Постанова

від 27.08.2012 по справі 2а/1270/4171/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/4171/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Твердохліб Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

представників сторін:

позивач - ОСОБА_1,

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 07.03.2012 б/н),

від відповідача - Повідайчик І.В. (довіреність від 20.03.2012 № 541/9/10-00),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року №0000061710,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року №0000061710.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, замінено державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську на державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську за період з 20 січня 2012 року по 25 січня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37288409) за період квітень 2011 року - липень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1, відповідно до висновків якого, встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.44.1, 44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, п.198.3, п.189.6 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого за період з 01 квітня 2011 року по 31 липня 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 144058,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року у сумі 35800,00 грн., у травні 2011 року у сумі 22617,00 грн., у червні 2011 року у сумі 59008,00 грн., у липні у сумі 26633,00 грн.

За результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року № 0000061710, яким збільшено суму податного зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн.

Перевіркою податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 31 липня 2011 року наданої до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що одними із контрагентів-постачальників фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, по відношенню до яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість: ТОВ «Оріал» на суму 649548,00 грн., ТОВ «Діомат ЛТД» на суму 115950,00 грн., ТОВ «Дельфа ІНГ» на суму 98850,00 грн.

В акті перевірки від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1 безпідставно та необґрунтовано зазначено, що в періоді, за який проводилась перевірка, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була задіяна в ланцюгу операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків. За результатами аналізу ланцюгів постачання позивача за квітень-липень 2011 року встановлено, що даний суб'єкт господарювання формував податковий кредит від ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ».

Акт перевірки від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1 ґрунтується на висновках, викладених у актах перевірок ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», які надійшли до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, а саме: акт від 11 листопада 2011 року № 1806/236-37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Діомат ЛТД» (код ЄДРПОУ 37288409) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, акт від 11 листопада 2011 року № 1798/236-36917523 «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

У вищезазначених актах зазначено, що вказані підприємства порушили п.1, п.5 ст.203, ч.1 ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, а також ст.ст.626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненими підприємствами із зазначеними в актах перевірок постачальниками та покупцями. Тобто визнано угоди по операціям з придбання та продажу товарів, які ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат», ТОВ «Дельфа ІНГ» укладені зі своїми контрагентами, нікчемними.

Відповідно і державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську визнала договори з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нікчемними.

При цьому не враховано, що між позивачем і ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ» існували фактичні господарські відносини та були здійснені фактичні господарські операції. Позивач мав у наявності та надав у ході перевірки всі документи, які підтверджують фактичне здійснення податкової перевірки, а саме: договори з контрагентами, фінансові звіти, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, акти виконаних робіт, тобто всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ст.44 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні одержаного.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є неправомірним, якщо його нікчемність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом нікчемним.

На думку позивача, з наведеної норми вбачається, що правочин, на який посилається державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську є оспорюваним та може бути визнаний лише за рішенням суду. До винесення такого рішення правочин є дійсним та укладеним правомірно. Угоди фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з контрагентами, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, тобто існує презумпція правомірності вказаних правочинів. Таким чином, жоден з наведених в акті правочинів не є нікчемним.

Крім того, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Безпідставність вимог державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську підтверджується постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року по справі №2а-11181/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, відповідно до якої позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал» задоволені, дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірки та складання акту від 11 листопада 2011 року №1798/236-36917523 визнані протиправними, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області поновити АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 48914412,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 45158570,00 грн.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року по справі №2а-11263/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року та викладення в акті від 11 листопада 2011 року №1797/231/37288372 висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів визнані протиправним, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», оформленої актом від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372.

Позивач, вважає щодо відповідач не мав права приймати податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд, визнати протиправними та неправомірним дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД» за період квітень-липень 2011 року, визнати протиправними та неправомірними дії відповідача щодо викладення в акті від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД» за період квітень-липень 2011 року висновків про визнання нікчемними правочинів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з ТОВ «Оріал», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД», скасувати податкове-повідомлення рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 14 лютого 2012 року №0000061710 про збільшення грошових зобов'язань фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеному у позові, просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що слідчим відділом податкової міліції Державної податкової служби в Луганській області розслідується кримінальна справа № 41/11/8074/4, у відношенні ОСОБА_6 засновника та директора приватного підприємства «Тиссона» за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. В ході слідства встановлена неможливість фактичного здійснення приватним підприємством «Тиссона» господарських операцій через відсутність майна й інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Господарського кодексу України.

Крім того, в ході слідства встановлено, що приватне підприємство «Тиссона» входить до складу фінансово-промислової групи, створеної з метою надання послуг з мінімізації податкових платежів легальним платникам податків, а також конвертації грошових коштів, до складу якої серед інших входять товариство з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», товариство з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД», товариство з обмеженою відповідальністю «Оріал», які використовувались для документального оформлення фінансово-господарських операцій без мети одержання економічного ефекту від підприємницької діяльності. Ці підприємства формували податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати з податку на прибуток підприємств, з метою мінімізації податкових зобов'язань легальними підприємствами, серед яких є фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

У зв'язку з надходженням постанови б/н старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.М. від 10 січня 2012 року по кримінальній справі фахівцями державної податкової служби в Артемівському районі Луганської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особо-підприємця ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», товариством з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» за період квітень-липень 2011 року.

На підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України оформлено наказ від 20 січня 2012 року та направлення на перевірку від 20 січня 2012 року. Крім того відповідач зазначає, що позивач був особисто ознайомлений з постановою слідчого 20 січня 2012 року, про що свідчить його підпис на постанові.

З приводу позиції позивача щодо неможливості винесення податкового повідомлення-рішення відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України до набрання законної сили рішенням суду у кримінальний справі відповідач зазначає, інформація щодо порушення кримінальної справи у відношенні позивача під час та на момент винесення податкових повідомлень-рішень до відповідача не надходила.

Крім того, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках кримінальної справи про злочини, предметом яких є податки та збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку. Отже відповідач мав всі законні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення.

Що стосується доводів позивача про не взяття до уваги відповідачем умов договору з контрагентами, відповідно до яких предметом договору є регламентування взаємовідносин між перевізником та експедитором, які виникають про плануванні, розрахунках та послуг пов'язаних з автомобільним перевезенням, відповідач зазначає, що транспортно-експедиторська діяльність здійснюється на підставі договорів транспортного експедирування, які укладаються письмово. Відповідно до них експедитор зобов'язується за плату й за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Ці норми встановлено статтями 316, 930 Цивільного кодексу України та ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Приписами ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення».

Відповідно до пояснень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 02 лютого 2012 року, виходить, що транспортно-експедиційні послуги здійснювались транспортом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал», товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», товариства з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД», номерні знаки позивач не знає, всі документи отримував простими листами засобами поштового зв'язку, з представниками вищезазначених підприємств не зустрічався, поштові конверти не збереглися, крім цього позивач повідомив, що від зазначених підприємств ніколи не отримував товарно-транспортні накладні.

Крім того, до перевірки не надано документи щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення.

Також отримана податкова інформація від Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області державної податкової служби, а саме акти перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал», товариства з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД», товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», за результатами яких встановлена нікчемність правочинів з їх контрагентами.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Сторонам роз'яснювались вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Судом приймались заходи щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у сторін додаткових доказів на підтвердження їх правової позиції з приводу заявленого позову. З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 08 квітня 2008 року за 23820000000028702 ( том 1 арк. справи 16).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 10 квітня 2008 року № 7189, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як платник податків перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську з 09 квітня 2008 року за № 9970 (т. 2 а.с. 100).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість з 25 квітня 2008 року (том 1 арк. справи 17).

Старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області лейтенантом податкової міліції Шершеньковим Д.М. 10 січня 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи № 41/11/8074/4 винесена постанова про призначення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523, ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090) за період квітень-липень 2011 року, проведення якої доручено фахівцям державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (т.1 а.с. 99).

02 грудня 2011 року та 13 січня 2012 року на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 спрямовувались запити про надання інформації та її документального підтвердження по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523, ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090), які були отримані особисто позивачем (т.1 а.с. 103-105).

На підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10 січня 2012 року б/н державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська було винесено наказ від 20 січня 2012 року № 65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090) за період квітень-липень 2011 року (т.1 а.с. 101).

Зазначений наказ та направлення на перевірку були вручені ОСОБА_1 особисто 20 січня 2012 року (т. 1 а.с. 100, 102).

Відповідно до заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 12 січня 2012 року у зв'язку з відсутністю офісного приміщення, позивач просить провести перевірку в приміщенні державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (т.1 а.с. 96).

Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10 січня 2012 року б/н, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523, ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090 за період квітень-липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1 ( том 1 арк. справи 18-48).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання дій відповідача по проведенню перевірки неправомірними та незаконними суд зазначає, що у відповідності із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка, серед іншого, здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (підпункт 78.1.7); отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (підпункт 78.1.11).

Таким чином, у даному випадку, наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 20 січня 2012 року № 65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090) за період квітень-липень 2011 року було винесено на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області лейтенанта податкової міліції Шершеньковим Д.М. від 10 січня 2012 року в рамках розслідування кримінальної справи № 41/11/8074/4 відповідно до статті 79 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що наказ державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 20 січня 2012 року № 65 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090) за період квітень-липень 2011 року податковим органом було прийнято в межах повноважень та з підстав, визначених Податковим кодексом України, а отже, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протиправними.

Позивачем не наведено будь-яких інших обставин для визнання дій протиправними, як то допущені під час перевірки порушення процедури її проведення чи інше.

Згідно висновків зазначеного акта за результатами проведення перевірки були виявлені порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 144058,00 грн., у тому числі у квітні 2011 року у розмірі 35800,00 грн., у травні 2011 року у розмірі 22617,00 грн., у червні 2011 року у розмірі 59008,00 грн., у липні 2011 року у розмірі 26633,00 грн., п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.933 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з зазначеними в акті перевірки постачальниками.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними та незаконними дій державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо викладення в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 02 лютого 2012 року № 90/1710/НОМЕР_1 висновків про визнання нікчемними правочинів, укладених ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090) суд зазначає наступне.

Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Таким чином вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушеного права, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Разом із цим, на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523, ТОВ «Дельфа ІНГ» (код за ЄДРПОУ 37288372), ТОВ «Діомат ЛТД» (код за ЄДРПОУ 372884090 за період квітень-липень 2011 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 лютого 2012 року № 0000061710, яким збільшено суму податкового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн. (том 1 арк. справи 15).

Вирішуючи питання стосовно правомірності збільшення державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську суми податкового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн., суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи 28 квітня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал» було укладено договір № 280411 на транспортно-експедиційне обслуговування (том 1 арк. справи 191-193).

На виконання умов договору від 28 квітня 2011 року №280411 укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал» були надані товарно-експедиційні послуги, що підтверджується виданими податковими накладними (том 1 арк. справи 171-188 на звороті, 194-250 на звороті, том 2 арк. справи 1-9 на звороті).

Податкові накладні від 07 травня 2011 року № 356 на суму 6300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1050,00 грн., від 04 травня 2011 року №352 на суму 10150,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1691,67 грн., від 05 травня 2011 року № 353 на суму 7100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1183,33 грн., № 354 на суму 3200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 533,33 грн., від 06 травня 2011 року № 355 на суму 15500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2583,33 грн., від 03 травня 2011 року № 351 на суму 4350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 725,00 грн., № 339 на суму 5900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 983,33 грн., від 28 червня 2011 року № 583 на суму 18500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3083,00 грн., від 20 червня 2011 року № 577 на суму 9300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1550,00 грн., від 18 червня 2011 року № 573 на суму 11200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1866,67 грн., від 19 червня 2011 року № 575 на суму 18300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3050,00 грн., від 19 червня 2011 року № 576 на суму 6600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1100,00 грн., від 17 червня 2011 року № 570 на суму 15700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2616,67 грн., від 17 червня 2011 року № 569 на суму 10150,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1691,67 грн., від 16 червня 2011 року № 568 на суму 20300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3383,33 грн., від 14 червня 2011 року № 563 на суму 3700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 616,67 грн., № 564 на суму 8100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1350,00 грн., від 15 червня 2011 року № 565 на суму 5700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 950,00 грн., 13 червня 2011 року № 500 на суму 5800,00 грн., у тому числі на додану вартість 966,67 грн., № 501 на суму 3200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 533,33 грн., від 12 червня 2011 року № 559 на суму 11200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1866,67 грн., №560 на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., № 497 на суму 12200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2033,33 грн., від 10 червня 2011 року № 463 на суму 5100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 850,00 грн., від 11 червня 2011 року № 464 на суму 7800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1300,00 грн., від 10 червня 2011 року № 461 на суму 8200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1366,67 грн., № 462 на суму 7300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1216,67 грн., від 09 червня 2011 року № 460 на суму 4350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 725,00 грн., від 08 червня 2011 року № 455 на суму 5450,00 грн., у ому числі податок на додану вартість 908,33 грн., №458 на суму 7200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1200,00 грн., від 06 червня 2011 року № 298 на суму 7500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1250,00 грн., № 453 на суму 7500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1250,00 грн., № 297 на суму 7500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1250,00 грн., від 05 червня 2011 року № 452 на суму 7400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1233,33 грн., від 03 червня 2011 року № 188 на суму 3500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 583,33 грн., № 189 на суму 1300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 216,67 грн., № 190 на суму 1300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 216,67 грн., №191 на суму 3500,00 грн., утому числі податок на додану вартість 583,33 грн., № 447 на суму 1300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 216,67 грн., № 448 на суму 3500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 583,33 грн., від 04 червня 2011 року № 192 на суму 4800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 800,00 грн., № 193 на суму 3100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 516,67 грн., № 451 на суму 3100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 516,67 грн., від 05 червня 2011 року № 197 на суму 10500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1750,00 грн., № 295 на суму 7400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1233,33 грн., від 02 червня 2011 року 3 187 на суму 7900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1316,67 грн., від 01 червня 2011 року № 185 на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., № 184 на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., № 183 на суму 14400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2400,00 грн., № 182 на суму 12400,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 2066,67 грн., від 29 липня 2011 року № 578 на суму 1800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 300,00 грн., № 577 на суму 2200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 366,67 грн., від 28 липня 2011 року № 576 на суму 7700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1283,33 грн., № 575 на суму 8300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1383,33 грн., № 574 на суму 6250,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1041,33 грн., від 27 липня 2011 року № 573 на суму 5750,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 958,33 грн., № 572 на суму 3100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 516,67 грн., від 26 липня 2011 року № 570 на суму 4900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 816,67 грн., від 16 липня 2011 року № 566 на суму 10800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1800,00 грн., від 15 липня 2011 року на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., від 13 липня 2011 року № 562 на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., від 11 липня 2011 року на суму 21800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3633,33 грн., від 10 липня 2011 року № 558 на суму 7700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1283,33 грн., від 09 липня 2011 року № 556 на суму 12300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2050,00 грн., від 08 липня 2011 року № 554 на суму 4950,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 825,00 грн., від 07 липня 2011 року № 552 на суму 4800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 800,00 грн., від 06 липня 2011 року №550 на суму 10250,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1708,33 грн., від 05 липня 2011 року № 548 на суму 6800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1133,33 грн., від 03 липня 2011 року № 546 на суму 9200,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1533,33 грн., від 02 липня 2011 року № 519 на суму 8700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1450,00 грн., від 01 липня 2011 року № 518 на суму 5100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 850,00 грн., від 24 червня 2011 року № 580 на суму 14700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2450,00 грн., включні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень 2011 року (том 2 арк. справи 54-75).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року, червень 2011 року та липень 2011 року до складу податкового кредиту травня 2011 року, червня 2011 року та липня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 включено податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 22616,67 грн., за червень 2011 року в сумі 53475,02 грн. та за липень 2011 року в сумі 5533,33 грн. та 26633,32 грн. по господарським операціям із ТОВ «Оріал» (том 2 арк. справи 86-94).

01 квітня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» було укладено договір № 10411 на транспортно-експедиційне обслуговування (том 1 арк. справи 189-190).

На виконання умов договору від 01 квітня 2011 року № 10411 укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» були надані товарно-експедиційні послуги, що підтверджується виданими податковими накладними (том 2 арк. справи 16-29 на звороті).

Податкові накладні від 01 квітня 2011 року № 5 на суму 7500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1250,00 грн., від 02 квітня 2011 року № 6 на суму 15000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2500,00 грн., від 05 квітня 2011 року № 19 на суму 1000,00 грн., утому числі податок на додану вартість 166,67 грн., № 13 на суму 12000,00 грн., утому числі податок на додану вартість 2000,00 грн., від 06 квітня 2011 року № 20 на суму 13500,00 грн., утому числі податок на додану вартість 2250,00 грн., від 08 квітня 2011 року №23 на суму 3350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 558,33 грн., від 11 квітня 2011 року № 29 на суму 4500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 750,00 грн., від 12 квітня 2011 року № 42 на суму 11950,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1991,67 грн., № 43 на суму 12000,00 грн., утому числі податок на додану вартість 2000,00 грн., від 13 квітня 2011 року № 46 на суму 7500,00 грн., утому числі податок на додану вартість 1250,00 грн., від 15 квітня 2011 року № на суму 3350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 558,33 грн., від 18 квітня 2011 року № 54 на суму 10000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1666, 67 грн., від 20 квітня 2011 року № 61 на суму 7300,00 грн., у ому числі податок на додану вартість 1216,67 грн., від 22 квітня 2011 року № 65 на суму 7000,00 грн., утому числі податок на додану вартість 1166,67 грн., включні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року (том 2 арк. справи 76-80).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту квітня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 включено податок на додану вартість в сумі 19325,00 грн. по господарським операціям із ТОВ «Діомат ЛТД» (том 2 арк. справи 81-85).

02 квітня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» було укладено договір № 20411 на здійснення автомобільних перевезень вантажів та надання інших послуг, пов'язаних з автомобільними перевезеннями вантажів (т. 2 а.с. 101-105).

На виконання умов договору від 02 квітня 2011 року № 20411 укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» були надані товарно-експедиційні послуги, що підтверджується виданими податковими накладними (том 2 арк. справи 10-15).

Податкові накладні від 02 квітня 2011 року № 6 на суму 10900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1816,67 грн., від 06 квітня 2011 року № 18 на суму 11100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1850,00 грн., від 12 квітня 2011 року № 38 на суму 10700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1783,33 грн., від 18 квітня 2011 року № 54 на суму 18450,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3075,00 грн., від 19 квітня 2011 року № 56 на суму 4400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 733,33 грн., від 20 квітня 2011 року № 58 на суму 23300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3883,33 грн., від 23 квітня 2011 року № 68 на суму 20000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3333,33 грн., включні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2011 року (том 2 арк. справи 76-80).

Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року до складу податкового кредиту квітня 2011 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 включено податок на додану вартість в сумі 15741,66 грн. по господарським операціям із ТОВ «Дельфа ІНГ» (том 2 арк. справи 81-85).

Оплата за договорами від 28 квітня 2011 року № 280411, від 01 квітня 2011 року № 10411 та від 02 квітня 2011 року № 20411, укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ» підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахункам (том 2 арк. справи 37-53а).

Реальність здійснення господарських операцій з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 із ТОВ «Оріал», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ» щодо виконання умов договорів від 28 квітня 2011 року № 280411, від 01 квітня 2011 року № 10411 та від 02 квітня 2010 року № 20411 знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1 арк. справи 171-188, 194-213, 215-250, том 2 арк. справи 1-29).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Оріал» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на нікчемність договорів, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з контрагентами-покупцями, з підстав, визначених в ст.228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Оріал» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайним господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст.228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. В даному випадку, виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюванність самих договорів, та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Посилання представника відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Оріал», суд не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість представником позивача суду документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Оріал» та ТОВ «Дельфа ІНГ».

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а-11263/11/1270 за позовом ТОВ «Дельфа ІНГ» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань отримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» за результатами якої складено акт від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо викладення в акті від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань отримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ» висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ», оформленої актом від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372, у задоволенні іншої частини вимог відмовлено (том 1 арк. справи 65 на звороті -74, 75-78).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 2а-11181/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Оріал» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дій та визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки задоволено частково, визнані дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірки та складання акту від 11 листопада 2011 року №1798/236-36917523 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 вересня 2011 року протиправними, зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області поновити в АС «Результати співставлення податковий зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА відомості щодо задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», код за ЄДРПОУ 36917523, за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 48914412,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 45158570,00 грн., у задоволенні іншої частини вимог відмовлено (том 1 арк. справи 80-87).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі № 2а-1080/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діомат ЛТД» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірки зобов'язано вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Діомат ЛТД», оформленої актом від 11 листопада 2011 року №1806/236-37288409, у задоволенні іншої частини вимог відмовлено (том 1 арк. справи 56-59, 60-64).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії Алчевської об'єднань державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірок та складання актів від 11 листопада 2011 року № 1797/231/37288372 «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань отримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа ІНГ», від 11 листопада 2011 року №1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 вересня 2011 року», визнано протиправними, також визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірки зобов'язано вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Діомат ЛТД», оформленої актом від 11 листопада 2011 року №1806/236-37288409, з огляду на положення ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що зазначені акти складені за результатами вказаних перевірок не є допустимим, а тому і висновки, зазначені в цих актах перевірки судом не враховуються.

Крім того, як вже зазначалось судом документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами проведення якої складено акт від 02 лютого 2012 № 90/1710/НОМЕР_1, проведено на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 10 січня 2012 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки у кримінальній справі № 41/11/8074/4 (том 1 арк. справи 99).

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідачем суду не надано рішення суду, яке набрало законної сили, у кримінальній справі в межах якої було призначено дану перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону.

Що стосується доводів відповідача щодо відсутності доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей, а саме товарно-транспортних накладних, суд не бере їх до уваги оскільки, відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто товарно-транспортні накладні не є обов'язковими документами, відповідно до яких платник податків має право на нарахування податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що умови договорів позивача з контрагентами, відповідно до яких предметом вказаних договорів є регламентування взаємовідносин між перевізником та експедитором (довіреною особою замовника), які виникають при плануванні, розрахунках та здійсненні міжнародних та внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень вантажів та надання інших послуг, пов'язаних з автомобільними перевезеннями, передбачають, що перевезення виконуються перевізником на підставі заявок експедитора. Таким чином, специфіка такої господарської діяльності не передбачає наявності саме у позивача, як посередника, товарно-транспортних накладних, як підтвердження реальності здійснення господарських операцій між контрагентами позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Оріал» та ТОВ «Дельфа ІНГ», а у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми податкового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року № 0000061710 про збільшення суми податкового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 серпня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року №0000061710 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2012 року № 0000061710 про збільшення суми податкового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 144058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6659,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 91008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1475,00 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят п'ять гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 серпня 2012 року.

СуддяР.С. Твердохліб