Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-4502/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2012 року № 2а-4502/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0001572302. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Південтеплоенергомонтаж»(надалі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі-відповідач) про визнаня протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012р. №0001572302.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-4507/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 10 травня 2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 12.07.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представник позивача проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечував.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення Позивачем пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (надалі -Кодекс), в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 146 328,04грн., в т.ч. за серпень 2011 на 61833,33грн. та за жовтень 2011 на 84495,71грн., оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки, щодо порушень Позивачем вищевказаних положень Кодексу при формуванні податкового кредиту, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований ним відповідно до вимог Закону, на підставі належним чином оформлених податкових накладних . За наведених обставин, представник Позивача просив суд скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Представник Відповідача в судові засідання 10.05.2012, 24.05.2012, 12.07.2012 не прибув, заперечень проти позову, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав, а отже справа вирішується на основі наявних доказів.

В судовому засіданні 12.07.2012 суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі положень ч.6 ст.128 КАС України, з огляду на відсутність представника Відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Сила Висот»

За наслідками проведеного контрольного заходу контролюючим органом складено Акт перевірки №233/23-02/00121146 від 02.03.2012 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 № 0001572302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 146 329,00грн. за період жовтень 2011.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Так, до перевірки ДПІ у Обухівському районі Київської області надано Акт перевірки контрагента Позивача Приватного підприємства «Сила Висот»від 18.02.2011 №2407/7/23-083, а також надано Акт перевірки від 24.01.2012 №09/231/33646493, якими встановлено завищення ПП «Сила Висот»податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»за серпень 2011 на суму 61 833,33 грн., та за жовтень 2011 на суму 84495,71 грн. у зв'язку з визнанням правочинів між підприємствами нікчемними.

В Акті перевірки контрагента позивача від 24.01.2012 №09/231/33646493 також зазначено, що від ВПМ ДПІ в Обухівському районі службовою запискою від 20.01.2012 №165/7/2601 було отримано висновок від 20.11.11 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Сила Висот», а також надано пояснення директора ПП «Сила Висот»ОСОБА_2, яке було відібрано ст. оперуповноваженим ГВ ПМ ДПІ у Обухівському р-ні. Київської області Тірішко Д.Ю.

Згідно пояснення директора ПП «Сила висот» (код ЄДРПОУ 33646493) ОСОБА_2, останній пояснив, що до нього звернувся його працедавець з пропозицією заробити гроші шляхом реєстрації та перереєстрації на його ім'я ряду підприємств, в тому числі ПП «Сила Висот», заздалегідь повідомивши, що він жодного відношення до їх господарської діяльності мати не буде.

Крім того, згідно пояснень, з моменту реєстрації та перереєстрації на ім'я ОСОБА_2 ПП «Сила висот»(код ЄДРПОУ 33646493) він жодного відношення до фінансово-господарської діяльності Підприємства не мав та не має, хто є службовими особами підприємства - йому не відомо, хто веде бухгалтерський та податковий облік даного підприємства, а також складає та подає до контролюючих органів декларації, звіти, баланси, фінансові звіти, тощо -йому також не відомо; жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Сила Висот»ОСОБА_2 не складав та не підписував.

На думку посадових осіб контролюючого органу, вказані обставини є достатніми для визнання господарсько -правових взаємовідносин позивача з Контрагентом ПП «Сила Висот» нікчемними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Узагальнюючи власну правову позицію, викладену в Акті перевірки, посадові особи податкової зазначають, що договори Позивача, укладені з ПП «Сила Висот»є нікчемними, що не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а позивач позбавлений законного права на податковий кредит.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва є таким, що підлягає скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що на формування позивачем податкового кредиту мали вплив наступні обставини.

20 серпня 2011 між ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»(Замовник) та ПП «Сила Висот»укладено Договір №20/08-2011, за яким замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами будівельні роботи та постачання матеріалів, відповідно до Кошторису Робіт (Додаток №1 до Договору), здати виконані роботи в обумовлені строки Замовнику, усунути протягом гарантійного строку за свій рахунок дефекти (у разі наявності), зумовлені неякісним виконанням робіт.

В даному випадку суд вважає за необхідне зауважити, що як станом на дату підписання Договору №20/08-2011 від 20.08.2011 так і станом на дату розгляду даної справи в Окружному адміністративному суді м. Києва, ПП «Сила Висот»(код ЄДРПОУ 33646493) мало Ліцензію Серії АВ №587728 Держаної архітектурно-будівельної інспекції України на провадження господарської діяльності із створення об'єктів архітектури, в тому числі «Будівельні та монтажні роботи»(згідно додатку до Ліцензії) та було належним чином зареєстрованою Юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями з ЄДР.

Відповідно до пп. 2.2 Договору, Обсяг, характер та вартість робіт визначаються Кошторисом та проектною документацією Замовника ПБ.02.ІС.00027 «Благоустрій територій».

Ціна Договору складає 1 125 000,00грн, крім того ПДВ -225 000,00грн., однак може переглядатися за умов зміни обсягів і складу Робіт, погоджених з Замовником, або у разі зупинки робіт за обставинами непереборної сили, що передбачено п.3.2 Договору.

Сторонами погоджено наступний порядок розрахунків за Договором, відповідно до якого, для виконання робіт замовник надає виконавцю авансовий платіж в розмірі, що погоджений сторонами, замовник здійснює проміжні платежі за виконані роботи в розмірі 90% від вартості виконаних робіт, з урахуванням авансового платежу, на підставі Актів виконаних робіт, підписаних сторонами за відповідний період, протягом 20 банківських операційних днів з дати підписання відповідних Актів виконаних робіт.

При цьому, Договором передбачено, що остаточні розрахунки між сторонами за виконані роботи в розмірі 10% вартості виконаних робіт здійснюються також протягом 20 календарних днів, після підписання Акту виконаних робіт, який підписується сторонами протягом 10 календарних днів після фактичного завершення всіх робіт.

Відповідно до пп. 6.2 Договору, ПП «Сила Висот»має право доступу до будівельного майданчику, для виконання робіт по Договору, починаючи з 08:00год. -19:00год.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що здача-приймання виконаних підрядником Робіт здійснюється за участю відповідальних представників Замовника і Підрядника протягом п'яти днів з дати одержання повідомлення від Підрядника, з дотриманням норм чинного законодавства.

В подальшому, сторонами було складено та погоджено Додаток №1 (Кошторис виконання робіт) від 20.08.2011 на загальну суму з ПДВ -1 350 000,00грн. (в т.ч. матеріали -1 098 376,19грн., робота -251 623,81грн.), а також Додаток №2 (Графік виконання робіт)від 20.08.2011.

На виконання умов даного договору, Позивачем перерахувало на користь Приватного підприємства «Сила висот» всього грошових коштів в сумі 1 393 078,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3795 від 31.08.2011 р. на суму 371000,00 грн., №109 від 12.10.2011 р. на суму 247011,76 грн., №122 від 08.11.2011 р. на суму 150000,00 грн., №123 від 10.11.2011 р. на суму 175066,75 грн., №124 від 16.11.2011 р. на суму 300000,00 грн., №126 від 22.11.2011 р. на суму 150000,00 грн.,в тому числі в перевіряємому періоді перераховано грошових коштів на сумі 618011,76 грн. , копії вказаних платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

На виконання умов Договору, Приватним підприємством «Сила Висот»було виконано роботи по укладенню асфальтового покриття та інші роботи по благоустрою території виробничо-промислового комплексу Позивача в обсязі 902 076,01 грн.., що підтверджується наступними Актами виконаних робіт:

- б/н за вересень 2011 року на загальну суму 395101,75 грн., в т.ч. ПДВ -65850,29;

- б/н за жовтень 201111 року на загальну суму 506974,26 грн., в т.ч. ПДВ -84495,71;

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Сила висот»на користь позивача було виписано наступні податкові накладні, на загальну суму 905076грн., в т.ч. ПДВ -146329,00 грн., а саме:

- податкова накладна: №20 від 31.08.2011 року на загальну суму 371000,00 грн. (сума ПДВ-61833,33 грн .);

- податкова накладна № 5 від 13.10.2011 на загальну суму 222910,02 грн. (сума ПДВ-37151,67 грн. );

- податкова накладна № 61 від 31.10.2011 року на загальну суму - 284064,25 грн. (сума ПДВ-47344,04 грн. ).

Аналіз вказаних податкових накладних дає змоги прийти до висновку про те, що вони за своєю формою та змістом відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, містять всі необхідні реквізити, а також підпис та відбиток печатки підприємства.

З урахуванням того, що Роботи за Договором №№20/08-2011 від 20.08.2012 виконувались ПП «Сила Висот»безпосередньо на території позивача, судом було запропоновано надати ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»докази перебування робітників та техніки ПП «Сила Висот»на вказаній території.

На пропозицію суду щодо надання додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що роботи, виконувані Приватним підприємством «Сила Висот»складались в основному з підготовки території під укладення асфальтового покриття, та здійснення робіт з асфальтування.

При цьому, ПП «Сила Висот»закуповувало самостійно всі необхідні матеріали (вартість матеріалів вже закладена в вартість робіт) та самостійно завозило матеріали на територію Публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж».

Заїзд відповідних транспортних засобів та виїзд з території зафіксований службою охорони в журналі реєстрації автотранспорту, витяг з даного журналу позивачем додано до матеріалі справи.

Як вбачається з даного журналу, в ньому зафіксована марка транспортних засобів, та номери державної реєстрації транспортних засобів, що здійснювали завезення матеріалів та вивезення сміття і відходів.

В зв'язку з виконанням робіт з укладення дороги та використання техніки для виконання дорожніх робіт в журналі реєстрації автотранспорту техніка ПП «Сила Висот»значиться як - дорожники.

Так, відповідно до записів журналу реєстрації автотранспорту починаючи з 02.09.2011 року по 11.11.2011 року на територію підприємства здійснювали в'їзд вантажні автомобілі, які завозили щебінь, землю, пісок, відсів, бордюри, бетон.

Починаючи з 09.09.2011 року на територію підприємства був завезений трактор, а 11.09.2011 року на територію підприємства для виконання робіт заїхав екскаватор.

Починаючи з 03.10.2011 року з території підприємства здійснювалось вивезення старих бетонних плит перекриття, що слугували в якості дорожнього покриття бази, а також здійснювалось вивезення будівельного сміття, 31.10.2011 року на територію підприємства заїхали екскаватор та грейдер, 05.11.2011 року на територію бази був завезений асфальтоукладчик. А починаючи з 09.11.2011 року по 23.11.2011 року на територію бази завозився асфальт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вказані докази зазначає, що вони не можуть бути та не є єдиною та достатньою умовою підтвердження «товарності»спірної операції, однак, з огляду на те, що Відповідачем, в рамках положень ст. 71 КАС України, дана обставина спростована не була, суд може погодитись з наявністю причино -наслідкового зв'язку між перебуванням будівельної техніки на території Позивача, що підтверджується витягом з відповідного журналу, та виконанням ПП «Сила Висот»власних зобов'язань по Договору №20/08-2011 від 20.08.201.

Підсумовуючи зазначене , суд зазначає, що в даному випадку не є можливим погодитись з доводами Відповідача, викладеними в Акті перевірки, щодо неправомірності віднесення Позивачем суми 146329грн. до податкового кредиту, враховуючи також те, що п. 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позивач цілком правомірно відніс спірну суму в розмірі 146329 грн. до складу власного податкового кредиту.

Підсумовуючи вищевикладене, суд також не приймає доводів відповідача щодо визнання нікчемними правочинів Позивача з ПП «Сила Висот» з посиланням на те, що гр. ОСОБА_2 , не виконував функцій посадової особи ПП «Сила Вист», мотивуючи це наступним.

Так, згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю.

Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ПП «Сила Висот»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Крім того, з огляду на Акт перевірки позивача вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом не було здійснено аналізу первинних бухгалтерських документів контрагента позивача по спірним господарським взаємовідносинам, які могли б підтвердити або спростувати факт надання послуг.

При проведенні перевірки Позивача, відповідачем була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).

Однак, інформація бази даних «АІС»не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже, на думку суду, не може бути належним та єдиним доказом порушення позивачем визначеної законодавцем процедури формування своїх податкових зобов'язань або податкового кредиту за наслідками здійснення господарської діяльності.

Узагальнюючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що в процесі розгляду справи судом не встановлено обставин, які б, у сукупності, підтверджували позицію Відповідача, викладену в Акті перевірки, а тому спірне податкове повідомлення рішення від 21.03.2012р. №0001572302 по податку на додану вартість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні товарів та робіт, а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.

До того ж, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідач, як вже зазначалось вище, не надав до матеріалів справи вироків суду по посадовим особам контрагентів позивача, не надав доказів визначення контрагентам позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, що у сукупності давали б підстави суду погодитись з доводами Акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Позивач в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21.03.2012р. №0001572302.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" (код ЄДРПОУ 00121146, адреса: 01601, м. Київ, вулиця Пушкінська, 27) судові витрати в сумі 1463,29 (тисячу чотириста шістдесят три) грн. 29 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 26).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.