Ухвала

від 21.08.2012 по справі 2а/1270/2845/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року справа №2а/1270/2845/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенко Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/2845/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Донбасу» до Державної служби геології та надр України про скасування наказу № 46 від 16.02.2012 року в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4391 від 27.09.2007 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно з наказом відповідача від 16.02.2012 року № 46, анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4391 від 27.09.2007 року, яка була видана позивачу з метою здійснення останнім видобування вугілля. Причиною анулювання відповідачем зазначено п. 9 п.п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 ( далі - Порядок № 615), а саме за невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк. Оскільки із змісту оскаржуваного наказу № 46 від 16.02.2012 року не вбачається за які саме не вжиті позивачем заходи для усунення причин зупинення дії дозволу було анульоване спеціальний дозвіл, вважав, що підприємством вживалися заходи для усунення порушень, виявлених під час перевірки та винесення припису та у зв'язку із змінами в законодавстві вимога п. 3 припису від 24.05.2011 року є такою, що суперечить діючому законодавству.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому суд виходив з того, що позивачем вживалися заходи для усунення порушень виявлених під час перевірки та винесення припису, що не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу, при цьому із наказу № 46 від 16.02.2012 року не вбачається за які саме невжиті позивачем заходи було анульоване спеціальний дозвіл № 4391 від 27.09.2007 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що норми частини 3 статті 26 Кодексу України про надра передбачено додаткові підстави припинення права користування надрами, а тому норми ст.. 26 Кодексу України про надра не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необгрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 27.09.2007 року Міністерством охорони навколишнього середовища України надано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами № 4391, згідно якого об'єкт надрокористування визначений як шахто ділянка «Петропавловська (у межах закритих шахт №№ 51, 52) пласт gl, користування надрами - видобування кам'яного вугілля (а.с. 8).

27 вересня 2007 року ТОВ «Маяк Донбасу» уклало угоду про умови користування надрами із Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, яке є невід'ємною частиною спеціального дозволу від 27 вересня 2007 року № 4391. Відповідно до вказаної угоди про умови користування надрами ТОВ «Маяк Донбасу» Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало право на користування надрами з метою видобування кам'яного вугілля шахти № 51-52, що засвідчується Дозволом.

24 травня 2011 року Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр була проведена перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк Донбасу» щодо виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених спеціальним дозволом № 4391 від 27 вересня 2011 року, за результатами якої було винесено припис від 24 травня 2011 року, яким зобов'язано позивача усунути порушення законодавства про надра, а саме:

1) направити в Держгеолслужбу відкориговану програму робіт до Угоди про умови користування надрами на перезатвердження, в строк до 24.07.2011 року;

2) до початку робіт на шахтоділянці здійснити оцінку та контроль радіаційного стану шахтоділянки у відповідності з КД 12.506-94 та надати результати до Держуправління екоресурсів в Луганській області;

3) забезпечити проходження державної екологічної експертизи «Проекту відробки запасів по пласту g1 шахтоділянки «Петропавлівська» ТОВ «Маяк Донбасу» з розділом ОВНС до нього, в строк до 24.07.2011 року;

4) після початку робіт на шахтоділянці розпочати виконання рекомендацій протоколу ДКЗ України № 1290 від 12.06.2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 23 серпня 2011 року директором ТОВ «Маяк Донбасу» Савіним О.В. на виконання припису Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр листом за № 2308 було направлено для узгодження до Державної служби геології та надр України уточнюючу програму робіт пуску в експлуатацію шахти №51-52 та повідомлено Державну службу геології та надр України, що згідно програми робіт пуску в експлуатацію шахти виконано 6 пунктів програми. Також ТОВ «Маяк Донбасу» було повідомлено Державну службу геології та надр України, що розробка «Проекту відробки запасів по пласту gl шахтоділянки «Петропавлівська» ТОВ «Маяк Донбасу» з розділом ОВНС виконано частково у зв'язку із тим, що проект був розроблений ТОВ «Теплоефект» у 2009 році, але він не пройшов експертизу в зв'язку із тим, що дозвіл на експертизу дає галузева служба ДП «Укрвугілляінвестекспертиза» у м. Донецьку, до якої звернулось ТОВ «Маяк Донбасу» на початку липня 2011 року. ТОВ «Маяк Донбасу» повідомило, що підприємство примусили зробити коректировку проекту вводу в експлуатацію шахти № 51-52 в зв'язку із змінами правил ПТБ у 2010 році. На той час, проект коректувався і тільки після чого, проект ОВНС може бути зданий на екологічну експертизу та забезпечено проходження державної екологічної експертизи «Проекту відробки запасів по пласту gl шахтоділянки «Петропавлівська» ТОВ «Маяк Донбасу» з розділом ОВНС до нього, щодо виконання вищезазначеного припису Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр.

Відповідно до пп. 4.3 та 4.4 угоди про умови користування надрами сторона, яка одержала від іншої сторони письмові обґрунтування та пропозиції щодо внесення уточнень або змін до Програми робіт, зобов'язана протягом 30 календарних днів від дня одержання цих пропозицій надати іншій стороні письмову вмотивовану відповідь щодо своєї згоди на внесення таких уточнень або змін. Ненадання будь-якою зі сторін письмової відповіді на звернення іншої сторони щодо внесення уточнень або змін до Програми робіт протягом терміну, встановленого у п.4.3 Угоди, означає згоду на внесення таких уточнень або змін.

Направлення позивачем листа до Державної служби геології та надр України підтверджується квитанцією Укрпошти від 25.08.2011 року. Відповідач не надав доказів щодо письмової відповіді на звернення ТОВ «Маяк».

Наказом Державної служби геології та надр України від 26 серпня 2011 року № 59 за порушення позивачем пункту 5 частини 2 статті 24 Кодексу України про надра зупинено дію дозволу ТОВ «Маяк Донбасу».

16 лютого 2012 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 46, яким за порушення позивачем п.п. 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4391 від 27.09.2007 року, який був виданий позивачу з метою здійснення видобування вугілля (арк. справи 26-27).

Підставою анулювання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами № 4391 від 27.09.2007 року зазначений підпункт 9 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо прийняття ним наказу № 46 від 16.02.2012 року в частині анулювання спеціального дозволу № 4391 від 127.09.2007 року на користування надрами, виданого позивачеві.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на таке користування засвідчується актом про надання гірничого відводу. Останній є частиною надр, наданою користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду (стаття 17 Кодексу).

Статтею 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі, якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини другої статті 26 вказаного Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

За змістом підпункту 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами право користування надрами припиняється Держгеогнадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Аналізуючи зазначену норму закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зі змісту оскаржуваного наказу № 46 від 16 лютого 2012 року не вбачається за які саме невжиті ТОВ «Маяк Донбасу» заходи було анульоване спеціальний дозвіл № 4391 від 27 вересня 2007 року.

Відповідач обґрунтовує доводи апеляційної скарги пропущенням позивачем терміну усунення порушень законодавства, на виконання припису від 24.05.2011 року, яким встановлено термін усунення 24.07.2011 року, проте як зазначено відповідачем позивач вжив заходи щодо виконання припису, подавши уточнюючу програму робіт 23.08.2011 року, що не приймається колегію суддів до уваги, оскільки наказ про анулювання спеціального дозволу № 4391 від 27.09.20-07 року був прийнятий 16.02.2012 року.

Із матеріалів справи також вбачається, що 24 січня 2012 року у зв'язку із змінами у законодавстві України, ТОВ «Маяк Донбасу» повідомило Донецьку територіальну інспекцію державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр та Державну службу геології та надр України, що згідно постанови КМУ № 557 від 27 вересня 2011 року та згідно ДБН В.1.2.-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДСТУ-НБВ 12-13 об'єкт будівництва «Мала нетипова шахтоділянка «Петропавліська» ТОВ «Маяк Донбасу» належить до класу СС1 та СС2, що відповідає ІІІ категорії складності, відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку України № 24-10/2759/0/6-11 від 04.04.2011року «Про визначення категорії складності об'єктів будівництва». Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року обов'язковій експертизі належать проекти будівництва, які віднесені до 4 та 5 категорії складності. Об'єкт будівництва «Мала нетипова шахтоділянка «Петропавліська» ТОВ «Маяк Донбасу» належить до 3 категорії складності, тому експертиза проекту в даному випадку не обов'язкова. Суд першої інстанції вірно зазначив, що виконання п.3 припису Донецької територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр від 24 травня 2011 року, станом на 27 вересня 2011 року, у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 557, не є обов'язковим, про що позивач належним чином повідомив контролюючий орган.

Враховуючи положення статей 25, 26 Кодексу України про надра, суд першої інстанції вірно зазначив, що припинення користування надрами здійснюється за рішенням органу який надав надра в користування, так і в певних випадках, зокрема за п. 5 ч. 2 ст. 26, виключно в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховний суд України у постанові від 25.06.2011 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Виробничий підрозділ «Шадурський кар'єр «Карат» закритого акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2009 року № 565 в частині анулювання спеціального дозволу від 20.06.2006 року № 3900, виданого підприємству на користування надрами, висловив правову позицію у справі за аналогічними правовідносинами і зазначив, що Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджується Кабінетом Міністрів України, може встановлювати додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки таке право надано частиною 3 статті 26 Кодексу, але він не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними здійснюється припинення такого права у судовому порядку.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачем згода на припинення права користування надрами не надавалась, суд першої інстанції для вирішення спірних правовідносин правильно застосував положення статті 26 Кодексу України про надра, як акта вищої юридичної сили, і дійшов висновку, що у відповідача без наявності згоди позивача були відсутні підстави для прийняття спірного наказу в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами. В такому випадку припинення права на користування надрами повинно відбуватись в судовому порядку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо незалучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну організацію «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використання надр», оскільки із матеріалів справи вбачається, що заява про залучення до участі у справі третьої особи надійшла до Луганського окружного адміністративного суду 28.04.2012 року, а постанова прийнята 25.04.2012 року, тому суд першої інстанції не міг розглянути дане клопотання. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залучення або незалучення до участі у справі третьої особи, не впливає на правильність вирішення судом першої інстанції розгляду справи та не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206. 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/2845/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак