Рішення

від 15.11.2006 по справі 01/155-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/155-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "15" листопада 2006 р.                                                       по справі  № 01/155-38

 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Волинькомбікорм», м.Луцьк

до сільськогосподарського виробничо-наукового ТзОВ «Колос», с.Підгайці, Луцького району

про   стягнення 28 730,73 грн.

                                                                                                    Суддя  Якушева І.О.   

Представники:   

від позивача: Богачук Я.О. – адвокат (свідоцтво № 491 від 16.02.2006р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 30 730,73 грн., з них: 19153,82 грн. заборгованості за переданий на підставі договору № 5 від 17.06.2002р.,  додатку до нього комбікорм, 9 576,91 грн. штрафу, 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений,  не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

17.06.2002р. між ВКФ «Волинькомбікорм» та ТзОВ «Колос» було укладено договір № 5, згідно з п.п.1.1., 1.2. якого позивач зобов'язався передати на зберігання ТзОВ «Колос» 45 тонн комбікормів, а саме: 25 тонн для свиней ціною 600 грн./тонн, 20 тонн для ВРХ ціною 560 грн./тонн, а відповідач – прийняти і забезпечити належне зберігання комбікорму.

Відповідно до п.3.1. відповідач зобов'язувався повернути позивачу комбікорм до 01.08.2002р. в належному стані.

17.06.2002р. між сторонами було укладено додаток до договору № 5 від 17.06.2002р., яким передбачено, що у випадку використання комбікорму ТзОВ «Колос» зобов'язується погасити борг за використаний комбікорм фуражним зерном (ячмінь, пшениця) з нового урожаю 2002р.

На виконання умов договору № 5 від 17.06.2002р. позивач передав відповідачу на зберігання комбікормів на загальну суму 27 785,76 грн., що підтверджується накладними №№ 69, 77 від 28.06.2002р., № 80 від 07.08.2002р., № 85 від 11.08.2002р., № 94 від 22.08.2002р., № 110 від 25.09.2002р., № 122, 123 від 22.10.2002р., № 137 від 13.11.2002р, №№ 157а, 157б від 22.11.2002р., № 160 від 26.11.2002р. (а.с.11-22).

Як зазначає позивач, відповідач використав комбікорми у власній господарській діяльності, частково оплативши його вартість.

28.07.2006р. позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату шляхом надіслання претензії № 8 від 28.07.2006р. У відповіді на претензію відповідач повідомив, що у зв'язку із складним фінансовим станом погасити борг немає можливості, просив відкласти погашення боргу до завершення осінньо-польових робіт 2006 року.

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за комбікорм на момент розгляду справи складає 19 153,82 грн., підтверджується актами звіряння розрахунків станом на 01.07.2005р. та 01.11.2006р. Позивач посилається на те, що ТзОВ «Волинькомбікорм» втратило інтерес в отриманні фуражного зерна, а тому просить стягнути заборгованість коштами.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Норми зазначених статтей застосовано господарським судом на підставі п.4 Прикінцевих та перехідних положень цих кодексів, згідно з якими, до цивільних та господарських відносин, які виникли до набрання чинності цими Кодексами, їх положення застосовуються  до тих прав і обов'язків, що виникли або  продовжують  існувати після набрання  ними чинності.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором № 5 від 17.06.2002р. зобов'язань, не оплатив вартості отриманих комбікормів у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 19 153,82  грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позову господарським судом також враховано, що відповідно до п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач не звертався з заявою про застосування позовної давності.

У відповідності із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Додатком до договору № 5 від 17.06.2002р. передбачено, що в разі непогашення боргу фуражним зерном у вказаний термін відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф у розмірі 50% від суми вартості комбікорму.

Враховуючи те, що відповідач в обумовлені договором строки не провів розрахунку за використаний комбікорм, позовна вимога про стягнення з нього 9576,91 грн. штрафу обґрунтована і підлягає до задоволення. Штраф нарахований, виходячи з розрахунку: 19153,82 х 50%.

Позивач просить стягнути також 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем подано квитанцію № 7/1-17/10/06 від 17.10.2006р. (а.с.30) про оплату адвокату Богачуку Я.О. 2000 грн.

З огляду на розумну необхідність витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката за надання юридичної допомоги у даній конкретній справі, господарський суд на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України вважає за необхідне обмежити їх розмір і  відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 1000 грн.

Керуючись ст.ст.526, 599, 611 Цивільного кодексу України, п.4 його Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, п.4 його Прикінцевих положень, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського сільськогосподарського виробничо-наукового ТзОВ «Колос» (с.Підгайці, Луцького району, код ЄДРПОУ 03737333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Волинькомбікорм» (м.Луцьк, вул.Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 13363419) 19 153 грн. 82 коп. заборгованості, 9576 грн. 91 коп. штрафу, 287 грн. 31 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В позові про стягнення 1000 грн. на оплату послуг адвоката відмовити.

          Суддя                                                             Якушева І. О.