Постанова

від 20.12.2012 по справі 2а-10215/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10215/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран", Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.А.В.Інжиніринг" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Святошинському районі) 26.07.2012 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (далі - ТОВ "Рентакран"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.А.В.Інжиніринг" (далі - ТОВ "Т.А.В.Інжиніринг") про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Т.А.В.Інжиніринг" кошти в сумі 2736349,25 грн. та з ТОВ "Рентакран" в сумі 2736349,25 в дохід держави як такі, що отримані за нікчемними зобов'язаннями, згідно актів виконаних робіт від 31.01.2008, від 29.02.2008, від 28.03.2008, від 31.03.2008, від 13.05.2008, від 27.05.2008, від 30.05.2008, від 16.06.2008, від 20.06.2008, від 27.06.2008, від 30.06.2008, від 27.06.2008, від 14.10.2008.

На вказану постанову ТОВ "Рентакран" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.09.2009 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рентакран", ДПІ у Святошинському районі було складено акт перевірки №197/34352633, згідно якого зокрема, встановлено порушення ТОВ "Рентакран" пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та як наслідок, заниження податку на додану вартість на 547270,00 грн., а також порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 684088,00 грн.

На підставі акту перевірки 01.10.2009 ДПІ у Святошинському районі було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002412310/0, яким ТОВ "Рентакран" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 820905,00 грн., в тому числі штрафні санкції - 273635,00 грн., а також №0002402310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1026130,50 грн., в тому числі штрафні санкції - 342043,50 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2011 у кримінальній справі №1-п-238/2011, директором ТОВ "Рентакран" укладено із ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" ряд договорів підряду, зокрема, в період з 01.08.2007 по 01.10.2008 між ТОВ "Рентакран" та ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" укладено договори: №Дотс-45/01.02.08 від 01.02.2008, №Дотс-63/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-62/03.03.08 від 03.03.2008, №Дотс-61/03.03.2008 від 03.03.2008, №Дотс 97/05.05.2008 від 05.05.2008, №Дотс 98/05.05.2008 від 05.05.2008, №Дотс99/05.05.2008 від 05.05.2008, №Дотс 122/04.06.2008 від 04.06.2008, №Дотс 121/04.06.08 від 04.06.2008, №Дотс141/09.06.08 від 09.06.2008, №Дотс130/09.06.2008 від 09.06.2008 та складено акти виконаних робіт від 31.01.2008, від 29.02.2008, від 28.03.2008, від 31.03.2008, від 13.05.2008, від 27.05.2008, від 30.05.2008, від 16.06.2008, від 20.06.2008, від 27.06.2008, від 30.06.2008, від 27.06.2008, від 14.10.2008, які директор ТОВ "Т.А.В. Інжиніринг" ОСОБА_3 особисто не підписував.

На цій підставі, суд першої інстанції дійшов висновку, що директор ТОВ «Рентакран» ОСОБА_4 в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом незаконного віднесення до складу валових витрат підприємства сум коштів в результаті відображення фіктивних угод, укладених з ТОВ «Т.А.В. Інжиніринг» на проведення робіт з підготовки майданчиків для встановлення фундаменту під баштові крани та по тестуванню (діагностиці), налагодженню та профілактичному ремонту електрообладнання та електронних систем, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень та жовтень 2008 р. на суму 547270,00 грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2012 яка набрала законної сили, за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, в адміністративній справі №2а-2012/12/2670 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Рентакран" до ДПІ у Святошинському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2009 №0002412310/0 та №0002402310/0 відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Однак, колегія суддів зазначає, що наслідком визнання правочину недійсним, як підстави фінансово-правової відповідальності є стягнення в доход держави коштів за рішенням суду, який за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників.

Основною групою заходів державного примусу, які застосовують до суб'єктів фінансового права у випадку вчинення протиправних діянь, є юридичні санкції передбачені нормою права заходи державного примусу, які застосовуються залежно від виду юридичної відповідальності, що покладається на суб'єктів правовідносин. За галузевою належністю вони поділяються на фінансово-правові санкції та санкції інших галузей права.

Штрафні (фінансово-правові санкції), встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарськими санкцій, зокрема, адміністративно-господарськими санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяці з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з позовом про стягнення з відповідачів коштів, отриманих за недійсним правочином, згідно актів виконаних робіт від 31.01.2008, від 29.02.2008, від 28.03.2008, від 31.03.2008, від 13.05.2008, від 27.05.2008, від 30.05.2008, від 16.06.2008, від 20.06.2008, від 27.06.2008, від 30.06.2008, від 27.06.2008, від 14.10.2008, податковий орган звернувся до суду лише 26.07.2012, тобто поза межами, передбаченого ст. 250 Господарським кодексом України, граничного річного строку з дня вчинення правопорушення, що виключає законність застосування таких санкцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для застосування санкцій, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, не має, а тому, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Рентакран" необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постановп ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 25.12.2012