союз-С») до вантажоодержувача (позивача).

У судовому засіданні встановлено, що TOB «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» та позивачем підписані акти № ОУ-0000045 здачі-прийняття послуг за вказаним договором на суму 5040,50 грн. з ПДВ, і № ОУ-0000044 від 30.04.2011р. на суму 18405,00 грн. TOB «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» надало позивачу податкові накладні від 18.04.2011р. № 52 та від 30.04.2011р. № 54 на автотранспортні послуги за вказаним договором. За послуги автоперевезення позивач розрахувався з TOB «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» у повному обсязі.

Оплата за отриманий товар була здійснена позивачем шляхом перерахування на банківський рахунок ПП «Ініціатива-Союз-С» грошових коштів у загальній сумі 1854039,72 грн., у тому числі 652064,88 грн. за поставку вугілля від ПП «Ініціатива-Союз-С», яка відбулася у квітні 2011 року, що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а. с. 70-88).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що позивач використав вугілля, придбане у ПП «Ініціатива-Союз-С», у своїй господарській діяльності для його подальшого продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвєт-1» на підставі договору № 04/01-2011 від 04.01.2011р.

Фактичне передання позивачем TOB «Шахта «Рассвєт-1» вугілля підтверджується видатковими накладними від 18.04.2011р. № РН-0000018, № РН-0000017, № РН-0000016, від 10.04.2011р. № РН-0000015, актами приймання-передачі вугілля від 18.04.2011р., 10.04.2011р., актами приймання вугілля за кількістю та якістю між позивачем та TOB «Шахта «Рассвєт-1», залізничними квитанціями про приймання вантажу від 09.04.2011р. № 50539360, від 18.04.2011р. № 50812346, № 50801836, податковими накладними від 10.04.2011р. № 2, від 18.04.2011р. № 3, № 4, № 5 на загальну кількість вугілля 1392,63 т. на загальну суму 784831,53 грн. (копії договорів, а також документи про їх виконання додаються до позову). Всі ці операції також знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем укладалися договори з метою здійснення своєї основної господарської діяльності, визначеної у статуті, тобто товарно-матеріальні цінності придбавалися позивачем для використання у господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем -отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту в загальній сумі 108677 грн.

Так, позивачем до матеріалів справи були долучені копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно - транспортні накладні, специфікації

Суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

В судовому засіданні було встановлено, що на момент укладення договорів між позивачем та ПП «Ініціатива - Союз - С» значилися зареєстрованими в єдиному Реєстрі підприємств та організацій України і знаходилися на обліку платників податків в органах Державної податкової служби, що свідчить про здатність цих суб'єктів господарювання здійснювати свої цивільні права і обов'язки через свої органи, що діяли на підставі засновницьких документів.

Посилання відповідача на те, що правочини між позивачем та ПП «Ініціатива - Союз - С» здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемним - не знайшло свого підтвердження у наданих до матеріалів справи доказах.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Зазначимо, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згаданий договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Суд зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і, в подальшому, за можливі, будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання. Також законодавець не встановлює відповідальності для суб'єкта господарювання через відсутність висновків зустрічних перевірок його постачальників, та не визначає певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для скасування платнику податку на додану вартість сум вказаного податку, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом обов'язки по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) та має всі документи на підтвердження задекларованих сум.

Сума податку на додану вартість, що включена позивачем до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави вважати угоди, укладені між позивачем та ПП «Ініціатива - Союз - С» нікчемними.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001222310 від 16.07.2012 року про визначення дочірньому підприємству товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 108677,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 1,00 грн.

Стягнути на користь дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «»Індустрія - 2000» Український вугільний альянс» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1086,78 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 21 серпня 2012 року.

СуддяІ.В.Тихонов