Постанова

від 22.08.2012 по справі 2а-2730/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 року 2а-2730/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корецькому І.О., за участю:

представників позивача: Литвинця В.М., Гомоляки Т.О.,

представника відповідача: Борискевича М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської

області Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»(далі -позивач або ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби України (далі -відповідач або ДПІ в Обухівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.02.2012 № 0000272301/421 у повному обсязі та податкового повідомлення - рішення від 24.02.2012 № 0000322301/420 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 10400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5200,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту -ТОВ «СК Капітал»у складі ціни за надання послуг. На думку посадових осіб податкового органу, послуги контрагентом фактично не надавались, а договори про надання послуг укладено з метою мінімізації податкових зобов'язань. Таким чином, укладені ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»з ТОВ «СК Капітал»правочини є нікчемними як такі, що порушують інтереси держави та суспільства, податковий кредит з податку на додану вартість у листопаді 2011 року сформовано позивачем незаконно, що призвело до заниження ним податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, а саме положень статті 198 Податкового кодексу України, вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені правочини мали реальний характер -послуги надані контрагентом у повному обсязі та оплачені позивачем. Дані факти підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському та податковому обліку та в податковій звітності. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», як юридична особа зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 30.06.1994, як платник податків позивач перебуває на обліку у органах державної податкової служби з 28.02.1995 за №368. З 02.07.1997 позивач є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є виробництво паперу та картону, виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієничного призначення, виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, розподілення та постачання газу і електроенергії.

У період з 19.01.2012 по 01.02.2012 посадовими особами ДПІ у Обухівському районі Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2011 по 30.10.2011.

За результатами перевірки складений акт від 08.02.2012 № 165/2301/05509659 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення відповідачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в результаті чого перевіряючими встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»податку на додану вартість за вересень місяць 2011 року у розмірі 5762241,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у сумі 5762241,00 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 10400,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 10400,00 грн. та за листопад 2011 року у розмірі 5400,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 5400,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач надав відповідачеві заперечення до нього від 14.02.2012 за № 87-15/2947, яке, як вбачається із листа -відповіді від 21.02.2012 за № 331/10/231, було залишене без задоволення, а висновки Акта перевірки без змін.

На підставі Акта перевірки ДПІ в Обухівському районі прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В1»від 24.02.2012 № 0000322301/420, згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5772641,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2886320,50 грн. та форми «В4»за № 0000272301/421, відповідно до якого позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5400,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх до Державної податкової служби у Київській області, яка відповідно до рішення від 11.05.2012 за № 915/10/10-206/172-501 залишила без змін податкове повідомлення -рішення форми «В4»за № 0000272301/421, відповідно до якого позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5400,00 грн. та частково скасувала податкове повідомлення -рішення форми «В1»від 24.02.2012 № 0000322301/420 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5762241,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2881120,50 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 24.02.2012 №0000272301/421 та № 0000322301/420 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 10400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5200,00 грн. позивач оскаржив їх до суду.

Як вбачається із змісту Акта перевірки висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за твердженням податкового органу, пов'язується із порушенням відповідачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбанням ним послуг у ТОВ «СК Капітал».

В обґрунтування такого висновку посадові особи податкового органу зазначили, що у ході проведення перевірки встановлено відсутність факту отримання позивачем від ТОВ «СК Капітал»послуг, а відтак укладені угоди є нікчемним і в силу положень статей 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В основу таких висновків покладено інформацію про те, що:

- відповідно до Акта перевірки ДПІ в Обухівському районі від 24.01.2012 №13/237/36348519 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «СК Капітал»(код ЄДРПОУ 36348519) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 по 24.01.2012 та за результатами висновку ВПМ ДПІ в Обухівському районі встановлено, що за юридичною адресою: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Молодіжна, 9, ТОВ «СК Капітал»не знаходиться, договір оренди приміщення за юридичною адресою не укладався, опитати ОСОБА_5 (який є директором та засновником з вересня 2011 року ТОВ «СК Капітал») не виявляється за можливе, оскільки він проживає у Харківській області, с. Роздолля. Працівниками ВПМ ДПІ в Обухівському районі направлено на УПМ ДПА у Харківській області запит щодо опитування гр. ОСОБА_5 Разом з цим, станом на дату проведення перевірки запитувана інформація не надходила;

- за результатами висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області №27 від 18.01.2012 ОСОБА_4 встановлено, що підписи, які виконані від імені гр. ОСОБА_5, у наступних документах: сертифікат, який дозволяє подавати до ДПІ податкову звітність в електронному вигляді; договір про визнання електронних документів, - виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою (том ІІ а.с. 47);

- старшим оперуповноваженим відділенням ПНВ ПДВ ВПМ ДПІ в Обухівському районі ст. лейтенантом податкової міліції Конончуком Р.В. та старшим оперуповноваженим відділення ПНВ ПДВ ВНМ ДПІ в Обухівському районі капітаном податкової міліції Лисенком В.В. здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «СК Капітал»код ЄДРПОУ 36348519 та складено акт обстеження місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності від 17.01.2012 щодо відсутності суб'єкта господарської діяльності за юридичною адресою;

- у ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність інформації про чисельність працюючих у ТОВ «СК Капітал», про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності та інші основні фонди.

З наведених фактів відповідачем зроблено висновок про те, що у діях посадових осіб ТОВ «СК Капітал», вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих для надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків. Тому, усі операції надання послуг, здійснені ТОВ «СК Капітал», не спричиняють настання правових наслідків.

Разом з цим, як вбачається із Акта перевірки, між позивачем та ТОВ «СК Капітал»були укладені договори - заявки на надання послуг по перевезенню вантажів. На підтвердження виконання таких договорів до перевірки були надані належним чином завірені копії первинних документів, а саме податкових накладних, рахунків фактур, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, договори-заявки, акти взаємозвірок (том І а.с.26-27).

Факт перерахування коштів та наявності зазначених документів не заперечується сторонами.

Згідно з даними акта перевірки, що також не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, сума податку на додану вартість жовтень та листопад 2011 року включена ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»по взаємовідносинам з ТОВ «СК Капітал»до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідний період.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарської операції щодо надання послуг від ТОВ «СК Капітал», та його оплати.

Вказана обставина не заперечувалась відповідачем.

Таким чином, факт надання позивачеві послуг від ТОВ «СК Капітал»та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

З приводу юридичної особи контрагента -ТОВ «СК Капітал»судом встановлено, що дане товариство є юридичною особою, що зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 18.06.2009 (том ІІ а.с. 82), стан юридичної особи -зареєстровано та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 15.08.2012 її місцезнаходження є Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Молодіжна, 9; одним із видів діяльності є організація перевезення вантажів та керівником даної юридичної особи є ОСОБА_5 (том ІІ а.с.83, 87, 88).

Відповідно до пояснень представника позивача перед укладенням договорів - замовлень з метою перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності відповідача ним запитано та отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

А відтак, позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності у TOB «СК Капітал», наявності дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться Державною податковою службою України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту в складі ціни придбаних послуг. Оскільки, на думку податкового органу, послуги фактично не надавались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, такі угоди є нікчемними, тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та прийнятих податкових повідомлень - рішень, які оспорюються у даній справі.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість. Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «СК Капітал»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів так і на дату складання податкових накладних.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Разом з цим, факт надання послуг від ТОВ «СК Капітал»та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг у ТОВ «СК Капітал», посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідачем також не заперечувався той факт, що придбання послуг у ТОВ «СК Капітал»пов'язане із підготовкою, організацією та веденням позивачем господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «СК Капітал»правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Надаючи оцінку діям податкового органу, що полягали у визначенні в Акті перевірки нікчемними правочини, суд перевіряє обґрунтованість тверджень органу державної податкової служби про наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод нікчемними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина перша статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який посилається на нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом договорів, повинно бути надано належні докази на обґрунтування нікчемності укладених правочинів.

Для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину суд розуміє те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Проте, відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку та договір містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву постачальника та покупця, перелік проданого товару (робіт, послуг), підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і фіксують факт здійснення господарської операції.

Всі наявні накладні дають змогу визначити, які саме послуги були надані, за якою ціною та між якими контрагентами.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Наявні матеріали справи підтверджують фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо придбаних у ТОВ «СК Капітал»послуг з урахуванням його виду економічної діяльності та їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Відповідачем не доведено того факту, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При цьому, суду не надано жодного доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача.

Щодо наявності висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області №27 від 18.01.2012 ОСОБА_4, відповідно до якого встановлено, що підписи, які виконані від імені гр. ОСОБА_5, таких документах як сертифікат, який дозволяє подавати до ДПІ податкову звітність в електронному вигляді та договір про визнання електронних документів, - виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою, то суд зазначає, що вказане почеркознавче дослідження не є належним та допустимим доказом, так як первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складені на виконання договорів -замовлень, укладених між позивачем та ТОВ «СК Капітал» не були предметом дослідження. А відтак, даний висновок спеціаліста не містить інформації щодо предмету доказування.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що керівником ТОВ «СК Капітал»є не гр. ОСОБА_5, підписи якого були предметом дослідження, а громадянин ОСОБА_5

Суд також звертає увагу на інший аспект даної справи, а саме, правовідносини з приводу укладання та виконання договору купівлі-продажу, який відповідач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає нікчемними, та на день судового розгляду справи обидві сторони правочину є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «СК Капітал», мали реальний характер (послуги були надані і оплачені), відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення правочинів відповідало волі сторін договору (юридичних осіб).

Крім цього, як встановлено судом, усі документи від імені ТОВ «СК Капітал», підписані ОСОБА_5, який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є керівником ТОВ «СК Капітал».

Жодного доказу того, що підписи на всіх первинних документах бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах позивача з ТОВ «СК Капітал»виконані не ОСОБА_5, а іншою особою суду не надано.

Щодо тверджень податкового органу про те, що у ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність інформації про чисельність працюючих у ТОВ «СК Капітал», про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності та інші основні фонди, суд зазначає, що наявність або відсутність у юридичної особи у власності рухомого та нерухомого майна жодним чином не впливає на результати її господарської діяльності та, у даному випадку, не може бути підставою для підтвердження факту нікчемності правочину.

За наведених обставин твердження податкового органу про порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 203, частини першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є безпідставними.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт придбання робіт позивачем у ТОВ «СК Капітал»документально підтверджується.

Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг у судовому засіданні не були доказані, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту Податкового кодексу України за даних обставин, є безпідставними.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, нарахування позивачем податкового зобов`язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентом, а також іншими юридичними особами за ланцюгом постачання.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності та ту обставину, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень слугував висновок податкового органу про нікчемність правочинів, який був зроблений виключно на висновках Акта перевірки контрагента позивача; зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; а твердження про відсутність факту надання послуг спростовується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 30.05.2012 № 1007 сплачено судовий збір у розмірі 210,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 24.02.2012 № 0000272301/421.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 24.02.2012 № 0000322301/420 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 10400, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5200, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 210 (двісті десять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 серпня 2012 р.