Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а-10215/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2012 року № 2а-10215/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран", Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.А.В. Інжиніринг" про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, (надалі -позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран", (надалі -відповідач-1), та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.А.В. Інжиніринг", (надалі -відповідач-2), про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 правочини суперечать інтересам держави та суспільства, укладені при наявності умислу в обох сторін правочину на ухилення від сплати податків, що встановлено рішеннями судів, що набрали законної сили, в зв'язку з чим є нікчемними, а тому, відповідно до ст.208 Господарського кодексу України в дохід держави за рішенням суду підлягає стягненню одержане відповідачами за нікчемними правочинами.

Заперечення відповідачів на позовну заяву не надавались.

В судове засідання 15.08.2012 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники відповідача-1 та відповідача-2.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

18.09.2009 р. за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рентакран", ДПІ у Святошинському районі м. Києва було складено Акт №197/34352633, яким, зокрема, встановлено порушення ТОВ "Рентакран" пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 547 270 грн., а також порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 684088 грн.

01.10.2009 р. на підставі акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002412310/0, яким ТОВ "Рентакран" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 820 905 грн., в тому числі штрафні санкції 273 635 грн., а також №0002402310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 026 130,50 грн., в тому числі штрафні санкції 342 043,50 грн.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2011р. у кримінальній справі №1-п-238/2011р. встановлено що директором ТОВ «Рентакран»укладено із ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" ряд договорів підряду, зокрема, в період з 01.08.2007р. по 01.10.2008р. між ТОВ «Рентакран»та ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг»укладено договори: №Дотс-45/01.02.08 від 1.02.2008p., №Дотс-63/03.03.08 від 03.03.2008р., №Дотс-62/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-61/03.03.2008 від 03.03.2008, №Дотс 97/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 98/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс99/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 122/04.06.2008 від 04.06.2008p., №Дотс 121/04.06.08 від 04.06.2008, №Дотс141/09.06.08 від 09.06.2008, №Дотс130/09.06.2008 від 09.06.2008р., згідно з якими замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботи з підготовки майданчиків для встановлення фундаменту під баштові крани та по тестуванню (діагностиці), налагодженню та профілактичному ремонту електрообладнання та електронних систем, та складено акти виконаних робіт від 31.01.2008р., від 29.02.2008р., від 28.03.2008р., від 31.03.2008р., від 13.05.2008р., від 27.05.2008р., від 30.05.2008р., від 16.06.2008р., від 20.06.2008р., від 27.06.2008р., від 30.06.2008р., від 27.06.2008р., від 14.10.2008р., які директор ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" ОСОБА_1 особисто не підписував.

В подальшому, ОСОБА_2, директор ТОВ «Рентакран», в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»шляхом незаконного віднесення до складу валових витрат підприємства сум коштів в результаті відображення фіктивних угод, укладених з ТзОВ «Т.А.В. Інжиніринг»на проведення робіт з підготовки майданчиків для встановлення фундаменту під баштові крани та по тестуванню (діагностиці), налагодженню та профілактичному ремонту електрообладнання та електронних систем, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень та жовтень 2008р. на суму 547 270 грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Таким чином, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2011р. у кримінальній справі №1-п-238/2011р. встановлено факт умисного ухилення від сплати податків директора ТзОВ «Рентакран»ОСОБА_2 та відсутність підпису уповноваженої посадової особи на догоговорах, актах виконаних робіт та податкових накладних, виписаних від імені ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг".

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки між відповідачем-1 та відповідачем-2 проводились у безготівковій формі -шляхом перерахування ТОВ «Рентакран»грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг», відповідно до актів виконаних робіт, всього на суму 2736349,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2012 р. за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, в адміністративній справі №2а-2012/12/2670 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002412310/0 від 01.10.2009 та № 0002402310/0 від 01.10.2009 р. відмовлено повністю.

У вказаній постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2012 р. в адміністративній справі №2а-2018/12/2670, яка набрала законної сили, судом встановлено, що позивач по цій справі, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентакран", не надав доказів які підтверджували фактичність (реальність) виконання вище вказаних господарських операцій, їх товарність, в силу чого, відсутні підстави для включення позивачем даних у виданих постачальником послуг ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" податкових накладних при формуванні податкового кредиту з ПДВ, а також витрат по оплаті товару при коригуванні валових витрат.

Таким чином, на час укладання вищевказаних правочинів, відповідач-1 та відповідач-2 не мали на меті настання тих правових наслідків, що обумовлені ними. Укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2 договори: №Дотс-45/01.02.08 від 01.02.2008p., №Дотс-63/03.03.08 від 03.03.2008р., №Дотс-62/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-61/03.03.2008 від 03.03.2008, №Дотс 97/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 98/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс99/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 122/04.06.2008 від 04.06.2008p., №Дотс 121/04.06.08 від 04.06.2008, №Дотс141/09.06.08 від 09.06.2008, №Дотс130/09.06.2008 від 09.06.2008р. розцінені судом як такі, що спрямовані на незаконне заволодіння майном держави внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання і податкового кредиту по ПДВ та укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-2018/12/2670, згідно вказаних договорів та актів виконаних робіт від 31.01.2008р., від 29.02.2008р., від 28.03.2008р., від 31.03.2008р., від 13.05.2008р., від 27.05.2008р., від 30.05.2008р., від 16.06.2008р., від 20.06.2008р., від 27.06.2008р., від 30.06.2008р., від 27.06.2008р., від 14.10.2008р., відповідачем-1 перераховано відповідачу -2 кошти в сумі 2736349,25 грн. (два мільйони сімсот тридцять шість тисяч триста сорок дев'ять гривень 25 коп.)

Згідно положень ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вважається правочином.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недотримання вимог податкових законів, а саме не ведення обліку господарських операцій, не подача податкової звітності, не декларування податкових зобов'язань та не сплата відповідних сум податків до бюджету призводить до порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, тобто об'єктивно призводить до порушення інтересів Держави та суспільства в цілому.

При цьому, доходи бюджету складаються, в тому числі, і з податкових надходжень, під якими розуміється обов'язкові внески до бюджетів, здійснені платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" №15 від 08.10.2004р., ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.

Правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно положенням ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним.

Тобто, вище вказані правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушують публічний прядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006р., правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд також звертає увагу на положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, відповідно до якого, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставину щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Правові наслідки, передбачені частиною першою статті 208 ГК України, є конфіскаційними санкціями, застосування яких реалізується шляхом стягнення в доход держави одержаного за зобов'язаннями за порушення правил здійснення господарської діяльності, що відповідає і положенням статті пункту 11 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», згідно якого державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем надано суду достатні та належні докази в обгрунтування позовних вимог, протиправного характеру спірних правочинів, які по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання і податкового кредиту по ПДВ), суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, а тому є нікчемними, відповідно, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачами.

Як уже зазначалось вище, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та у разі його виконання хоча б однією стороною ст. 208 ГК України передбачає застосування судом конфіскаційних санкцій.

Враховуючи, що вищевказані господарські зобов"язання вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та намір на їх вчинення був наявний як у відповідача-1, так і у відповідача - 2, в дохід держави підлягає стягненню все, одержане ними за зобов"язаннями.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.А.В. Інжиніринг" (ідентифікаційний код 34527443) в дохід держави кошти в сумі 2736349,25 грн. (два мільйони сімсот тридцять шість тисяч триста сорок дев'ять гривень 25 коп.) як такі, що отримані за нікчемними зобов"язаннями №Дотс-45/01.02.08 від 01.02.2008p., №Дотс-63/03.03.08 від 03.03.2008р., №Дотс-62/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-61/03.03.2008 від 03.03.2008, №Дотс 97/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 98/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс99/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 122/04.06.2008 від 04.06.2008p., №Дотс 121/04.06.08 від 04.06.2008, №Дотс141/09.06.08 від 09.06.2008, №Дотс130/09.06.2008 від 09.06.2008р., згідно актів виконаних робіт від 31.01.2008р., від 29.02.2008р., від 28.03.2008р., від 31.03.2008р., від 13.05.2008р., від 27.05.2008р., від 30.05.2008р., від 16.06.2008р., від 20.06.2008р., від 27.06.2008р., від 30.06.2008р., від 27.06.2008р., від 14.10.2008р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (ідентифікаційний код 34352633) в дохід держави кошти в сумі 2736349,25 грн. (два мільйони сімсот тридцять шість тисяч триста сорок дев'ять гривень 25 коп.) за нікчемними зобов"язаннями №Дотс-45/01.02.08 від 01.02.2008p., №Дотс-63/03.03.08 від 03.03.2008р., №Дотс-62/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-61/03.03.2008 від 03.03.2008, №Дотс 97/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 98/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс99/05.05.2008 від 05.05.2008р., №Дотс 122/04.06.2008 від 04.06.2008p., №Дотс 121/04.06.08 від 04.06.2008, №Дотс141/09.06.08 від 09.06.2008, №Дотс130/09.06.2008 від 09.06.2008р., згідно актів виконаних робіт від 31.01.2008р., від 29.02.2008р., від 28.03.2008р., від 31.03.2008р., від 13.05.2008р., від 27.05.2008р., від 30.05.2008р., від 16.06.2008р., від 20.06.2008р., від 27.06.2008р., від 30.06.2008р., від 27.06.2008р., від 14.10.2008р.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко