cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.12 Справа № 5015/829/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Н. Томкевич
за участю представників сторін:
від позивача -Орлов П. С. -представник
від відповідача (апелянта) -Пресліцька Н. В. -представник
розглянув апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, б/н від 28.05.2012 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2012 р. (суддя Кітаєва С. Б.)
у справі № 5015/829/12
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область
про зобов'язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2012 р. у справі № 5015/829/12 повністю задоволено позов Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, вирішено вважати укладеним договір № 513 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення»між МКП «Новояворівськводоканал»та Об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ»в редакції, запропонованій МКП «Новояворівськводоканал»на умовах проекту від 14.12.2011 р., з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ»стягнуто на користь позивача 1 073 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що внутрішньо-будинкові мережі водопостачання і водовідведення, а також прилади обліку, знаходяться на балансі ОСББ «Новояворівськ», ОСББ «Новояворівськ»є споживачем послуг МКП «Новояворівськводоканал» з водопостачання та водовідведення, а відтак, МКП «Новояворівськводоканал»не вправі надавати послуги балансоутримувачу ОСББ «Новояворівськ»через відсутність договору на надання таких послуг чи мешканцям самого ОСББ, оскільки МКП «Новояворівськводоканал»не вправі надавати послуги через чужі інженерні споруди без відповідного договору. Правом на укладення договорів на водопостачання із водопостачальною організацію (позивачем) наділений саме відповідач, який є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та який є балансоутримувачем будинків.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що спірний договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 14.12.2011 р. № 513 не пов'язаний з державним замовленням, а чинні законодавчі акти не містять прямої вказівки на обов'язковість укладення такого. Також апелянт посилається на рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2010 р. у справі № 6/171 (2010) за позовом ОСББ «Новояворівськ»до МКП «Новояворівськводоканал»про розірвання договору, яким зокрема встановлено, що ОСББ «Новояворівськ»не є підприємством питного водопостачання та не є споживачем вказаних послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що актами приймання-передачі на управління-обслуговування житлових будинків, доданими до справи, на баланс ОСББ «Новояворівськ» передано всі активи спірних житлових будинків, в тому числі водопровід та каналізацію квартир внутрішньо-будинкових мереж, технічну документацію на схеми мереж водокористування. Мережі, прилади обліку знаходяться на балансі ОСББ «Новояворівськ», відповідно до ст. 1 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання», в якій зазначено, що споживач питної води -юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Так, позивач вважає, що відповідач є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.
Для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, згідно ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень мають право створювати об'єднання співвласників квартир.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів, належного утримання та використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійснені функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно п. 2.2 типового статуту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 141 від 22.08.2003 р., завданням та предметом діяльності об'єднання є, зокрема, забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Основні засади організаційних господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно ч. 1 ст. 1 даного Закону, житлово-комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до цієї норми, до таких послуг можна віднести, зокрема водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ст. 1 цього ж Закону, виконавцем послуги є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником послуги є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно п. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, при укладенні господарських договорів, відповідно до п. 4 цієї статті, зміст договору визначається на основі вільного волевиявлення , коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типовому договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
В даній нормі Закону чітко вказано, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (балансоутримувач і управитель) може бути не тільки виконавцем але й споживачем будь якої комунальної послуги залежно від цивільно-правових угод. Проте, прямого обов'язку що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є виконавцем послуги у даному Законі немає, тобто, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути споживачем всіх послуг на рівні з мешканцями будинку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, проте, даною нормою не вказано, що це його обов'язок .
Згідно ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», за наявності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.
За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
З аналізу цих норм випливає, що члени об'єднання можуть самостійно оплачувати послуги з водо- тепло постачання на рахунки підприємств, які їх надають.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управляти багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
Таким чином, договірні відносини між об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та виробником послуг (водоканалом) виникають на умовах двохсторонньої згоди. Факт, що ОСББ не має права укласти такого роду договір, не заперечується, але норми Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» не вказують на прямий обов'язок укладати його.
Ч. 3 ст. 19 вищевказаного Закону визначено, що порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Отже, з вищенаведеного, зокрема з аналізу прав і обов'язків учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що виконавцями комунальних послуг (водопостачання, теплопостачання) є їх виробники, а ОСББ як управитель (балансоутримувач) будинку є їх споживачем на рівні мешканців будинку, хоча не виключається право об'єднання на укладення такого договору.
Крім цього, до компетенції загальних зборів об'єднання належить право приймати рішення щодо укладення договорів з постачальниками комунальних послуг (ч. 5 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до п. 4.6 статуту ОСББ «Новояворівськ», до компетенції правління об'єднання належить, зокрема укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням.
