Постанова

від 20.08.2012 по справі 5011-52/1234-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 № 5011-52/1234-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: Годз Р.С. (за дов.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Данілов і Ко»

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.04.2012р.

у справі № 5011-52/1234-2012 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСМ ГРУП» (далі - ТОВ «МСМ ГРУП»)

до Приватного підприємства «Данілов і Ко» (далі - ПП «Данілов і Ко»)

про стягнення 31498,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 18.04.2012р. у справі № 5011-52/1234-2012 позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «Данілов і Ко» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МСМ ГРУП" 29 755 грн. 20 коп. - боргу та судовий збір; в решті частини позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 18.04.2012р. у справі № 5011-52/1234-2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у Видаткових накладних немає посилання на спірний Договір поставки №31/12-01/10п від 31.12.2010, а тому скаржник наполягає, що товар йому не був поставлений.

Ухвалою від 25.05.2012 було призначено справу до розгляду на 20.06.2012р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 №01-22/1/11 введено до складу судової колегії замість судді Калатай Н.Ф. суддю Ропій Л.М.

В судове засідання 20.06.2012 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20.08.2012 представник позивача з'явився, представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи учасники процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовною заявою ТОВ «МСМ ГРУП» про стягнення з ПП «Данілов і Ко» 31 498, 92 грн. - основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за Договором № 31/12-01/10п від 31.12.2010року.

Відповідач відзиву на позов не надав тобто не скористався правом передбаченим нормами ГПК України.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Між Приватним підприємством "Данілов і Ко" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МСМ ГРУП"(постачальник) було укладено Договір поставки № 31/12-01/10П від 31.12.2010 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Ціна товару встановлюється у національній валюті України та вказується у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна вартість договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору (п.п. 3.1, 3.4. Договору).

Згідно із п. 4.1. Договору оплата за товар по кожній окремій накладній здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року та може бути пролонгованим на наступний календарний рік за взаємною письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткових угод до даного договору (п. 9.1. Договору).

Позивач зазначає, що відповідачем було сплачено за товар 143107,50 грн., що підтверджено банківськими виписками.

Також, сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків за жовтень 2011р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 34498,92грн.

Як вбачається з матеріалів, а саме, Видаткових накладних № 15159 від 07.05.2011 року, № 16795 від 20.05.2011 року, № 16936 від 20.05.2011 року, № 17015 від 21.05.2011 року, № 17084 від 21.05.2011 року, № 17346 від 24.05.2011 року, № 17360 від 24.05.2011 року, № 17587 від 25.05.2011 року, № 17679 від 26.05.2011 року, № 17687 від 26.05.2011 року, № 17728 від 26.05.2011 року, № 17812 від 27.05.2011 року, № 17981 від 30.05.2011 року, № 18143 від 30.05.2011 року, № 18309 від 31.05.2011 року, № 18511 від 01.06.2011 року, № 18584 від 02.06.2011 року, № 18585 від 02.06.2011 року, № 18916 від 04.06.2011 року, № 18945 від 04.06.2011 року, № 18996 від 04.06.2011 року, № 19387 від 09.06.2011 року, № 19432 від 09.06.2011 року, № 19631 від 10.06.2011 року, № 19989 від 15.06.2011 року, № 20047 від 15.06.2011 року, № 20085 від 16.06.2011 року, № 20167 від 16.06.2011 року, № 20186 від 16.06.2011 року, № 20403 від 18.06.2011 року, № 20500 від 18.06.2011 року, № 20411 від 20.06.2011 року, № 21430 від 29.06.2011 року, № 20725 від 22.06.2011 року, № 20786 від 22.06.2011 року, № 20878 від 23.06.2011 року, № 20879 від 23.06.2011 року, № 20880 від 23.06.2011 року, № 21430 від 29.06.2011 року, № 22090 від 07.07.2011 року, № 22862 від 14.07.2011 року, № 22894 від 14.07.2011 року, № 22899 від 14.07.2011 року, № 22903 від 14.07.2011 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 34498,92 грн.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що посилання позивача на Видаткові накладні № 20953 від 23.06.2011 року на суму 339, 95 грн. та №19628 від 10.06.2011 року на суму 1 403, 77 грн. є помилковим, оскільки вони не додані до позовної заяви, не зазначені в позовній заяві в якості доказів поставки товару та в обґрунтуванні позовних вимог, а отже не є предметом розгляду у даній справі.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 29 755, 20 грн.

Так, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 29 755, 20 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою спірний Договір є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача залишку боргу в сумі 29755,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 1 743, 72 грн. відмовлено правомірно, в зв'язку з недоведеністю.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні письмові докази (ст..32 ГПК України), що ним не було порушено умови Договору.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, які мають формальний характер. Скаржником не надано жодного належного доказу на спростування позовних вимог. Також, слід звернути увагу на те, що всі Видаткові накладні містять посилання на спірний Договір.

Крім того, слід зазначити, що Акт взаєморозрахунків за жовтень 2011р., було підписано повноважним представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м.Києва від 18.04.2012р. у справі № 5011-52/1234-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2012р. у справі № 5011-52/1234-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Данілов і Ко» - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-52/1234-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Рябуха В.І.

Ропій Л.М.