Рішення

від 30.08.2012 по справі 1073-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1073-2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ  КРИМ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 30.08.2012Справа №5002-11/1073-2012 за позовом:  Приватного підприємства «Інвест-агросервіс», Запорізька обл., Веселівський р-н, смт.Веселе; до відповідача - Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим»  Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,  Красногвардійський р-н, с.Калініне в особі філії агроцеху № 62 Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим»  Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Сімферопольський р-н, с.Новоандріївка; про стягнення 8000,01 грн.                                                                                                 Суддя С.С. Потопальський                                                          Представники: від позивача –  не з'явився. від відповідача – не з'явився. Суть спору:      Приватне підприємство «Інвест-агросервіс» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим»  Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» в особі філії агроцеху № 62 Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим»  Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»  та просить стягнути з відповідача 8000,01 грн. боргу за надані послуги.      Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов'язків по договору про надання послуг від 02.02.2009 р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі  8000,01 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду  із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.    Відповідач, вдруге, не з'явився  в судове засідання, про день, час та місце розгляду даної справи був належним чином повідомлений рекомендованою кореспонденцією.                Дослідивши представлені докази,  суд ВСТАНОВИВ:    2.02.2009 між філією Агроцехом № 62 Дочірнього підприємства “Ілліч-Агро Крим” Публічного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”(замовник) та Приватним підприємством “Інвест-агросервіс”(виконавець) укладено договір про надання ремонтних послуг (а.с. 20).    Відповідно до п.1 договору виконавець протягом дії договору здійснює ремонт вузлів та агрегатів по заявці замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.     Згідно до п.2.2 договору, оплата виконаних робіт здійснюється згідно виставлених рахунків. Розрахунки за надані послуги здійснюються по схемі 100% передоплата.       Даний договір діє з моменту підписання по 31 грудня 2009 року (пункт 8.1 договору).     На підставі Договору, позивачем були надані ремонтні послуги, факт прийняття яких підтверджується: актом № ПП - 000106 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30 березня 2009 року, загальна вартість наданих послуг з урахуванням ПДВ становить 1220,00 гривень;  актом № ПП - 000162 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28 квітня 2009 року, загальна вартість наданих послуг становить 12000,01 гривень в т.ч. ПДВ; Всього на суму 1 3220,01 гривень.     Відповідно до п.2.2. Договору, оплата виконаних робіт проводиться згідно виставлених рахунків. Для проведення розрахунків Замовнику було виставлені наступні рахунки-фактури: №ПП000059 від 23 лютого 2009 року на суму 1220,00 гривень  та № ПП - 000186  від 01 квітня 2009 року на суму 12000,01 гривень.    Проте відповідачем було сплачено заборгованість частково,   платіжним дорученням №122 від 27.04.2009 року в сумі 3220,00 гривень та  платіжним дорученням № 47 від 22.05.2009 року в сумі 2000,00 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.  Залишок     заборгованості     за     надані     послуги     становить     8000,01     гривень. Вказана заборгованість також підтверджується  актом   звірки    взаємних    розрахунків   станом    на   01.01.2010   року, який підписаний уповноваженими представниками сторін.     У той же час, виставлені рахунки відповідачем у встановлений строк оплачені у повному обсязі не були, що стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу.     Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.    Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.      Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.     Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).     Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.     Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).     Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів сплати  заборгованості в розмірі 8000,01 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.   На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.    Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на підставі частини статті 49 Господарського процесуального кодексу України.    В судовому засіданні 30.08.2012 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.    Повне рішення складено 31.08.2012.    На підставі викладеного, керуючись ст.75, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,- ВІРІШИВ: 1.          Позов задовольнити. 2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства  "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,  (Красногвардійський           р-н, с.Калініне, вул.Калініна, 1-А, ЄДРПОУ 34383237) в особі філії агроцеху № 62 Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим» Публічного акціонерного товариства  «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», (Сімферопольський р-н, с.Новоандріївка, вул..Перемоги, 36, ЄДРПОУ 34383242)  на користь  Приватного підприємства «Інвест-агросервіс», (Запорізька обл., Веселівський р-н, смт.Веселе, вул..Пірогова, 20/2, ЄДРПОУ 33921317)заборгованість в розмірі  8000,01 грн.,   судовий збір  в сумі 1609,50 грн.           Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Суддя                                          С.С. Потопальський