Постанова

від 08.08.2012 по справі 0870/3617/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року 11:39 Справа № 0870/3617/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Татаринова Д.В.

при секретарі Урсуленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Никоненко І.С.,

від відповідача: Благодір Р.В.,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» (далі - позивач, ПрАТ ВКФ «Крістіна») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142211 від 04.04.2012, винесене відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі та скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача надав заперечення проти позову, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності встановив наступне.

З 06.03.2012 по 14.03.2012, на підставі направлення від 06.03.2012 №439, ДПІ у Орджонікідзевському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ВКФ «Крістіна» з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» (код ЄДРПОУ 34047083) та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.09.2011. За результатами перевірки складено акт №11/23-509/13622234 від 21.03.2012.

Висновками акту перевірки встановлено, що ПрАТ ВКФ «Крістіна» порушено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14; п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44; п. 138.2 ст. 138; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року на суму 124 609,00 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі 04.04.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142211 за платежем податок на прибуток, яким позивачу виставлено суму грошового зобов'язання у розмірі 124 609,00 грн., а саме: за основним платежем 124 609,00 грн. та за штрафними санкціями - 0,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 10.08.2011 між ПрАТ ВКФ «Крістіна» та ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» укладено договір постачання нафтопродуктів № Л70/11.

На виконання умов договору ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» поставлено протягом серпня 2011 року нафтопродукти на суму 1 405 551,65 грн. в тому числі ПДВ 234 258,61 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними. Транспортування товару підтверджено залізничними накладними: № 33869181 від 12.08.2011 та №47556790 від 19.08.2011.

Податкові накладні № 118 від 12.08.2011 на суму ПДВ 124 717,50 грн. та № 163 від 19.08.2011 на суму ПДВ 109 541,10 грн. включені ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» до єдиного реєстру податкових накладних. Розбіжностей з постачальником ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - відсутні, що підтверджується стор. 6 акту перевірки.

На виконання умов договору № Л70/11 від 10.08.2011 складено акти приймання - передачі № 0341 від 12.08.2011 та № 0363 від 19.08.2011.

Акти приймання-передачі згідно договору № Л70/11 від 10.08.2011 відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.99, тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Фактичну сплату за товар контрагенту ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» здійснено в безготівковій формі, та підтверджується платіжними дорученнями:

- № 2031 від 16.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2052 від 17.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2070 від 18.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2103 від 19.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2109 від 22.08.2011 на суму 148 305,00 грн.;

- № 2148 від 25.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2156 від 26.08.2011 на суму 150 000,00 грн.;

- № 2176 від 29.08.2011 на суму 357 246,65 грн.

Встановивши обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ ВКФ «Кристіна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 44 ПК України передбачено, що:

п. 44.1 Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

п. 44.3 платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В судовому засіданні представник позивача не погоджується з висновками акту перевірки №11/23-509/13622234 від 21.03.2012, в частині заниження суми податку на прибуток, оскільки вважає, що висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими, оскільки зроблені на підставі того, що у контрагента ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» по ланцюгу постачання ТОВ «ТД «Альматея» відсутні необхідні умови для досягнення результатів господарської діяльності.

Суд вважає, що платник податків, який сумлінно придбав товар (ТОВ «ЛЕК-ОІЛ») в особи, що порушує вимоги податкового законодавства (ТОВ «ТД «Альматея»), не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента, тим паче ПрАТ ВКФ «Крістіна» жодною мірою не повинно відповідати за дотримання законодавства контрагентами ТОВ «ЛЕК-ОІЛ».

Цей же підхід до вирішення податкових конфліктів відображений у судових рішеннях Європейського суду. У рішенні в справі «Інтерсплав» проти України» абсолютно однозначно визначено, що платника податків може бути притягнено до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпосередня залученість у ці зловживання.

В свою чергу, позивачем до суду надані первині бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «ЛЕК-ОІЛ», які залучені до матеріалів справи.

З огляду на це, висновок податкового органу про завищення ПрАТ ВКФ «Крістіна» податку на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 124 609,00 грн. є безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими у справі доказами.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких керуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та висновків, а вимоги та свідчення позивача підтверджені матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ ВКФ «Крістіна» обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000142211 від 04.04.2012 року.

Судові витрати у розмірі 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 09 коп. присудити на користь Приватного акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» (код ЄДРПОУ 13622234) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Д. В. Татаринов