Постанова

від 27.08.2012 по справі 1570/2178/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2178/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Довбишева Д.О.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Благо» до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000202300 від 06.05.2011 р. та податкового повідомлення - рішення №0000212300 від 06.05.2011 р. в частині визначення приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Благо» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000202300 від 06.05.2011 р. та податкового повідомлення - рішення №0000212300 від 06.05.2011 р. в частині визначення приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Благо» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновками, зазначеними в Акті, та прийнятими на підставі них податковими повідомленнями - рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними, необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

По перше: позивач не погоджується з висновком, а саме, що «перевіркою не доведено зв'язку з господарською діяльністю ПП «СГП «БЛАГО» понесених витрат на електроенергію у 3 і 4 кварталі 2008 року на загальну суму - 3 936,85 грн., у зв'язку із чим в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було завищено валові витрати, всього у сумі 3 937 грн., оскільки ПП «СГП «БЛАГО» (Орендар) та ТОВ «ЖИВЛСВ» (Орендодавець) уклали договір оренди нерухомого майна від 15.01.2008 року. Згідно умов Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нерухоме майно у вигляді Молочної ферми № 1, яка розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру б/н.

Згідно додаткової угоди від 31.01.08. №1 до Договору сторони дійшли згоди на проведення капітального ремонту об'єкту оренди в межах вартості, яка не перевищує 500000 грн.

31.07.2008 р. відповідно до Акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.07.2008р. було введено в експлуатацію лінію повітряну електричну та розпочато підготовчі роботи для проведення капремонту ферми. Електрична енергія використовувалася для освітлення території вночі, для виконання робіт по установці та підключенню електричної лінії, щодо тестування працездатності електричної лінії, робіт по заміні електролічильників, встановленню метало - пластикових вікон та інших робіт.

Отже, на думку позивача, витрати які були здійснені ним у зв'язку з підготовкою, організацією ведення виробництва, були правомірно віднесені до валових витрат (витрати на електроенергію).

Крім того, позивач зазначає, що підприємством було реалізовано худобу по ціні, яка перевищує середні ціни реалізації, вказані на офіційному сайті головного управління статистики в Одеській області, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства України.

Щодо порушень п.п. 7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в акті перевірки зазначено, що у ході перевірки правильності визначення податкового кредиту, задекларованого в деклараціях з податку на додану вартість встановлено факти відображення в періоді вересень 2008 року - червень 2009 року сум ПДВ по податкових накладних, виписаних в інших періодах, ніж звітний, в т.ч. відображення сум ПДВ по використаній електроенергії за 2008 рік, що не пов'язано з господарською діяльністю підприємства», на підставі чого перевіряючі зробили висновок, що у перевіряємому періоді ПП «СГП «Благо» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 32 661 грн.

Проте, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів послуг) та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, уточненнях до адміністративного позову, наданих в судовому засіданні поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення рішення № 0000202300 від 06.05.2011 р. та податкове повідомлення - рішення №0000212300 від 06.05.2011 р. в частині визначення приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Благо» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується особистим підписом у довідковому листі представника ОСОБА_2 (т. 1 а/с. 207).

Приписами ст. 35 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається» - зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 77 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Благо» (ІК 35585663) зареєстроване 21.11.2007 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 21.11.2007 р. № 1 544 102 0000 000614 (т. 1 а/с. 10).

Згідно Довідки АБ № 348156 з ЄДРПОУ, ПП «СГП «Благо» здійснює такі види діяльності за КВЕД: розведення великої рогатої худоби; вирощування зернових та технічних культур; овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; розведення овець, кіз, коней; розведення свиней; розведення інших тварин (т. 1 а/с.11).

На підставі направлення направлень від 22.03.2011р. №210, 04.04.2011р. №269, виданих Роздільнянською МДПІ начальнику відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ, інспектору податкової служби І рангу, ОСОБА_4; заступнику начальника управління - начальнику відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ, раднику податкової служби III рангу, ОСОБА_3; старшому державному податковому ревізору - інспектору відділу оподаткування фізичних осіб Роздільнянської МДПІ, раднику податкової служби II рангу, ОСОБА_3 ОСОБА_5; старшому державному податковому ревізору - інспектору відділу оподаткування фізичних осіб і Роздільнянської МДПІ, інспектору податкової служби І рангу, ОСОБА_6; головному державному податковому інспектору відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Роздільнянської МДПІ, інспектору подткової служби І рангу, ОСОБА_7; згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ та відповідно до плану - графіку проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка товариства приватного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «БЛАГО», код ЄДРПОУ 35585663 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.11.2007 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2007 року по 31.12.2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Направлення від 22.03.2011р. №210, від 04.04.2011р. №269 та копія наказу Роздільнянської МДПІ про подовження перевірки вручені під розписку ОСОБА_8 (довіреності від 10.03.2011 року).

ПП «СГП «Благо» проінформовано про проведення планової документальної виїзної перевірки письмовим повідомленням від 10.03.2011 року №183/23-049, яке вручено 10.03.2011року ОСОБА_8

Перевірку проведено з відома директора ПП «СГП «Благо» ОСОБА_9 та в присутності представника аудиторської фірми ПП «Аудиторська фірма «Бамос» ОСОБА_8

Посади головного бухгалтера на підприємстві не передбачено.

Згідно договору від 01.08.2009 року №34/Б «Про надання послуг з бухгалтерського та податкового обліку, звітності», додаткових угод до зазначеного договору від 30.10.2009р. №1, від 02.11.2009р. №2, від 31.12.2010р. №3, незалежна аудиторська фірма ПП «Аудиторська фірма «Бамос» (свідоцтво про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів України №3974) надає ПП «СГП «Благо» послуги з бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За результатами перевірки було складено акт № 402-76/23-00/35585663 від 18.04.2012р. яким встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР), із змінами та доповненнями, ПП «СГП «БЛАГО» за період, що перевіряється, а саме з 21.11.2007р. по 31.12.2010р., занижено податок на прибуток всього у сумі 18149 грн., у тому числі по податкових періодах: 1 півріччя 2009 року - 971 грн., 3 квартали 2009 року - 972 грн., 2009 рік - 15109 грн.; 1 квартал 2010 року - 751 грн., 1 півріччя 2010 року - 1280 грн., 3 квартали року - 1280 грн., 2010 рік - 3040 грн., та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на 3937 грн.;

- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97- «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим у Мін'юсті України 09.07.1997р. за № 250/2054, ПП «СГП «БЛАГО» у перевіряємому періоді занижено суму ПДВ до сплати в бюджет всього у сумі 32661 грн., в тому числі по податкових в т.ч. за червень 2010 року - 30893 грн., за жовтень 2010 року - 360 грн., за листопад - 1408 грн.(т. 1а/с. 14-50).

Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС, з урахуванням встановлених порушень, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000212300 від 06 травня 2011 року на підставі якого ПП «СГП «БЛАГО» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі за основним платежем - 32 661, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 165, 25 грн. (т. 1 а/с. 71); податкове повідомлення-рішення № 0000202300 від 06 травня 2011 року на підставі якого ПП «СГП «БЛАГО» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі за основним платежем - 18 149, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 537, 25 грн. (т. 1 а/с. 72)

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення, ена думку податкового органу, слугували порушення ПП «СГП «БЛАГО» п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97- «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «СГП «БЛАГО» (Орендар) та ТОВ «ЖИВЛСВ» (Орендодавець) уклали договір оренди нерухомого майна від 15.01.2008 року. Згідно умов Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нерухоме майно у вигляді Молочної ферми № 1, яка розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру б/н (т. 1 а/с. 223-228).

Згідно додаткової угоди від 31.01.2008. №1 до Договору сторони дійшли згоди на проведення капітального ремонту об'єкту оренди в межах вартості, яка не перевищує 500 000 грн. (т. 1 а/с. 231).

ВАТ Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (його структурна одиниця Роздільнянський РЕМ) - Постачальник, продає електричну енергію ПП «СГП «БЛАГО» (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок, згідно умов Договору про постачання електричної енергії № 648 від 31.07.2008 року (т. 1 а/с. 194-247).

Поставлена електрична енергія використовувалася для освітлення території вночі, для виконання робіт по установці та підключенню електричної лінії, щодо тестування працездатності електричної лінії, робіт по заміні електролічильників, встановленню метало - пластикових вікон та інших робіт.

31.07.2008року згідно Акту приймання - передачі в експлуатацію було введено повітряну електричну лінію (т. 1 а/с. 129-131).

29.06.2010 року, Актом прийому - передачі ПП «СГП «БЛАГО» передає невідокремлені поліпшення об'єкту оренди, згідно договору від 15.01.2008 р., ТОВ «ЖИВЛСВ» (т. 2 а/с.107-111).

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання прибутку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання, виробництво, реалізацію товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від здійснення діяльності.

В свою чергу податковий орган вказує, що згідно наданих до перевірки документів ПП «СГП «Благо» включено до складу валових витрат витрати на електроенергію, яку поставило ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» у 3 кварталі 2008 року на суму 1118,82 грн., у 4 кварталі 2008 року - на суму 2818,03 грн.

З урахуванням чого, податковий орган вважає не доведеним зв'язок між господарською діяльністю ПП «СГП «Благо» і понесеними витратами на електроенергію у 2008 році, що є порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, підприємством завищено валові витрати всього у сумі 3937 грн., у т.ч. за 3 квартали 2008 року - на 1119 грн., за 2008 рік - на 3937 грн.

Крім того, податковий орган у своїх висновках зазначає, що згідно первинних документів (видаткових накладних) суб'єктом господарювання у грудні 2009 року реалізовано тварин (свиней та бичків) всього на загальну суму 210 587,00 грн. (сума без ПДВ 175489,17 грн.) Собівартість зазначених реалізованих товарів склала 232038,50 грн.

Також, згідно первинних документів (видаткових накладних) суб'єктом господарювання у січні 2010 року реалізувало тварин (свиней та телят ) всього на загальну суму 27767,00 грн. (сума без 23139,17 грн.). Собівартість зазначених реалізованих товарів склала 4085,68 грн.

Згідно первинних документів (видаткових накладних) суб'єктом господарювання у січні 2010 року реалізувало продукції тваринництва (свинини) всього на загальну суму 2625,60 грн. сума без ПДВ 2188,00 грн.). Собівартість зазначених реалізованих товарів склала 4085,68 грн.

Втрати підприємства від здійснення господарської діяльності у січні 2010 року по реалізації тварин та продукції сільськогосподарського виробництва склали 2780 грн.

При реалізації тварин та продукції тваринництва у лютому 2010 року ПП «СГП «БЛАГО» понесло збитки у розмірі 224,25 грн., в зв'язку з тим, що здійснило реалізацію продукції тваринництва по ціні нижче її собівартості.

Згідно первинних документів суб'єктом господарювання у лютому 2010 року реалізовано продукції тваринництва (яловичини) всього на загальну суму 3499,40 грн. ума без ПДВ 2916,17 грн.). Собівартість зазначених реалізованих товарів склала 3140,42 грн.

При реалізації тварин у квітні 2010 року ПП «СГП «БЛАГО» понесло збитки у розмірі 2115,97 грн. , в зв'язку з тим, що здійснило реалізацію тварин (поросят, та бичків) по ціні нижче їх собівартості. Згідно первинних документів (видаткових накладних) суб'єктом господарювання у квітні 2010 реалізувало тварин (поросят, свиней та бичків) всього на загальну суму 75544,00 грн. (сума ПДВ 62953,33 грн.). Собівартість зазначених реалізованих товарів склала 65069,30 грн.

Втрати підприємства від здійснення господарської діяльності у квітні 2010 року по реалізації тварин склали 2116 грн.

При реалізації тварин у листопаді 2010 року ПП «СГП «БЛАГО» понесло збитки у розмірі 7039,49 грн., в зв'язку з тим, що здійснило реалізацію тварин (поросят, свиней та бичків) по ціні нижче їх собівартості.

Втрати підприємства від здійснення господарської діяльності у листопаді 2010 року по реалізації тварин склали 7039 грн.

З урахуванням встановленого, на думку податкового органу, ПП «СГП «БЛАГО» за перевіряємий період завищено валові витрати на 68708 грн., як використані не у господарській діяльності, у т.ч. за періодами: за 2009 рік - 56549 грн., за 1 квартал 2010 року - 3004 грн., за 1 півріччя 2010 року -5120 грн., за 3 квартали 2010 року - 5120 грн., за 2010 рік - 12159 грн.

Крім того, податковим органом у Акті перевірки зазначається, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік складає 7 130 грн., ПП «СГП «Благо» задекларовано 11 067 грн., тобто позивачем завищено вказаний показник на 3937 грн., що в свою чергу призвело до завищення підприємством задекларованих показників у рядку 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» всього на суму 3887 грн., у т.ч. по періодам: за 1 квартал 2009 року - занижено на 7130 грн., за 1 півріччя 2009 року - завищено на 3887 грн., за 3 квартали 2009 року - завищено на 3887 грн., за 2009 рік - завищено на 3887 грн., чим порушені вимоги п.6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР.

Також у Акті перевірки відображені порушення ПП «СГП «Благо» вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями, далі - Закон №2181), п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, зареєстрованого у Мін'юсті України 09.07.97 за №250/2054 (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період всього на 32661 грн., у т.ч. за червень 2010 року - 30893 грн., за жовтень 2010 року - 360 грн., за листопад 2010 року - 1408 грн.

Зазначене порушення на думку податкового органу є наслідком завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період всього у сумі 32661 грн., у т.ч. по періодам: за вересень 2008р. - на 15833 грн., за листопад 2008р. - на 81 грн., за січень 2009р. - на 371 грн., за лютий 2009р. - на 1063 грн., за березень 2009р. - на 793 грн., за квітень 2009р. - на 757 грн., за травень 2009р. - на 6 грн., за червень 2009р. - на 15 грн., за грудень 2009р. - на 11310 грн., за січень 2010р. - на 556 грн., за лютий 2010р. - на 45 грн., за квітень 2010р. - на 423 грн., за листопад 2010р. - на 1408 грн.

Судом встановлено, що в ході перевірки правильності визначення податкового кредиту, задекларованого в деклараціях з ПДВ у рядку 10.1 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» встановлено факти відображення сум ПДВ по податковим накладним, виписаним в інших періодах, ніж звітний, у т.ч. відображення сум ПДВ по використаній електроенергії за 2008 рік, що не пов'язано з господарською діяльністю підприємства (про що детальніше зазначено у розділі І цього рішення про результати розгляду первинної скарги).

Також, перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16.4 Декларацій «коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди: інші випадки» всього у сумі 809 грн., у т.ч. за лютий 2009 року - 809 грн., у зв'язку з відображення сум ПДВ по податковим накладним, виписаним в інших періодах, ніж звітний, без підтверджуючих документів щодо їх отримання з затримкою.

Суд не погоджується з зазначеними висновками податкового органу, з огляду на таке.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому також слід зазначити, що при проведенні перевірки податковий орган повинен був дослідити повноту відображення в обліку господарських правовідносин позивача.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (ст.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.5.3.9 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приписами п.6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР, встановлено якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що факт здійснення господарських операцій по договору від 15.01.2008 р. підтверджується Актами приймання передачі, додатковими угодами які укладались в наслідок вчинення господарських відносин між ПП «СГП «БЛАГО» (Орендар) та ТОВ «ЖИВЛСВ», довідками про вартість виконаних підрядних робіт, договором підряду на виконання електромонтажних робіт від 03.04.2008 р., розрахунком вартості будівництва від 03.04.2008 р., податковими накладними(т. 1 а/с.121-250, т. 2 а/с. 112-115).

Відповідно п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видасться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зареєстрованою як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункти 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997року за №233/2037).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки) відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Вимоги укладеного між сторонами договору виконані відповідно до вимог чинного законодавства та спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, (який, за період що перевірявся, фактично здійснював господарську діяльність згідно з Довідкою з ЄДРПОУ, види діяльності за КВЕД: розведення великої рогатої худоби;вирощування зернових та технічних культур;овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; розведення овець, кіз, коней; розведення свиней; розведення інших тварин) документів (знаходяться у справі) видно, що понесені ним витрати за цим договором використовувалися ним безпосередньо в його господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а понесені витрати та вчинені дії у відповідності до додаткової угоди, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень-рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Суд не погоджується з висновками відповідача відображеними в акті перевірки №402-76/23-00/35585663 від 18.04.2011р. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні приписів ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що понесені витрати ПП «СГП «Благо» та вчинені згідно додаткової угоди дії не є пов'язаними з господарською діяльністю підприємства у розумінні приписів ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або відшкодуванню з державного бюджету (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлює п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.(пп.7.7.1). Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (пп.7.7.2). Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. (пп.7.7.3).

Під господарською діяльністю, згідно п.1.32 ст.1 названого Закону, розуміється -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що приписи Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, не ставлять в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.

Тоді як, ПП «СГП «Благо» при здійсненні реалізації тварин, отримало дохід, що підтверджено первинними документами, операція з купівлі тварин у ПП «СГП «Благо» є господарською операцією в розумінні приписів п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, суд приходить до висновку, що позивач здійснював саме господарську діяльність, придбаний товар був використаний у власній господарській діяльності підприємства (в подальшому реалізований). Отже, витрати на придбаний товар відносяться до валових витрат згідно ст. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а витрати ПП «СГП «Благо» у грошовій формі, здійснювані як компенсація вартості придбаних товарів для їх подальшого використання у власній господарській діяльності є валовими витратами.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно приписів п. 13 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, від 18.11.2005, № 790 - «визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку. За наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію».

Отже, висновки податкового органу, щодо складання позивачем ціни на реалізований товар, яка є нижчою від їх собівартості, не відповідають встановленим судом обставинам справи, що підтверджується належними доказами.

Дослідженні в ході судового розгляду первинні документи, складені ПП «СГП «БЛАГО», свідчать про використання понесених витрат у господарській діяльності.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до висновку, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджено здійснення позивачем господарських операцій в межах зазначеного правочину за договором № б/н від 15.01.2008 р. (т. 1 а/с. 223-228), в підтвердження вчинення зазначених операцій судом були досліджені первинні документи (т. 1 а/с. 106-259; т. 2 а/с. 40-183).

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів згідно приписів ст.5 Закону №334/94-ВР, які б свідчили, що понесені позивачем витрати не відносяться до господарської діяльності. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підсумовуючи наведене, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують вимоги і заперечення, та дослідити у судовому засіданні докази, якими ці обставини підтверджуються.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000202300 від 06 травня 2011 року та податкове повідомлення-рішення № 0000212300 від 06 травня 2011 року прийняте податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, відповідачем не надано суду належних доказів відповідно до приписів чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Благо» до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000202300 від 06.05.2011 р. та податкового повідомлення - рішення №0000212300 від 06.05.2011 р. в частині визначення приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Благо» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202300 від 06 травня 2011 року Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000212300 від 06 травня 2011 року Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби в частині визначення приватному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Благо» податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу - 3014010100, на суму 40034, 28 грн. (32027, 42 грн. - основний платіж; 8006, 86 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

27 серпня 2012 року.

.