Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а-4841/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2012 року № 2а-4841/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профікс" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2012р. №0001242203. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс»(надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2012р. №0001242203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-4841/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 22 травня 2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів.

В судовому засіданні 22.05.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення Позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, пп. а п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (надалі - Кодекс), п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 122 400 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 122400 грн. , оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки, щодо порушень Позивачем вищевказаних положень Кодексу при формуванні податкового кредиту, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних . За наведених обставин, представник Позивача просив суд скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та, в свою чергу, зазначив, що не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Компанія Профікс»з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Комплекс Айсем АГ»(надалі -Контрагент), яке, на думку контролюючого органу, має ознаки фіктивності.

А отже, на думку контролюючого органу, угоди, укладені між Позивачем та його контрагентом є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а Позивач, в свою чергу, позбавлений права на формування податкового кредиту за наслідками вказаних правовідносин.

В судовому засіданні 03.07.2012 суд протокольно ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження, на підставі поданого сторонами клопотання в порядку ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено Відповідачем на підставі Акту перевірки № 94/23-4/24575426 від 28.02.2012р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія ПроФІКС»(ЄДРПОУ 24575426) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Комплекс Айсем АГ»(ЄДРПОУ 37264194) за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.

Актом перевірки зафіксовано порушення Позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.185.1, ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого Товариством було занижено суму податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 122 400,00 грн.

Правова позиція Відповідача, з посиланням на інформацію Бази даних «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ґрунтується наступних обставинах.

Так, сектором техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ НДЕКЦ про ГУ МВС України в м. Києві проведено почеркознавче дослідження податкової звітності ТОВ «Комплекс Айсем АГ», за наслідком якого складено висновок спеціаліста № 605 від 03.08.2011р.

Згідно матеріалів дослідження, підписи від імені гр. ОСОБА_2 в податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Комплекс Айсем АГ»за травень 2011, червень 2011 року, додатках 1 та 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011, червень 2011 року виконані не гр. ОСОБА_2, який є засновником та директором ТОВ «Комплекс Айсем АГ», а іншою особою.

Крім того, відповідач посилається на те, що в ході проведеного контрольного заходу не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно Баз даних податкового органу, загальна чисельність працюючих на ТОВ «Комплекс Айсем АГ»- 0 осіб.

На думку відповідача, у ТОВ «Комплекс Айсем АГ»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відтак, ДПІ у Печерському районі м. Києва вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Комплекс Айсем АГ»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Комплекс Айсем АГ», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Комплекс Айсем АГ»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

З посиланням на наведене Відповідач стверджує, що ТОВ «Компанія ПроФІКС»відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Компанія Айсем АГ»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

На думку посадових осіб контролюючого органу, вказані обставини є достатніми для визнання господарсько -правових взаємовідносин позивача з Контрагентом фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Узагальнюючи власну правову позицію, відповідач зазначає, що оскільки договори Позивача, укладені з ТОВ «Комплекс Айсем АГ»є нікчемними, що не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, позивач позбавлений законного права на податковий кредит.

З урахуванням вищезазначеного, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС стверджує про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТОВ «Компанія Профікс».

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва є таким, що підлягає скасуванню частково , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що на формування позивачем податкового кредиту мали вплив наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, між позивачем та ТОВ «Комплекс Айсем АГ»у квітні 2011 року виникли господарсько -договірні правовідносини, за якими ТОВ «Комплекс Айсем АГ»на Позивача було виставлено Рахунок-фактуру від 18 квітня 2011 р. № 1904 на комп'ютерне обладнання та комплектуючі в загальній сумі 212400грн., в т.ч. 35400,00 ПДВ.

В подальшому, як стверджує представник позивача, ТОВ «Компанія Профікс»оплатило рахунок-фактуру ТОВ «Комплекс Айсем АГ»від 18 квітня 2011 р. № 1904.

У відповідності до вказаного рахунку-фактури ТОВ «Комплекс Айсем АГ»поставило ТОВ «Компанія Профікс»обладнання.

На підтвердження факту передачі Обладнання від ТОВ «Комплекс Айсем АГ»до ТОВ «Компанія Профікс», позивачем надано належним чином завірену копію Накладної від 31 травня 2011 р. № 4.

Суд погоджується з доводами позивача з приводу фактичності отриманого Товару від ТОВ «Комплекс Айсем АГ»з огляду на те, що після отримання вказаного обладнання, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ТОВ «Компанія Профікс»31 травня 2011 р. обладнання було введено в експлуатацію поставлено на баланс підприємства, як основні засоби, що підтверджується наступними письмовими доказами:

- Довідкою від 7 травня 2012 р. № 228/2012,

- Розпорядження по підприємству від 31 травня 2011 р. № 31 «Про приймання та передачу в експлуатацію основних засобів»

- Актом про введення в експлуатацію основних засобів від 31 травня 2011 р. № 628/1 та інвентарною карткою обліку основних засобів від 31 травня 2011 р. № 4

Відповідачем, з посиланням на належні докази, також не спростовано того факту, що ТОВ «Компанія Профікс» розпочало нарахування амортизаційних відрахувань на придбане у Контрагента комп'ютерне обладнання, що підтверджується карткою рахунку 13.1 «Знос основних засобів»за період з 1 червня 2011 р. по 30 червня 2012 р. та розрахунками зносу основних засобів №0000156 від 30 червня 2001р., №0000162 від 31 грудня 2011 р., №0000163 31 січня 2012 р. та №0000168 від 30 червня 2012 р.

За наслідками вказаних правовідносин, ТОВ «Комплекс Айсем АГ»виписало на користь ТОВ «Компанія Профікс»наступну податкову накладну:

- від 31 травня 2011 р. № 3105 на загальну суму 212400грн., в т.ч. ПДВ -35400грн.

Сума в розмірі 35400грн. і була визначена позивачем як податковий кредит за травень 2011р. у відповідному рядку Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2011р.

Аналіз статутних документів позивача дає змогу прийти до висновку з приводу того, що зазначене комп'ютерне обладнання необхідне ТОВ «Компанія Профікс»для здійснення одного з основних видів господарської діяльності - створення програмного забезпечення.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б спростовували доводи Позивача з приводу того, що вказане обладнання використовується ТОВ «Компанія Профікс»для створення програмного забезпечення, яке здійснює ТОВ «Компанія Профікс»на підставі наступних договорів:

контракт про «Послуги та Ліцензії РгоРІХ»від 7 лютого 2011 р. № 56/95 з додатками,

укладений між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»та ТОВ «Компанія Профікс»;

договір про умови реалізації специфічних замовлень Замовника щодо розробки (створення) та модернізації програмного забезпечення від 1 липня 2011 р. № 07ТД-0610, укладений між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»та ТОВ «Компанія Профікс»;

договір від 18 липня 2011 р. № 49ОДД-0611 з додатковою угодою, укладений між ПАТ «Брокбізнесбанк»та ТОВ «Компанія Профікс»;

договір на автоматизацію функцій валютного контролю та експортно-імпортних операцій клієнтів Банку та послуги по технічній підтримці від 10 листопада 2011 р. № 08ТД-0811 з додатком, укладений між ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»та ТОВ «Компанія Профікс».

Таким чином, в даному випадку, Окружний адміністративний суд м. Києва, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи , вбачає за можливе погодитись з наявністю причинно-наслідкового зв'язку між купівлею позивачем комп'ютерного обладнання у ТОВ «Комплекс Айсем АГ»та провадженням власної господарської діяльності для отримання прибутку, що, в свою чергу, спростовує твердження відповідача в частині відсутності наміру сторін на настання реальних господарських наслідків по спірним правовідносинам.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва не погоджується з позицією Позивача, тим самим вбачаючи за можливе погодитись з доводами Відповідача щодо відсутності у ТОВ «Компанія Профікс»законного права на податковий кредит в сумі 87000,00грн. , мотивуючи це наступним.

Так, як свідчать матеріали справи, 15 березня 2011 між ТОВ «Профікс»(Замовник) та ТОВ «Комплекс Айсем АГ»(Виконавець) укладено Договір №01/032011 на проведення маркетингових послуг. Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника виконати послуги по маркетинговому дослідженню згідно даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Об'єктом маркетингових послуг за даним Договором є «Сучасні системи автоматизації банків та перспективи розвитку».

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Виконавець передає результати дослідження в письмовому вигляді.

При чому, за Договором на ТОВ «Комплекс Айсем АГ», як на Виконавця, покладено обов'язок ознайомити Замовника з ходом проведення дослідження, надавати результати дослідження з детальним та повним викладенням всіх питань не пізніше 70 днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до пп.4.2 п. 4 Договору, Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги.

На підтвердження факту виконання Договору №01/032011 позивачем до матеріалів справи надано Акт здачі-приймання виконаних робіт, яким визначено, що у період з 15.03.2011 по 31.05.2012 ТОВ «Комплекс АЙсем АГ»були проведені маркетингові дослідження, згідно умов Договору. Загальна сума Виконаних робіт складає 522000,00 грн., в т.ч. ПДВ -87000,00грн.

За наслідками господарських взаємовідносин ТОВ «Комплекс Айсем АГ»на користь Позивача виписано податкову накладну №3106 від 31.05.2012 на загальну суму 522000,00грн., в т.ч. ПДВ -87000,00. За рахунок суми ПДВ в розмірі 87000,00 ПДВ, позивачем також було сформовано податковий кредит за травень 2011р.

Пунктом 3.4 Передбачено, що підставою для оплати за Договором є підписаний Акт виконаних робіт, а сплата за надані послуги відбувається протягом 30 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Окружний адміністративний суд м. Києва звертає увагу на те, що в Акті виконаних робіт вказано: Виконавець (ТОВ «Комплекс «Айсем АГ») не має претензій до якості виконаних робіт , однак, Замовником за Договором є не ТОВ «Комплекс Айсем АГ», а ТОВ «Профікс», а п.2 Договору передбачено, що виключно Замовник має право вимагати від Виконавця доопрацювання маркетингових робіт, у разі виникнення претензій до якості виконаних робіт.

Відповідно до ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1. назву документа (форми); 2. дату і місце складання; 4. назву підприємства, від імені якого складено документ; 4.зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, вказаний Акт виконаних робіт як не містить в собі обсягу господарської операції, так і не містить в собі одиниці виміру виконаної господарської операції між ТОВ «Комплекс Айсем АГ»та Позивачем.

Відтак, під час судового розгляду справи суд неодноразово звертав увагу Позивача на необхідність надання додаткових доказів по справі, які б підтверджували реальний факт надання послуг, зокрема, щотижневі звіти з проведення маркетингових досліджень.

Разом з тим, відповідних доказів суду надано не було.

Посилання Позивача, викладені в письмових поясненнях (вх.№03-3/36902 від 14.06.212) на те, що належне виконання Контракту №56/95 від 07.02.2011, Договору №07ТД-0610 від 01.07.2011, Договору №49ОДД-0611 від 18.07.2011, Договору №08ТД-0811 від 10.11.2011, укладених між Позивачем та, відповідно, ПАТ КБ «Правекс Банк», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», не приймається судом до уваги з огляду на ненадання позивачем доказів, які б могли підтвердити зв'язок між цими Договорами та результатами маркетингового дослідження. Як вже зазначалось, примірник Акту виконаних робіт не міститьзвітів маркетингового дослідження, як обсягу господарської операції та одиниці її виміру.

Жодного доказу на підтвердження доводів позивача з приводу того, що виконання обов'язку ТОВ «Компанія Профікс»за Договорами з третіми особами (ПАТ КБ «Правекс Банк», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») мало місце за наслідками виконання договірних зобов'язань за спірним Договором від 15.03.2011 №01/032011, позивачем не наведено.

До того ж, розрахунки між Позивачем та ТОВ «Комплекс Айсем АГ» за спірним договором №01/032011 від15.03.2011 в матеріалах справи відсутні. Зазначена обставина не заперечувалась представником позивача в судовому засіданні.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає необґрунтованими посилання позивача на неможливість належного виконання Контракту №56/95 від 07.02.2011, Договору №07ТД-0610 від 01.07.2011, Договору №49ОДД-0611 від 18.07.2011, Договору №08ТД-0811 від 10.11.2011, укладених з третіми особами без залучення ТОВ «Комплекс Айсем АГ»»до виконання маркетингових робіт в рамках Договору від 15.03.2011 №01/032011.

Відповідно до п.198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, згідно п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Твердження Позивача, що Договір №01/032011 від15.03.2011 та податкова накладна №3106 від 31.05.2012 на загальну суму 522000,00грн., в т.ч. ПДВ -87000,00, наявність яких визначається позивачем як достатня підстава проведення ним змін у власному бухгалтерському та податковому обліку в частині формування податкового кредиту, Окружним адміністративним судом м. Києва не сприймається, з огляду на наступне.

Так, вказані документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, як встановлено вище, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, з урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковий кредит з ПДВ, сформований позивачем внаслідок операції, яка не мала реального (господарського) характеру, безпідставно зменшує поточні податкові зобов'язання такої особи з ПДВ.

Таким чином, оскільки операція за спірним Договором від 15.03.2011 №01/032011, згідно доказів, зібраних в ході розгляду справи, не була спрямована на досягнення реальних (господарських) наслідків з підстав її «безтоварності», не спричинила будь-яких правових наслідків, в тому числі і за податковою накладною, виписаною у зв'язку із цим, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з висновком органу державної податкової служби про завищення Позивачем податкового кредиту по ПДВ на суму 87000,00грн. та вважає такий висновок суб'єкта владних повноважень правомірним.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс», в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс»- задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.12 р. №0001242203 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Профікс»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35400,00грн.

3. В задоволенні іншої частини позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович