Постанова

від 20.08.2012 по справі 5011-5/3504-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 № 5011-5/3504-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Буравльова С.І.

при секретарі Анісімовій М.О.

за участю представників:

від позивача: 1) Чижова Ю.В. - представник за довіреністю;

2) Войнаровська О.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: 1) Сушков Р.О. - представник за довіреністю;

2) Будик А.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Євроспорт» [Eurosport Societe Anonyme]

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року

у справі №5011-5/3504-2012 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Акціонерного товариства «Євроспорт» [Eurosport Societe Anonyme]

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа Медіа»

про стягнення 1 026 430, 00 дол. США

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Евроспорт» [Еurоsрогt Societe Anonyme] звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віа Медіа» про стягнення 1 026 430,00 дол. США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з укладеною між сторонами стислою угодою про ретрансляцію каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" у аналоговій та цифрових мережах від 18.01.2011 року не сплачував передбачених нею платежів.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що стисла угода від 18.01.2011 року, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, між сторонами не укладалась. При цьому, відповідач зазначав, що 18.01.2011 року ним дійсно було підписано та направлено позивачу електронною поштою пропозицію укласти попередній договір, розраховуючи на її акцепт, однак відповідь на неї в розумні строки не надійшла і лише у жовтні 2011 року відповідачем було отримано електронною поштою від представника позивача файл з текстом стислої угоди. Також, відповідач звертав увагу на те, що стислою угодою не було врегульовано і технічно не вирішено питання доступу до каналів (передача декодерів, смарт-карт), що є, на його думку, істотними умовами для укладення та виконання такого договору, та на те, що жодна зі сторін стислої угоди протягом всього часу 2011 року фактично не виконувала зобов'язань, передбачених її умовами.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ломака В.С.) від 28.05.2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги залишити без розгляду.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення, апелянт зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог власної ухвали від 17.05.2012 року щодо неможливості розгляду справи без надання сторонами витребуваних доказів по справі, розглянув справу по суті незважаючи на ненадання позивачем доказів по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді: Ткаченко Б.О., Лобань О.І. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Євроспорт» [Eurosport Societe Anonyme] та призначено до розгляду на 23.07.2012 року

У судовому засіданні 23.07.2012 року оголошено перерву до 01.08.2012 року.

У судовому засіданні 01.08.2012 року оголошено перерву до 20.08.2012 року.

Розпорядженням від 20.08.2012 року відповідно до ст.ст.46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. призначено нову колегію суддів для розгляду справи № 5011-5/3504-2012, у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А. судді: Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю. у зв'язку з перебуванням головуючого судді: Федорчука Р.В., суддів: Ткаченка Б.О., Лобаня О.І. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Євроспорт» [Eurosport Societe Anonyme] на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю. та призначено до розгляду на 20.08.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.08.2012 року підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд рішення Господарського суду від 28.05.2012 року скасувати та залишити позов без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.08.2012 року заперечував проти апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду від 28.05.2012 року залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як стверджує позивач, між ним та ТОВ «Воля», правонаступником якого є відповідач у зв'язку із приєднанням ТОВ «Воля» до ТОВ «Віа Медіа» (протокол позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Воля» № 37 від 01.02.2011 року), було укладено стислу угоду про ретрансляцію каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" у аналоговій та цифрових мережах, датовану 18.01.2011 року, відповідно до п. 3 якої позивач надав ТОВ «Воля» невиключну ліцензію на право ретрансляції каналів в аналогових та цифрових мережах серед абонентів на території, а ТОВ «Воля» прийняла таку ліцензію та зобов'язання щодо ретрансляції каналів відповідно до умов та положень даної угоди.

Згідно з п. 1 стислої угоди під каналами необхідно розуміти канали "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2".

За змістом п. 6 стислої угоди ТОВ «Воля» мала кожний місяць протягом терміну дії сплачувати позивачу за ретрансляцію каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" щомісячний платіж за передбаченими ставками ліцензійних платежів за кожного абонента.

При цьому, відповідно до п.п. b) п. 6 стислої угоди у випадку, якщо в будь-який місяць протягом терміну дії сукупне число абонентів аналогових та цифрових кабельних послуг, приймаючих канали "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" відповідно, є нижчим за наступне середнє число абонентів для кожного каналу, ТОВ «Воля» повинна сплачувати позивачу за розповсюдження каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" щомісячну мінімальну гарантійну плату:

- відносно каналу "Eurosport SD"

Січень-грудень 2011 року при кількості абонентів 450 000 -67 500 дол. США;

Січень-грудень 2012 року при кількості абонентів 550 000 -82 500 дол. США;

Січень-грудень 2013 року при кількості абонентів 600 000 -93 000 дол. США;

- відносно каналу "Eurosport SD 2"

Січень-грудень 2011 року при кількості абонентів 25 000 -5 000 дол. США;

Січень-грудень 2012 року при кількості абонентів 75 000 -13 500 дол. США;

Січень-грудень 2013 року при кількості абонентів 90 000 -16 650 дол. США;

Також, згідно з п. 9 стислої угоди позивач погодився розірвати, так швидко, як тільки можливо, угоди з кожним із перелічених нижче операторів ("оператори, що занижують звітність") та поновити такі угоди протягом терміну дії ліцензії, якщо такі оператори, що занижують звітність, будуть згодні надати дані реальної звітності і сплачувати позивачу за ретрансляцію каналу "Eurosport SD" на основі відповідного мінімального точного числа абонентів.

27.12.2011 року позивач виставив відповідачу рахунки від 22.12.2011 року щодо сплати щомісячних мінімальних гарантійних платежів за період з січня 2011 року по грудень 2011 року включно на загальну суму 810 000, 00 дол. США.

Крім того, позивачем було виставлено відповідачу рахунки від 22.12.2011 року щодо сплати мінімальних гарантованих платежів за період з січня 2011 року по грудень 2011 року включно на загальну суму 60 000, 00 дол. США, та рахунки щодо щомісячної доплати з винятковості на суму 156 430, 00 дол. США.

Оскільки відповідач у відповідності до п. 8 стислої угоди не здійснив розрахунку з позивачем протягом 30 днів з моменту отримання рахунків, позивач вважає, що у відповідача перед ним наявна заборгованість у сумі 1 026 430, 00 дол. США.

Водночас, відповідач заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що стисла угода між сторонами не укладалась, а між сторонами лише велась переписка щодо неї.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з примірника фотокопії стислої угоди, наданої позивачем, вона містить зображення дати підписання -18.01.2011 року; підписів, виконаних від імені керуючого директора з дистрибуції, розвитку та набуття прав французького акціонерного товариства «Eurosport» Жана-Тьєрі Огюстена та директора ТОВ «Воля» Сергія Осадчого, а також зображення відбитків печаток вказаних підприємств.

З наданого сторонами листування між їх представниками у формі роздрукованих повідомлень електронної пошти, вбачається, що 18.01.2011 року об 11 год. 48 хв. Вьянне Дюо направив електронною поштою листа Осадчому Сергію, який обіймав посаду директора ТОВ «Воля», наступного змісту: "Будь-ласка, спершу підпишіть, направте мені відскановану версію цієї стислої угоди (усі сторінки), а я підпишу її у Жана-Тьєрі. Я оновив файл, прийнявши Ваші останні зміни та зазначивши Вас директором ТОВ «Воля». Давайте підпишемо угоду сьогодні при першій же нагоді…"

Того ж дня (18.01.2011 року) об 13 год. 58 хв. від Веселової Оксани (як зазначено в листі -менеджера по роботі з телеканалами Програмного департаменту Воля) надійшов лист на адресу Вьянне Дюо з вкладенням Eurosport short form.pdf, наступного змісту: "Шановний Вьянке, направляємо Вам підписану Сергієм та відскановану копію стислої угоди для підписання з Вашої сторони. Чи необхідно Вам також оригінали? …"

28.09.2011 року директор компанії «Воля-кабель» Франке Хенрікус Йоханнес направив лист керуючому директору у країнах Бенілюксу та директору з дистрибуції у Чеській республіці, Словаччині та Україні Денні Менкену, в якому зазначається про те, що компанія "Євроспорт" у грудні 2010 року зробила нову пропозицію з новими умовами, починаючи з 01.01.2011 р., яка була прийнята і підписана. Однак, такий договір короткої форми так і не набув чинності, оскільки компанія «Воля» не отрималама підписаного з боку компанії «Євроспорт С.А.» екземпляра документа; ТОВ «Воля-кабель» за весь період протягом 2011 року отримувало і сплачувало рахунки від компанії «Євроспорт» відповідно до умов договору № VII/32/06.016136; новий договір повної форми досі не підписаний обома сторонами. Також, вказаним листом запропоновано взяти участь у тендері з надання контенту з 01.01.2012 року.

05.12.2011 року листом № 066, адресованим представнику позивача, відповідач зазначив, що 18.01.2011 року. С. Осадчий від імені ТОВ «Воля» підписав і направив на узгодження та підписання попередній договір, проте підписаного з боку позивача екземпляру попереднього договору, ні в лютому, ні протягом наступних місяців ТОВ «Воля» не отримало. Враховуючи зазначене, а також те, що окремі угоди з більшістю кабельних операторів, вказаними в додатку № 1 до попереднього договору є дійсними, відповідач зауважив про те, що з боку позивача попередній договір не був прийнятий, є недійсним та не породжує правових наслідків.

21.12.2011 року представник позивача звернувся до відповідача у відповідь на лист від 05.12.2011 року № 066, зазначивши, що 18.01.2011 року відповідач направив позивачу підписаний проект стислої угоди, що позивачем було розцінено як прийняття пропозиції і згоду на обов'язковість її умов для відповідача. Оскільки позивач також підписав угоду, вона, як стверджується в листі, є дійсною.

30.12.2011 року відповідач листом № 075 відповів представнику позивача на листи від 21.12.2011 року та 27.12.2011 року, зазначивши, що копію попередньо договору короткої форми, підписаного позивачем, відповідач отримав лише у жовтні 2011 року, а матеріально оформлений попередній договір, тобто підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками, відсутній і у відповідача й у позивача досі. З цих підстав, відповідач наголосив, що попередній договір короткої форми до цього часу є неукладеним та не може створювати правових наслідків, в тому числі щодо оплати рахунків, виставлених позивачем.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення..

Відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, у цьому законі терміни вживаються в такому значенні: обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах (Стаття 6 Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (стаття 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (стаття 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Оцінивши докази по справі, колегія суддів встановила, сторони не укладали договір у письмовій формі (у формі єдиного документа) шляхом підписання тексту договору, що підтверджено матеріалами справи.

Письмового договору у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, сторони також не укладали, що слідує з наступного.

Юридичними ознаками оферти (пропозиції укласти договір) є наявність в ній пропозиції укласти договір, істотних умов договору, вираження наміру особи яка зробила оферту вважати себе зобов'язаною у разі прийняття оферти.

Так, зі змісту листування 18.01.2011 року між представниками сторін, прослідковується, наступна послідовність дій.

18.01.2011 р. об 11 год. 48 хв. Вьянне Дюо направив електронною поштою листа Осадчому Сергію, який обіймав посаду директора ТОВ «Воля», наступного змісту: "Будь-ласка, спершу підпишіть, направте мені відскановану версію цієї стислої угоди (усі сторінки), а я підпишу її у Жана-Тьєрі. Я оновив файл, прийнявши Ваші останні зміни та зазначивши Вас директором ТОВ «Воля». Давайте підпишемо угоду сьогодні при першій же нагоді…"

Із аналізу вказаного тексту повідомлення свідчить, що вказуючи на необхідність підписання відсканованої версії угоди з боку ТОВ «Воля», після чого вона буде підписана у Жана-Тьєрі, представник позивача тим самим підтверджує, що спочатку угода мала бути підписана саме відповідачем та надіслана останнім позивачу.

Того ж дня (18.01.2011 р.) об 13 год. 58 хв. від Веселової Оксани (як зазначено в листі -менеджера по роботі з телеканалами Програмного департаменту Воля) надійшов лист на адресу Вьянне Дюо з вкладенням Eurosport short form.pdf, наступного змісту: "Шановний Вьянке, направляємо Вам підписану Сергієм та відскановану копію стислої угоди для підписання з Вашої сторони. Чи необхідно Вам також оригінали? …"

Із аналізу вказаного тексту повідомлення свідчить, що, отримавши повідомлення Вьянне Дюо про необхідність підписання відсканованої версії угоди з боку ТОВ «Воля», останнє підписало певну версію угоди та направило її Вьянне Дюо для підписання зі сторони позивача.

Як зазначалося вище, згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

Враховуючи, що саме відповідач направив позивачу підписану версію угоди, саме він є суб'єктом, який направив оферту щодо укладення угоди в конкретній редакції.

У відповідь позивач, у випадку, якщо ним було прийнято відповідну редакцію угоди без зауважень та підписано, мав направити відповідачу повідомлення про прийняття такої угоди (її акцепт).

Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що 18.01.2011 року позивач також підписав спірну угоду та направив відповідачу відповідь, з якої б вбачалось про підписання саме тієї угоди, яка є предметом спору у даній справі, а відповідно про обізнаність відповідача про акцептування його оферти позивачем.

Відповідно до ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Такий час залежить від характеру договору, який укладається, строків проходження кореспонденції між сторонами, організації діловодства в установах та інших чинників. Отже, якщо відповідь про прийняття пропозиції надійшла у строк, визначений актом цивільного законодавства, або протягом нормально необхідного для цього часу, договір вважається укладеним.

Як зазначає відповідач, та оскільки іншого не доведено позивачем, ним отримано від позивача електронний файл з підписаною угодою лише в жовтні 2011 року, тобто через 9 місяців після направлення оферти.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що таким чином позивач порушив нормально необхідні строки для надання відповіді на оферту.

Згідно з приписами ст. 645 ЦК України, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань.

Крім того, згідно із ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, колегією суддів встановлено, що стислою угодою взагалі не було врегульовано та технічно не вирішене питання доступу до каналів (передача декодерів, старт-карт). Крім того, позивачем не надано жодних доказів виконання ним чи відповідачем умов стислої угоди, зокрема щодо здійснення ретлянсляції каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" чи оплати (часткової оплати) вартості зазначених послуг.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених вище висновків, у зв'язку з чим, суд вважає Стислу угоду про ретрансляцію каналів "Eurosport SD" та "Eurosport SD 2" у аналоговій та цифрових мережах, датовану 18.01.2011 року - неукладеною, а отже такою, що не створює юридичних наслідків для сторін.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про необґрунтованість позовних вимог.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не обґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду колегія судді відзначає наступне.

Відповідно до ст. 81 ГПК України Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Апелянт посилається на те, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року, суд першої інстанції визнав явку сторін у наступне судове засідання з витребуваними ухвалою суду документами обов'язковою.

При цьому, у наступне судове засідання апелянт з'явився без витребуваних документів, а тому Господарський суд міста Києва повинен був залишити позов без розгляду, а не розглядати по суті.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними твердженнями позивача, оскільки незважаючи на зазначення в п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року про явку сторони у судове засідання із витребуваними судом документами, самі документи суд першої інстанції вказаною ухвалою не витребовував, а тому у Господарського суду міста Києва не було підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Також, розглянувши заяву відповідача про відшкодування судових витрат колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки 380 000, 00 грн. відповідачем було сплачено в оплату послуг адвоката за представництво інтересів відповідача у справі № 5011-10/197-2012 Господарського суду міста Києва, то у суду відсутні підстави для стягнення зазначеної суми з позивача.

Водночас, зважаючи на те, що в порядку ст. 49 ГПК України при винесенні рішення у справі відшкодуванню підлягають витрати, які безпосередньо пов'язані з такою справою, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що заява відповідача про стягнення з позивача 400 000,00 грн., як судових витрат з оплати послуг адвоката, підлягає задоволенню.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі № 5011-5/3504-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Євроспорт» [Eurosport Societe Anonyme] на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі № 5011-5/3504-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-5/3504-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Буравльов С.І.