Постанова

від 15.08.2012 по справі 5015/6508/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа № 5015/6508/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Томкевич

за участю представників сторін:

від позивача -Шип Т. В. -представник

від відповідача (апелянта) - Ларіонов Р. О. -представник

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Іскра», м. Львів, б/н від 31.05.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2012 р. (суддя Гоменюк З. П.)

у справі № 5015/6508/12

за позовом ТОВ Транспортної компанії «Євротранс», м. Львів

до відповідача ПАТ «Іскра», м. Львів

про стягнення 88 373, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2012 р. у справі № 5015/6508/11 частково задоволені позовні вимоги, з ПАТ «Іскра», м. Львів на користь позивача стягнуто 77 952 грн. основного боргу, 779, 52 грн. витрат в повернення витрат по сплаті державного мита та 208, 16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення решти суми в розмірі 2 998 грн. основного боргу позов залишено без розгляду, в частині стягнення 7 423, 94 грн. пені та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи дані акту звірки розрахунків станом на 16.05.2012 р. та здійснення відповідачем часткових проплат за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 77 952 грн., а в решті суми 2 998 грн. позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження несплати відповідачем зазначеної суми. Оскільки умовами договору № ТРЗ 16/02.08 від 27.02.2008 р. про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом по Україні та у міжнародному сполученні сторонами не узгоджено умову про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні. Щодо стягнення витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, позивач не долучив до матеріалів справи доказів понесення таких витрат, тому суд відмовив в задоволенні позову в цій частині.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно п. 4.2 договору, у випадку невиконання експедитором (позивачем) в повному об'ємі вимог цього договору і завдання збитків клієнту (відповідачу), останній має право затримати здійснення оплати експедитору (позивачу) до повного вирішення питань, пов'язаних із відшкодуванням збитків, яких було завдано клієнту та сплати йому штрафних санкцій згідно даного договору. Також апелянт зазначає, що судом не враховано часткової оплати відповідачем наданих йому послуг, зокрема згідно платіжного доручення № 18329 від 25.03.2011 р. -1 450 грн., № 18487 від 30.03.2011 р. -7 100 грн., рахунку № 2011-005 від 11.02.2011 р. -2 900 грн., платіжного доручення № 18835 від 30.03.2011 р. -6 100 грн., рахунку № 2011-008 від 18.02.2011 р. -8 550 грн.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2008 р. між ВАТ «Іскра»(клієнт) та ТОВ ТК «Євротранс»(експедитор) укладено договір № ТР316/02.08 про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом по Україні та у міжнародному сполученні, відповідно до п. 1.1 якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта організувати за участю третьої особи (перевізника) перевезення вантажу по Україні та у міжнародному сполученні по маршруту, вказаному в замовленні (додаток № 1) клієнтом, а клієнт зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату згідно замовлення, а також комісійну винагороду експедитору.

Замовлення на перевезення є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2).

Згідно п.п. 4.1 та 4.2 договору, вартість послуг експедитора по кожному конкретному перевезенні встановлюється за домовленістю між клієнтом і експедитором та обумовлюється в замовленні. Оплата за послуги проводиться клієнтом шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора протягом 10 банківських днів з моменту отримання від експедитора товаротранспортної документації, передбаченої п. 2.8 даного договору. У випадку невиконання експедитором в повному об'ємі вимог цього договору і завдання збитків клієнту, останній має право затримати здійснення оплати експедитору до повного вирішення питань, пов'язаних із відшкодуванням збитків, яких було завдано клієнту та сплати йому штрафних санкцій згідно договору.

На виконання умов даного договору за замовленнями відповідача №№ 38-93 від 07.12.2010 р., 33-118 від 30.11.2010 р., 33-121 від 07.12.2010 р., 38-34 від 21.12.2010 р., 38-35 від 22.12.2010 р., 38-1 від 04.01.2011 р., 38-5 від 02.02.2011 р., 33-16 від 10.02.2011 р., 33-18 від 16.02.2011 р., 33-16 від 10.02.2011 р., 38-2138-21 від 28.04.2011 р. позивачем було організовано перевезення на загальну суму 80 950 грн. Відповідачем за вказаними замовленнями оплата здійснювалась нерегулярно та не в повному обсязі. Крім цього, у зв'язку з простроченням оплати за вказані перевезення позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України в сумі 7 423, 94 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (п. 1 ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі проводилась взаємозвірка розрахунків за договором № ТРЗ 16/02.08 від 27.02.2008 р, в результаті якої складено акт станом на 16.05.2012 р. За даними даного акта, заборгованість відповідача за надані транспортні послуги становить 77 952 грн. (а. с. 127).

Ухвалою від 31.07.2012 р. апеляційним судом зобов'язано сторін подати акти взаєморозрахунків з врахуванням часткової оплати відповідачем наданих йому послуг.

Із матеріалів справи, а також із пояснень сторін вбачається, що сторони не дійшли згоди по оплаті замовлень № 33-16 згідно рахунку № 2011-005 на 9 000 грн., № 33-16 згідно рахунка № 2011-008 на 8 550 грн. та № 33-18 згідно рахунка № 2011-006 на суму 8 550 грн.

Так, згідно платіжного доручення № 18329 від 25.03.2011 р., відповідачем сплачено 10 000 грн. «на оплату рахунка № 2011-006 від 16.02.2011 р. та № 2010-069 від 26.11.2010 р.», тобто замовлення № 33-18 повністю оплачено відповідачем.

За замовленнями №№ 33-16 згідно рахунку № 2011-005 на 9 000 грн. та 33-16 згідно рахунка № 2011-08 на 8 550 грн. відповідач мав сплатити сумарно 17 550 грн., проте, платіжним дорученням № 18835 від 30.03.2011 р. ним перераховано на рахунок позивача 15 000 грн. «на оплату рахунка № 2011-005 від 11.02.2011 р. та № 2011-008 від 18.02.2011 р.»

В той же час, відповідач вважає, що сума 2 900 грн., яка надлишково сплачена по попередньому рахунку, повинна була бути зарахована позивачем в оплату замовлення № 33-16 по рахунку № 2011-005. Проте, враховуючи те, що в призначені платежу платіжного доручення № 18329 від 25.03.2011 р. не було вказано рахунку № 2011-005, то суд не може вважати сплату даних коштів (2 900 грн.) на рахунок № 2011-005 в оплату замовлення № 33-16, коли наявна заборгованість відповідача становить 2 550 грн. за замовлення попереднього періоду, що не ввійшла в суму позовних вимог.

Відтак, апеляційна інстанція дійшла висновку, що в акті звірки взаєморозрахунків від 14.08.2012 р., наданого відповідачем на вимогу суду, не врахована сума боргу в розмірі 2 550 грн. по замовленню № 33-16 згідно рахунку № 2011-008, а тому заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням здійснених між сторонами розрахунків становить 57 400 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, у разі скасування чи зміни рішення при винесенні постанови апеляційна інстанція здійснює новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Іскра», м. Львів задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2012 р. у справі № 5015/6508/11 скасувати в частині стягнення 20 552 грн. основного боргу.

3. В решті рішення залишити без змін.

4. Стягнути з ПАТ «Іскра», м. Львів на користь ТОВ Транспортної компанії «Євротранс», м. Львів 334, 74 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 89, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з ТОВ Транспортної компанії «Євротранс», м. Львів на користь ПАТ «Іскра», м. Львів 311, 25 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 20.08.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.