Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а-1670/4358/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4358/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Моцун О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Колективного підприємства "Завод залізобетонних виробів №1" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2012 року Колективне підприємство " Завод залізобетонних виробів №1" (далі - позивач, КП "Завод залізобетонних виробів №1") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012 №0000542301/81, від 02.04.2012 №0006702301/341, від 12.01.2012 №0000532301/82.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестсервіс" (далі - ТОВ "Будінвестсервіс") та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт Інвест" (далі - ТОВ "Моноліт Інвест"), підприємства були зареєстровані в установленому порядку, у тому числі як платники податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.08.2004 КП "Завод залізобетонних виробів №1" зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 05514821) за № 1 585 120 0000 000066.

У період з 12.12.2011 по 16.12.2011 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку КП "Завод залізобетонних виробів № 1" з питань взаємовідносин з ТОВ "Будінвестсервіс" за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 та з ТОВ "Моноліт Інвест" за період з 01.12.2010 по 31.01.2011.

У ході перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 1061460,00 грн, у тому числі за ІV квартал 2008 року - 15975,00 грн, І квартал 2009 року - 73131,00 грн, ІІ квартал 2009 року - 119592,00 грн, ІV квартал 2009 року - 98647,00 грн, І квартал 2010 року - 4586,00 грн, ІІ квартал 2010 року - 175390,00 грн, ІІІ квартал 2010 року - 348153,00 грн, ІV квартал 2010 року - 113075,00 грн, чим порушено положення підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Також перевіркою встановлено заниження ПДВ на суму 385985,00 грн, у тому числі за грудень 2008 року - 5809,00 грн, лютий 2009 року - 15509,00 грн, березень 2009 року - 11084,00 грн, квітень 2009 року - 12891,00 грн, травень 2009 року - 12808,00 грн, червень 2009 року - 15359,00 грн, липень 2009 року - 16230,00 грн, серпень 2009 року - 18482,00 грн, вересень 2009 року - 8776,00 грн, жовтень 2009 року - 20386,00 грн, листопад 2009 року - 10251,00 грн, грудень 2009 року - 5235,00 грн, березень 2010 року - 1668,00 грн, квітень 2010 року - 20001,00 грн, травень 2010 року -8860,00 грн, червень 2010 року - 34917,00 грн, липень 2010 року - 50975,00 грн, серпень 2010 року - 32426,00 грн, вересень 2010 року - 43200,00 грн, жовтень 2010 року - 3958,00 грн, листопад 2010 року - 14084,00 грн, грудень 2010 року - 23076,00 грн, чим порушено вимоги підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

23.12.2011 за результатами перевірки складено акт №8676/23-209/05514821 (далі - акт перевірки).

12 січня 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000542301/81, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 326 825,00 грн з яких за основним платежем - 1061460,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 265365,00 грн та №0000532301/82, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 578 977,50 грн з яких за основним платежем - 385985,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 192992,50 грн.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленням-рішенням та оскаржив їх в адміністративному порядку.

26 березня 2012 року Державна податкова служба у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги №739/10/10-215 залишила без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.01.2012 №0000542301/81 та скасувала податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.01.2012 №0000532301/82 в частині визначення штрафної санкції - 96496,25 грн, в іншій частині залишено без змін.

За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0006702301/314, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 482 481,25 грн з яких за основним платежем - 385985,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96496,25 грн.

07 червня 2012 року Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги №9490/6/10-2115 залишила без змін податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 12.01.2012 №0000542301/81, №0000532301/82 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.01.2012 №0000542301/81, від 02.04.2012 №0006702301/341, від 12.01.2012 №0000532301/82, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 385 985,00 грн та податку на прибуток на загальну суму 1 061 460,00 грн стали господарські операції позивача з ТОВ "Будінвестсервіс" та ТОВ "Моноліт Інвест".

03.01.2008, 19.01.2009, 12.01.2010 між КП "Завод залізобетонних виробів №1" та ТОВ "Будінвестсервіс" укладено договори, за умовами яких останній зобов'язався передавати позивачеві у власність товар.

Судом встановлено, що КП "Завод залізобетонних виробів №1" придбавало у ТОВ "Будінвестсервіс" щебінь фракції 5/25, 5/20, 20/40 та пісок річний.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 20.02.2004 ТОВ "Будінвестсервіс" зареєстрований у якості суб'єкта господарювання та з 02.03.2004 є платником ПДВ, що підтверджується відповідною копією свідоцтва №100295934.

Крім того, ТОВ "Будінвестсервіс" надавало позивачу послуги по перевезенню придбаного товару, що підтверджується необхідною первинною документацією (актами, податковими накладними, товарно-транспортними).

Можливість надання таких послуг ТОВ "Будінвестсервіс" також підтверджується ліцензією на дозвіл внутрішніх перевезень вантажів, ліцензійною карткою та свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу.

06.03.2010 між КП "Завод залізобетонних виробів №1" та ТОВ "Моноліт Інвест" укладено договір, за умовами якого останній зобов'язався передавати позивачеві у власність металопродукцію.

Транспортування товару здійснювалось власним автотранспортом КП "Завод залізобетонних виробів №1", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

На підтвердження реальності фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Будінвестсервіс" та ТОВ "Моноліт Інвест" позивачем надано копії договорів, рахунків, накладних, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, рахунків-фактури, матеріальних звітів, актів приймання виконаних робіт, журналів ордерів.

На підставі зазначених господарських операцій позивачем віднесено до валових витрат 1 929 927,00 грн та сформовано податковий кредит у розмірі 385 985,00 грн.

Відповідно до довідки КП "Завод залізобетонних виробів №1" №761 від 26.07.2012, отриману від ТОВ "Моноліт Інвест" арматуру позивач використовував у власній господарській діяльності, а саме, для виготовлення залізобетону. Метал позивач використав для виготовлення паль, згідно норм закладених проектними рішеннями на виготовлення цих виробів.

Відповідно до довідки КП "Завод залізобетонних виробів №1" №762 від 26.07.2012, отриманий від ТОВ "Будінвестсервіс" пісок та щебінь позивач використовував у власній господарській діяльності для виготовлення залізобетонних виробів та товарного бетону.

Виготовлену продукцію КП "Завод залізобетонних виробів №1" реалізовував ТОВ «Промхімбуд», ТОВ «Хортиця», ТОВ «Інвестбуд-5», ТОВ «Дорбудмонатаж», ДП Фірма «Укртатнафтасервіс», ТОВ «Інвестдорбуд-4», ПП ОСОБА_3, ДП «Промспецбуд», ЗАТ «Спецбкд», ВАТ «Донбасатоменерго», ТОВ «Кременчук Житлобуд», ТОВ «Юлір», ДП КСУ-626, Гідроспецфундаментнбуд, ДП «Промспецбуд», ПП «Вектра Плюс», ПП БФ «Каріатида», ТОВ «Комсомольський Укрсплав», ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ЗАТ «Бетон», ЗАТ «Глобинський елеватор», ПП «Престо-буд», ЗАТ «Птахофабрика Росія», ТОВ «Грейн Інвейшн Системз», ТОВ «Агрофірма «Добробут», ТОВ «Сільгосппродукт», ТОВ «Верес», ВАТ «Южспецбуд», ТОВ «ВКП «Котлогаз», ФОП ОСОБА_4, ЗАТ «Харківфундаментспецбуд», ЗАТ «Крюківбудтехмонтаж», ТОВ «Пожежне спостереження», НДП «Фероліт», ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максимум», що підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського обліку, а саме, копіями накладних, податкових накладних, довіреностей.

У розумінні пункту 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт товарності операцій між КП "Завод залізобетонних виробів №1" та ТОВ "Будінвестсервіс", ТОВ "Моноліт Інвест".

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ТОВ "Будінвестсервіс", ТОВ "Моноліт Інвест" під час здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані в установленому порядку та мали право видавати податкові накладні, суд вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на прибуток на суму 1061460,00 грн та заниження ПДВ на суму 385985,00 грн неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000542301/81 та від 02.04.2012 №0006702301/341 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000532301/82 суд вважає зазначає наступне.

Відповідно до положень підпункту 60.1.3 пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4. статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000532301/82 скасовано в частині визначенні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 96 496,25 грн воно є відкликаним в силу підпункту 60.1.3. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Колективного підприємства "Завод залізобетонних виробів № 1" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000542301/81 від 12.01.2012 та № 0006702301/341 від 02.04.2012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь колективного підприємства "Завод залізобетонних виробів №1" (код ЄДРПОУ 05514821) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім ) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 серпня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко