cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.08.2012 р. справа №5009/61/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився за участю прокурораЛисенко С.І. -посвідчення № 3284
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на ухвалу господарського судуЗапорізької області від 20.02.2012р. у справі№ 5009/61/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Адвокат Альянс" м. Київ до боржникаприватного підприємства "Торгова-транспортна компанія «Директ» м. Запоріжжя пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2012р. за заявою ТОВ "Адвокат Альянс" м. Київ порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Торгова-транспортна компанія «Директ»з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду від 11.01.2012р. ТОВ «Торгова-транспортна компанія «Директ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Торгова-транспортна компанія «Директ», юридичну особу -ТОВ «Торгова-транспортна компанія «Директ»ліквідовано, провадження у справі припинено.
Ухвала суду мотивована тим, що на розгляд господарського суду Запорізької області подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ". За результатами розгляду звіту та ліквідаційного балансу банкрута, судом встановлено, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор. Таким чином, ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 24 000грн. основного боргу. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута. На підставі цього суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута. Оскільки у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, суд дійшов висновку про ліквідацію банкрута, а провадження у справі про банкрутство припинив.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що судом не було враховано факт недотримання ініціюючим кредитором при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство трьохмісячного строку невиконання боржником зобов'язання. Також прокурор вважає, що суд не надав оцінку пред'явленому векселю як цінному паперу. В скарзі зазначено, що господарський суд неналежно дослідив здійснення ліквідатором заходів з ліквідації боржника, а саме не повідомив усіх відомих кредиторів. Ліквідатор направив повідомлення до ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, але відповіді ліквідатор не отримав. Однак в матеріалах справи є довідка, в якій міститься інформація про перебування боржника з 04.03.2010р. на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеса. Також прокурор вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали порушено інтереси ДПІ у Приморському районі м. Одеса, оскільки в порушення ст. 52 Закону ліквідатор не повідомив вказаний орган, як потенційного кредитора боржника.
Ухвалою від 09.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:
Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань .
Як вбачається з заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів, підставами порушення справи за ст. 52 Закону є те, що 15.07.2011р. йому було видано простий вексель Серія АА № 0841205 на суму 24 000грн. зі строком платежу за пред'явленням. Нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя від 27.10.2011р. №6858 та видано виконавчий напис нотаріуса №6872 від 28.10.2011р. З метою примусового стягнення ініціюючий кредитор звернувся до виконавчої служби, постановою від 09.11.2011р. Жовтневим ВДВС Запорізького міського управління юстиції повернуто виконавчий документ-виконавчий напис № 6872 від 28.10.2011р., оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою, вказаною у заяві стягувача та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, не знаходиться. Відсутність боржника за адресою підтверджується і актом державного виконавця.
Ухвалою від 03.01.2012р. за заявою ТОВ "Адвокат Альянс" господарським судом Запорізької області за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону порушена справа про банкрутство ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" внаслідок фінансової неспроможності.
Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Постановою від 11.01.2012р. господарським судом боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.
Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.
Відсутність боржника підтверджується наступним.
В матеріалах справи є повідомлення вих. № 29/10 від 29.10.2011р. ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ", адресоване ініціюючому кредитору. Цим листом повідомлялось про припинення господарської діяльності ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 24 000грн. через тяжкий фінансовий стан. Лист в оригіналі підписаний директором ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" та скріплений печаткою підприємства.
До вказаного листа доданий протокол № 28/10 загальних зборів учасників ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" від 28.10.2011р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний засновником боржника та скріплений печаткою товариства.
Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Тому вказані оригінали документів Донецький апеляційний господарський суд приймає як належні докази у цій справі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішенням засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону інших ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.
Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ "Адвокат Альянс" м. Київ про порушення справи про банкрутство у відношенні ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" м. Запоріжжя господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Господарським судом від ліквідатора був отриманий звіт, ліквідаційний баланс ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ", які розглянуті та затверджені судом, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 20.02.2012р.
Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.
Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.
Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.
Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.
Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним були направлені запити до можливих кредиторів за останньою юридичною адресою банкрута у м. Запоріжжя.
Однак матеріалами справи підтверджується, що банкрут здійснював свою підприємницьку діяльність в іншому регіоні, де мав інше місцезнаходження.
Із доданих до заяви про порушення справи про банкрутство документів вбачається, що боржник у простому векселі Серія АА № 0841205 від 15.07.2011р. зазначає адресу : м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 100, каб. 4 . Проте, у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2011р. № 11395791 вказана адреса м. Запоріжжя, вул. Горького, 1, офіс 640.
Зі звіту ліквідатору вбачається про направлення повідомлень як потенційним кредиторам у справі № 5009/61/12 лише до державних органів у м. Запоріжжя, а саме: УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Південного міжрайонного центру зайнятості м. Запоріжжя, Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Запоріжжя. Але жодної відповіді цих органів не надано до матеріалів справи.
Крім того, ліквідатором до звіту було додано довідку з Центральної бази даних юридичних осіб ДПА України, в якій зазначено про перебування боржника на обліку з 04.03.2010р. у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Матеріали справи підтверджують, що боржник фактично здійснював свою господарську діяльність саме у м. Одесі.
Отже, при зміні місцезнаходження банкрута з м. Одеси на м. Запоріжжя на обліку в контролюючих державних органах за новим місцем знаходження боржник не був зареєстрований, тому відповіді цих органів є недостатніми для з'ясування обставин наявності або відсутності боргу по страховим внескам та іншим обов'язковим платежам.
Також ліквідатор в порушення ч. 5 ст. 52 Закону не повідомив державні контролюючи органи м. Одеси за місцем його попередньої та фактичної підприємницької діяльності про банкрутство ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ", не з'ясував про наявність або відсутність інформації про повноту та своєчасність сплати страхових внесків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів , його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій , а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць , передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів , виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій (ч. 8 ст. 19 цього ж Закону).
У матеріалах цієї справи відсутні докази про направлення ліквідатором відомому йому потенційному кредитору -фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій та Одеській областях письмового повідомлення з метою з'ясування наявності або відсутності заборгованості банкрута -ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" перед цим фондом.
Крім того, ліквідатор не здійснив заходів щодо виявлення майна банкрута за попереднім місцезнаходженням банкрута в м. Одесі, а саме: БТІ, автомобільної інспекції, держкомзему, інспекції держтехнагляду. Також не з'ясовувалося питання про наявність активів банкрута в інспекції Головного державного реєстру флоту щодо наявності плавзасобів, Державного реєстру цивільних повітряних суден України щодо наявності літальних засобів, Державного департаменту інтелектуальної власності стосовно наявності прав на інтелектуальну власність, органу державної статистики щодо наявності у власності часток у статутних фондах інших юридичних осіб.
Окрім цього, апеляційний суд вважає, що ліквідатор не вжив всіх можливих, достатніх та необхідних заходів при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням наступного. В матеріалах справи відсутні докази звернення ліквідатора до керівних органів банкрута або до його учасників (засновників) про передачу фінансової документації з метою встановлення наявності або відсутності майнових активів ПП "Торгово-транспортна компанія "Директ" для подальшого задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації.
Таким чином, ліквідатор надав до господарського суду Запорізької області звіт та ліквідаційний баланс станом на 10.02.2012р. без дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до безпідставного прийняття судом ухвали від 20.02.2012р. про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, які не в повній мірі відображають загальну суму кредиторських вимог.
За таких обставин, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.
Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності боржника у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи прокурора стосовно недотримання кредитором при зверненні з заявою трьохмісячного строку невиконання боржником зобов'язань, тому що диспозиція ч. 1 ст. 52 Закону передбачає подачу заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника незалежно від розміру кредиторських вимог до боржника та строку виконання зобов'язань .
Тобто дотримання вимог ч. 3 ст. 6 Закону щодо 300 мінімальних забортних плат та 3 місяця невиконання боржником зобов'язань не є необхідною ознакою при подачі заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника на підставі ст. 52 Закону.
Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1)неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. у справі № 5009/61/12 -задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 5009/61/12 про банкрутство -скасувати.
Справу № 5009/61/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства "Торгова-транспортна компанія «Директ» м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.І. Склярук
Л.В. Ушенко
Надруковано: 9 прим.:
1. боржнику,
1. скаржнику,
2. кредиторам,
1. прокурору,
1. у справу,
1. ДАГС,
1.ГСЗО,
1. дер.реєстратору
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2012 |
Оприлюднено | 31.08.2012 |
Номер документу | 25790818 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Богатир К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні