Постанова

від 22.08.2012 по справі 1570/3021/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3021/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Сон - Пюігреньє П.Ю. представника відповідача Алавацького Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь і папір термінал» до управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування приписів і постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сталь і папір термінал» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протипривними дії управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації при складанні акту про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини №21/03 від 21.03.2012 р.;

- визнати протипривними дії управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації при складанні постанови №26/03 про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 26.03.2012 р;

- скасувати припис №05-02/249 від 21.03.2012 р.;

- скасувати припис №05-02/218 від 22.03.2012 р.;

-скасувати постанову №26/03 про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини у сумі 170 000 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що 24.12.2009р. між TOB «Сталь і папір термінал» з управлінням обласної ради з майнових відносин був укладений договір купівлі-продажу №886 нежилої будівлі, за адесою: м. Одеса, вул.Гоголя, 12.

05.03.2010 р. був укладений охоронний договір з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.

21.08.2010р. Інспекція ДАБК Одеської області надала дозвіл №540 на виконання будівельних робіт: з реабілітації будівлі з пристосуванням під підприємство громадського харчування, відповідно до проектної документації яка розроблена МП у формі TOB «Екострой», відповідальним виконавцем робіт є ПП «САС-Плюс» ліцензія AB №305948. Авторський нагляд здійснює ДП «Державний науково дослідний інститут та проектно-вишикувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ». Технічний нагляд здійснював ОСОБА_4 «квалифікаціний сертифікат НОМЕР_1).

24.03.2010 р. управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації погодило проектну документацію.

Тоді як, в Акті про вчинення правопорушення №21/03 від 21.03.2012 року вказано, що в порушення Закону України «Про охорону культурної дщини» від 8 червня 2000р., ст.26 «Консервація реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт та пристосування пам'яток»; TOB «Сталь і папір термінал» проводяться роботи з реабілітації приміщень на будівлі-пам'ятці архітектури місцевого значення без письмового дозволу управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.

В порушення п.19 ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проводяться роботи в межах Центрального історичного ареалу без письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з п.1 ст.44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. №1805-ІІІ, відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч аеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. №1805-ІІІ, фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади і сфері охорони культурної спадщини, керівником чи заступниками керівника органу сторони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівником органу охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, ашюнних державних адміністрацій, керівником органу охорони культурної спадщини місцевого самоврядування після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

На думку позивача, застосовані фінансові санкції не відповідають приписам чинного законодавства про охорону культурної спадщини та дійсним обставинам справи.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, надав суду письмові заперечення (а/с. 67-70), в яких зазначив, що 21.03.2010 р. начальником відділу інспекційного нагляду Управління за результатами проведеної інспекційної перевірки об'єкту був складений акт про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини за № 21/03, в якому зафіксовані факти вчинення позивачем правопорушень, а саме: проводяться роботи з реабілітації приміщень за адресою вул. Гоголя, 12 на будівлі-пам'ятці архітектури місцевого значення без письмового дозволу управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.

Згідно вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Керуючись вимогами ч. 3 ст. 24 та ч. 2 ст. 30 Закону України, управлінням неодноразово було направлено приписи щодо термінового припинення будівельних робіт у будівлі-пам'ятці (№ 05-02-249 від 21.03.2012 р. та № 05-02/218 від 22.03.2012 р.), які є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, однак вимоги приписів позивачем не виконуються.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції.

26 березня 2012 року начальником управління було ухвалено постанову № 26/03 про накладання штрафних санкції за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини, якою накладено на Позивача фінансові санкції у сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Отже, управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації наголошує, що вчинило дії встановлені приписами «Про охорону культурної спадщини».

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24.12.2009р. між Управлінням обласної ради з майнових відносин, яке діяло від імені Одеської обласної ради (Продавець) та ТОВ «Сталь і папір термінал» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 886 (а/с. 27).

Положеннями ст.ст. 2, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. № 1952-ІV (в редакції Закону України від 17.11.2009р., чинній на час укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу), державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.02.2010р. № 25255135, виданим комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», відповідачем було зареєстровано належне йому право власності на нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12 (а/с.22).

Згідно приписів ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

05.03.2010 року між Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ «Сталь і папір термінал» було укладено охоронний договір, яким встановлено режим використання памятки культурної спадщини та утримання її в належному стані, згідно якого органом охорони нежилої будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12 визначено Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно з п. 2.1. Охоронного договору власник пам'ятки зобов'язався проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково- проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу /Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації/.

Пунктом 3.3 вказаного охоронного договору визначено, що у разі невиконання власником ТОВ «Сталь і папір термінал» законодавства щодо охорони культурної спадщини або умов охоронного договору, орган охорони вчиняє дії у встановленому чиним законодавством України порядку щодо власника.

ТОВ «Сталь і папір термінал», реалізуя право власника нежилої будівлі, прийнято рішення про проведення реконструкції вказаної будівлі з наступним улаштуванням її під підприємство громадського харчування, у зв'язку з чим відповідачем було розпочато відповідні будівельні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2010р. інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області було видано ТОВ «Сталь і папір термінал» дозвіл № 540 на виконання будівельних робіт з реабілітації будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя 12, з пристосування під підприємство громадського харчування. Строк дії дозволу було встановлено до 18.08.2011р., однак в подальшому термін дії даного документу було продовжено до 18.08.2012р., що підтверджується відповідною відміткою на дозволі, скріпленою печаткою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (а/с. 33).

На момент видачі позивачем вказаного дозволу відповідні правовідносини було врегульовано приписами Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року N 1699-III (з наступними змінами та доповненнями), який втратив чинність з 17.02.2011р. у зв'язку із опублікуванням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року N 1699-III (в редакції Закону України від 29.06.2010р., чинній на час видання дозволу на виконання будівельних робіт № 540 від 21.08.2010р.), дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються: 1) документи від замовника будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); 2) документи від підрядника будівництва: копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Отже, чинним на час видачі позивачем дозволу на виконання будівельних робіт №540 від 21.08.2010р. законодавством було передбачено, що вказаний документ є вирішальним та консолідуючим документом, яким посвідчується виникнення у замовника та підрядника право на здійснення будівництва, видача якого передує подання відповідній інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, зокрема, затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Згідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом,є чинними до завершення будівництва об'єкта. Також відповідно до вказаного дозволу на виконання будівельних робіт авторський нагляд на вказаному об'єкті здійснює ДП «Державний науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», відповідно до «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903 - авторський нагляд полягає у контролі за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту, а відповідно до «Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури» технічний нагляд полягає в контролі за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Сталь і папір термінал» в установленому порядку набуло право на здійснення будівельних робіт з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12, що підтверджується відповідним дозволом на виконання будівельних робіт № 540 від 21.08.2010р., виданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, чинним до моменту завершення будівництва.

З урахуванням встановленого, суд критично ставиться до посилань представника відповідача щодо отримання позивачем 02 квітня 2010 р. «Дозволу на виконання робіт на нерухомих пам'ятках культурної спадщини» за № 1591 (а/с. 110), на виконання першочергових протиаварійних робіт, термін дії якого сплинув 30.05.2010 р., та на те що, з 31.05.2010 р. по теперішній час Управлінням не надавалися ніякі письмові дозволи на проведення робіт з реабілітації приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12 на будівлі-пам'ятці архітектури місцевого значення, передбачені чинним законодавством України. Оскільки зазначені обставини спростовані наданими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами (а/с. 33, 36-53).

Отже, доводи представника відповідача, що на час складання управлінням акту про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини № 21/03 від 21 березня 2012 р. письмового дозволу виданого Управлінням на проведення робіт з реабілітації приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12 у позивача не було, суперечать дійсним обставинам справи.

Приписами ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини наряду з іншими належить:

- заборона будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, яка створює загрозу об'єкту культурної спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини;

- надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць;

- видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток національного значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

- застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Зазначені повноваження затверджені Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 06.09.2011 р. № 720/А-2011 у «Положенні про управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації», у п.4.15., 4.22.

Судом встановлено, що в Акті про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини № 21/03 від 21.03.2012 р. зазначено, що в порушення ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000р., TOB «Сталь і папір термінал» проводяться роботи з реабілітації приміщень на будівлі-пам'ятці архітектури місцевого значення без письмового дозволу управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.

Однак, суду представником відповідача не надано жодних належних доказів в підтвердження встановлення зазначеного факту порушення, крім усних пояснень, якими представник зазначив, що порушення було встановлено шляхом огляду зазначеного об'єкту з метою встановлення дійсних обставин щодо проведення таких робіт.

На підставі приписів ч. 3 ст. 24 та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», управлінням неодноразово було направлено припис щодо термінового припинення будівельних робіт у будівлі-пам'ятці № 05-02-249 від 21.03.2012 р. та № 05-02/218 від 22.03.2012 р., які є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо отримання зазначених приписів у встановлений законом строк приписів.

Представником відповідача, в свою чергу зазначив, що Приписи № 05-02-249 від 21.03.2012 р. та № 05-02/218 від 22.03.2012 р. були направлені поштою, однак доказів отримання ТОВ «Сталь і папір термінал» суду не наддав.

У Постанові № 26/03 про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 26.03.2012 року, не зазначено яким чином ТОВ «Сталь і папір термінал» було повідомлене про розгляд питання щодо застосування штрафних санкцій, яка процедура передувала прийняттю зазначеної постанови у відповідності до приписів чинного законодавства.

Крім того, у зазначеній постанові є посилання на лист № 28 від 23.03.2012 року з письмовими поясненнями ТОВ «Сталь і папір термінал», однак лист представником відповідача суду наданий не бувю

Представником позивача надання зазначених письмових пояснень у листі № 28 від 23.03.2012 року заперечувалося.

Також суд звертає увагу, що згідно приписів ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», реабілітація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об'єктів культурної спадщини.

Статтею 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Як встановлено в судовому засіданні вказана науково - проектна документація була погоджена і навіть встановлений авторський нагляд.

Крім того, суд звертає увагу, що в своїх поясненнях представник відповідача зазначив, що про виконання будівельних робіт ТОВ «Сталь і папір термінал» без дозволу управлінню стало відомо 31.05.2010 року.

З припису від 31.05.2010 р. №05-02/47 вбачається, що по будівлі - пам'ятці проводяться будівельні роботи без дозволу Держоргану-управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації, що є порушенням ст.26. Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. №1805-ІІІ.

Роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи до ТОВ «Сталь і папір термінал» за встановлені порушення не застосовувалися штрафні санкції передбачені ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до частини 4 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно-господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини наділені компетенцією щодо проведення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог цього закону.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарської діяльності та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій встановлюються виключно цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України визначені види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, серед яких зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Згідно статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Частиною другою зазначеної статті законодавець передбачив виключення із загального правила щодо строків застосування санкцій, зазначивши, що дія цієї статті не поширюється на штрафи, що застосовуються органами державної податкової служби та митними органами. Даний перелік є вичерпним, що дає змогу зробити висновок про те, що загальне правило про шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій поширюється на органи виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Порядок стягнення застосованих штрафів регулюється ст. 241 Господарського кодексу України.

Так, в статті 241 ГК України зазначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які можуть стягуватися адміністративно-господарські штрафи, розмір і порядок їх стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, у яких допущено правопорушення.

Таким чином законодавець розрізняє поняття «застосування» та «стягнення» фінансових санкцій.

Так, під застосуванням штрафних санкцій законодавець розуміє встановлення підстав, визначення розмірів фінансових санкцій, порядок оформлення та вручення рішень про застосування фінансових санкцій, терміни їх добровільної сплати та порядок оскарження таких рішень. Стягнення розглядається як примусовий захід щодо стягнення коштів (грошових сум), який здійснюється після застосування штрафної санкції та перераховується до відповідного бюджету. Прийняття відповідачем оскаржуваних в даній справі рішень є саме застосуванням фінансових санкцій.

Отже, з огляду на приписи чинного законодавства, та з урахуванням факту, що порушення встановлене у травні 2010 року (припис № 05-02/47 від 31.05.2010 р.), а накладення санкцій було здійснено відповідачем 26.03.2012 року, суд приходить до висновку, що відповідачем пропущено строки, встановлені ст. 250 ГК України для застосування фінансових санкцій.

Крім того, суд приходить до висновку, що за своєю сутністю санкції, які визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки застосовуються уповноваженим органом державної влади і мета їх застосування полягає у притягненні субєкта господарювання до відповідальності за порушення встановлених правил.

Також, суд звертає увагу на прийняті іншими судами рішення:

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2012 року у справі № 1512/5474/2012 за позовом ТОВ «Сталь і папір термінал» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, якою скасовано постанову № 830 про адміністративне правопорушення від 04.04.2012 року, яка була винесена у відношенні ТОВ «Сталь і папір термінал»за виконання будівельних робіт без права на їх виконання з реконструкції внутрідворового флігеля з розширенням (а/с. 200-202).

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11.07.2012 року у справі №1522/11959/2012 за позовом ТОВ «Сталь і папір термінал» до управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, якою скасовано постанову № 03 про накладення фінансових санкцій за правопорушення у сфері охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, якою на ТОВ «Сталь і папір термінал» накладено фінансові санкції в сумі 170 000 грн.(а/с. 203-206).

Рішення Господарського суду Одеської області Одеси від 03.08.2012 року у справі № 5017/1836/2012 за позовом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ТОВ «Сталь і папір термінал», якою в позові про зобов'язання привести у первісний стан самовільно реконструйований внутрішньодворовий флігель з розширенням за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 12. відмовлено (а/с. 206-215).

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь і папір термінал» до управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та скасування приписів і постанови задовольнити повністю.

Визнати протипривними дії управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації по складанню акту про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини №21/03 від 21.03.2012 р.

Визнати протипривними дії управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації по складанню постанови №26/03 про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини від 26.03.2012 р.

Скасувати припис №05-02/249 від 21.03.2012 р.

Скасувати припис №05-02/218 від 22.03.2012 р.

Скасувати постанову №26/03 про накладення штрафних санкцій за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини у сумі 170 000 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь і папір термінал» (65000, м. Одеса, вул. Гоголя, 12, ЄДРПОУ 31068933) судові витрати у розмірі 1 700, 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

22 серпня 2012 року.

.