Ухвала

від 16.08.2012 по справі 2а-14010/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14010/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Цюрупа Д.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даванті»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даванті»(надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Даванті»(код ЄДРПОУ 33941024) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвіга К»(код ЄДРПОУ 36564204) (надалі - Контрагент) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки № 437/23-10/33941024 від 18.04.2011 року (надалі - Акт).

За висновками, викладеними в Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва, позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР , в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 9004,00 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2010 року на суму 9004,00 грн.

Даний висновок ґрунтується на Акті перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва контрагента Позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Елфа Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) та ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763).

На підставі Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 255, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 9004,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2251,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПА України м.Києва та ДПА України. Рішеннями ДПА України м.Києва та ДПА України за результатами розгляду первинних та повторних скарг ТОВ «Даванті»податкове повідомлення-рішення ДПІ в Печерському районі м. Києва № 0004202310 від 11.05.2011 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Альвіга К»за перевіряємий період, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004202310 від 11.05.2011 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наступне.

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, яким врегульовувалися дані питання був Закон України «Про податок на додану вартість»(далі -Закону № 168/97) .

Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати не підтверджені будь-яким документом -ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

З матеріалі справи вбачається, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Даванті»здійснювало взаємовідносини з ТОВ «Альвіга К».

На момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Альвіга К»позивач та контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи ТОВ «Альвіга К»не визнані в судовому порядку недійсними.

Жодного документального підтвердження щодо правовідносин позивача із ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»(діяльність яких відповідач досліджує в Акті перевірки), відповідачем до матеріалів справи надано не було, а навпаки було зазначено, що позивач не мав господарських правовідносин із зазначеними товариствами ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», а такі правовідносини з даними товариствами мав контрагент позивача ТОВ «Альвіга К».

За відсутності правовідносин між позивачем та ТОВ «Елфа Дисплей»і ТОВ «Е-Восток Україна», позивач не може нести відповідальності за здійснення ними господарської діяльності, оскільки товарність господарських операцій з ТОВ «Альвіга К»(що зареєстроване в ЄДРПОУ та зареєстроване платником ПДВ) та повна сплата податків до державного бюджету обома контрагентами була підтверджена належними доказами.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів бухгалтерського обліку, та не заперечувалася відповідачем.

Таким чином, позивачем до перевірки були надані всі необхідні первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «Альвіга К»в підтвердження товарності операцій.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Елфа Дисплей»і ТОВ ТОВ «Е-Восток Україна», тобто по ланцюгу контрагентів позивача, правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі в даній справі.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.