Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2а-2730/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2730/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Борискевич М.І.

пр-к позивача Дяченко О.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.02.2012 № 0000272301/421 у повному обсязі та податкове повідомлення - рішення від 24.02.2012 № 0000322301/420 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 10400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5200,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», як юридична особа зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 30.06.1994 року, як платник податків позивач перебуває на обліку у органах державної податкової служби з 28.02.1995 року за № 368. З 02.07.1997 року є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є виробництво паперу та картону, виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієничного призначення, виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, розподілення та постачання газу і електроенергії.

У період з 19.01.2012 року по 01.02.2012 року посадовими особами ДПІ у Обухівському районі Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень, листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 08.02.2012 № 165/2301/05509659 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення відповідачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 , пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в результаті чого перевіряючими встановлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»податку на додану вартість за вересень місяць 2011 року у розмірі 5762241,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у сумі 5762241,00 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 10400,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 10400,00 грн. та за листопад 2011 року у розмірі 5400,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 5400,00 грн.

На підставі Акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В1»від 24.02.2012 № 0000322301/420, згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5772641,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2886320,50 грн. та форми «В4»за № 0000272301/421, відповідно до якого позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5400,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Державної податкової служби у Київській області, яка відповідно до рішення від 11.05.2012 за № 915/10/10-206/172-501 залишила без змін податкове повідомлення-рішення форми «В4»за №0000272301/421 та скасувала податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 24.02.2012 №0000322301/420 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5762241,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2881120,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту Податкового кодексу України за даних обставин, є безпідставними.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як вбачається з Акту перевірки податковим органом зроблено висновок про заниження суми податкового зобов'язання, що за твердженням податкового органу, пов'язується із порушенням відповідачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбанням ним послуг у ТОВ «СК Капітал».

В обґрунтування такого висновку посадові особи податкового органу зазначили, що у ході проведення перевірки встановлено відсутність факту отримання позивачем від ТОВ «СК Капітал»послуг, а відтак укладені угоди є нікчемним і в силу положень статей 215 , 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що між позивачем та ТОВ «СК Капітал»були укладені договори - заявки на надання послуг по перевезенню вантажів. На підтвердження виконання таких договорів до перевірки були надані належним чином завірені копії первинних документів, а саме податкових накладних, рахунків фактур, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, договори-заявки, акти взаємозвірок.

Сума податку на додану вартість жовтень та листопад 2011 року включена ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»по взаємовідносинам з ТОВ «СК Капітал»до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідний період.

Факт надання послуг від ТОВ «СК Капітал»та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних послуг у ТОВ «СК Капітал», посвідчується належним чином оформленими податковими накладними. Факт перерахування коштів не заперечується сторонами.

Крім того, позивачем надано докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності, що не заперечується відповідачем.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення як належних доказів висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області №27 від 18.01.2012, оскільки в даному випадку суттєве значення має факт реальності господарських операцій.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «СК Капітал»було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень та листопад 2011 року суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагентів.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.