cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2012 року Справа № 31/5005/718/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Швеця В.В.
при секретарі: Литвин А.П., Ковзикові В.Ю.
прокурор: Петер Г.Є., посвідчення №51 від 06.02.2012
за участю представників сторін:
від позивача: Степченко С.В., довіреність від 12.04.12р.
від відповідача: Дорошенко Г.В., довіреність від 21.05.12р.
розглянувши у відритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Благодійного фонду "Наші діти" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі № 31/5005/718/2012
за позовом: Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до: Благодійного фонду "Наші діти", м. Дніпропетровськ
про: повернення тимчасом зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №31/5005/718/2012 (суддя Дубінін І.Ю.) позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Благодійного фонду "Наші діти" про повернення тимчасом зайнятої земельної ділянки задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішення господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального права, посилаючись на наступне:
- відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду справи та був позбавлений можливості реалізувати власні процесуальні права;
- відсутні правові підстави для кваліфікації дій відповідача як самовільне зайняття земельної ділянки тощо.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні та прокурор просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2005р. №349/30 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Благодійним фондом "Наші діти" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею (державна реєстрація від 28.11.2005р. №040510401235).
За умовами зазначеного договору Орендарю надавалась строком на один рік земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:02:134:0019) площею 0,1981га, що розташована за адресою: вул. Героїв Сталінграду у районі будинку №156 для роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг (а.с.28-45).
Згідно п.3.2. договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував свої обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.3. договору)
Дніпропетровською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням спеціалістів управління Держкомзему у м. Дніпропетровську 07.07.2011р. було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства Благодійним фондом "Наші діти" при користуванні земельною ділянкою площею 0,1981га, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 156, яка використовується під розміщення майданчика з продажу автозапчастин і автостоянки.
Перевіркою встановлено, що Благодійний фонд "Наші діти" використовує вказану земельну ділянку загальною площею 0,1981га з порушенням строків повернення тимчасово займаних земель оскільки, на вказаній земельній ділянці розташований майданчик з продажу автозапчастин і автостоянка, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.07.11р., приписом № 83 від 07.07.11р., протоколом про адміністративне правопорушення № 000050 від 07.07.11р., постановою про накладання адміністративного стягнення № 7/23/39 від 07.07.11р.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
За ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктами 7.1, 7.2 договору оренди від 07.11.2005р. передбачено, що у разі припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі.
Договір оренди землі на новий строк не було укладено, вимоги щодо звільнення спірної земельної ділянки відповідачем не виконано.
Отже, відповідач продовжував використовувати спірну земельну ділянку без належних правових підстав.
Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
За ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин суд повно та обґрунтовано дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що справу було розглянуто у відсутність представника відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач неодноразово повідомлявся про час та місце засідання суду за його місцезнаходженням.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом іншої справи задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи в іншому суді не перешкоджає розгляду даної справи.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012р. у справі №31/5005/718/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.В.Чус
В.В.Швець
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2012 |
Оприлюднено | 31.08.2012 |
Номер документу | 25791038 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Головко Володимир Григорович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Головко Володимир Григорович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лотоцька Лілія Олександрівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лотоцька Лілія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Єременко Анна Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні