Рішення

від 22.08.2012 по справі 5015/6465/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.12 Справа№ 5015/6465/11

За позовом : ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача-1 : ОСОБА_2, м.Львів

До відповідача-2 : Товариство з обмеженою відповідальністю «Добродій», с.Ніговичі

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, рішення загальних зборів засновників та змін до статуту

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_3-представник;

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій»про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав № 01/08 від 05.11.2008 року, визнання недійсною заяви про вихід із складу учасників, визнання недійсним рішення зборів засновників від 18.11.2008 року , оформленого у вигляді протоколу №1 від 18.11.2008 року та визнання недійсними змін до статуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що він ніколи на підписував заяви про вихід із складу учасників ТзОВ «Добродій»та договору купівлі-продажу ніколи не підписував, а тому просить визнати їх недійсними а також недійсними рішення зборів засновників від 18.11.2008 року , оформленого у вигляді протоколу №1 від 18.11.2008 року та визнання недійсними змін до статуту.

Ухвалою суду від 11.01.2012 року провадження у справі було зупинено та призначено почеркознавчу експертизу.

23.07.2012 року ухвалою господарського суду Львівської області провадження у справі було поновлено.

В судове засідання 15.08.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій позовні вимоги підтримав і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав з підстав неналежності підпису ОСОБА_1 на ньому, визнати недійсною заяву про вихід ОСОБА_1 із складу учасників ТзОВ «Добродій»з підстав її неналежності, та визнати недійсним рішення зборів засновників від 18.11.2008 року , оформлене у вигляді протоколу №1 від 18.11.2008 року, та зміни до статуту.

Відповідачі в жодне судове засіданні участі своїх представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались на їх адресу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку, передбаченому ст..75 ГПК України, без участі представників відповідача за наявними в справі матеріалами.

В судовому завданні 22.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20.10.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений Договір про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій», який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5. У відповідності до умов зазначеного договору , право власності на частку 100% статутного фонду товариства перейшло до Покупця з моменту укладення Договору.

Як стверджує позивач, з інформації,зазначеної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 09.06.2011 року йому стало відомо, що засновником ( учасником) юридичної особи ТзОВ «Добродій»є ОСОБА_2, який на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав №01/08 від 05.11.2008 року став єдиним учасником товариства і на підставі рішення зборів учасників,оформленого протоколом №1 від 18.11.2008 року затверджено нову редакцію Статуту товариства.

Позивач звернувся із позовом про визнання недійсними договору купівлі-продаж корпоративних прав та заяви про вихід із складу учасників товариства, оскільки, як вбачається із тексту позовної заяви , він ніколи не підписував зазначених документів. Також позивач просить визнати недійсними рішення зборів засновників,оформлене протоколом №1 від 18.11.2008 року та внесені на його підставі зміни до Статуту.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст.215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Нормами ст..203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним з моменту вчинення Договір купівлі-продажу корпоративних прав №01/08 від 05.11.2008 року,укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо купівлі частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТзОВ «Добродій».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що зазначений договір ним не укладався і не підписувався , жодних коштів від ОСОБА_2 він не отримував, акту про передачу корпоративних прав не підписував, волі на укладення такого договору у нього не було.

Крім цього, позивач просив визнати недійсною з моменту вчинення заяву про його вихід із складу учасників Товариства , посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06.11.2008 року за № 5496 з тих підстав, що ним така не підписувалась .

Як наслідок цього , позивач просив визнати недійсними рішення зборів засновників ТзОВ «Добродій»,оформлене протоколом №1 від 18.11.2008 року та внесені зміни до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції.

