Ухвала

від 16.08.2012 по справі 2а-912/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-912/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохвиля»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохвиля»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, за участю третіх осіб -Товариства з обмеженою відповідальністю «РМА-Груп»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана Групп», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ТОВ «Автохвиля»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0001052320 від 10 листопада 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладених, виданих ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «Сана Групп».

Під час судового засідання представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

ТОВ «Автохвиля», звернулося до суду з клопотання про перенесення судового засідання. Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи у відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України, в судове засіданні не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників позивача та третіх осіб в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Автохвиля»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автохвиля»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 05 листопада 2009 року по 30 червня 2011 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами, які зазначені в постанові про порушення кримінальної справи № 71-00223, про що складено акт № 330/23-205/36633529 від 09 вересня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001052320 від 10 листопада 2011 року, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 231940 грн. 00 коп., з яких 205082 грн. 00 коп. -за основним платежем та 26858 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Автохвиля»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Автохвиля»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено доказами правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладених, складених ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «Сана-Групп».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Автохвиля»та ТОВ «РМА-Груп»був укладений договір № 117 від 16 вересня 2010 року. Також між ТОВ «Автохвиля»та ТОВ «Сана Групп»було укладено договір № 31 від 01 лютого 2011 року.

Предметом вказаних договорів було надання послуг, пов'язаних з організацією перевезення матеріальних цінностей автомобільним транспортом.

На підставі податкових накладних, складених ТОВ «РМА-Груп»та ТОВ «Сана-Групп»позивачем був сформований податковий кредит на суму 205082 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

ДПІ у Подільському районі м. Києва вважає, що угоди між позивачем та ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «Сана-Групп»є фіктивними. Свої висновки податковий орган обґрунтовує тим, що згідно проколу допиту директора ТОВ «Сана-Групп»ОСОБА_2 вказана юридична особа була зареєстрована за грошову винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю. А згідно вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року директора ТОВ «РМА-Груп»ОСОБА_3 було визнано винним у здісненні фіктивного підприємництва.

З огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «Сана-Групп»колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих вказаними юридичними особами, ТОВ «Автохвиля»зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів № 117 від 16 вересня 2010 року та № 31 від 01 лютого 2011 року.

Однак, належних доказів, які б беззаперечно вказували на належне виконання сторонами вказаних договорів своїх зобов'язань, позивач не наддав.

Так, позивач уклав з ТОВ «Сана Групп»договір від 01 лютого 2011 року № 31, згідно якого ТОВ «Сана Групп»взяло на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта здійснювати виконання зазначених договором послуг, пов'язаних з організацією перевезення матеріальних цінностей автомобільним транспортом.

У податкових накладних від 25 лютого 2011 року, 03 березня 2011 року, 11 березня 2011 року, 23 березня 2011 року, 28 березня 2011 року, 31 березня 2011 року, 01 квітня 2011 року, 07 квітня 2011 року, 18 квітня 2011 року, 21 квітня 2011 року зазначено, що ТОВ «Сана Групп»надавало позивачу транспорті послуги.

В актах виконаних робіт надані позивачу послуги за договором № 31 від 01 лютого 2011 року визначені як перевезення вантажу.

Умови договору № 117 від 16 вересня 2010 року та документи, надані на підтвердження його виконання, є аналогічними вищевикладеним.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Істотними умовами договору транспортного експедирування, зокрема, є вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; розмір плати експедитору; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, наведеним вище Законом встановлено спеціальні правила щодо документального оформлення виконання такого виду операцій та істотні умови договору та, відповідно, первинних документів, які підлягають складенню під час його виконання.

Проте, надані ТОВ «Автохвиля»акти виконаних робіт не містять деталізації послуг, не розкривають їх зміст, зокрема, не містять конкретизації маршрутів, місць відвантаження, місць призначення, кількості та виду вантажу, власника вантажу, відомостей про вантажоотримувачів, інформації про транспортні засоби, посилання на вантажні декларації або будь-якої іншої деталізованої інформації щодо виконання перевезень за спірними операціями, наявність якої обумовлена вимогами ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», а також п. 4 договорів № 117 від 16 вересня 2010 року та № 31 від 01 лютого 2011 року, згідно з якими здача/приймання вантажів здійснюється по кількості місць, вазі та об'єму, вказаних у вантажній декларації.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі акти не можуть вважатися первинним документами, що підтверджують фактичне виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Крім того, під час проведення перевірки та під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано копій вантажно транспортних декларацій транспортних замовлень, які визначені у договорі його невід'ємною частиною; документальних підтверджень отримання експедиторами (контрагентами) вантажу на складі Клієнта або в іншому місці; доказів перевезення вантажу вантажоодержувачам (особам, уповноваженим на отримання вантажу), що вказані клієнтом, згідно діючим маршрутам та на транспорті, що обраний експедитором, умови щодо чого визначені у договорах; замовлень на виїзд за вантажем, які за договорами приймаються від клієнта (відправника); розцінок/тарифів відносно вартості послуг, наявність яких обумовлена вимогами ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відсутність наведених доказів, в сукупності з іншими встановленими судом обставинами, також вказує на недоведеність фактичного здійснення спірних операцій.

Судом першої інстанції було надано вірну оцінку наданим позивачем товарно-транспортним накладним щодо здійснення ТОВ «Автохвиля»перевезень на користь третіх осіб. Так, що договори, первинні документи, товарно-транспортні накладні за якими позивач виконував на користь інших осіб послуги з перевезення, не містять інформації щодо участі ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «Сана-Групп»в якості експедиторів в організації та перевезенні вантажів.

Із змісту договорів між позивачем з іншими особами, які замовляли у позивача транспортні послуги, та товарно-транспортних накладних, вбачається, що операції з перевезення виконувались ТОВ «Автохвиля», яке в цих документах визначене як перевізник.

За таких обставин надані позивачем товарно-транспортні накладні про виконання послуг з перевезення на замовлення третіх осіб, не є належними доказами товарності операцій позивача із ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «Сана-Групп».

Колегія суддів вважає, що вище викладені обставини свідчить про те, що договори № 117 від 16 вересня 2010 року та № 31 від 01 лютого 2011 року були вчинені шляхом перерахування коштів та обміну документами первинного бухгалтерського обліку без фактичного отримання замовником передбачених їх умовами послуг, у зв'язку з чим податкові накладні, видані ТОВ «РМА-Груп»і ТОВ «Сана-Групп», не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Автохвиля»є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 12 квітня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Автохвиля»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохвиля»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.