Рішення

від 21.08.2012 по справі 5006/9/118/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.12 р. Справа № 5006/9/118/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз», м. Макіївка, Донецька область

про стягнення 74 145грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Студинецький А.О. - представник за договором про надання юридичних послуг від 18.06.2012р.

від відповідача: Мартинюк Л.С. - керівник згідно з довідкою з єдиного державного реєстру АБ №218494

була присутня: Листопад А.В. - паспорт серія ВЕ номер 597375, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області

У судовому засіданні 21.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз», м. Макіївка, Донецька область, про стягнення заборгованості за надані послуг будівельної техніки та механізмів у розмірі 74 145грн.; судові витрати, які складаються з судового збору та оплати послуг адвоката у сумі 3 000 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг, нормативно посилається на ст.ст. 525, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

В підтвердження заявлених вимог позивачем надані лист-довідка про наявність заборгованості №277 від 31.07.2012р., копії акту надання послуг №56 від 21.05.2012р. та листа №224 від 20.06.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 07.08.2012р., заборгованість у сумі 74 145грн. підтверджує та зазначив, що послуги будівельної техніки не були сплачені внаслідок відмови позивача від належного оформлення податкової накладної.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами. Крім того, представник позивача надані письмові пояснення, що фактично акт надання послуг №56 від 21.05.2012р. був складений сторонами в межах виконання договору про надання послуг №03/01 від 03.01.2012р., а не договору №18-15/08 від 15.08.2011р., як помилково зазначено у цьому акті.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив надання послуг, стягнення плати за які є предметом розгляду в даній справі, в межах договору про надання послуг №03/01 від 03.01.2012р., наявність заборгованості не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз» (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг №03/01 від 03.01.2012р. (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги будівельної техніки та механізмів, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Вартість послуг відповідно до п. 2.1 договору визначається згідно з протоколом договірної вартості послуг будівельної техніки та механізмів, який є невід'ємною частиною договору.

Протокол договірної вартості послуг будівельної техніки та механізмів від 03.01.2012р. сторони визначили найменування машин та механізмів, а саме: автокран «Івановець» КС-4517К-1 на базі КамАЗ-53215 (грузопідйомність 25т., довжина стріли 21,3м.), вартість часу з ПДВ 220грн.; автокран «Івановець» КС-4517К-1 на базі КамАЗ-53215 (грузопідйомність 25т., довжина стріли 21,3м), вартість часу з ПДВ 180грн. (без заправляння); екскаватор-навантажувач JCB 3 CX SM (обсяг переднього ковшу 1,03 мі, зворотної лопати 0,23 мі), вартість часу з ПДВ 250грн.

Порядок оплати послуг згідно з п. 2.5 договору наступний: розрахунки здійснюються замовником на поточний рахунок виконавця впродовж 3-х банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань з надання послуг будівельної техніки та механізмів підтверджується актом надання послуг №56 від 21.05.2012р. на суму 74 145грн., у тому числі ПДВ 12 357грн. 50коп., підписаним сторонами без зауважень та скріпленим печатками підприємств. Даний акт містить посилання на договір №18-15/08 від 15.08.2011р., однак, з урахуванням пояснень сторін щодо помилковості такого посилання та складання акту надання послуг №56 від 21.05.2012р. в межах договору №03/01 від 03.01.2012р., суд дійшов висновку, що правовідносини сторін врегульовані умовами договору №03/01 від 03.01.2012р.

Водночас, незважаючи на отримання відповідачем послуг будівельної техніки та механізмів, як пояснюють сторони та що підтверджується листом-довідкою позивача про наявність заборгованості №277 від 31.07.2012р., вартість наданих послуг за вказаним актом станом на час розгляду справи відповідачем сплачено не була, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість у сумі 74 145грн.

Лист позивача №224 від 20.06.2012р. з вимогою сплатити вартість наданих послуг у сумі 74 145грн. був залишений відповідачем без відповіді.

Розглядаючи дану справу та проаналізувавши укладений сторонами договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, відносини між сторонами врегульовано положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати наданих послуг згідно з п. 2.5 договору впродовж 3-х банківських днів після підписання акту надання послуг №56 від 21.05.2012р., тобто до 24.05.2012р. включно.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання послуг №03/01 від 03.01.2012р. у розмірі 74 145грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, при вирішенні господарського спору суд виявив порушення законності в діяльності підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест», м. Донецьк, а саме порушення норм Податкового кодексу України, які полягають у нескладанні податкової накладної у день виникнення податкових зобов'язань продавця та не включення підприємством до складу податкових зобов'язань сум ПДВ у відповідний податковий період, з огляду на що суд вважає за необхідне надіслати на адресу позивача окрему ухвалу за вимогами ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з того, що мінімальна заробітна плата встановлена станом на 1 січня 2012р. ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у місячному розмірі 1 073грн., розмір судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви дорівнює 1609грн. 50коп.

При цьому, як вбачається з платіжного доручення №2583 від 05.07.2012р., наданого позивачем в якості доказу сплати ним судового збору, фактично позивачем було сплачено 1 653грн., тобто, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 43грн. 50коп.

На підставі того, що за приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена згідно з платіжним дорученням №2583 від 05.07.2012р. на суму 1 653грн. сума судового збору у розмірі 43грн. 50коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

Решта витрат по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп. за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Розглядаючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 3 000грн., судом було встановлено, що між позивачем та Студинецьким Антоном Олексійовичем (далі - адвокат) був укладений договір доручення (на надання юридичних послуг) від 18.06.2012р., за умовами якого позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання представляти інтереси позивача у господарському суді Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз» про стягнення заборгованості за наданні послуги.

Вартість наданих послуг, яка відповідно до п. 5.2 договору дорівнює 3 000грн., на час розгляду справи була фактично сплачена замовником, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 18.06.2012р.

Таким чином, судом встановлено, що наявні у справі документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом та їх сплату позивачем, однак, беручи до уваги невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, невеликий час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката лише у двох судових засіданнях, суд дійшов висновку про неспіврозмірність, тобто явну завищеність, витрат з оплати послуг адвоката.

З огляду на викладене, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в інформаційних листах від 13.02.2002р. №01-8/155, від 14.12.2007р. №01-8/973 та від 18.03.2008р. №01-8/164, суд вважає, що є розумним обмежити розмір судових витрат з оплати послуг адвоката, які підлягають покладенню на відповідача згідно з приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України, сумою, яка дорівнює 500грн.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 629, 903 Цивільного кодексу України; ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України; Законом України «Про судовий збір»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 82-85, 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз» (86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Николаєва, буд. 5, кв. 18, ідентифікаційний код 37112373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» (83023, м. Донецьк вул. Харитонова, буд. 14, ідентифікаційний код 32727859) заборгованість за договором про надання послуг №03/01 від 03.01.2012р. у розмірі 74 145грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецновобуд Союз» (86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Николаєва, буд. 5, кв. 18, ідентифікаційний код 37112373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» (83023, м. Донецьк вул. Харитонова, буд. 14, ідентифікаційний код 32727859) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609грн. 50 коп. та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 500 грн.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 14, ідентифікаційний код 32727859) надмірно сплачену решту суми судового збору у розмірі 43грн. 50коп., перераховану згідно з платіжним дорученням №2583 від 05.07.2012р. на загальну суму 1 653грн.

Надіслати окрему ухвалу на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірінгова компанія «Строй-Інвест» (83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 14, ідентифікаційний код 32727859).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.