Доводи позивача в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та рішення загальних зборів про затвердження нової редакції статуту ТзОВ «Добродій в зв'язку з укладенням оспорюваного договору, а також визнання недійсними змін ,внесених до Статуту є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, що стосується оспорюваного договору купівлі-продажу корпоративних прав №01/08 від 05.11.2008 року, слід зазначити наступне:

Відповідно до вимог ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття,зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із вимогами ст.203 ЦК України, для чинності правочину,його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі,встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Відповідно до положень ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Текст правочину обов'язково має бути підписаний його сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, неналежність підпису ОСОБА_1 на оспорюваному договорі купівлі-продажу корпоративних прав підтверджується висновком №174/175 судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи реквізитів документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.07.2012 року ( том ІІ а.с.18-23) згідно п.3 якого встановлено, що «підпис від імені ОСОБА_1, розташований в лінійці нижче слів «Від продавця»на зворотному боці договору купівлі-продажу корпоративних прав № 01/08, укладеного 05 листопада 2008 року між ОСОБА_1,засновником ТзОВ «Добродій», та ОСОБА_2, виконаний НЕ ОСОБА_1 а іншою особою».

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною або сторонами вимог встановлених частинами третьою (вільність волевиявлення учасників правочину та відповідність його внутрішній волі), п'ятою (реальність настання правових наслідків, що обумовлені ним), ст.203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене, договір купівлі-продажу корпоративних прав №01/08 від 05.11.2008 року,укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо купівлі частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТзОВ «Добродій»підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Визнання недійсним з моменту вчинення Договору купівлі-продажу корпоративних прав №01/08 від 05.11.2008 року,укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо купівлі частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТзОВ «Добродій», тягне за собою визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ «Добродій», оформленого протоколом №1 від 18.11.2008 року про затвердження нової редакції Статуту ТзОВ «Добродій»у зв'язку з укладенням спірного договору та внесених змін до Статуту, шляхом викладення його в новій редакції.

Що стосується вимог позивача про визнання недійсним з моменту вчинення заяви ОСОБА_1 про його вихід із складу учасників Товариства , посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06.11.2008 року за № 5496, то така вимога є необґрунтованою і не підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 126, 135, 148, 151 ЦК України учасники повних товариств, створених на невизначений строк, командитних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю мають право вийти з цих товариств.

Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Відповідно до ч.5 п.3.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»( в редакції від 28.12.2009 року), «заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином. Враховуючи це, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання заяви про вихід з товариства недійсною, оскільки законом не передбачено застосування такого способу захисту права».

Крім того, спростовуються матеріалами справи доводи позивача, викладені в позовній заяві про те, що ним не підписувалась заява про вихід із складу учасників Товариства. Як вбачається із ч.ІІ Висновку №174/175 судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи реквізитів документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.07.2012 року «Запис ОСОБА_1», а також підпис від імені ОСОБА_1, розташовані після слова «Підпис:»заяви від імені ОСОБА_1 загальним зборам учасників ТзОВ «Добродій»з проханням про вихід із складу учасників цього ТзОВ, складеної 06.12.2008 року і посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ( реєстр.№5496) /бланк ВМА №752211/, виконані ОСОБА_1. Ознак, які б вказували на можливий вплив на особу якихось незвичних чинників як природного, так і штучного походження під час виконання цих рукописного запису та підпису, в т.ч. ознак наслідування, немає»( том ІІ а.с.18-23).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачі участі в судовому засіданні своїх представників не забезпечили, жодних заперечень на позов не подали.

Проаналізувавши всі матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи практику застосування законодавства вищою судовою інстанцією, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати слід віднести на відповідачів.

Керуючись 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 ; 4 5 , 4 6 , 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,75,82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити .

2.Визнати недійсним з моменту вчинення Договір купівлі-продажу корпоративних прав № 01/08 від 05.11.2008 року, укладений гр.. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_2 щодо купівлі корпоративних прав у вигляді частки в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій»(код ЄДРПОУ 30703862).

3.Визнати недійсним рішення зборів засновників (учасників) юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій»(код ЄДРПОУ 30703862) від 18.11.2008 року,оформлене у вигляді протоколу №1 від 18.11.2008 року.

4.Визнати недійсними зміни, внесені до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій»(код ЄДРПОУ 30703862) шляхом викладення статуту у новій редакції, зареєстровані Державним реєстратором Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Котиляк О.П. у Єдиному державному реєстрі 20.11.2008 р. за реєстровим № 14021050008000225.

5.В решта частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добродій»(81384 Львівська область, Мостиський район, с.Ніговичі, код ЄДРПОУ 30703862) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2) 340 ,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.