Рішення

від 02.08.2012 по справі 17/5005/3951/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.12р. Справа № 17/5005/3951/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод", смт. Теплик, Вінницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка-Київ", с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 56 500, 00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Глєбов В.Ф. - арбітражний керуючий, ліквідатор;

від відповідача: Махова Л.А.- представник, довіреність № 050112 від 05.01.2012р.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка-Київ" (далі - Відповідач) про стягнення боргу за поставку товару у розмірі 56 500 грн. 00 коп. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року суддя Суховаров А.В. порушив провадження у справі № 17/5005/3951/2012.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2012 року задоволено заяву судді Суховарова А.В. про самовідвід від розгляду справи №17/5005/3951/2012.

07.06.12 року системою автоматичного розподілу справ, матеріали справи № 17/5005/3951/2012 передано на розгляд судді Васильєву О.Ю.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2012 року суддя Васильєв О.Ю. прийняв справу № 17/5005/3951/2012 до свого провадження та призначив судове засідання на 21.06.2012 року.

У зв'язку з перебуванням судді Васильєва О.Ю. на лікарняному справу №17/5005/3951/2012 передано для розгляду по суті судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 21.06.2012 року суддя Первушин Ю.Ю. прийняв справу № 17/5005/3951/2012 до свого провадження та призначив її до розгляду у судове засідання на 10.07.2012 року.

09.07.2012 року до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повному обсязі.

У судовому засіданні 10.07.2012 року оголошувалась перерва до 19.07.2012 року.

13.07.2012 року від Відповідача надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2012 року розгляд справи відкладено на 16.08.2012 року, у зв'язку із неявкою повноважного представника Відповідача.

30.07.2012 року до господарського суду від ТОВ "Теплицький молокозавод" клопотання № 156 від 25.07.2012 року, в якому Позивач просить суд витребувати від Головного Управління Статистики у Дніпропетровського області копію балансу господарської діяльності за 2011 рік ТОВ "Ласунка - Київ" (Дніпропетровська область, с. Любимівка, вул. Єлова, 1а, код ЄДРПОУ 32114833).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 16.08.2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у позовній заяві зазначає, що на підставі видаткової накладної №РН-0000094 від 07.04.2011 року (а.с. 29) поставив Відповідачу масло вершкове селянське "Теплицьке" 72, 5 % у кількості 3000, 00 кг. на загальну суму 108 000 грн. 00 коп. та по видатковій накладній №РН-0000095 від 07.04.2011 року (а.с. 30) поставив сухе знежирене молоко у кількості 5500,00 кг. на загальну суму 148 500 грн. 00 коп.

Відповідач в порядку передоплати за замовлену продукцію 06.04.2011 року на рахунок Позивача перерахувало 200 000, 00 грн., що підтверджується випискою банку за особовим рахунком 26008035532306 за 06.04.2011 рік (а.с. 47).

Позивач стверджує, що Відповідач за поставлений товар розрахувався частково внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 56 500 грн. 00 коп.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

10.02.2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 09.02.2011 року № 29 з вимогою сплатити борг, на яку відповідач відповіді не надав. (а.с.32).

Як убачається з матеріалів справи, 07.04.2011 року Позивачем була здійснена поставка товару - масло солодковершкове селянське "Теплицьке" 72, 5 % у кількості 3000,00 кг. Даний факт підтверджується довіреністю ЯНФ № 741548 від 13.04.2011 р. (а.с. 89) на ім'я Золотухіної І.О. та видатковою накладною №РН-0000094 від 07.04.2011 року (а.с. 29) на загальну суму з урахуванням ПДВ 108 000,00 грн. та не спростовується Відповідачем.

Відповідно до платіжного доручення № 21 від 06.04.2011 року Відповідач дійсно перерахував на рахунок Позивача передплату у розмірі 200 000, 00 грн.

Факт поставки товару - сухе знежирене молоко у кількості 5500,00 кг. на загальну суму з урахування ПДВ - 148 500, 00 грн. Позивачем не доведено, а додана до матеріалів справи видаткова накладна №РН-0000095 від 07.04.2011 року (а.с. 30) на суму 148500, 00 грн. не містить печатки підприємства та не зазначено призвіща та ініціалів уповноваженої особи якій доручено отримати товар та підписано невідомою, тобто не уповноваженою особою.

Відповідач у своєму відзиві (а.с. 61) стверджує, що данні про поставку товару за видатковою накладною №РН-0000095 від 07.04.2011 року відсутні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в судовому засіданні не було доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 23.08.2012 року.