Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а-4502/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4502/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Мартинюк О.М.

пр-к позивача Король С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2012 року № 0001572302 -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Південтеплоенергомонтаж»звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 року № 0001572302.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Сила Висот».

За результатами перевірки складено Акт перевірки №233/23-02/00121146 від 02.03.2012 року.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що договори Позивача, укладені з ПП «Сила Висот»є нікчемними, та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а позивач позбавлений законного права на податковий кредит.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача Акту перевірки контрагента Приватного підприємства «Сила Висот»від 18.02.2011 №2407/7/23-083, а також Акту перевірки від 24.01.2012 №09/231/33646493, якими встановлено завищення ПП «Сила Висот»податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ «Південтеплоенергомонтаж» за серпень 2011 на суму 61 833,33 грн., та за жовтень 2011 на суму 84495,71 грн. у зв'язку з визнанням правочинів між підприємствами нікчемними.

На підставі акту №233/23-02/00121146 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2012 року № 0001572302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 146 329,00грн. за період - жовтень 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б у сукупності, підтверджували позицію відповідача, викладену в Акті перевірки, а тому спірне податкове повідомлення рішення від 21.03.2012р. №0001572302 по податку на додану вартість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, 20 серпня 2011 між ПАТ «Південтеплоенергомонтаж»(Замовник) та ПП «Сила Висот»укладено Договір №20/08-2011, за яким замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами будівельні роботи та постачання матеріалів, відповідно до «Кошторису Робіт» (Додаток №1 до Договору), здати виконані роботи в обумовлені строки Замовнику, усунути протягом гарантійного строку за свій рахунок дефекти (у разі наявності), зумовлені неякісним виконанням робіт.

В подальшому, сторонами складено та погоджено Додаток №1 (Кошторис виконання робіт) від 20.08.2011 на загальну суму з ПДВ -1 350 000,00грн. (в т.ч. матеріали -1 098 376,19грн., робота -251 623,81грн.), а також Додаток №2 (Графік виконання робіт)від 20.08.2011.

Як встановлено судом першої інстанції, для позивача за укладеними договорами мало місце реальне настання правових наслідків, ними обумовлених.

Доказами зазначеної господарської операції є перерахування коштів, первині документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: податковими накладними, актами виконаних робіт, докази перерахування коштів.

Як встановлено судом першої інстанції, податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України , містять всі необхідні реквізити, а також підпис та відбиток печатки підприємства.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на дату підписання Договору №20/08-2011 від 20.08.2011 ПП «Сила Висот»(код ЄДРПОУ 33646493) мало Ліцензію Серії АВ №587728 Держаної архітектурно-будівельної інспекції України на провадження господарської діяльності із створення об'єктів архітектури, в тому числі «Будівельні та монтажні роботи»(згідно додатку до Ліцензії) та було належним чином зареєстрованою юридичною особою. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаного контрагента суду не дано.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагента.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.