Ухвала

від 27.08.2012 по справі 11/536-ап-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Київ К-33103/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009 року

та постанову Господарського суду Херсонської області від 11.12.2007 року

у справі № 11/536-АП-07 (22-а-3744/2008)

за позовом Асоціації фермерів «Черемшина»

до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Асоціація фермерів «Черемшина»звернулась до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 17.07.2007 року № 0000252301/1.

Постановою Господарського суду Херсонського суду від 11.12.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009 року, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки АФ «Черемшина»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2005 року до 31.03.2007 року, складено акт № 14/2301/24752897 від 24.05.2007 року, в якому зафіксовано порушення п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. № 271, а саме: не перерахування на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість від операцій з продажу продукції власного виробництва у сумі 31 906 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 17.07.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000252301/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 638,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що орган державної податкової служби не встановив нецільового використання коштів «Черемшина».

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Питання порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, урегульовано пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. № 271, прийнятим на виконання згаданої норми Закону.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ з операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Цією нормою також було передбачено, що зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Згідно абз. 2 п. 4 вищевказаного Порядку акумуляції та використання коштів передбачено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ із реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Відповідно до п. 5 цього Порядку кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Аналіз правових норм, що регулюють такі правовідносини (при встановленні відсутності законного механізму безспірного списання згаданих коштів), дає підстави для висновку, що в разі порушення порядку використання акумульованих коштів з ПДВ відповідач має право звернутися до суду з позовом до платника про стягнення зазначеної суми коштів.

Застосування фінансових санкцій за нецільове використання акумульованих коштів з податку на додану вартість чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті згідно норм чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2009 року та постанову Господарського суду Херсонської області від 11.12.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний