Постанова

від 27.08.2012 по справі 1570/3337/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3337/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергнер Україна»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергнер Україна» (далі ТОВ «Бергнер Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.05.2012 року №0008372301 про збільшення йому грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1124625грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн. та №0008392301, яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 17144,00грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі акту №118/22-214/33137920/652 від 20.04.2012 року. Позивач вважає, що проведена позапланова невиїзна документальна перевірка є протиправною. В ході проведення перевірки взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», податковим органом зроблено висновки про те, що відсутні факти реального здійснення ними господарської діяльності. При цьому податковий орган застосовує норми матеріального права ч. 1 ст. 203, ч.1,2 ст. 2 15, ст. 216, 228 ЦК України. Фактично, податковий орган використовує непрямі докази в обґрунтування своєї позиції, як то: ознаки фіктивності та відсутність адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності. Проте, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. ТОВ «Бергнер Україна» податковий кредит, сформований за рахунок сум податку, сплачених контрагенту, потверджений належним чином оформленими податковими накладними. Виконання угод на придбання товарів підтверджене всіма необхідними первинними |документами: договорами, податковими та прибутковими накладними. Всі ці документи були в наявності у податкового органу та описані в Акті, та оформлені вони відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність», Положення про документальне забезпечення запису в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.

Позивач вважає, що посилання в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених ним з контрагентами ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», а також такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків є безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. В іншому випадку правочини недійсними повинні визнаватися у судовому порядку.

Також позивач зазначив, що платники податків несуть самостійну відповідальність за порушення податкового законодавства, ТОВ «Бергнер Україна»не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також в обґрунтування позовних вимог зазначив що, постановами Одеського окружного адміністративного суду за позовами його контрагентів ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС»визнані протиправними дії податкових органів по складанню актів перевірок відносно них щодо неможливості проведення зустрічної звірки, у зв'язку з чим посилання на вказані акти в акті перевірки відносно нього є необґрунтованими.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорюване рішення є законними та обґрунтованими, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що дійсно ДПІ не оспорює наявності податкових накладних у позивача, але договори по придбанню товару позивача саме з ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС»укладені для штучного створення податкового кредиту, тобто здійснення позивачем господарської діяльності з цими контрагентами не відбувалось, а податкові накладні повинні відображати здійснені господарські операції.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «Бергнер Україна» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.08.2004 року. На податковому обліку в органах державної податкової служби з 07.09.2004 року, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №22317880 від 13.09.2004 року (т.1а.с.46-66).

На підставі наказу №270 від 05.04.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бергнер Україна»ДПІ проведена з 06.04.2012 року по 12.04.2012 року перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 20.04.2012 року №118/22-214/33137920/652 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бергнер Україна», код ЄДРПОУ 33137920 з питання дотримання податкового законодавства при правових відносинах та взаєморозрахунках з ТОВ «ТАВЕРС», код за ЄДРПОУ 37422308 за період травень 2011р, червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011р., вересень 2011р. та з ТОВ «Олдеко», код за ЄДРПОУ 37680145 за період жовтень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р.» ( т.2 а.с. 130-131, т.1 а.с.8-34).

На підставі Акту перевірки від 20.04.2012 року №118/22-214/33137920/652 ДПІ 15.05.2012 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0008372301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1124625грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн. та №0008392301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 17144,00грн. по уточнюючому розрахунку податкової декларації від 08.02.2012 року за звітний період-грудень 2011року за встановлені перевіркою порушення пп.14.1.36,14.1.191,14.1.202 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України (т.1 а.с.35-36).

Висновки перевіряючих про неправомірне та необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС»базуються на документах отриманих по запиту від ТОВ «Бергнер Україна», а також на інформації, яка міститься в актах відносно ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС».

Так, в акті №523/23-5/37422308 від 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТАВЕРС»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період 01.01.2011по 31.12.2011р., вказується, що за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТАВЕРС»з контрагентами за вказаний період. Такими заходами, у зв'язку з отримання висновку податкової міліції про відсутність підприємства за юридичною адресою та наявності ознак фіктивності, згідно акту було направлення запитів у відповідні органи щодо наявності у підприємства транспортних та трудових ресурсів, об'єктів нерухомості, дослідження господарської діяльності з контрагентами. ДПІ отримало відомості, що у ТОВ «ТАВЕРС» відсутні об'єкти нерухомості, складські приміщення, транспортні засоби, на підприємстві не зареєстровано ні однієї особи, а її засновник (він же директор та бухгалтер) ОСОБА_1 доходи на підприємстві не отримує. Також було встановлено, що ТОВ «ТАВЕРС»податковий кредит формувало за рахунок підприємства ТОВ «Фортуна Лайн»та ТОВ «Рангіроа», які також не мають транспортних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, не знаходяться за місцем реєстрації (т.2 а.с.144-152).

Таки ж обставини були встановлені та відображені в актах №3070/23 -5/37680145 від 14.12.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олдеко»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року», №318/23-5/37680145 від 17.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олдеко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011р.»(т.2 а.с.132-143).

У зв'язку з наявністю вказаної інформації та з метою недопущення випадків безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ ДПІ позивачу направило запит про надання пояснень та копій первинних документів щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», у тому числі фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів - товарно-транспортних накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявності власних трудових ресурсів, складських приміщень (т.2 а.с.131).

В акті перевірки від 20.04.2012 року №118/22-214/33137920/652 відносно позивача зазначено, що відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Бергнер Україна»операцій щодо взаємовідносин з ТОВ «ТАВЕРС»за травень-вересень 2011 р. та з ТОВ «Олдеко»за жовтень-грудень 2011р. до перевірки не надано. Товарно-транспортні накладні по транспортуванню товару до перевірки не надані (т.1 а.с.13).

Судом встановлено, що у позивача наявні договори на постачання товару: - 03.05.2011 року з ТОВ «ТАВЕРС»; - 03.10.2011 року з ТОВ «Олдеко»(т.1 а.с.197-198, т.2 а.с.28-30). Суд вважає, що є обґрунтованим визначення в акті перевірки, що вказані правочини не спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, що обумовлені ними, та з урахуванням інших зазначених в акті перевірки обставин встановлено завищення податкового кредиту по цим правочинам. При цьому суд видить із наступного.

Порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту регламентується Податковим кодексом України. В п.14.1.181 ПК України визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункти 198.1,198.2 ст.198 ПК України визначають з яких господарських операцій і коли виникає у платника податків право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме таке право виникає у тому числі у разі придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, законодавством дійсно визначено необхідність наявності податкових накладних для формування податкового кредиту, але ці податкові накладні разом з іншими первинними документами бухгалтерського обліку повинні відображати господарську діяльність, реальні господарські операції, так як пунктом п.201.10 ст.201ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів. Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція-це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом встановлено, що ТОВ «Бергнер Україна»віднесло до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», що не спростовується і в акті перевірки. Проте такі податкові накладні повинні відображати реальні господарські операції, що позивачем у судовому засіданні не доведено.

Відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Відповідно до статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" державне регулювання питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів визначені у п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, Згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. В п.2.15,2.16 Положення зазначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що наявні у нього первинні документи відповідають вимогам законодавства, оскільки на всіх досліджених в судовому засіданні видаткових накладних по вищезазначеним договорам наявні лише підписи особи, яка відвантажила товар, та особи, яка його одержала, проте відсутні будь - які інші дані, що дають змогу ідентифікувати цих осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Інших первинних документів, які можуть підтвердити здійснення господарських операцій по придбанню товару саме у контрагентів ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», у тому числі кім поставлявся та відвантажувався товар, якими матеріально відповідальними особами оприходувався товар, на яких складах, позивачем не надано як для перевірки посадовим особам ДПІ та і в судове засідання.

В договорах з ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС» зазначено, що поставка товару здійснюється за домовленістю сторін. Судом встановлено, що позивачем здійснена оплата виключно вартості товару, але жодних документів щодо домовленості умов поставки товару позивачем не надано.

Також позивачем не надані товарно-транспортні накладні по доставки товару на його склади. Проте відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Тобто для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання обов'язково використовувати ТТН. Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 N 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.

Суд не приймає до уваги твердження позивача в обґрунтування позовних вимог, що посилання в акті перевірки відносно нього на акти перевірки його контрагентів є неправомірним,оскільки постановами Одеського окружного адміністративного суду за позовами ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС»визнані протиправними дії податкових органів по складанню актів перевірок відносно них щодо неможливості проведення зустрічної звірки, оскільки вказаними постановами суду визнані протиправними дії ДПІ по складанню актів, що виразилось у порушенні ДПІ лише способу здійснення звірки встановленого Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року №1232, та Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДПА України від 22.04.2011 року. Таким чином, дані, які містяться в зазначених актах перевірки та отримані від інших органів щодо наявності транспортних засобів, нерухомості, трудових ресурсів, знаходження за місцем реєстрації, згідно з даними постановами судами не досліджувались та не спростовувались. Крім того, в постанові суду за позовом ТОВ «Олдеко», та в ухвалі апеляційного суду від 05.06.2012 року, якою постанова суду залишена без змін, зазначено, що позовні вимоги ТОВ «Олдеко»в частині визнання протиправними дій ДПІ по формуванню висновків про нереальність здійснення господарської діяльності не задоволені, та зазначено, що висвітлення висновків щодо реальності здійснення господарських відносин за результатами проведеної звірки суб'єкта господарювання передбачено додатком 5 до Методичних рекомендацій , якій у свою чергу складається за результатами фактично проведеної звірки, однак фактично проведення зустрічних звірок місця не мало, у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Олдеко»первинної документації через її втрату (т.2 а.с.241-259).

Дослідивши наявні у позивача первинні документи суд вважає, що висновки перевіряючих в Акті перевірки щодо не підтвердження здійснення господарських операцій саме ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС»з урахуванням даних щодо зазначених суб'єктів господарювання , відсутності у них ресурсів, складських приміщень, первинної документації за визначений період щодо ТОВ «Олдеко», є обґрунтованими.

Наявні у позивача первинні документи, частина з яких не відповідає вимогам законодавства щодо форми складання первинних документів, не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Олдеко»та ТОВ «ТАВЕРС», а тому формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних отриманих від зазначених суб'єктів господарювання є неправомірним.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергнер Україна»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15.05.2012 року №0008372301 та №0008392301.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В. м.Одеса

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бергнер Україна»

27 серпня 2012 року

.