Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а/2370/2585/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2585/2012

09 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Поліщук О.О.,

за участю:

представника позивача -Весеньова Є.В. (за довіреністю),

представника відповідача -Левенець А.Л. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Еліта-21»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось приватне підприємство «Еліта-21»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року №0001932301 та №0001942301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Еліта-21»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.02.2001 року, ідентифікаційний код 31333267.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі службового посвідчення УЧК № 060526 та наказу ДПІ у м. Черкаси від 14.03.2012 року № 494 та повідомлення про проведення перевірки від 14.03.2012 року № 40/23-215, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Еліта-21»(код за ЄДРПОУ 31333267) з питань господарських відносин з ПП «Інтерагро-Форум»(код за ЄДРПОУ 35579534) за період з 01.02.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 06.04.2012 року № 4/22-11/31333267 та встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 100538 грн. (402151*25%), в тому числі по періодах: за І квартал 2010 року у сумі 14379 грн., за ІІ квартал 2010 року у сумі 43072 грн., за ІІІ квартал 2010 рік у сумі 43087 грн. ;

- пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від З квітня 1997 року №168/'97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 80430 грн. 20 коп.

На підставі встановленого порушення державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року №0001932301 та №0001942301.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій, оскільки 09.11.2010 року прокуратурою Черкаської області порушено кримінальну справу відносно директора ПП «Інтерагро-Форум»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Суд не погоджується з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, між позивачем (замовником) та ПП «Інтерагро-Форум»(підрядником) укладено контракт від 01.03.2010 року № 02/03-10, контракт від 01.06.2010 року № 03/07-10 та 01.06.2010 року № 04/06-10 про прийняття до виконання житлових будинків: № 112-114 по вулиці Козацькій Голосіївського району м. Києва, № 13 житловий масив «Троєщина»20 мікрорайон м. Києва та № 4 Житловий масив «Позняки»4 мікрорайон м. Києва. На виконання укладених контрактів сторонами складені довідки форми КБ-2, КБ-3 про вартість та види будівельних робіт.

Виконання зазначених контрактів підтверджується податковими накладними, актами прийняття виконаних робіт, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів та банківські виписки по рахунку позивача.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»укладених контрактів від 01.03.2010 року № 02/03-10, контракт від 01.06.2010 року № 03/07-10 та 01.06.2010 року № 04/06-10) - виконані, про що свідчать первинні документи.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Судом з'ясовано, що між позивачем (підрядником) та ВАТ «Домобудівний комбінат № 4», ВАТ «ДБК «Відрадний»(генпідрядниками) укладені договори виконання оздоблювальних робіт вищезгаданих житлових будинків в м. Києві.

На підтвердження виконання даних договірних відносин між сторонами складені довідки форми КБ-2, КБ-3 про вартість та види будівельних робіт, акти прийняття виконаних робіт, котрі містять в собі види та обсяги будівельних робіт, що виконані згідно контрактів укладених між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум».

Окрім цього, підтвердженням виконання вищезазначених робіт є рішення господарського суду міста Києва, згідно якого, з ВАТ «ДБК «Відрадний»стягнуто на користь позивача заборгованість по виконанню договору оздоблюваних робіт житлового будинку № 112-114 по вулиці Козацькій Голосіївського району м. Києва.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

В пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку..

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже вище зазначалось, позивач правомірно визначив податковий кредит, що підтверджується: податковими накладними, контрактами, актами прийняття виконаних робіт, виписками по рахунку позивача.

В судовому засіданні відповідач надав суду вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року про визнання директора ПП «Інтерагро-Форум»ОСОБА_4 винним у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Суд критично ставиться щодо порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з тим, що директора ПП «Інтерагро-Форум»засуджено за вчинення вищезазначених злочинів, оскільки перевірка позивача податковим органом проводилась 06.04.2012 року, а вирок винесений Соснівським районним судом м. Черкаси - 05.07.2012 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок доказування порушення позивачем норм податкового законодавства, на підставі яких йому визначено відповідні грошові зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на встановлені під час розгляду кримінальної справи обставини є необґрунтованими, оскільки дані обставини стосуються лише злочинних дій посадової особи ПП «Інтерагро-Форум», а саме директора - ОСОБА_4, однак вони не спростовують реальність господарських операцій між позивачем та юридичною особою -ПП «Інтерагро-Форум»і самі по собі не доводять порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарських операцій за перевіряємий період.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд, дослідивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що укладені між позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»контракти, не містять жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність вищезгаданих контрактів - є помилковими.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001932301 від 19.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Еліта-21»по податку на додану вартість в розмірі 100538 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001942301 від 19.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Еліта-21»по податку на прибуток в розмірі 125673 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Еліта-21»сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн., згідно платіжного доручення від 19.07.2012 року № 107.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький