20/345-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.11.06р.
Справа № 20/345-06
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ Ніка”, с. Гречане , Петріковського району
до : Товариства з обмеженою відповідальністю „АФ Славутич” с. Гречане , Петріковського району
про : стягнення 98 898 грн.25 коп. .
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники :
Від позивача: не з'явився. ( Головаха А.В. представник за довір.№ ! від 25.07.2006р.; був присутнім у судових засіданнях 03.10.06р, 01.11.06р, 08.11.06р.) .
Від відповідача Ференц О.Е. довір № 01 від 03.10.2006 р. представник.
Суть спору :
Позивач просить стягнути з відповідача 28 392 грн.56 коп. основного боргу , 42 860 грн. штрафу, 8 143 грн.39 коп. пені, 19501 грн.30 коп. 21% річних за користування товарним кредитом, а також судові витрати.
Відповідач у відзиві позов не визнав , та заявив зустрічний позов у якому просить визнати договір купівлі-продажу № 04/01 від 18.04.2005 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ Ніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АФ Славутич „ з тих підстав , що директор ТОВ „ АФ Славутич „ підписала договір на невигідних для підприємства умовах, так п. 5.2. Договору передбачає штраф в розмірі 50% від вартості товару і пеню, аналогічних санкцій для позивача договір не передбачає, таким чином вважають ,що договір не відповідає пункту 2 статті 207 Господарського кодексу України. Крім того вважають що договір повинен бути визнаний недійсним ще з тих підстав, що підписаний з боку позивача не директором , а засновником товариства Жученко С.І. який не має повноважень на підписання договорів, оскільки договір підписано неповноважною особою вважають що він повинен бути визнаний недійсним.
Відповідач за зустрічним позовом у судовому засіданні зустрічний позов не визнав та посилається на ті підстави, що договір дійсно був підписаний засновником, але в подальшому був схвалений та прийнятий до виконання отже не вбачають підстав для визнання його недійсним. Стосовно невигідних на думку позивача умов договору , вважають що сторони підписали договір на добровільних умовах , виразили своє волевиявлення і він не може бути визнати недійсним з надуманих позивачем причин.
Строк вирішення спору продовжувався до 10.11.2006 року відповідно до частини 3 статті 69 ГПК України.
По справі оголошувалась перерва до 10.11.2006 року відповідно до статті 77 ГПК України
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Встановив :
18.04.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ Ніка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „АФ Славутич” було укладено договір купівлі продажу № 04/01 , Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача сільгоспвироби , а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити продукцію.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу товар на суму 85720 грн.00 коп., поставка підтверджується накладною № 04/181 від 18.04.2005 року та довіреністю на отримання товару серія ЯКК № 580182 .
Відповідно до пункту 3.3. договору відповідач повинен був розрахуватись за товар до 01.08.2005 року.
Відповідач розрахунок провів частково у сумі 57327 грн. 44 коп. таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить –28 392 грн.56 коп.
Відповідач за первісним позовом не заперечує проти наявності заборгованості у сумі 28 392 грн.56 коп.
Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ АФ Славутич” суд вважає його таким що не підлягає задоволенню з наступних підстав : - розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договору № 04/01 від 18.04.2005 року недійсним з тих підстав що він не відповідає пункту 2 статті 207 Господарського кодексу України , який передбачає що нікчемними визнаються, зокрема , такі умови типових договорів і договорів приєднання , що вимагають від одержувача товару (послуги ) оплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця, спірний договір не можна віднести ні до типових договорів ні до договорів приєднання оскільки типовий договір затверджується Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договор приєднання, запропонований однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту, отже спірний договір купівлі продажу не може бути визнаний недійсним з тих під став що він ніби то не відповідає вимогам пункту 2 статті 207 Господарського кодексу України, оскільки як вже зазначалось на цей договір не розповсюджується дія цієї норми права.
Що стосується вимог позивач за зустрічним позовом стосовно визнання договору недійсним з тих підстав що він був укладений неповноважною особою з боку позивача засновником товариства Жученко С.І. який не має повноважень на підписання договорів,
Суд вважає що і ці вимоги не підлягають задоволенню , оскільки суд вважає що право чин вчинений з перевищенням повноважень , а відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Таким чином договір купівлі-продажу № 04/01 від 18.04.2005року підписаний засновником ТОВ „ Ніка” Жученко С.І. в наступному був схвалений товариством про що свідчить виконання товариством своїх зобов'язань за договором і є дійсним.
Первісний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за зустрічним позовом у сумі –28 392 грн.56 коп.
Відповідач доказів погашення боргу не надав.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 5.2. договору сторони передбачили за несвоєчасну оплату товару відповідно до пункту 3.3. договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 50% від вартості товару і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , за кожний день прострочення .
Позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій штрафу у сумі 42 860 грн. та пені у сумі 8 143 грн.39 коп. задоволенню не підлягають з тих підстав що позивачем пропущений строк позовної давності для стягнення штрафних санкцій . Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає , що максимальний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання складає шість місяців, якщо інше не встановлене законом або договором , і цей строк обчислюється з дня , коли зобов'язання повинне бути виконано. Як видно з приведеної статті кодексу , сторони можуть у договорі встановити інший строк припинення нарахування штрафних санкцій , але не можуть перенести строки, з яких вони починають обчислюватися. Тому , якщо сторонами встановлено пунктом 3.3. договору від 18.04.2005 року що остаточний розрахунок за поставку товару не пізніше 1.08.2005 року то з 02.08.2005 року починається перебіг строку для нарахування штрафних санкцій і сторони не мають права переносити початок зазначеного строку за власним розсудом . Позивач звернувся до господарського суду 05.08.2006, (про що свідчить поштовий конверт ) тобто після закінчення строку позовної давності. року .
Розглянувши вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 21% річних за користування товарним кредитом в розмірі 19501 грн.30 коп. суд вважає , що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню .
Пунктом 3.1. договору сторони передбачили оплату по договору на умовах товарного кредиту з виплатою Покупцем Продавцю 21% річних за користування товарним кредитом , пунктом 3.2. договору визначено що сума. яка підлягає оплаті по товарному кредиту визначається з залишкової суми належної до оплати.
Відповідно до частини 5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару на прострочену суму нараховуються проценти від дня коли товар мав бути оплачений , до дня його фактичної оплати.
Оскільки позивачем на нарахування товарного кредиту була взята вся сума поставленого товару без врахування оплат , суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 7895 грн.56 коп. за період з 01.08.2005 року до 05.08.200: року (дата звернення до суду ) з врахуванням проведених відповідачем оплат.
На підставі викладеного первісний позов підлягає частковому задоволенню у сумі - 28 392 грн.56 коп. основного боргу, 7895 грн. 56 коп. –21% за користування товарним кредитом.
В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України :
- судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом .
- судові витрати за первісним позовом покладаються пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 82-84 , 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
ВИРІШИВ :
В задоволенні зустрічного позову відмовити .
Первісний позов задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ АФ Славутич” ( Дніпропетровська область , Петриківський район , с. Гречане , пров.Колгоспний , 5 А, р/р 26007051800068 в ДФ КБ „ Приватбанк” , МФО 305965 , код ЄДРПОУ 32058596 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” ( Дніпропетровська область , Петриківський район , с. Гречане , пров.Колгоспний , 5 А, р/р 26007050380005 в ДФ КБ „ Приватбанк” ,МФО 305965, код ЄДРПОУ 32839942 )- 28 392 ( двадцять вісім тисяч триста дев'яносто дві ) грн. 56 коп. основного боргу, 7895 ( сім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять ) грн. 56 коп. відсотки за користування товарним кредитом., 362 ( триста шістдесят дві ) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита, 43 (сорок три ) грн. 99 коп. . витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.В. Пархоменко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 257415 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні