Постанова

від 30.08.2012 по справі 9/5005/4455/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 року Справа № 9/5005/4455/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю .

за участю представників:

прокурора: Горан Ю.М., посвідчення №313 від 19.12.2011р.;

позивача: Скрипник А.В.- предст., дов №7795/11-10 від 16.12.2011р. ;

відповідача-1: не явився ;

відповідача-2: не явився ;

третьої особи: Соловйов Є.Ф.- предст., дов. №267/1-12 від 29.08.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012р. у справі № 9/5005/4455/2012

за позовом: Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

до: 1 . Марганецької міської ради Дніпропетровської області (м. Марганець Дніпропетровської області)

2. Комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ Держкомзему у м. Марганець Дніпропетровської області (м. Марганець Дніпропетровської області)

про : визнання незаконним та скасування рішення, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання повернути земельну ділянку до земель державної власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2012 року по справі №9/5005/4455/2012 (підписано 17.07.2012р.) (суддя Подобєд І.М.) задоволений позов Нікопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Нікополь Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) до Марганецької міської ради Дніпропетровської області (м. Марганець Дніпропетровської області) і комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи -відділу Держкомзему у м. Марганець Дніпропетровської області (м. Марганець Дніпропетровської області) про визнання недійсним рішення 17 сесії Марганецької міської ради Дніпропетровської області VІ скликання №322-17/VІ від 14.06.2011р. "Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування комунальному підприємству "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради для проведення рекультивації порушених земель на території, прилеглій до мікрорайону Тимошовка"; скасування державного акту серії ЯЯ № 044878 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1945 га (кадастровий номер 1211300000:01:001:0103), розташовану на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка, м. Марганець, Дніпропетровської області; скасування реєстрації права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку Марганецькій міській раді Дніпропетровської області до земель державної власності. Крім того, відповідачів в доход державного бюджету стягнуто по 536 грн. 50 коп. судового збору.

Відповідач-2 -комунальне підприємство "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2012 року по справі №9/5005/4455/2012 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Сторона вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки висновок суду щодо того, що передача земельної ділянки для проведення рекультивації порушених земель, не відповідає вимогам чинного законодавства, не ґрунтується на законодавчих нормах. Стаття 19 Земельного кодексу України дає невичерпний перелік використання земель за цільовим призначенням. Скаржник також вважає, що рішення суду ґрунтується на незаконному рішенні -постанові Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2012р. у справі №2-2096/11, яким рішення міської ради скасоване. Знаючи про оскарження судового рішення, господарський суд свідомо не зупинив провадження у справі №9/5005/4455/2012. Крім того, на думку відповідача-2 прокурором неправильно визначено позивачем орган, уповноважений державою здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.

30.08.2012р. в судове засідання представник відповідача-2 не явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача не задоволено судом апеляційної інстанції, оскільки не містить причин неможливості явки в судове засідання представника підприємства.

Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор (м. Нікополь Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні вказав, що рішення суду є законним і обґрунтованим з підстав, зазначених у судовому рішенні.

Представник позивача -головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) в судовому засіданні зазначив, що погоджується із доводами прокурора, вважає рішення суду законним і просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідач-1 -Марганецька міська рада Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Третя особа -відділ Держкомзему у м. Марганець Дніпропетровської області (м. Марганець Дніпропетровської області) -відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судовому засіданні вказав, що рішення суду прийнято обґрунтовано відповідно до норм чинного законодавства і вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, справа переглядалася без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням в.о. голови суду Парусніковим Ю.Б. від 09.08.2012р. у зв'язку з відпустками суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012р., справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Швець В.В., Чус О.В.

Розпорядженням в.о. голови суду Парусніковим Ю.Б . від 29.08.2012р. №1297 у зв'язку із зайнятістю суддів Швеця В.В. і Чус О.В. в інших судових засіданнях . та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012р., справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Джихур О.В., Виноградник О.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора, представників позивача і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що за заявою комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради рішенням Марганецької міської ради №179-8/VІ від 02.03.2011р. було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею орієнтовно 50 га в постійне користування КП "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради, яка розташована в межах міста Марганець для проведення рекультивації порушених земель на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка, а також цілей, пов'язаних з користуванням надрами. Рішенням Марганецької міської ради від 19.04.2011р. №257-12/ VІ «Про внесення змін до рішення міської ради №179-8/VІ від 02.03.2011р.»були внесені зміни, відповідно до яких дозвіл на розробку проекту із землеустрою надавався виключно для проведення рекультивації порушених земель на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка.

Відповідно до пунктів 1-3 рішення Марганецької міської ради №322-17/ VІ від 14.06.2011р. «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у постійне користування комунальному підприємству "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради для проведення рекультивації порушених земель на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка»затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради для проведення рекультивації порушених земель в межах населеного пункту м. Марганець на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка; передано в постійне користування КП "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради для проведення рекультивації порушених земель в межах населеного пункту м. Марганець на території прилеглій до мікрорайону Тимошовка земельні ділянки загальною площею 7,5179 га, зокрема 7 (сім) земельних ділянок площею відповідно: кадастровий номер 1211300000:01:002:0009 - 0,3148 га; кадастровий номер 1211300000:01:001:0103 - 0,1945 га; кадастровий номер 1211300000:01:001:0104 - 3,1751 га; кадастровий номер 1211300000:01:001:0105 - 1,0298 га; кадастровий номер 1211300000:01:003:0043 - 2,5621 га; кадастровий номер 1211300000:01:002:0010 - 0,0714 га; кадастровий номер 1211300000:01:004:0366 - 0,1702 га; зобов'язано КП "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради замовити у встановленому порядку виготовлення Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та дотримуватись вимог земельного законодавства.

Зазначене рішення стало підставою для видачі відповідачу-2 державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №044878, відповідно до якого відповідач є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1945 га на вищезазначеній території. Акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №121130003000002.

Позовні вимоги прокурора ґрунтувались на тому, що рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було винесено в порушення вимог ст. 124 Земельного кодексу України, «Порядку вибору земельних ділянок», затвердженого постановою КМУ №427 від 31.03.2004р., оскільки дозвіл на складання проекту був наданий за відсутності акту обстеження земельної ділянки, відповідних погоджень з боку відділу Держкомзему у м. Марганці, Марганецької міської СЕС, Нікопольського відділу охорони навколишнього природного середовища Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, контролюючого органу у сфері охорони надр. Крім того, прокурор вважає, що чинним земельним законодавством не передбачено надання в постійне користування земельних ділянок з цільовим призначенням -«для проведення рекультивації порушених земель».

За приписами пункту 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція України в силу ст.8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою рішення) передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок

За вимогами п. "а" ч. 1 ст. 91, п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, земельна ділянка повинна використовуватися власниками та користувачами за цільовим призначенням. За Законом України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки -використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року N 548 затверджена Класифікація видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224.

Згідно пп. 1.3., 1.4. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Цільове використання земель як проведення рекультивації порушених земель , визначене міською радою, не входить до видів цільового призначення земель за Класифікацією.

Частиною 1 ст. 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель визначена, як комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Наведеною статтею Кодексу та ст. 52 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель та підвищення родючості ґрунтів.

Тобто, рекультивація порушених земель повинна здійснюватись за спеціальним дозволом, передбаченим ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами»від 30.05.2011р. №615. Крім того, обов'язковим в цьому випадку відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій»є окреме розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель (п.з) від проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п.д). В матеріалах справи робочий проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель відсутній.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З наведених норм вбачається, що підставою для визнання правового акту недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону може бути прийняття такого акту органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням діючого законодавства .

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Відповідно п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 року № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування (п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин «від 17.05.2011р. №6). Враховуючи вище наведе, колегія суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність скасування разом з оспорюваним рішенням міської ради і вищевказаного держаного акту та державної реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Нікопольським міжрайонним природоохоронним прокурором до Марганецького міського суду Дніпропетровської області був поданий адміністративний позов до Марганецької міської ради Дніпропетровської області про скасування рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області №179-8/VІ від 02.03.2011р. Ухвалою суду від 26.05.2011р. було порушено відповідне провадження у справі №2а-2096/11. За заявою прокурора про вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 22.07.2011р. у справі № 2а-2096/11 накладено заборону щодо вчинення будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки площею 50 га, яка знаходиться у м. Марганець на території, прилеглій до мікрорайону Тимошовка, до вирішення справи по суті. Суд правильно дійшов висновку, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", з поданням позову прокурором підлягала зупиненню дія рішення Марганецької міської ради №179-8/VІ від 02.03.2011р.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2012р. у справі №2-2-2096/11 рішення Марганецької міської ради №179-8/VІ від 02.03.2011р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству" Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради на території, прилеглій до мікрорайону Тимошовка" було скасоване. Рішення набрало законної сили.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідачем було надано копію апеляційної скарги на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області, проте зазначений документ не міг бути підставою для зупинення провадження у справі в першій інстанції, оскільки не є доказом прийняття судом апеляційної скарги до розгляду. Не надано такого документу стороною і до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Крім того, не може бути підставою для скасування рішення господарського суду і заперечення скаржника щодо помилкового висновку суду про правильне визначення прокурором позивача у даній справі - головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області.

Конституційний Суд України у п. 2 рішення від 08.04.99 №3-рп/99 роз'яснив, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. При цьому в п. 5 мотивувальної частини цього рішення Конституційним Судом України зазначено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003р. №963-ІV (зі змінами і доповненнями), державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Указом Президента України №445 від 08.04.2011р. затверджено Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України". Встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи (п. 7 Положення). Відповідно до пп. 34 п. 4 зазначеного Положення Держземагентству України та його територіальним органам (з урахуванням п. 7 Положення) повноваження звертатися з позовами до суду за захистом своїх прав та з питань порушення вимог законодавства.

Відповідно до вищевказаних правових норм Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області є органом державної влади, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції в земельних правовідносинах.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства і скасуванню не підлягає, а доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр поводження з відходами" Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2012 року по справі №9/5005/4455/2011 залишити без зміни.

(постанова виготовлена в повному обсязі 31.08.2012 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: О.В. Джихур

О.В. Виноградник