Із матеріалів справи вбачається, що 14.12.2011 р. МКП «Новояворівськводоканал» в додаток до листа № 1242 від 14.12.2011 р. скерувало ОСББ «Новояворівськ»проект договору № 515 від 14.12.2011 р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Відповідач у відповіді № 31 від 10.01.2012 р. на пропозицію щодо укладення договору відмовився від укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з позивачем взагалі, мотивуючи тим, що ОСББ «Новояворівськ»є балансоутримувачем житлових будинків однак не є споживачем послуги із водопостачання та водовідведення, яка пропонується позивачем, ОСББ «Новояворівськ» не є та не може бути виконавцем послуги із водопостачання та водовідведення, а відтак, запропонований проект договору не відповідає інтересам ОСББ «Новояворівськ». Відповідь № 31 від 10.01.2012 р отримана позивачем 08.02.2012 р.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом, а відповідно до п. 17 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності», централізоване водопостачання та водовідведення є видом діяльності, який підлягає ліцензуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий 10.02.2009 р. № 4907 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Відповідно до статуту, МКП «Новояворівськводоканал»є комунальним підприємством, заснованим на власності Новояворівської міської ради. Предметом і ціллю діяльності підприємства є створення нормальних житлово-комунальних умов для мешканців м. Новояворівськ. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, експлуатація підземних родовищ прісних вод, їх видобуток та забезпечення населення, організацій та установ питною водою, відведення та очистка господарсько-побутових стоків.
Відповідно до статуту відповідача, ОСББ «Новрояворівськ»створено власниками квартир багатоквартирного будинку № 8А по вул. Т. Шевченка в м. Новояворівськ відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Діяльність об'єднання регулюється Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ЦК, ЖК, ЗК України, іншими нормативно-правовими актами та статутом. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами. Метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до п. 11.1 типового статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Завданням та предметом діяльності об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
В свою чергу, ОСББ «Новояворівськ»не має ліцензії на здійснення послуг населенню з водопостачання та водовідведення.
Суд першої інстанції посилається на те, що оскільки відповідач є балансоутримувачем багатоквартирних житлових будинків №№ 8А, 8Б та 8В, розташованих по вул. Шевченка у м. Ноявояворівськ Яворівського району Львівської області, то, відповідно, він є споживачем води, що, на думку місцевого господарського суду, також підтверджується тим, що внутрішні водомережі і засоби обліку знаходяться на балансі балансоутримувача.
Однак, апеляційна інстанція вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на те, що перебування внутрішньо-будинкових мереж водопостачання і водовідведення, а також приладів обліку, на балансі ОСББ «Новояворівськ» не свідчить про те, що ОСББ «Новояворівськ»є споживачем послуг МКП «Новояворівськводоканал»з водопостачання та водовідведення в об'ємі спожитої води всіма членами об'єднання, кожен з яких має засоби обліку спожитої води на відповідне приміщення. Крім цього, в судовому засіданні встановлено і позивачем не заперечується, що до даних мереж, крім мешканців будинку -членів ОСББ «Новояворівськ», підключені і юридичні особи, з якими МКП «Новояворівськводоканал» укладено договори про водопостачання.
Водопостачання та водовідведення, за змістом ст.ст. 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є одним із видів комунальних послуг. Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону, суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 1, споживач - юридична та фізична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавець -суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги відповідно до умов договору; виробник -суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Згідно рішення Новояворівської міської ради «Про визначення виконавця ЖКП у житловому фонді м. Новояворівська», МКП «Новояворівськводоканал»- виконавець ЖКП з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення. Також, відповідно до статуту, затвердженого Новояворівською міською радою та погодженого з Яворівською районною державною адміністрацією, МКП «Новояворівськводоканал»є виробником житлово-комунальних послуг. Отже, МКП «Новояворівськводоканал»є виробником і виконавцем житлово-комунальних послуг.
В той час, як вбачається зі статуту ОСББ «Новояворівськ», зокрема розділом 2, у переліку видів діяльності об'єднання відсутні положення щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення (а. с. 78- 79, Том 1).
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник; виробник послуг може бути їх виконавцем; особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Таким чином, враховуючи те, що договори між суб'єктами укладаються на основі вільного волевиявлення, пряма вказівка законодавця на обов'язковість укладення такого договору з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку відсутня, апеляційний господарський суд вважає, що вищезазначені норми спростовують висновок суду першої інстанції щодо під ставності та обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, у разі скасування чи зміни рішення при винесенні постанови апеляційна інстанція здійснює новий розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2012 р. у справі № 5015/829/12 скасувати. Прийняти нове рішення.
В позові Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область про зобов'язання укласти договір відмовити.
3. Стягнути з Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал», вул. Б. Пасічника, 1, 81054, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 22400071) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новояворівськ», вул. Шевченка, 8А, 81053, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 35545992) 536, 50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 27.08.2012 р.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2012 |
Оприлюднено | 30.08.2012 |
Номер документу | 25766615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бонк Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні